Провадження № 22-ц/774/3630/16 Справа № 204/7013/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Пищида М.М.
Категорія
11 травня 2016 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: - Пищиди М.М.
суддів: - Деркач О.М., Осіяна О.М.
при секретарі: - Сахарова Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2016 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора, Дніпропетровська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,-
В жовтні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_8.
Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої належить домоволодіння АДРЕСА_1.
10 квітня 2013 року ОСОБА_8 склав заповіт, згідно з яким усе належне йому майно заповів своєму сину ОСОБА_6.
Після його смерті до Третьої дніпропетровської державної нотаріальної контори були подані заяви про прийняття спадщини від імені онучки померлого ОСОБА_7 та позивача і була заведена спадкова справа № 819/2014.
Постановою державного нотаріуса від 27.01.2015 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, після померлого батька, у зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не надано правовстановлюючий документ на житловий будинок.
ОСОБА_8 на спірне домоволодіння 23. 09. 1967 року отримано технічний паспорт.
Земельна ділянка загальною площею 1200 кв. м. була відведена батькові для будівництва житлового будинку, йому було надано належний дозвіл та затверджено проект, тому позивач вважає, що побудоване ОСОБА_8 домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську не належить до самочинного будівництва, знаходиться у його володінні та користуванні, він мешкає в даному домоволодінні, сплачує всі комунальні послуги, та іншого житла у нього немає.
ОСОБА_8 ще в 2010 році звернувся до Дніпропетровської міської ради з питанням щодо оформлення земельної ділянки по фактичному розміщенню домоволодіння, однак, в зв'язку зі смертю не довів це питання до кінця.
Домоволодіння не належить до самочинного будівництва, знаходиться у володінні та користуванні позивача, він виконує всі будівельні роботи по дому, сплачує комунальні послуги та іншого житла не має.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд встановити факт належності права власності ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, на домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, і яке складається з: житлового будинку літ. А-1, житлової прибудови літ. А1-1, прибудови літ. а-1, загальною площею 57,7 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., ганку літ. а, літньої кухні літ. Б, прибудови літ. б, гаражу літ. В, під В погребу, під В оглядової ями, гаражу літ. Г, під Г оглядової ями, вбиральні літ. Д, сараю літ. Е, погребу з шийкою літ. З, споруд, огорожі № 1-12, мостіння І та визнати право власності в порядку спадкування за заповітом в цілому на домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, за ОСОБА_6, який є спадкоємцем за заповітом - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, і яке складається з: житлового будинку літ. А-1, житлової прибудови літ. А1-1, прибудови літ. а-1, загальною площею 57,7 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., ганку літ. а, літньої кухні літ. Б, прибудови літ. б, гаражу літ. В, під В погребу, під В оглядової ями, гаражу літ. Г, під Г оглядової ями, вбиральні літ. Д, сараю літ. Е, погребу з шийкою літ. З, споруд, огорожі № 1-12, мостіння І.
Рішенням Красногвардійського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2016 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Третя дніпропетровська державна нотаріальна контора, Дніпропетровська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове, яким його позов задовольнити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду скасувати з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 березня 1955 року комісією колгоспу ім. Жданова було складено акт, щодо відведення безстроково земельної ділянки площею 0,12 га під житлове будівництво забудовнику ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 (а.с.12).
Рішенням виконкому Красногвардійського райради депутатів трудящих від 11.03.1955 року ОСОБА_8 було надано дозвіл № НОМЕР_1 на будівництво домоволодіння по АДРЕСА_2 по типовому проекту № 5 (а.с.10).
На підставі дозвільних документів - типового проекту №5, який був затверджений рішенням виконкому Красногвардійської райради депутатів трудящих - ОСОБА_8 побудував житловий будинок з господарськими спорудами на відведеній земельній ділянці, загальною площею 1200 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, про що 14 вересня 1967 року представником міськінвентарбюро було складено акт про огляд вищевказаного домоволодіння, на підставі якого КП «ДМБТІ» було проведено інвентаризацію та виготовлено технічний паспорт на домоволодіння (а.с.13-16).
Розпорядженням Дніпропетровського міського голови № 56-р від 11.02.2010 року «Про присвоєння адреси житловому будинку по АДРЕСА_1» було присвоєно житловому будинку по АДРЕСА_1 (а.с.23).
Відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 25.07.2014 року відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 5221 від 25.07.2014 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.137).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 20.02.1961 року Красногвардійським районним ЗАГС м. Дніпропетровська, актовий запис № 308 від 20.02.1961 року, ОСОБА_6 є рідним сином померлого ОСОБА_8 (а.с.15), а відповідачка - ОСОБА_7 є онукою померлого, що підтверджується свідоцтвами про народження онуки та її батька (сина померлого ОСОБА_8І.) (а.с.10).
10 квітня 2013 року ОСОБА_8, склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Римською А.В. та зареєстрований в реєстрі за № 530, яким заповів все належне йому майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось на день його смерті - ОСОБА_6 (а.с.НОМЕР_1).
Третьою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_8, була заведена спадкова справа за № 819/2014, копія якої знаходиться в матеріалах даної справи (а.с.121-157).
Відмовляючи у позові ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив із того, що до участі у справі в якості співвідповідача не залучена територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради та позивачем не надано доказів щодо передачі у користування чи тимчасове користування земельної ділянки померлому ОСОБА_8, на якій знаходиться спірне нерухоме майно.
Така позиція суду першої інстанції помилкова.
Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України,кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину. Незалежно від часу прийнятті спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно ( ст. 19 Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Згідно розділу 11 глави 10 п. 4 п. п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22. 02. 2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Відповідно до п. п. 4.12 п. 4 гл. 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Згідно п. п. 4.18 п. 4 гл. 10 розділу 11 вказаного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.
Як видно із матеріалів цивільної справи, позивач у встановлений законом строк звернувся до Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8.
Разом з тим, 27 січня 2015 державним нотаріусом Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Крупською Л.В. була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки позивачем не надані правовстановлюючі документи на спірне нерухоме майно (а.с.154) та роз'яснено процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.
Згідно інформації, наданої головним архітектурно - планувальним управлінням Дніпропетровської міської ради від 17. 03. 2016 року № 10/21- 118, відповідно до розпорядження міського голови від 26. 11. 2015 року № 897 - р «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська « Красногвардійський район міста Дніпропетровська був перейменований на Чечелівський район. У зв'язку з приєднанням до міста Дніпропетровська колишнього селища Краснопілля рішенням виконкому міської Ради депутатів трудящих від 26. 04. 1960 № 380 « О упорядочении найменований улиц в городах Днепропетровске и Игрени « улица Комсомольськая, б.п. Краснополье» була перейменована на вулицю Юності (російською мовою - «улица Юнности»). До приєднання території колишнього селища Краснопілля до міста зазначений проїзд міг мати найменування «улица Беденного», але інформації щодо рішення органів місцевого самоврядування , згідно з яким відбувалась вказана зміна, у розпорядженні управління немає. При оформленні будь - яких документів, де зазначається назва проїзду, необхідно користуватись найменуванням - вулиця Юності.
28 липня 2015 року інженером з інвентаризації нерухомого майна Васьковською Л.М. було проведено технічну інвентаризацію домоволодіння АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, за результатами якої встановлено, що будівництво житлового будинку літ. А-1,загальною площею 57,7 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., літньої кухні літ. Б, прибудови літ. б, сараю літ. Е, гаражів літ. В, Г, погреба з шийкою літ. З відбулось до 05.08.1992 року, що відповідно до «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна» затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року № 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 582/5773 (із змінами і доповненнями) не належить до самочинного будівництва.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що спірне домоволодіння не належить до самочинного будівництва, іншого способу захисту свого права на спадщину у позивача не має, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Разом з тим, законодавством України не передбачено встановлення факту належності права власності за померлою особою, а тому позовні вимоги в частині встановлення факту належності права власності за померлим ОСОБА_8 задоволенню не підлягають.
За таких обставин відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції від 23 лютого 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2016 року в частині відмови у визнанні права власності в порядку спадкування за заповітом - скасувати та позов в цій частині - задодвольнити.
Визнати право власності в порядку спадкування за заповітом в цілому на домоволодіння АДРЕСА_1 в м. Дніпропетровську, за ОСОБА_6, який є спадкоємцем за заповітом - померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8, і яке складається з: житлового будинку літ. А-1, житлової прибудови літ. А1-1, прибудови літ. а-1, загальною площею 57,7 кв.м., житловою площею 42,3 кв.м., ганку літ. а, літньої кухні літ. Б, прибудови літ. б, гаражу літ. В, під В погребу, під В оглядової ями, гаражу літ. Г, під Г оглядової ями, вбиральні літ. Д, сараю літ. Е, погребу з шийкою літ. З, споруд, огорожі № 1-12, мостіння І.
В іншій частині рішення - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: