Справа № 161/423/16-ц
Провадження № 2/161/1145/16
(заочне)
11 травня 2016 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючої судді Івасюти Л.В.
при секретарі - Заболотько Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків, стягнення неустойки та моральної шкоди, завданих невиконанням договірного зобов'язання,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, стягнення неустойки та моральної шкоди, завданих невиконанням договірного зобов'язання.
Позов мотивував тим, що між нею та відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 03.03.2015р. у письмовій формі укладено договір про надання послуг по будівництву та монтажу. У подальшому, 28.04.2015р. між ними укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаного договору. За умовами вказаних правочинів ОСОБА_2 (виступає у договорі як "Виконавець") зобов'язаний був за її, ОСОБА_1 (згідно договору "Замовник"), кошти виготовити дерев'яний будинок площею 25 кв. метрів, з мансардою, за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, Жидичинська сільська рада, садівниче товариство "Озерце", номер земельної ділянки НОМЕР_1. Строк виконання робіт встановлено сторонами до 25.06.2015р., вартість виконання робіт сторонами оцінено у 69 000 грн., з яких: 45 000грн. - попередня оплата за послуги згідно п.3.3 договору. На виконання умов договору нею сплачено готівкою кошти ОСОБА_2 згідно підтверджуючих документів: квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 03.03.2015р. - 21000,00грн.; квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 04.03.2015р. - 10000грн., квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 15.03.2015р. - 8000,00грн., квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 26.03.2015р. - 6000,00грн.
Решта суми згідно п. 3.4. договору від 03.03.2015р. оплачується по завершенню всіх робіт та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.
Станом на 25.06.2015р., у строки визначені вищевказаним договором, відповідачем ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконано - дерев'яний будинок не виготовлено за обумовленою адресою, та отримані кошти не повернуто.
Договірні зобов'язання не виконано відповідачем і на даний час, хоча вона постійно телефонувала до нього та вимагала повернути сплачені нею кошти, а також зверталась із заявою до Луцького МВ УМВС України у Волинській області (на даний час Луцький відділ поліції) про вчинення відповідачем злочину, передбаченого ст.190 КК України), за якою розслідувалось кримінальне провадження. Після всіх вищевказаних спроб позасудового вирішення спору ОСОБА_2, повернув їй кошти в сумі 3000,00грн. (три тисячі грн.), зокрема: 24.07.2015р. -1000,00грн. (одна тисяча грн.) повернено готівкою; 04.12.2015р. -1000,00грн. (одна тисяча грн.) повернено шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок; 13.01.2015р. - 1000,00грн.; (одна тисяча грн.) повернено шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок. Решта боргу в сумі 42000,00грн. відповідачем не повернуто. Документальним підтвердженням невиконання своїх договірних зобов'язань є розписка ОСОБА_2 від 16.07.2015р., згідно з якою він зобов'язується повернути грошові кошти в сумі 45000,00грн.
Пунктом 4.5., який включено додатковою угодою від 28.04.2015р. до основного вищеописаного договору від 03.03.2015р., передбачено: при відмові від виконання послуг зі сторони виконавця, виконавець повинен оплатити замовнику штраф в розмірі 50 відсотків коштів, оплачених замовником за невиконання своїх зобов'язань та штрафні санкції, передбачені законодавством. Оскільки відповідачем не виконано договірне зобов'язання, він повинен понести цивільну відповідальність, а саме: повернути їй кошти в сумі 42000,00грн., які сплачені на будівництво будинку як аванс та сплатити неустойку (штраф) в розмірі 21 000 грн.; відшкодувати їй моральну шкоду, завдану невиконанням зобов'язання, яку вона оцінює у 20000грн.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача в її користь інфляційні втрати за період з червня 2015р. по грудень 2015р., згідно розрахунку, проведеного спеціалістами аудиторської фірми «Віталіна-аудит»ТОВ, в сумі 1269,00грн. та суму трьох процентів річних від простроченої суми, яка складає 621,19грн.
Посилаючись на наведене, позивач просила суд стягнути в її користь з ОСОБА_2 спричинену їй матеріальну шкоду в сумі 42000грн., моральну шкоду в сумі 20 000 грн., 21000 грн. неустойки (штрафу) , 1269грн.-сума інфляційних втрат, 621,19грн. - три проценти за прострочення грошового зобов'язання, завданих невиконанням договірного зобов'язання, яке виникло згідно договору про надання послуг по будівництву та монтажу від 03 березня 2015 року.
