номер провадження справи 27/35/16
19.05.2016 Справа № 908/766/16
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД” (69118 м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 12)
до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69104 АДРЕСА_1)
до відповідача 2: Селянського фермерського господарства “ВИД” (24713 Вінницька область Піщанський район, с. Кукули, вул. Леніна, 56)
про стягнення інфляційних втрат та 3% річних
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 13.04.2016р., ОСОБА_3, наказ № 9 від 18.06.2015р. (директор)
від відповідача 1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД” до відповідача 1 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та відповідача 2 - Селянського фермерського господарства “ВИД” про стягнення 25 523 грн. 00 коп. три відсотка річних за період з 13.08.2013р. по 09.09.2015р., 300 814 грн. 17 коп. втрат від інфляції за період з 13.08.2013р. по 09.09.2015р.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2016р., справу № 908/766/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 24.03.2016р. справу № 908/766/16 прийнято до розгляду суддею Дроздовою С.С., присвоєно справі номер провадження 27/35/16 та призначено судове засідання на 25.04.2016р.
Ухвалою суду від 25.04.2016р. та 12.05.2016р. розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання уповноважених представників відповідачів: 1, 2.
19.05.2016р. продовжено розгляд справи № 908/766/16.
19.05.2016р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 19.05.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях до позовної заяви, наданих до канцелярії суду 17.05.2016р. та надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно якої просить суд:
- стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Вид» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 326 337,17 грн., з яких 3 % річних у розмірі 25 523,00 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 09 вересня 2015 року та 300 814,17 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 09 вересня 2015 року;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 182,17 грн. з яких 3 % річних у розмірі 45,37 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та 136,80 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року.
Заява позивача прийнята судом.
Крім того, позивач надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 182,17 грн. з яких 3 % річних у розмірі 45,37 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та 136,80 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року;
- стягнути з СФГ "ВИД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 324 613,57 грн. з яких 3 % річних у розмірі 25 264,11 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року та 199 349,46 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року.
Заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач у справі вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Розглядаються позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 182,17 грн., з яких 3 % річних у розмірі 45,37 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та 136,80 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та стягнення з СФГ "ВИД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 324 613,57 грн., з яких 3 % річних у розмірі 25 264,11 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року та 199 349,46 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року.
19.05.2016р. представник відповідач 1 в судове засідання не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Представник відповідача 2 у судове засідання, відкрите 19.05.2016р. не з'явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. 12.05.2016р. на електрону адресу господарського суду (оригінали надійшли 17.05.2016р.), на виконання вимог суду викладених в ухвалі, надіслав копії витребуваних документів та відзив на позовну заяву (міститься в матеріалах справи), вважає вимоги позивача безпідставними та просить суд відмовити у їх задоволені.
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування ГПК України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідачі 1, 2 належним чином були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Селянського фермерського господарства “ВИД”, згідно статті 28 ГПК України.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідачі 1, 2 свої зобов'язання не виконали, не скористався правом на захист своїх інтересів.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Господарським судом встановлено, що рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2014р. у справі № 908/3719/13, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015р., позов ТОВ «Греін-Трейд» задоволено, стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ «Греін-Трейд» 2 000 грн. 00 коп. основного боргу, стягнуто з СФГ «Вид» на користь ТОВ «Греін-Трейд» 408 750 грн. 00 коп. основного боргу.
При вирішенні справи № 908/3719/13 судом встановлено, що 13.08.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД”, м. Запоріжжя (покупець) та Селянським фермерським господарством “ВИД”, Вінницька область, Піщанський район, с. Кукули (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 18/13-0813.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, а саме ячмінь у кількості 400т., загальною вартістю 620 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 103 333 грн. 33 коп.
Згідно п. 4.2 договору постачальник для приймання товару покупцем зобов'язаний надати рахунки (рахунки-фактури), видаткові накладні та податкові накладні.
Відповідно до п. 7.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами цих зобов'язань за договором.
Пунктом 5.1 договору сторони узгодили, що розрахунки за цим договором проводяться безготівковою формою шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Датою платежу вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку покупця.
