17 травня 2016 року Справа № 910/14221/15
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Поляк О.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Спринт - Магістраль"
на постановувід 11.11.2015
Київського апеляційного господарського суду
у справі Господарського суду міста Києва № 910/14221/15
за позовом Приватного підприємства "Автомагістраль"
доПриватного підприємства "Спринт - Магістраль"
простягнення 575010,50грн,
за участю представників: позивача - Ткаченко Д.А.
відповідача -не з'явились
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2015 (суддя Підченко Ю.О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Автомагістраль" (далі - позивач) до Приватного підприємства "Спринт - Магістраль" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг №05/01-14 від 05.05.2014 в загальній сумі 575010,50грн, з яких: 299046,69грн основного боргу, 95352,55грн пені, 15069,67грн 3% річних та 165541,59грн інфляційних втрат.
Київський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою позивача, постановою від 11.11.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Дідиченко М.А., суддів: Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А.) рішення місцевого господарського суду в справі скасував, прийнявши нове рішення про задоволення позову.
Відповідач з постановою суду апеляційної інстанції не згоден, в поданій касаційній скарзі просить її скасувати, натомість залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на порушення та неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 837 Цивільного кодексу України, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник зазначає, що підписання сторонами довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 не є самостійною та достатньою підставою для проведення розрахунків по договору №05/01-14 від 05.05.2014, а оскільки надані позивачем акти виконаних робіт містять зазначення іншого договору, ніж №05/01-14 від 05.05.2014, вважає, що заявлені позивачем вимоги є недоведеними та безпідставними.
У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення.
Представник відповідача не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого був належним чином повідомлений ухвалою Вищого господарського суду України від 28.04.2016, що, однак, не перешкоджає розглядові касаційної скарги і про що сторони були попереджені зазначеною ухвалою, в зв'язку з чим і оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи відхиляється.
Заслухавши пояснення присутнього у відкритому судовому засіданні представника позивача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 05.05.2014 між Приватним підприємством "Спринт - Магістраль" (виконавець) та Приватним підприємством "Автомагістраль" (субпідрядник) укладено договір №05/01-14 на надання послуг з нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва, предметом якого є надання послуг Код 42.11.1 - Дороги автомобільні та автомагістралі, інші дороги, елементи доріг, злітно-посадкові смуги летовищ (п.1.1 договору); субпідрядник виконує власними і залученими силами та засобами, передбачене договором й іншими додатками до договору нанесення розмітки, здає в обумовлені строки виконавцю, за власний рахунок ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання нанесеної розмітки (п.1.2 договору); вартість договору визначається по фактично виконаних роботах (п.2.1 договору); субпідрядник сплачує генпідряднику 1% генпідряду (п.2.3 договору); строки нанесення розмітки: з дати підписання договору - грудень 2014 року (п.3.1 договору); договір вважається виконаним після завершення нанесення розмітки та закінчення всіх взаєморозрахунків між сторонами (п.3.2 договору); розрахунки за нанесення розмітки здійснюються в межах договірної ціни на підставі затверджених в установленому порядку обсягів бюджетного фінансування (п.5.1 договору); умови оплати за договором - виконавець здійснює оплату на поточний рахунок субпідрядника по факту виконання послуг протягом 1 робочого дня з моменту отримання коштів від замовника - КК "Київавтодор" (п.5.2 договору); у разі виплати субпідряднику авансу, подальші розрахунки здійснюються по факту нанесення розмітки на підставі актів приймання обсягів нанесеної розмітки протягом 1 (одного) робочого дня після підписання актів прийняття обсягів розмітки (ф. КБ-2 та ф. КБ-3); підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти прийняття обсягів нанесеної розмітки (ф. КБ-2 та ф. КБ-3), які складаються субпідрядником та подаються для підписання виконавцю (п. 5.5 договору); за несвоєчасну оплату послуг з нанесення розмітки, виконаних за договором, з вини виконавця, що не пов'язана із затримкою бюджетного фінансування, виконавець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.14.3 договору); договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30 грудня 2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.18.1 договору).
Поряд з цим, 12.05.2014 між Комунальною корпорацією "Київавтодор" (замовник) та Приватним підприємством "Спринт - Магістраль" (виконавець) укладено договір на надання послуг з нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва №13, предмет та строк виконання якого є аналогічними з договором №05/01-14.
При цьому, апеляційним господарським судом встановлено, що договір №13 від 12.05.2014, є основним договором, який укладений між відповідачем та замовником робіт із нанесення горизонтальної розмітки доріг м. Києва - КК "Київавтодор", виконання яких здійснював позивач у справі на підставі договору № 05/01-14 від 05.05.2014.
На виконання умов договору №05/01-14 позивач як субпідрядник протягом червня-листопада 2014 р. виконав узгоджені сторонами роботи на загальну суму 3267006,77грн, що підтверджується довідками ф.КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, жовтень 2014 року та листопад 2014 року, які підписані виконавцем (відповідачем) та субпідрядником (позивачем), а також актами ф.КБ-2 приймання виконаних будівельних робіт за вказаний період, які містять аналогічні дані про обсяг та вартість робіт та які підписані Комунальною корпорацією "Київавтодор", Приватним підприємством "Спринт - Магістраль" та Приватним підприємством "Автомагістраль".
Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних позивачем робіт в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 299046,69грн.
