23 травня 2016 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_3., перевіривши заяву захисника ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2016 року щодо ОСОБА_2,
у заяві захисник ОСОБА_1 порушує питання про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 лютого 2016 року щодо ОСОБА_2 у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Просить скасувати зазначене рішення касаційного суду щодо ОСОБА_2 та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Наводячи доводи на підтвердження цієї підстави, захисник зазначає, що Вищий спеціалізований суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, керуючись частиною 2 статті 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), відмовив у відкритті касаційного провадження на рішення апеляційного суду щодо ОСОБА_2, натомість касаційний суд, по аналогічній касаційній скарзі з подібних правовідносин, 24 березня 2016 року виніс рішення про відкриття касаційного провадження.
На обґрунтування заяви заявник додав отримані з Єдиного державного реєстру судових рішень копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 24 березня 2016 року та копію ухвали від 4 лютого 2010 року постановлену Верховним Судом України, як судом касаційної інстанції.
Згідно зі статтею 444 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Верховний Суд України переглядає судові рішення у кримінальних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом. Перелік підстав для перегляду судових рішень Верховним Судом України визначений у статті 445 КПК, він є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Пунктом 1 статті 445 КПК передбачено, що підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень, що набрали законної сили, є неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Тобто в рішеннях касаційного суду повинні міститись різні висновки щодо застосування однієї і тієї самої норми кримінального закону.
Отже, перегляд рішення суду касаційної інстанції можливий, коли є неоднаковість правозастосування у подібних правовідносинах, що спонукає Верховний Суд України висловити свою правову позицію щодо правильного застосування однієї і тієї самої норми закону про кримінальну відповідальність.
Вихід за межі визначених законом предмета та умов перегляду Верховним Судом України судових рішень призведе до повторного касаційного перегляду, що не відповідатиме положенням статті 445 КПК і буде суперечити принципу правової визначеності.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 448 КПК у заяві про перегляд судового рішення зазначається обґрунтування підстав для перегляду судового рішення, передбачених статтею 445 цього Кодексу.
Однак у заяві захисник не зазначив обґрунтування вказаної підстави для перегляду оскарженого судового рішення (що передбачена пунктом 1 статті 445 КПК), яке має містити посилання на конкретну норму матеріального права (Кримінальний кодекс України) та порівняння оспорюваних висновків касаційного суду з правильними, на думку заявника, висновками касаційного суду в іншій справі, де ухвалено відмінне за змістом судове рішення. Натомість у своїй заяві ОСОБА_1 посилається про відкриття касаційного провадження та призначення справи до розгляду за аналогічною касаційною скаргою у порівнюваних рішеннях. Але сама по собі перевірка Верховним Судом України доводів такого змісту поза межами його законодавчо визначених повноважень щодо перегляду судових рішень у кримінальних справах у порядку, передбаченому главою 33 КПК.
Статтею 449 КПК передбачено, що до заяви додаються, серед іншого, копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву, та копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального чи процесуального права.
Однак, ОСОБА_1 не долучив до заяви копії судових рішень стосовно ОСОБА_2 (суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій), які б були завірені відповідно до вимог Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 173.
Не може бути визнане різними за змістом (порівнюваним) додана до заяви копія рішення Верховного Суду України від 4 лютого 2010 року, оскільки воно не містить остаточного висновку суду касаційної інстанції про застосування норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, а відтак не може слугувати прикладом для порівняння. У цьому судовому рішенні суд касаційної інстанції судові рішення скасував, а справу направив на новий судовий розгляд.
Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 24 березня 2016 року, на яку є посилання у тексті заяви, не є рішенням касаційного суду по суті.
Крім того, згідно із частиною 1 статті 50 КПК повноваження захисника у кримінальному провадженні підтверджуються свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Однак на підтвердження своїх повноважень захисник не надіслав жодного із вказаних вище документів, які б підтверджували його повноваження представляти інтереси засудженого ОСОБА_2 у Верховному Суді України.
Зазначені недоліки, встановлені при перевірці відповідності заяви вимогам КПК, перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження.
При надходженні заяви, оформленої без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.
Заява повертається заявнику, якщо він не усуне її недоліки протягом установленого строку.
З урахуванням наведеного та, керуючись статтями 448, 449, 450 Кримінального процесуального кодексу України,
заяву захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 залишити без руху та встановити заявнику строк до 23 червня 2016 року для усунення зазначених недоліків.
У разі, якщо зазначені в ухвалі недоліки заяви не буде усунуто в установлений строк, заяву буде повернуто заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_3