На підставі рахунку-фактури № 8 від 13.08.2013р. та на виконання п. 4.2 та п. 5.1 договору позивач здійснив попередню оплату товар у розмірі 410 750 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками від 14.08.2013р. на суму 80 000 грн. 00 коп., від 14.08.2013р. на суму 199 000 грн. 00 коп., від 16.08.2013р. на суму 131 750 грн. 00 коп.
Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином та здійснив попередню оплату товару у розмірі 410 750 грн. 00 коп.
Відповідач 2 - СФГ “ВИД” на виконання умов договору не передав у власність позивача товар визначений договором.
На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2014р. та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2015 р., що набрали чинності 13.05.2015р., господарським судом видано накази від 09.06.2015р.
У межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з СФГ «Вид» на користь ТОВ «Греін-Трейд» було стягнуто 408 750 грн. 00 коп. основного боргу, 4 107 грн. 50 коп. судового збору. На розрахунковий рахунок ТОВ «Греін-Трейд» зараховано 412 857 грн. 50 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1078 від 09 вересня 2015 року.
Однак, з огляду на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, донараховано 182,17 грн., з яких 3 % річних у розмірі 45,37 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та 136,80 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року, які підлягають стягненню з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та донараховано 324 613,57 грн., з яких 3 % річних у розмірі 25 264,11 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року та 199 349,46 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року, які підлягають стягненню з СФГ "ВИД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд».
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.
До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції та 3 % річних.
Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.
Сума основного боргу ФОП ОСОБА_4 за рішенням суду від 15.05.2014р. № 908/3719/13 складає 2 000 грн. 00 коп., сума основного боргу з СФГ «Вид» на користь ТОВ «Греін-Трейд» складає 408 750 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішення господарського суду Запорізької області № 908/3719/13 набрало законної сили 13.05.2015р.
Згідно діючого законодавства суми інфляційних витрат та 3% річних стягуються за весь час до виконання грошового зобов'язання. Відповідачами грошове зобов'язання виконано остаточно 09.09.2015р., що підтверджується платіжним дорученням № 1078 від 09.09.2015р.
Перевіривши розрахунок втрат від інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 182,17 грн., з яких 3 % річних у розмірі 45,37 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та 136,80 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та стягнення з СФГ "ВИД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 324 613,57 грн., з яких: 3 % річних у розмірі 25 264,11 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року та 199 349,46 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року, заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню, в межах заявлених позовних вимог.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.
Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).
Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін вказаного договору та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р. саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Відповідно до п. 5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р. кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Отже, враховуючи те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, то застосування до спірних правовідносин положень статті 625 ЦК України, вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 182,17 грн., з яких 3 % річних у розмірі 45,37 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та 136,80 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року та стягнення з СФГ "ВИД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» 324 613,57 грн., з яких: 3 % річних у розмірі 25 264,11 грн. за період з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року та 199 349,46 грн. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року, є законним, обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Відповідно до Пленуму Вищого господарського Суду України постанови від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення» передбачено, що про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.
На підставі статті 85 ГПК України - 19.05.2016року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів 1, 2, оскільки спір до суду доведений з їх вини, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕІН-ТРЕЙД”, м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя та Селянського фермерського господарства “ВИД”, с. Кукули, Піщанський район, Вінницька область задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» (69118 м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 12, код ЄДРПОУ 37442640) 3 % річних у розмірі 45 (сорок п'ять) грн. 37 коп. за період з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року, 136 (сто тридцять шість) грн. 80 коп. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 15 травня 2014 року, 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Селянського фермерського господарства “ВИД” (24713 Вінницька область, Піщанський район, с. Кукули, вул. Леніна, 56, код ЄДРПОУ 20100979) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Греін-Трейд» (69118 м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 12, код ЄДРПОУ 37442640) 3 % річних у розмірі 25 264 (двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 11 коп. за період з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року, 199 349 (сто дев'яносто дев'ять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 46 коп. інфляційних втрат з 13 серпня 2013 року по 03 вересня 2015 року, 3 369 (три тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 19 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя С.С. Дроздова
Рішення оформлено та підписано 24.05.2016р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.