Зазначені обставини стали підставою для звернення Приватного підприємства "Автомагістраль" до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Спринт - Магістраль" основної заборгованості за договором №05/01-14 від 05.05.2014 в сумі 299046,69грн, пені в сумі 95352,55грн, 3% річних у сумі 15069,67грн та інфляційних втрат у сумі 165541,59грн, вимоги якого обґрунтовані, зокрема, приписами ст. ст. 526, 611, 625, ч.1 ст. 837 ЦК України, ст. ст. 193, 230 - 232 ГК України.
Вирішуючи спір у справі та відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що акти приймання виконаних будівельних робіт складені на виконання договору №13 від 12.05.2014, а отже не можуть підтверджувати ґрунтовність позовних вимог, що заявлені на підставі договору №05/01-14 від 05.05.2014.
Апеляційний господарський суд з такими висновками суду першої інстанції не погодився та визначив, що договір №13 від 12.05.2014 є основним договором, укладеним відповідачем з замовником робіт, виконання яких здійснив позивач на підставі договору №05/01-14 від 05.05.2014. Також, суд апеляційної інстанції встановив, що довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, жовтень 2014 року та листопад 2014 року містять дані, аналогічні тим, що вказані в актах приймання виконаних робіт за вказаний період, у зв'язку з чим, зазначивши, що підписані замовником, виконавцем та субпідрядником трьохсторонні акти складені за договором №13 від 12.05.2014 є належними доказами виконання позивачем та прийняття відповідачем, а також замовником робіт по договору №05/01-14 від 05.05.2014, дійшов висновку про підставність заявленого позову.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду, з огляду на таке.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (стаття 854 ЦК України).
Відповідно до п. 5.4 договору у разі виплати субпідряднику авансу, подальші розрахунки здійснюються по факту нанесення розмітки на підставі актів приймання обсягів нанесеної розмітки протягом 1 (одного) робочого дня після підписання актів прийняття обсягів розмітки.
Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що роботи, які виконані за договором №05/01-14, увійшли в склад робіт, що здійснювались на виконання договору №13, оскільки дані, зазначені в довідках про вартість виконаних робіт та витрат за червень 2014 року, липень 2014 року, серпень 2014 року, жовтень 2014 року та листопад 2014 року, повністю відповідають даним, зазначеним в актах приймання виконаних будівельних робіт за вказаний період.
При цьому, відповідач не спростовуючи факт прийняття від позивача робіт і підписання актів ф.КБ-2 і ф.КБ-3, не довів за допомогою належних і допустимих доказів, що у нього з позивачем існує інший договір, а саме №13 від 12.05.2014, чого не врахував суд першої інстанції, відмовляючи в позові саме з посиланням на те, що акти приймання робіт складені на виконання договору №13 від 12.05.2014 і не можуть підтверджувати виконання позивачем робіт за договором №05/01-14 від 05.05.2014.
Оцінивши надані сторонами у справі докази, суд апеляційної інстанції визначив, що виконану позивачем роботу на загальну суму 3267006,77грн відповідач оплатив частково в сумі 2967960,08грн (в т.ч. сплатив коштами 1710000грн, включаючи 200000,00грн авансу, зарахував вартість генпідрядних послуг (1% генпідряду), визначену за актами здачі-прийняття робіт (генпідрядних послуг) №ОУ-0000007 на суму 19758,00грн, ОУ-0000013 на суму 11162,30грн та від 28.11.2014 на суму 1749,78грн, а також вартість переданих відповідачем матеріалів на суму 1225290грн), заборгованість відповідача перед позивачем становить 299046,69грн.
Відтак, враховуючи, що зазначених вище обставин відповідачем не спростовано, а також те, що виконані позивачем роботи були прийняті як відповідачем, що у спірних правовідносинах виступав виконавцем робіт, так і Комунальною корпорацією "Київавтодор" - замовником вказаних робіт, про що сторони підписали 3-х сторонні акти приймання виконаних робіт, висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості за договором №05/01-14 від 05.05.2014 в сумі 299046,69грн колегія суддів вважає ґрунтовним.
Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пунктом 14.3 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг з нанесення розмітки, виконаних за договором, з вини виконавця, виконавець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, оскільки судом апеляційної інстанції встановлений як факт, так і період прострочення відповідачем зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором №05/01-14 від 05.05.2014, висновки про підставність стягнення з відповідача пені в сумі 95352,55грн, 3% річних у сумі 15069,67грн та інфляційних втрат у сумі 165541,59грн, колегія суддів також вважає обґрунтованими.
Посилання скаржника на те, що надані позивачем акти виконаних робіт не можуть підтверджувати факт виконання позивачем робіт саме за договором №05/01-14 від 05.05.2014, оскільки їх складено на виконання іншого договору - №13 від 12.05.2015, колегією суддів відхиляються, адже за своєю суттю такі посилання є твердженням про неналежність вказаних актів в якості доказів, поданих позивачем на обґрунтування позову.
Однак, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини доведення позивачем позовних вимог належними і допустимими доказами, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського про підставність і ґрунтовність позовних вимог, а фактично зводяться до намагання переоцінити досліджені цим судом докази та встановлені обставини, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 1117 ГПК України при здійсненні у касаційному порядку перегляду судових рішень не допускається.
Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі суд апеляційної інстанції не припустився порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Спринт - Магістраль" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 у справі Господарського суду міста Києва № 910/14221/15 залишити без змін.
Головуючий суддя К.В. Грейц
Судді С.В. Бакуліна
О.І. Поляк