14.04.2014 Справа №607/5602/14-ц
14 квітня 2014 року м.Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
Головуючої Черніцької І.М.
за участю секретаря Гіндзелевич О.
з участю представника ДВС - ОСОБА_1
розглянувши подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 Ульміра Гасанзадзе, -
Головний державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції звернулася до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 до виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
В обґрунтування вимог вказує, що на виконанні в ДВС знаходиться виконавче провадження згідно виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду за № 2-483 від 24.02.2011 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 405 грн. щомісячно, починаючи з 19.11.2010 року і до досягнення дитинною повноліття. Посилається на те, що останній ухиляється від виконання рішення суду, просить подання задовольнити.
В судовому засіданні головний державний виконавець Дмитренко Т.Л. подання підтримала, просила задовольнити.
Судом встановлено, що на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду за № 2-483 від 24.02.2011 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 405 грн. щомісячно, починаючи з 19.11.2010 року і до досягнення дитинною повноліття.
01.06.2011р. державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до акту нарахування заборгованості по аліментах, виданого Другим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, станом на 01.04.2014 року заборгованість по аліментах ОСОБА_2 становить 18964,79 грн.
Відповідно до довідки Управління державної міграційної служби Тернопільської області за №02/4584 від 08.04.2014 року встановлено, що ОСОБА_2 із клопотання щодо виїзду на постійне проживання за кордон не звертався, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався.
Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення державного виконавця, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" неврегульовані аліментні, договірні чи інші не виконані зобов'язання, а також ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника судовим рішенням є підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду його за кордон до їх виконання.
Згідно з вимогами ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
З вищевказаних вимог закону слідує те, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Тобто, наявність лише самого зобов'язання, відсутності надходжень в рахунок погашення заборгованості, чи значного терміну невиконання зобов'язання, не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
А тому, доводи державного виконавця зазначені у поданні, не є достатньою підставою вважати, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Також, матеріалами справи не підтверджено і тих обставин, що ОСОБА_2 має намір покинути територію України та ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Так, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази надсилання ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням постанови про відкриття виконавчого провадження та доказів отримання останнього такої постанови; доказів, які б підтверджували факт ухилення ОСОБА_2 від виконання зобов'язання.
Відтак, факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань відсутній та представником ДВС не доведений.
Крім того, в силу вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до вимог ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, наголошено, що кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно із своєю власною, й обмеження може бути встановлено законом в разі крайньої необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину й захисту здоров'я чи моралі, й якщо це виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Крім того, в поданні державним виконавцем не обґрунтовано, в чому саме, є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню існуючого боргу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 210, 377-1 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 Ульміра Гасанзаде - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуюча-підпис: ОСОБА_5
Копія вірна
Суддя І.М.Черніцька