ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.05.2016Справа №910/2622/16
За позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства «Тутковський»
про визнання недійсним рішення наглядової ради від 05.02.2016 р.
Суддя Андреїшина І.О.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
ОСОБА_1 17.02.2016 р. звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Тутковський» про визнання недійсним рішення наглядової ради від 05.02.2016 р.
В обґрунтування своєї позовної заяви позивач посилається на порушення відповідачем його законних прав та інтересів, оскільки зазначене рішення є, на думку позивача, передчасним та прийнятим з порушенням вимог чинного законодавства України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 р. позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/2622/16; призначено розгляд даної справи на 16.03.2016 р., зобов'язано сторін надати суду певні документи та пояснення.
До Господарського суду м. Києва 17.02.2016 р. надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, згідно з якою заявник просив суд накласти арешт на нерухоме майно Публічного акціонерного товариства «Тутковський» (код ЄДРПОУ 01431334), в тому числі майнові комплекси, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 р. заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.
Відповідач у судове засідання 16.03.2016 р. уповноваженого представника не направив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.02.2016 р., яке підтверджує отримання відповідачем 24.02.2016 р. ухвали про порушення провадження у справі, про причини неявки не повідомив.
Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2016 р. заперечив проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 р. відкладено розгляд справи до 13.04.2016 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду.
У судовому засіданні 13.04.2016 р. представник позивача подав клопотання про витребування у відповідача рішення наглядової ради ПАТ «Тутковський» від 05.02.2016 р., оформленого протоколом № 01/02-2016 від 05.02.2016 р..
Відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація та обставини, які може підтвердити цей доказ. У разі задоволення клопотання суду своєю ухвалою витребовує необхідні докази.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, задовольнив клопотання представника позивача щодо витребування доказів у справі.
Також представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору, на п'ятнадцять днів.
Розглянувши клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, суд його задовольнив з наступних підстав.
Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Відповідач у судове засідання 13.04.2016 р. уповноваженого представника не направив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.03.2016 р., яке підтверджує отримання відповідачем 21.03.2016 р. ухвали про відкладення розгляду справи, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва з метою з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору у даній справі, для забезпечення принципів рівності змагальності сторін у справі, недопущення порушення прав охоронюваних законом інтересів відповідача, у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали суду та для витребування у відповідача додаткових доказів у справі, керуючись ст. 38, ст. 69, ст. 77 ГПК України, ухвалою від 13.04.2016 р. розгляд справи відклав та призначив на 11.05.2016 р.; продовжив строк вирішення спору в даній справі на п'ятнадцять днів; зобов'язав сторін надати певні документи та пояснення.
29.04.2016 р. через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Крім того, відповідачем не обґрунтовано надання переваги одному судовому засіданню над іншим.
Представники сторін у судове засідання 11.05.2016 р. не з'явились, вимог ухвали суду від 13.04.2016 р. не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві.
Згідно з абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представників вищезазначених учасників судового процесу.
У судовому засіданні 11.05.2016 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.
Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва
ОСОБА_1 (надалі позивач), є акціонером Публічного акціонерного товариства «Тутковський» (надалі - товариство, відповідач).
За твердженнями позивача, йому стало відомо, що 05.02.2016 р. наглядовою радою товариства було проведено засідання, на якому було прийнято рішення щодо надання згоди голові правління товариства на пошук інвестора для купівлі, та згоду на відчуження нерухомого майна товариства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за умови попереднього погодження такого відчуження чи іншого обтяження майна з усіма третіми особами-кредиторами. Відповідне рішення було оформлено протоколом № 01/02 - 2016 засідання наглядової ради від 05.02.2016 р. (надалі - рішення).
На думку позивача, прийняття наглядовою радою товариства оскаржуваного рішення є передчасним, та прийнятим з порушенням вимог законодавства. Таке рішення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, як акціонера товариства, з огляду на наступне.