В судове засідання позивач подала суду заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою просила позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення судових повісток. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 даного Кодексу одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 03.03.2015року позивачем ОСОБА_1, як замовником, було укладено договір про надання послуг, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2, як виконавець, зобов'язувався виготовити дачний будинок площею 25 кв. метрів, з мансардою, за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, Жидичинська сільська рада, садівниче товариство "Озерце", номер земельної ділянки НОМЕР_1. Всі роботи він мав провести згідно погодженого з ним макетом і планом робіт. ОСОБА_2 зобов'язувався виготовити об'єкт (дачний будинок), здійснити його доставку і виконати його монтаж згідно будівельних та протипожежних норм. В договорі зазначені терміни для виготовлення та встановлення дачного будинку до 25.06.2015р., вартість виконання робіт сторонами оцінено у 69 000 грн., з яких: 45 000грн. - попередня оплата за послуги згідно п.3.3 договору.
У подальшому, 28.04.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до вищевказаного основного договору від 03.03.2015року. (а.с.10)
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем сплачено готівкою кошти ОСОБА_2 згідно підтверджуючих документів: квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 03.03.2015р. - 21000,00грн.; квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 04.03.2015р. - 10000грн., квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 15.03.2015р. - 8000,00грн., квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 26.03.2015р. - 6000,00грн.
Решта суми згідно п. 3.4. договору від 03.03.2015р. оплачується по завершенню всіх робіт та підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.
Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором виконала в повному об'ємі. Однак, відповідач, у строки визначені вказаним договором, свої зобов'язання не виконав - дерев'яний будинок за обумовленою адресою не виготовив, та отримані кошти в сумі 45000 грн. позивачу в повному обсязі не повернув. Станом на день розгляду справи, ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 кошти в сумі 3000грн. Таким чином, залишок боргу відповідача перед позивачем за попередню оплату (аванс), передбачений п. 3.3 Договору становить 42000грн. (а.с. 9)
Відповідно до ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. (ч.1). До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. (ч.3).
Частина 1 ст.10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Таким чином, встановлено, що відповідачем як підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду, в зв'язку з чим позивач як замовник має право вимагати, зокрема, розірвання договору та відшкодування збитків.
Оскільки, відповідач свої зобов'язання за договором про надання послуг не виконав, слід стягнути з останнього в користь позивача 42000грн. матеріальної шкоди.
Крім того, відповідно до п. 4.5 Додаткової угоди №1 від 28.04.2015р. до вищеописаного основного договору про надання послуг по будівництву та монтажу від 03.03.2015р. передбачено, що при відмові від виконання послуг зі сторони виконавця, виконавець повинен оплатити замовнику штраф в розмірі 50 відсотків коштів, оплачених замовником за невиконання своїх зобов'язань та штрафні санкції, передбачені законодавством.
Судом встановлено, що відповідачем не виконано договірне зобов'язання, а тому з останнього слід стягнути неустойку (штраф) згідно умов договору, що становить 21 000 грн. (50% від суми невиконаних зобов'язань 42 000 грн.)
Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням індексу інфляції, за період з червня місяця 2015 року по січень місяць 2016 року (день подачі позову до суду), згідно наданого позивачем та перевіреного судом розрахунку, сума інфляційних становить 1269,00грн., сума трьох процентів річних від простроченої суми складає 621,19грн.
Як слідує з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Судом встановлено, що позивачу внаслідок бездіяльності відповідача була заподіяна моральна шкода, яка полягала у душевних стражданнях, які позивач переніс внаслідок дій відповідача, а це поставило позивача у скрутне матеріальне становище, порушило звичний спосіб життя та змусило останнього докласти зусиль для його відновлення, а тому суд вважає, що у відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1, слід стягнути кошти в розмірі 1000 грн.
Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача слід стягнути в користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 658,90грн.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215, 224 ЦПК України, на підставі ст.ст. 22, 23, 509, 526, 599, 612, 651, 653, 837, 839, 843, 846, 875, 882, 903, 906 ЦК України, ст.ст. 1, 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 завдану їй матеріальну шкоду в сумі 42000грн., 1000 (одну тисячу) гривень моральної шкоди, 21000 грн. (двадцять одну тисячу гривень) неустойки (штрафу), 1269грн. (одна тисяча двісті шістдесят дев'ять гривень) інфляційних втрат, 621,19грн. (шістсот двадцять однієї гривні 19 копійок) три проценти за прострочення грошового зобов'язання, завданих невиконанням договірного зобов'язання, яке виникло згідно договору про надання послуг по будівництву та монтажу від 03 березня 2015 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 658,90грн. (шістсот п'ятдесят вісім гривень 90 копійок) судових витрат по справі.
В задоволенні решти позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта