"20" травня 2016 р. Справа № 59/311-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Гетьман Р.А.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
1-го відповідача - адвокат ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 01.03.2016р. №3;
2-го відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічне акціонерне товариство “Банк Таврика” в особі Харківської філії ОСОБА_2, м. Харків (вх.1297Х/1-18)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2016р.
у справі №59/311-09
за заявою першого боржника - ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства “Банк Таврика” в особі Харківської філії, м. Харків
до 1-го відповідача ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків
до 2-го відповідача ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин “Качановський”, м. Харків
про стягнення 3902140,24 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2016р. у справі №59/311-09 (суддя Хотенець П.В.) заяву першого боржника фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2010 року по справі №59/311-09 (в якому зазначено, що боржником є саме фізична особа - підприємець ОСОБА_4) таким, що не підлягає виконанню задоволено; визнано наказ господарського суду Харківської області від 11.03.2010 року по справі №59/311-09 (в якому зазначено, що боржником є саме фізична особа - підприємець ОСОБА_4) таким, що не підлягає виконанню.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічне акціонерне товариство “Банк Таврика” в особі Харківської філії ОСОБА_2, м. Харків з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2016р. у справі №59/311-09 та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 особі - підприємцю ОСОБА_4 у задоволенні заяви про визнання наказу суду у справі №59/311-09 таким, що не підлягає виконанню.
Апелянт, в обґрунтування своєї правової позиції зазначає про те, що в матеріалах даної справи відсутні докази того, що наказ був виданий господарським судом помилково, а також докази які б свідчили про припинення обов'язку боржників повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником, поручителем або іншою особою, а отже, на думку апелянта, відсутні будь-які правові підстави для визнання наказу таким, що не підлягає до виконання.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2016р. суддею доповідачем по справі №59/311-09 визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2016р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Гетьман Р.А.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 18.05.2016р.
16.05.2016р. на адресу суду від 1-го відповідача - ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому 1-й відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства “Банк Таврика” відмовити (вх.№4917)
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2016р. розгляд справи відкладено на 20.05.2016р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників апелянта та 2-го відповідача.
У судових засіданнях 18.05.2016р. та 20.05.2016р. присутній представник 1-го відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник 2-го відповідача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102218152057, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Представник апелянта у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить штамп на зворотньому боці ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні про відправлення її копій сторонам та прокурору і є доказом належного повідомлення учасників спору про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 3.5.2., 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Крім того, з метою повідомлення апелянта та 2-го відповідача про час та місце розгляду справи, працівники суду 18.05.2016 року протягом робочого часу неодноразово намагалися зв'язатися з ними за номерами телефонів, які зазначені в якості засобів зв'язку з ПАТ «Банк «Таврика» та за номерами телефонів, які зазначені в якості засобів зв'язку з ПАТ «Банк «Таврика» в заявах ПАТ «Банк «Таврика» про видачу наказу, що містяться в матеріалах даної справи (т.2, а.с.124). Проте, вказані номери телефонів не обслуговуються, про що Харківським апеляційним господарським судом було складено акт №12-26 від 18.05.2016 року.
На підставі викладеного, враховуючи, що будь-яких інших засобів зв'язку з вказаними особами суд не має, колегія суддів вважає, що Харківським апеляційним господарським судом було вжито всіх можливих заходів для належного повідомлення апелянта та 2-го відповідача про час та місце розгляду справи, а тому вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2010 р. у справі №59/311-09, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 13.03.2010р., позов задоволено частково; стягнуто з солідарно з ОСОБА_3 особи- підприємця ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" відповідно до договору поруки від 22.08.2008р. на користь Публічного акціонерного товариства "Банк" Таврика" в особі Харківської філії суму заборгованості за кредитним договором №2/07-В від 05.02.2007р. у розмірі 453 489,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.12.2009р. складає 3623607,28 грн. за рахунок належного їм майна, коштів та інших активів, що належать їм на праві власності і на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України, а також за рахунок заставного майна, що належить відповідачу-2, а саме: основної споруди магазину № 9/6, загальною площею 625,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 154, яке передано в іпотеку позивачу згідно договору іпотеки, посвідченого 05.02.2007р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 1-334; нежитлової будівлі літ. "А-2" (основна споруда пивного бару), загальною площею 97,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Азербайджанська, буд. 13, яке передано в іпотеку позивачу згідно договору іпотеки, посвідченого 22.08.2008р. приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2933; визначено способом реалізації предметів іпотеки проведення прилюдних торгів; видано наказ після набрання рішенням законної сили; стягнуто солідарно з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк" Таврика"в особі Харківської філії 25 500,00 грн. державного мита та 219,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; видано наказ після набрання рішенням законної сили; в частині стягнення 33191,86 дол. США пені відмовлено в задоволенні позовних вимог.
11.03.2010р. господарським судом Харківської області, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. видано наказ №59/311-09 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 особи- підприємця ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" 25 500,00 грн. державного мита та 219,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11.03.2010р. господарським судом Харківської області, на виконання рішення господарського суду Харківської області від 11.03.2010р. видано наказ №59/311-09 про стягнення солідарно з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" 453 489,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.12.2009р. складає 3623607,28 грн.
14.03.2011р. на адресу господарського суду Харківської області з заявою про видачу наказу звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк" Таврика", в якій просило видати останньому накази від 11.03.2010р. про виконання рішення суду у справі №59/311-09 (по кількості відповідачів) для передачі їх на примусове виконання в державну виконавчу службу для стягнення заборгованості з другого боржника.
