ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.05.2016Справа №910/5236/16
За позовомКомунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ліком-2000»
простягнення 5 465,96 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Глотова С.О.
від відповідача:Левченко Г.І.
Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком-2000» (надалі - «Товариство») про стягнення 5 465,96 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №05/2142 від 30.08.2005 р. позивач передав відповідачу у строкове платне користування приміщення, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Зої Гайдай, 5-А, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати та інших платежів не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 2 443,14 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 762,78 грн. та інфляційних у розмірі 2 260,04 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 18.04.2016 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р. розгляд справи відкладено на 16.05.2016 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Крім того суд перерахував суму, заявлену до стягнення в прохальній частині позовної заяви, та встановив, що під час визначення позивачем ціни позову та винесення ухвал господарського суду міста Києва від 25.03.2016 р. та 18.04.2016 р. помилково було зазначено предмет спору «стягнення 7 220,81 грн.» замість «стягнення 5 465,96 грн.». Вказані обставини враховуються судом під час подальшого розгляду справи.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
30.08.2005 р. між Підприємство (орендодавець) та Товариством (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади міста Києва (надалі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 30.08.2005 р. №15/3479 додаток 2 пункт 26 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення - об'єкт оренди, за адресою: вул. Зої Гайдай, 5 літ. А.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 31,30 кв.м, в т.ч. на 1 поверсі - 31,30 кв.м, згідно викопіювання з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору (додаток №1).
Згідно з п. 3.1 Договору за користуванням об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розмір якої згідно з Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київради від 05.07.2001 р. №366/1342, рішенням Київради від 30.08.2005 р. №15/3479.
За змістом п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.
На виконання умов Договору 30.08.2005 р. орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду приміщення за адресою: вул. Зої Гайдай, 5, літ. А, загальною площею 31,3 кв.м, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.08.2005 р.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості з орендної плати у розмірі 2 443,14 грн.
Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи (актом приймання-передачі від 30.08.2005 р.) підтверджується факт передачі орендарем в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором у період з 01.07.2013 р. по 15.08.2013 р. За цей період позивачем нараховано до сплати орендну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору відповідач повинен був сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця.
Отже, заборгованість відповідача з орендної плати становить 2 443,14 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 2 443,14 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість визнана у повному обсязі.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Товариством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 2 443,14 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 762,78 грн. та інфляційних у розмірі 2 260,04 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з липня 2013 року по лютий 2016 року.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 762,78 грн. та інфляційних у розмірі 2 260,04 грн. підлягає задоволенню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 2 443,14 грн., 3% річних у розмірі 762,78 грн. та інфляційних у розмірі 2 260,04 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком-2000» (04212, м. Київ, вул. Зої Гайдай, 5; ідентифікаційний код 31035892) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; ідентифікаційний код 03366500) заборгованість у розмірі 2 443 (дві тисячі чотириста сорок три) грн. 14 коп., інфляційні у розмірі 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят) грн. 04 коп., 3% річних у розмірі 762 (сімсот шістдесят дві) грн. 78 коп. та судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.05.2016 р.
Суддя В.П. Босий