Провадження № 22-ц/774/4156/16 Справа № 201/662/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - Черновськой Г. В. Доповідач - Пищида М.М.
Категорія
11 травня 2016 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого: - Пищиди М.М.
суддів: - Осіяна О.М., Деркач Н.М.
при секретарі: - Сахарова Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, завданих несвоєчасним повернення коштів,-
У січні 2016 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року та рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2013 року на його користь з ОСОБА_6 стягнуто 30757,47 грн., проте судове рішення виконано відповідачкою у лютому 2016 року.
Внаслідок курсової різниці, пов'язаної із збільшенням курсу долару США та євро по відношенню до національної валюти, позивачу були завдані збитки, що не були відшкодовані відповідачем, тому ОСОБА_7 просив суд, з урахуванням уточнень, стягнути з ОСОБА_6 на його користь збитки у вигляді різниці у курсі валют у сумі 66 037,13 грн.; витрати по справі у розмірі 935,96 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2 000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, завданих несвоєчасним повернення коштів - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 збитки у вигляді різниці у курсі валют у сумі 66 037 (шістдесят шість тисяч тридцять сім) грн. 13 коп.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в рахунок повернення витрат по сплаті судового збору 660 (шістсот шістдесят) грн. 37 коп.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_6 , посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами цивільної справи, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року на користь ОСОБА_7 з ОСОБА_6 стягнуто 30 252,00 грн., сума нарахованих трьох процентів річних від простроченої суми - 191,46 грн., пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банка України від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення платежу в розмірі 957,29 грн., вартість наданої юридичної допомоги в сумі 1500,00 грн. та судові витрати в розмірі 314,01 грн., а всього стягнуто 33 214,76 грн. (а. с. 13-14).
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2012 року було змінено та у задоволенні вимог в частині відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 1500,00 грн., пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банка України від несплаченої в строк суми за кожний день прострочення платежу в розмірі 957,29 грн. - відмовлено, в іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без змін (а. с. 15).
Відповідно до постанови Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ № 49242916 від 10 лютого 2016 року виконавче провадження закрито у зв'язку із виконанням боржником вимог відповідного виконавчого документу (а. с. 34-35, 42).
Згідно розрахунку, наданого позивачем, йому спричинена шкода, яка полягає у курсовій різниці та становить 66 037,13 грн. (350 євро х 29,1 грн. = 10185,00 грн.; (2600,00 доларів США + 74,00 доларів США) х 25,9 грн. = 86609,60 грн.; 10185,00 грн. + 86609,60 грн. - 30 757,47 грн. = 66 037,13 грн.).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції посилаючись на ст. 22 ЦК України, виходив з того, що відповідач, який своєчасно не виконав рішення суду, порушив свої грошові зобов'язання, а тому зобов'язаний виплатити на користь позивача збитки.
Така позиція суду першої інстанції помилкова.
Відповідно до ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини ( цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Згідно правил ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У справі, яка переглядається, спір виник у зв'язку з тривалим на думку позивача, невиконанням рішення суду про стягнення суми авансового платежу.
Правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Таким чином, оскільки спірні правовідносини виникли у звязку з виконанням судового рішення, то до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну - правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання.
Районний суд не врахував наведених вище норм та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 22 ЦК України.
За таких обставин відповідно до ст. 309 ЦПК України рішення суду першої інстанції від 24 березня 2016 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити .
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2016 року - скасувати.
У позові ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування збитків, завданих несвоєчасним повернення коштів - відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: