Справа № 157/257/16-к
Провадження №1-кп/157/33/16
20 травня 2016 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_9 ,
законного представника
неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_10 ,
педагога - ОСОБА_11
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.03.2016 року за № 12016030090000105, про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одружений, освіта повна загальна середня, не працює, раніше не судимий,
та
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одружений, освіта повна загальна середня, не працює, раніше не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , 29 лютого 2016 року близько 02 години, групою осіб, будучи у стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи в приміщенні гуртожитку Державного професійно-технічного навчального закладу «Камінь-Каширське вище професійне училище» по вул. Воля, 44, у м. Камені-Каширському, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, а саме, усвідомлюючи значення своїх дій і їх суспільно-небезпечний характер, ігноруючи елементарні існуючі правила і норми поведінки, моральності, добропристойності, з хуліганських спонукань, безпричинно верхніми та нижніми кінцівками нанесли множинні удари по тілу неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді синців і садна в ділянці обличчя, синців в ділянці шиї справа і правого плечового суглобу, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинили злочин, передбачений ч. 2 ст. 296 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і дав суду показання про те, що, навчаючись у Вищому професійному училищі м. Каменя-Каширського, проживав у гуртожитку в кімнаті разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 29 лютого 2016 року разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_12 перебував у центрі м. Каменя-Каширського, випили пива, після чого о 00 годин разом повернулися до гуртожитку. На той час в їхній кімнаті вже був ОСОБА_14 . Біля 2 години ночі вирішили піти до дівчат, які проживають у гуртожитку. Він з ОСОБА_6 пішов в одну секцію, а ОСОБА_12 та ОСОБА_14 - в іншу секцію гуртожитку. ОСОБА_6 стукав у двері кімнати, яку ніхто не відчиняв, він кулаком стукав у двері іншої кімнати, в якій, як пізніше з'ясувалося, проживає потерпілий ОСОБА_9 . На його стукіт у двері ОСОБА_9 відповів нецензурною лайкою, а тому він постукав ще раз. Після цього до дверей кімнати потерпілого підійшов ОСОБА_6 . ОСОБА_9 відчинив двері своєї кімнати і майже відразу ОСОБА_6 та ОСОБА_9 схватили одне одного за одяг і між ними у кімнаті потерпілого відбулася шарпанина, під час якої ОСОБА_9 вдарив його ногою об стегно вище коліна. Після цієї шарпанини він сказав ОСОБА_6 , що почне битися з ОСОБА_9 та наніс останньому коліном два рази удар по обличчю. ОСОБА_6 під час шарпанини наніс потерпілому один удар. Конфлікт припинили майстри виробничого навчання, які чергували по гуртожитку, прибігши на шум.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і дав показання про те, що о 22 годині 29 лютого 2016 року разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_15 перебував у центрі м. Каменя-Каширського та пив пиво. Біля 00 години повернувся з друзями у кімнату гуртожитку Вищого професійного училища, де на той час проживав. В кімнаті вже був ОСОБА_14 . Вирішили піти до дівчат, які проживають у гуртожитку. ОСОБА_12 з ОСОБА_14 пішли на одну секцію, а він з ОСОБА_5 - на іншу. Він знав у яку саме кімнату йде та до якої дівчини. Коли прийшли у секцію для проживання дівчат і він постукав до означеної кімнати, то йому ніхто не відчинив. Невдовзі його покликав ОСОБА_5 , який, постукавши в одну із кімнат, почув лайку. Коли він підійшов до ОСОБА_5 і останній вдруге постукав у кімнату, то двері кімнати відкрив ОСОБА_9 . Він першим відразу схопив потерпілого за одяг, між ними виникла шарпанина, внаслідок якої вони опинилися у кімнаті потерпілого, де він наніс останньому один удар кулаком правої руки по плечі, хоча мав намір нанести удар в обличчя потерпілому. Під час цього конфлікту ОСОБА_9 зачепив ногою ОСОБА_5 і останній попросив його відступитися, та, поклавши ОСОБА_9 на ліжко, наніс два удари з коліна по обличчю потерпілого. На шум прибігли майстри виробничого навчання та дівчата, які проживають у гуртожитку.
Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні, користуючись наданими йому ст. 56 КПК України правами, від дачі показань відмовився та пояснив, що обвинувачені повністю відшкодували йому шкоду, претензій він до них не має і просив їх суворо не карати.
Окрім визнання вини обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , їх винуватість у вчиненні хуліганства групою осіб підтверджується зібраними під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Свідок ОСОБА_12 дав суду показання про те, що проживав разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 в кімнаті гуртожитку Вищого професійного училища м. Каменя-Каширського. В один з днів разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знаходився у центрі м. Каменя-Каширського, де разом пили пиво. О 23 годині 30 хвилин пішли в гуртожиток у свою кімнату. На той час в кімнаті був ОСОБА_14 . Вони випили чаю і вирішили піти у секцію, де проживають дівчата. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішли на праву секцію, а він з ОСОБА_14 - на ліву секцію. Невдовзі почули крики дівчат та нецензурну лайку хлопців зі сторони, куди пішли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Прибігши на місце, звідки було чути шум, побачив ще з коридору через відкриті двері у кімнату потерпілого, що ОСОБА_5 шарпався з ОСОБА_9 , потім взяв потерпілого рукою за шию і останній впав на ліжко. Також бачив на місці бійки дівчат, однак в подальшому за подіями не спостерігав, оскільки, побачивши майстра виробничого навчання, втік з місця конфлікту.
Свідок ОСОБА_14 дав суду показання про те, що проживав у гуртожитку Вищого професійного училища у м. Камені-Каширському у секції для хлопців у кімнаті разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 29 лютого 2016 року, коли він вже був у кімнаті, після 23 години прийшли ОСОБА_12 , ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , разом випили кави, чаю. Після цього вирішили піти до дівчат, які проживають у гуртожитку. Він та ОСОБА_12 пішли на ліву секцію, де проживають дівчата, а ОСОБА_6 і ОСОБА_5 - на праву секцію. Коли постукали з ОСОБА_12 в одну з кімнат, то їм ніхто не відкрив. Після цього раптом почули крики, нецензурну лайку і відразу побігли на шум. Прибігши на місце події разом з ОСОБА_12 , зайшли у кімнату потерпілого ОСОБА_9 і він бачив, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 відбувалася шарпанина. ОСОБА_5 схопив потерпілого за шию, останній впав на ліжко, і ОСОБА_16 наносив ОСОБА_9 тілесні ушкодження
З показань свідка ОСОБА_17 вбачається, що в один з днів, вночі, близько 2 години, коли вона чергувала у приміщенні гуртожитку Вищого професійного училища м. Каменя-Каширського, в якому працює майстром виробничого навчання, почувши шум дівчат, прибігла у кімнату ОСОБА_9 і побачила, що ОСОБА_5 наносив удари коліном в обличчя потерпілому, який сидів на ліжку. ОСОБА_6 стояв у дверях кімнати. Вона припинила побиття потерпілого та разом з дівчатами, які знаходилися у кімнаті потерпілого, надала останньому медичну допомогу щоб зняти припухлість на обличчі.
