Справа №560/438/16-к
24 травня 2016 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження №12016180110000207 на підставі угоди про визнання винуватості за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, непрацюючого, освіти середньої, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України
встановив:
18 квітня 2016 року в період з 14 год. 30 хв. до 16 год. обвинувачений ОСОБА_5 в 59 кварталі ДП "Дубровицький лісгосп" біля с.Золоте Дубровицького району, порушуючи вимоги ст.19 Кодексу України про надра, самовільно, без отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами, без акту, що засвідчує гірничий відвід, без оформлення в установленому порядку документів, що посвідчують право на земельну ділянку, за допомогою мотопомпи заводського виробництва, обладнаної двигуном внутрішнього згорання і призначеної для подачі води під тиском, шляхом гідророзмиву ґрунту, здійснив видобуток каміння бурштину-сирцю, який відповідно до Закону України "Про державне регулювання видобутку виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18.11.1997 року та постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 року "Про затвердження переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, дорогоцінним камінням органогенного утворення.
Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.240 КК України, так як ОСОБА_5 вчинив незаконний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення.
17 травня 2016 року між начальником Дубровицького відділу Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12016180110000207 та ОСОБА_5 та його захисником ОСОБА_4 , в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою, сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.2 ст.240 КК України. Обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного злочину.
Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 6800 грн. та отримана згода обвинуваченого на його призначення.
Також сторони погоджуються на те, щоб вилучені в ході огляду місця події речові докази, а саме: знаряддя для видобутку бурштину-сирцю: мотопомпу заводського виробництва марки "Forte БП 8761" помаранчевого кольору, мотопомпу заводського виробництва марки "Forte FP40С" жовтого кольору, 2 водозабірні шланги, 1 пожежний рукав діаметром 100мм, 2 пожежні рукави діаметром 77 мм, 1 пожежний рукав діаметром 50 мм, 2 металевих шрайбери, 2 металеві жердини - конфіскувати.
Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст.ст.468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ньому покарання та інші передбачені угодою заходи. При цьому, обвинувачений ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.2 ст.240 КК України.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_5 незаконно видобував корисні копалини загальнодержавного значення, а тому приходить до висновку, що кваліфікація його дій за ч.2 ст.240 КК України є правильною, за якою належить призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.314, 373, 374, 475 КПК України суд, -
засудив:
Затвердити угоду від 17 травня 2016 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, за якою призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 17 травня 2016 року покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 6800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень).
Роз'яснити ОСОБА_5 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Речові докази: мотопомпу заводського виробництва марки "Forte БП 8761" помаранчевого кольору, мотопомпу заводського виробництва марки "Forte FP40С" жовтого кольору, 2 водозабірні шланги, 1 пожежний рукав діаметром 100мм, 2 пожежні рукави діаметром 77 мм, 1 пожежний рукав діаметром 50 мм, 2 металевих шрайбери, 2 металеві жердини - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Голова Дубровицького
районного суду ОСОБА_1