Відповідно до Статуту товариства (нової редакції, затвердженої загальними заборами акціонерів протокол № 1-11 від 17.05. 2011 р., зареєстрованої 26.05.2011 р., номер запису: 1 069 105 0013 003302), наглядова рада товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом товариства та Законом України «Про акціонерні товариства», контролює та регулює діяльність виконавчого органу (Правління товариства) (п. 11.1. Статуту).
Порядок роботи наглядової ради визначається статутом, чинним законодавством, положенням про наглядову раду товариства (п.11.4. Статуту).
Пунктом 11.7. Статуту передбачено, що організаційною формою роботи наглядової ради є чергові та позачергові засідання, порядок скликання та проведення засідань наглядової ради визначається Положенням про наглядову раду.
Відповідно до Положення про наглядову раду Публічного акціонерного товариства «Тутковський», затвердженого черговими загальними зборами акціонерів, протокол № 01-11 від 17.05.2011 р. (надалі - Положення), для реалізації мети діяльності наглядова рада повинна керуватися такими принципами: прийняття рішень на основі достовірної інформації про діяльність товариства; усунення обмежень прав акціонерів на участь в управлінні справами товариства, отримання дивідендів та інформації про товариство; досягнення балансу інтересів різних груп акціонерів та прийняття наглядовою радою максимально об'єктивних рішень в інтересах усіх акціонерів товариства.
Розділом 5 Положення про наглядову раду визначено порядок роботи наглядової ради. Зокрема, там передбачено, що організаційною формою роботи наглядової ради товариства є чергові та позачергові засідання (п. 5.1.). Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, (п. 5.8.). Рішення наглядової ради оформлюється у вигляді протоколу. Протокол засідання наглядової ради оформлюється протягом 5 (п'яти) днів після проведення засідання. Протокол засідання підписується головою та секретарем наглядової ради товариства.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що оскаржуване рішення наглядової ради товариства не містить інформації щодо того якою кількістю присутніх на засіданні членів наглядової ради товариства були прийняті відповідні рішення.
Згідно з інформацією, розміщеною на веб-сайті товариства та на сторінці товариства на веб-сайті Національкої комісії з цінних паперів та фондового ринку, головою наглядової ради товариства є ОСОБА_2, секретарем наглядової ради - ОСОБА_3, членами наглядової ради - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
Оскаржуваним рішенням передбачено, що на засіданні наглядової ради 05.02.2016 р. були присутні лише голова наглядової ради ОСОБА_2 та член наглядової ради ОСОБА_6, що є менше ніж половина статутного складу (чисельності) наглядової ради товариства.
Таким чином, за твердженнями позивача, рішення наглядової ради від 05.02.2016 р., оформлене протоколом № 01/02-2016 р. є таким, що порушує вимоги чинного законодавства України, локальних документів товариства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Стаття 25 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачає, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: участь в управління акціонерним товариством; отримання дивідендів; отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Згідно зі ст. 88 Господарського Кодексу України, учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.
За приписами ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства», загальні збори є вищим органом акціонерного товариства.
Таким чином, способом реалізації права акціонера товариства на участь в управлінні акціонерним товариством, полягає, зокрема в участі акціонера в роботі загальних зборів акціонерного товариства.
Стаття 33 Закону України «Про акціонерні товариства» визначає перелік питань, які відносяться до виключної компетенції загальних зборів акціонерів товариства. Зокрема, до виключної компетенції загальних зборів віднесено прийняття рішення про вчинення товариством значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності (п. 22 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства»).
Аналогічне положення містить і Статут товариства (п. 10.4.22.).
Відповідно до даних балансу (звіту про фінансовий стан) ПАТ «Тутковський» на 31.12.2014 р., вартість активів товариства становить 44 090 тис. грн. Відповідно до даних балансу (звіту про фінансовий стан) ПАТ «Тутковський» станом на 30.09.2015 р., вартість активів товариства становить 38 909 тис. грн.
Відповідно - 25 відсотків вартості активів товариства становить 11 022,50 тис. грн. (9 727,25 тис. грн.)
Позивач стверджує, що ринкова вартість нерухомого майна товариства, яке складається з декількох майнових комплексів, виробничих та офісних приміщень (загальною площею понад 30 тис. кв.м.), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, становить не менше 100 мільйонів гривень.
Таким чином, прийняття рішення щодо надання згоди на відчуження нерухомого майна товариства (укладення значного правочину по відношенню до майна, ринкова вартість якого перевищує 25 відсотків вартості активів товариства за даними останньої річної фінансової звітності) відноситься до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства і, в жодному випадку, не може бути прийнято наглядової радою товариства.
Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства», якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради. Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними
З останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: вчинення товариством значного правочину. Акціонерне товариство, у випадках, передбачених ч. ч. 1 та 2 цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.
Згідно зі ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість.
Таким чином, на думку позивача, внаслідок прийняття наглядовою радою рішення щодо надання дозволу на продаж нерухомого майна товариства (вчинення значного правочину) його права та охоронювані законом інтереси, як акціонера ПАТ «Тутковськии», були порушені. Зокрема, його фактично було позбавлено можливості примати участь в управління товариством, оскільки якщо б це питання було винесено на голосування на загальних зборах акціонерів товариства, то позивач голосував би «проти», оскільки він вважає таке рішення передчасним та необ'єктивним.
Крім того, прийняття оскаржуваного рішення, позивача позбавило права вимагати від товариства викупу належних йому простих іменних акцій ПАТ «Тутковський» за ринковою ціною, відповідно до ст. ст. 68, 69, 70 Закону України «Про акціонерні товариства».
За таких обставин, ОСОБА_1 17.02.2016 р. звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Тутковський» про визнання недійсним рішення наглядової ради від 05.02.2016 р. Публічного акціонерного товариства «Тутковський» від 05.02.2016 р., оформлене протоколом № 01/02-2016 засідання наглядової ради ПАТ «Тутковський» від 05.02.2016 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 98 ЦК України визначено можливість оскарження учасником товариства лише рішень загальних зборів товариства. Проте учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради, рішенням виконавчого органу, можуть оскаржити таке рішення до суду, оскільки ці органи приймають обов'язкові для виконання рішення, це відповідає також ст. 55 Конституції України (довідка Вищого господарського суду від 01.02.2014 р. про узагальнення судової практики вирішення спорів про корпоративне управління та реалізацію корпоративних прав).
Відповідно до п. 39 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство. При вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).
Судом встановлено, що 05.02.2016 р. відбулось засідання наглядової ради ПАТ «Тутковський», учасником якого є позивач - ОСОБА_1. На вказаному засіданні було прийнято рішення щодо надання згоди голові правління товариства на пошук інвестора для купівлі, та згоду на відчуження нерухомого майна товариства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за умови попереднього погодження такого відчуження чи іншого обтяження майна з усіма третіми особами-кредиторами. Відповідне рішення було оформлено протоколом № 01/02 - 2016 засідання наглядової ради від 05.02.2016 р. (надалі - рішення).
Статтею 97 Цивільного кодексу України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. ст. 87, 92, 154 ЦК України та ст. 4 Закону України «Про господарські товариства», акціонерні товариства створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Управління товариством здійснюють його органи, порядок створення і діяльність яких встановлюється установчими документами та законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 Цивільного кодексу України, в акціонерному товаристві може бути створена наглядова рада акціонерного товариства, яка здійснює контроль за діяльністю його виконавчого органу та захист прав акціонерів товариства. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компетенція наглядової ради. Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому органу товариства.
Пунктом 22 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.
Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону України «Про господарські товариства» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства (наглядова рада), яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.
Відповідно до пунктів 11.1., 11.4 Статуту ПАТ «Тутковський», пункту 3.1. Положення про наглядову раду ПАТ «Тутковський», затверджених протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «Тутковський» № 01-11 від 17.05.2011 р., наглядова рада є органом товариства, що здійснює захист прав акціонерів товариства у період між загальними зборами. Наглядова рада обирається загальними зборами з числа акціонерів строком на 3 роки.
Пунктом 11.5.18 Статуту ПАТ «Тутковський», п. 4.1.18. Положення про наглядову раду ПАТ «Тутковський» передбачено, що до компетенції наглядової ради належить прийняття рішень, зокрема, про вчинення значних правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом становить від 10 до 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, а також списання основних засобів, придбання та відчуження основних засобів, застави основних засобів, іпотеки.
У відповідності до п. 5.7. Положення про наглядову раду ПАТ «Тутковський», засідання наглядової ради є правомочним, якщо в ньому беруть участь більше половини її складу.
Рішення наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів наглядової ради, які беруть участь у засіданні та мають право голосу.
Як вже зазначалось, 05.02.2016 р. наглядовою радою ПАТ «Тутковський» прийнято рішення, оформлене протоколом № 01/02-2016, яким надано дозвіл голові правління товариства на пошук інвестора для купівлі, та згоду на відчуження нерухомого майна товариства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за умови попереднього погодження такого відчуження чи іншого обтяження майна з усіма третіми особами-кредиторами.
При цьому, судом встановлено, і чого не заперечували представники сторін, наслідком спірного рішення стало не укладення значного правочину, а вирішення питання про можливість знайти потенційного інвестора для купівлі та згоду на відчуження нерухомого майна товариства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, виключно, за умови попереднього погодження такого відчуження чи іншого обтяження майна з всіма третіми особами, які можуть мати право вимоги на таке майно, в тому числі іпотекодержателями та заставодержателями такого майна за всіма договорами, за якими товариство виступає боржником, поручителем, майновим поручителем, заставодавцем або іпотекодавцем, в тому числі, за умови, якщо це не суперечитиме умовам, укладених товариством договорів іпотеки, застави, поруки, позики чи інших договорів та чинному законодавству. Така попередня згода повинна бути отримана до підписання договорів про відчуження.
Також суд зауважує, що прийняття такого рішення наглядовою радою було зумовлене тим, що ПАТ «Банк «Український капітал» 01.02.2016 р. пред'явив претензію до товариства щодо сплати заборгованості за кредитним договором за позичальника - ТОВ «Тутковський Інтегровані Рішення» в сумі 5 848 684,09 грн., а кошти у ПАТ «Тутковський» відсутні для погашення даної заборгованості.
Отже, враховуючи те, що фактичного укладення правочину щодо купівлі-продажу об'єктів за адресою: АДРЕСА_1, предмет якого перевищував би 10 - 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності ПАТ «Тутковський», не відбулось, то підстав для визнання спірного рішення недійсним, немає, а вимоги позивача є передчасними.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 ГПК України завданням господарського судочинства є захист підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання від порушень їх прав, свобод та охоронюваних законом інтересів.
Відтак, рішення суду не може прийматись як застереження від будь - яких порушень, і також не може бути умовним. Розглядати справу і приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявності не існуюче порушення, суперечить вимогам діючого законодавства України. Крім того, в законодавстві України можливі зміни, про які суду на теперішній час невідомо і не може бути відомо.
Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)» визначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Позивач не мотивував та документально не підтвердив, як оскаржене рішення порушило чи оспорило його права або охоронювані законом інтереси. Крім того, позивач, обгрунтовуючи свої вимоги посилався на припущення.
Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 р. передбачено, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.
Таким чином, враховуючи те, що судом не встановлено факту порушення рішенням наглядової ради ПАТ «Тутковський», оформленим протоколом № 01/02-2016 від 05.02.2016 р., вимог чинного законодавства України при прийнятті цього рішення, а також прав та законних інтересів учасника товариства - ОСОБА_1, то відсутні й підстави для визнання спірного рішення недійсним, а відтак - позов не підлягає задоволенню.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 20.05.2016 р.
Суддя І.О. Андреїшина