Неповнолітній свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні дала показання про те, що проживає у гуртожитку Вищого професійного училища в кімнаті з ОСОБА_19 29 лютого 2016 року о 02 годині ночі, коли вона та ОСОБА_19 вже відпочивали, то почули шум у коридорі гуртожитку. Це ОСОБА_6 та ОСОБА_5 кричали і стукали в двері інших кімнат, кликали якусь дівчину, заважали їм спати, а тому ОСОБА_19 виглянула на коридор і попросила хлопців бути тихіше. Потім ОСОБА_6 та ОСОБА_5 постукали в сусідню зліва кімнату, тобто кімнату ОСОБА_9 . Невдовзі вона з ОСОБА_19 почули голосні крики та сильні удари в кімнаті ОСОБА_9 і разом побігли до кімнати останнього. Коли вона забігла у кімнату потерпілого, то ОСОБА_6 , який стояв поблизу останнього, відбіг в іншу сторону подалі від потерпілого, а ОСОБА_5 наносив ОСОБА_9 з коліна в голову удари. В цей час потерпілий ОСОБА_9 сидів на ліжку та закривав обличчя руками від ударів, однак ОСОБА_5 продовжував наносити йому тілесні ушкодження. ОСОБА_19 відтягувала ОСОБА_5 від ОСОБА_9 , проте ОСОБА_6 казав не заважати, мовляв нехай ОСОБА_5 з ОСОБА_9 розберуться самі. Навіть коли прибігла майстер виробничого навчання, яка чергувала по гуртожитку, ОСОБА_5 продовжував наносити коліном тілесні ушкодження ОСОБА_9 .
З показань неповнолітнього свідка ОСОБА_19 в судовому засіданні вбачається, що в один з днів, між 01 та 02 годиною ночі, коли вона вже відпочивала, почула шум у коридорі гуртожитку Вищого професійного училища, де проживає. Виглянувши на коридор, побачила ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які стукали у кімнату сусіда ОСОБА_9 . Вона попросила їх бути тихіше. Невдовзі почула крики у кімнаті потерпілого та удари об стіну, сварку, а тому вирішила з'ясувати що відбувається. Зайшовши разом з ОСОБА_18 до кімнати ОСОБА_9 , побачила, що ОСОБА_5 наносив йому тілесні ушкодження. Потерпілий в цей час сидів на ліжку, поклавши руки на голову і, в такий спосіб, захищаючись від ударів. Також в кімнаті був ОСОБА_6 , який стояв неподалік ОСОБА_5 і ОСОБА_9 та відразу відбіг від них далі, коли вона зайшла, а також ОСОБА_12 , який стояв у дверях з лівої сторони. Вона намагалася припинити бійку, відтягуючи ОСОБА_5 від ОСОБА_9 .
Згідно з рапортом чергового Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області від 01.03.2016 року та протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.03.2016 року, потерпілий ОСОБА_9 , 01 березня 2016 року звернувся до Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області з заявою та, будучи попередженим про кримінальну відповідальність згідно зі ст. 383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, повідомив, що 29 лютого 2016 року близько 02 години ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , студенти Вищого професійного училища м. Каменя-Каширського, нанесли йому в гуртожитку тілесні ушкодження (а.с.п. 85-86).
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 40 від 02.03.2016 року у ОСОБА_9 при проведенні судово-медичної експертизи виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців і садна в ділянці обличчя, синців в ділянці шиї справа і правого плечового суглобу; синці утворились від дії тупого предмету (предметів) без відображення контактуючих поверхонь останнього (останніх), з мінімальною кількістю не менше п'яти, садно від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею останнього, в кількості одного контакту; терміном утворення не більше 2-3 діб до моменту експертизи, можливо при вказаних у постанові слідчого обставинах. Тілесні ушкодження у ОСОБА_9 у вигляді синців і садна в ділянці обличчя, синців в ділянці шиї справа і правого плечового суглобу, по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно з протоколами проведення слідчого експерименту з фототаблицями до нього від 05.03.2016 року за участю свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_18 та ОСОБА_17 , останні вказали за яких обставин потерпілому ОСОБА_9 були нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_5 та механізм їх спричинення, що в цілому узгоджується з їхніми показаннями, які вони дали у судовому засіданні.
З протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицями до нього від 16.03.2016 року за участю ОСОБА_6 вбачається, що останній вказав, за яких обставин ним та ОСОБА_5 було вчинено злочин та показав механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, а також нанесення тілесних ушкоджень останньому ОСОБА_5 , що узгоджується з показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 в судовому засіданні (а.с.п. 116-122).
З протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицями до нього від 15.03.2016 року за участю обвинуваченого ОСОБА_5 вбачається, що під час його проведення останній вказав, за яких обставин зайшов з ОСОБА_6 у кімнату потерпілого, як ОСОБА_6 ухопив ОСОБА_20 за одяг та наніс останньому удар кулаком, а також показав механізм спричинення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_9 (а.с.п. 123-129).
Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони в цілому узгоджуються між собою, суттєвих суперечностей не містять і у своїй сукупності відтворюють події, що відбулися о 02 годині 29 лютого 2016 року в приміщенні гуртожитку по АДРЕСА_3 за участю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , і свідчать про те, що дії обвинувачених були поєднані з грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Обвинувачені виявили усвідомлене зневажливе ставлення до громадського порядку, ігноруючи існуючі в суспільстві правила поведінки, моральності і добропристойності, демонструючи свою силу чи вищість, неповагу до особи, людської гідності та байдужість ставлення до законів і правил поведінки в суспільстві, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, у нічну пору доби в приміщені гуртожитку навчального закладу застосували до потерпілого насильство, поєднане із заподіянням йому легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство), яка виразилася в заподіянні потерпілому ОСОБА_9 легких тілесних ушкоджень, вчиненому групою осіб, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, повністю доведена.
Органами досудового слідства у вину обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ставилося вчинення хуліганства групою осіб за попередньою змовою.
Разом з тим, досліджені безпосередньо судом докази не підтверджують висновків досудового слідства про наявність між обвинуваченими попередньої змови на вчинення хуліганства групою осіб, як про це вказується в обвинувальному акті, а тому таку кваліфікуючу ознаку як вчинення злочину за попередньою змовою належить виключити з обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
При призначенні обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ними злочину, який є злочином проти громадського порядку та моральності, відноситься до категорії умисних злочинів середньої тяжкості, за своєю юридичною кваліфікацією має кваліфікуючу ознаку, що збільшує ступінь його небезпечності, та пов'язаний із заподіянням тілесних ушкоджень.
Судом враховуються дані про особи обвинувачених, які вперше притягуються до кримінальної відповідальності, є особами молодого віку, по місцю проживання ОСОБА_6 характеризується позитивно, по місцю колишнього навчання останній характеризуються негативно, ОСОБА_5 по місцю колишнього навчання та проживання характеризується позитивно.
Враховує суд також і наслідки від дій обвинувачених у виді заподіяння легких тілесних ушкоджень потерпілому, а також відшкодування кожним із них останньому спричиненої шкоди, що підтверджується поданими суду і дослідженими в судовому засіданні розписками ОСОБА_9 .
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обвинувачені висловили жаль з приводу вчиненого, просили у судовому засіданні в потерпілого вибачення, намагаючись виправити ситуацію. Окрім того, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дали визнавальні показання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинувачених, є вчинення ними злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на вищенаведене і беручи до уваги конкретні обставини кримінального провадження, а також те, що потерпілий ОСОБА_9 просив суворо обвинувачених не карати та не позбавляти волі, суд приходить до висновку, що кожному з обвинувачених необхідно призначити покарання в межах санкції закону, що передбачає відповідальність за вчинений ними злочин, у виді обмеження волі на строк два роки, і вважає, що виправлення кожного з них можливе без реального відбування цього покарання, а тому їх належить, на підставі ст. 75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців, та покласти на них обов'язки, передбачені п. 2, 3 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На думку суду, таке покарання буде справедливим і достатнім для виправлення кожного з обвинувачених і попередження вчинення нових злочинів, дозволить здійснювати контроль з боку кримінально-виконавчої інспекції за їх поведінкою та змусить обвинувачених поважати і дотримуватись закону про кримінальну відповідальність.
Підстав для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження немає.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Початок строку відбування покарання з випробуванням ОСОБА_6 і ОСОБА_5 обчислювати з дня проголошення вироку.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Головуючий:ОСОБА_1