Справа№ 161/4591/16-а
Номер провадження: 2-а/161/285/16
21 квітня 2016 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Царюк Н.М.,
з участю відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Головного управління національної поліції у Волинській області ОСОБА_1 про визнання дій протиправними скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом. В обгрунтування заявленого позову посилається на те, що постановою в справі про адміністративне правопорушення ПС2 № 834119 від 02.04.2016 року складеною інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Головного управління національної поліції у Волинській області ОСОБА_1 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 гривень. Вважає дану постанову такою, що винесена без достатнього з'ясування всіх обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права з підстав викладених в адміністративному позові. Просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 № 834119 від 02.04.2016 року.
Відповідно до ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Судом при розгляді справи встановлено, що 02.04.2016 року відповідачем візуальним оглядом під час руху автомобіля ОСОБА_3 було виявлено, що позивач керуючи транспортним засобом по вулиці Карпенка Карого в м. Луцьку тримав у руках мобільний телефон. За твердженням самого відповідача, позивач розмовляв саме по мобільному телефону.
Також судом встановлено і це підтверджено самим відповідачем, що ним було зупинено транспортний засіб під керуванням позивача. Зупинка транспортного засобу під керуванням позивача, відповідачем відбулася рукою, однак якою саме рукою і яким чином пояснити не зміг. При цьому судом достовірно встановлено, що без вказівки на транспортний засіб. Однак показано місце де потрібно зупинитися.
Також судом встановлено і це підтверджено самим відповідачем, що після повної зупинки транспортного засобу позивачем у в місці, на яке йому вказав відповідач. Останній підійшов до автомобіля, представився, пояснив причину зупинки, при цьому попросив надати посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль. Повідомив позивачу, що ним буде винесено постанову за частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Судом достовірно встановлено та підтверджується самим відповідачем, що після вчинення відповідачем вищезазначених дій, останній не роз'яснював позивачу права та обов'язки передбачені вказаною нормою права. Таким чином відповідачем грубо порушено вимоги статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також судом при розгляді справи встановлено, що 02 квітня 2016 року відповідачем по справі було винесено постанову серії ПС2 № 834119 (а.с. 8), якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. При цьому оскаржувана постанова винесена посадовою особою органу Національної поліції, яка уповноважена КУпАП на розгляд справ про адміністративні правопорушення.
Оскаржувана постанова складена відповідачем у службовому автомобілі, при цьому позивач не був присутнім під час її складання. Після складення постанови відповідач підійшов до автомобіля позивача де передав позивачу документи, які ним були надані. Також під розписку вручив копію оскаржуваної постанови.
Також судом достовірно встановлено, і це визнається відповідачем, що при винесенні оскаржуваної постанови у відповідача не було взагалі будь-яких доказів у відповідності до вказаної норми права, що підтверджують порушення позивачем саме підпункту Д пункту 2.9 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопрушення, передбаченого частиною 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А тому незрозуміло на підставі чого відповідач зробив висновок про наявність достатніх підстав прийняття оскаржуваної постанови та притягнення позивача до адмінстративної відповідальності.
Судом встановлено і це вбачається із змісту оскаржуваної постанови, що 02 квітня 2016 року в м. Луцьку на вулиці Карпенка-Карого відповідач розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення.
При цьому судом достовірно встановлено, і це підтверджено самим відповідачем, що взагалі відсутні будь-які матеріали про вчинення адміністративного правопорушення позивачем. А тому які матеріали міг розгляднути відповідач із-за їх відсутності.
Також із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач установив, що позивач керуючи транспортним засобом 02 квітня 2016 року о 12.50 годині в м. Луцьку вулиця Карпенка-Карого, при цьому не вказано саме де, тобто не зроблено прив'язки щодо конкретного місця, під час руху транспортного засобу.
Також в оскаржуваній постанові відповідач вказує про те, що позивач користувався засобами зв'язку тримаючи їх у руках, а саме розмовляв по мобільному телефону. При цьому судом достовірно встановлено і це підтверджено самим відповідачем, що він не може стверджувати, що дійсно позивач розмовляв по мобільному телефону і він його тримав рукою біля вуха.
Також із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що відповідач керуючись положеннями статей 33 та 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення постановив: застосувати до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 гривень.
При цьому в порушення вимог пункту 1 статті 11 Загальної декларації прав людини, пункту 2 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основних свобод , пункту 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, принципу 36 Звіду принципів захисту всіх осіб щодо презумпції невинуватості. Позивача не було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частино 2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення.
Судом встановлено і це вбачається із змісту оскаржуваної постанови а також підтверджено самим відповідачем, що вона не відповідає даним вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки в ній всупереч вимогам даної норми права містяться суперечливі дані.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що 02.04.2016 року інспектор роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Головного управління національної поліції у Волинській області ОСОБА_1 при притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП грубо порушив вимоги ст. ст. 122, 268, 283 КУпАП. А тому за таких обставин суд приходить до висновку про постановлення окремої ухвали і направлення її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Керуючись ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Начальнику Управління патрульної поліції у м. Луцьку вжити заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню законодавства інспектором роти №2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Головного управління національної поліції у Волинській області ОСОБА_1.
Про вжиті заходи повідомити суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.
Окрема ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги окрема ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Окрема ухвала може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії окремої ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження окремої ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя В.В. Ковтуненко