15.03.2011р. господарським судом Харківської області направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» один екземпляр наказу від 11.03.2010р., згідно якого належить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_4 та ТОВ магазин «Качановський» заборгованості за кредитним договором №2/07-В від 05.02.2007р. у розмірі 453 489,43 дол. США.
Господарський суд Харківської області у своєму листі від 15.03.2011р. повідомив ПАТ «Банк «Таврика» про те, що накази від 11.03.2010р. згідно яких на користь ПАТ «Банк «Таврика» належить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_4 та ТОВ магазин «Качановський» заборгованості за кредитним договором №2/07-В від 05.02.2007р. у розмірі 453489,43 грн. дол. США державне мито у розмірі 25500,00 грн. і витрати на інформаціійно - технічне забезпечення судового процесу 219,90 грн. були надіслані ПАТ «Банк «Таврика» 15.03.2011р. Крім того, у вказаному листі повідомлено ПАТ «Банк «Таврика» про те, що стаття 116 ГПК України та ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 04.11.2010р. №2677-VI) не передбачає можливості додаткової видачі окремих наказів стосовно солідарних боржників.
Апелянт та ФОП ОСОБА_4 зазначають, що за вказаним наказом примусове виконання проводиться щодо заборгованості з ТОВ Магазин «Качановський».
01.02.2016р. на адресу господарського суду Харківської області з заявою про видачу наказу звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк" Таврика", в якій просило видати або надіслати поштою наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №59/311-09 в частині стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.
03.02.2016р. господарським судом Харківської області направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» другий екземпляр наказу в копії (лист від 03.02.2016р. №002555) від 11.03.2010р. у справі №59/311-09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Магазин «Качановський» про стягнення солідарно з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" 453 489,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.12.2009р. складає 3623607,28 грн. У вказаному екземплярі наказу зазначено, що боржником по даному наказу є ФОП ОСОБА_4 В додатку до вказаного листа, господарський суд додає копію наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2010р. у справі №59/311-09.
Окремий наказ 03.02.2016р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. у справі №59-311-09 в частині стягнення з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 як солідарного боржника заборгованості не видавався.
14.03.2016р. до господарського суду Харківської області звернулась ОСОБА_3 особа - підприємець ОСОБА_4 з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у якій просила визнати таким, що повністю не підлягає виконанню наказ виданий господарським судом Харківської області 03.02.2016р. у справі №59/311-09 від 11.03.2010р., боржником за яким є ФОП ОСОБА_4
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що на підставі статті 543 Цивільного кодексу України, ПАТ «Банк «Таврика» при зверненні до суду використав своє право вимагати виконання обов'язку у повному обсязі разом від солідарних боржників в особі ТОВ магазин «Качановський» та ФОП ОСОБА_4
Крім того, вказує на те, що місцевий господарський суд видавши 03.02.2016р. наказ про стягнення солідарного боргу з ФОП ОСОБА_4 порушив приписи частини 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», тобто допустив помилкову видачу вказаного наказу.
На думку заявника, видача другого наказу про стягнення боргу з ФОП ОСОБА_4 при одночасному знаходженні на виконанні наказу про стягнення боргу з ТОВ магазин «Качановський» щодо якого здійснюється ліквідаційна процедура може спричинити подвійне стягнення заборгованості, що буде суперечити суті рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2010р
Колегія суддів враховує наступне.
Згідно зі ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч.1 ст.116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Частинами другою та четвертою статті 117 ГПК України визначено, що господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. У разі якщо наказ було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Згідно з п. 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" стаття 117 ГПК України містить перелік підстав визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема, якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).
Таким чином, вимоги процесуального законодавства передбачають визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, лише у випадках, якщо його видано помилково, якщо зобов'язання виконано та, в тому числі, у разі скасування рішення, на підставі якого його було видано.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що наказ був виданий господарським судом помилково, а також докази, які б свідчили про припинення обов'язку боржника - ФОП ОСОБА_4 повністю чи частково у зв'язку з його добровільним виконанням боржником, поручителем або іншою особою.
Також, не містять матеріали справи і доказів скасування судового рішення у даній справі, на підставі якого господарським судом Харківської області було видано накази від 11.03.2010р. про стягнення солідарно з ОСОБА_3 особи- підприємця ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" відповідно до договору поруки від 22.08.2008р. на користь Публічного акціонерного товариства "Банк" Таврика" в особі Харківської філії суму заборгованості за кредитним договором №2/07-В від 05.02.2007р. у розмірі 453 489,43 дол. США та 25 500,00 грн. державного мита та 219,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Аналогічної правової позиції дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 30.07.2015р. у справі №927/1632/13.
Так, як вже було зазначено, 01.02.2016р. на адресу господарського суду Харківської області з заявою про видачу наказу звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк" Таврика", в якій просило видати наказ на виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №59/311-09 в частині стягнення заборгованості з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4.
03.02.2016р. господарським судом Харківської області направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Банк Таврика» копію другого екземпляру наказу в копії (лист від 03.02.2016р. №002555) від 11.03.2010р. у справі №59/311-09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» до ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Магазин «Качановський» про стягнення солідарно з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 та з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин "Качановський" 453 489,43 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 03.12.2009р. складає 3623607,28 грн. У вказаному екземплярі наказу зазначено, що боржником по даному наказу є ФОП ОСОБА_4 В додатку до вказаного листа, господарський суд додає копію наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2010р. у справі №59/311-09.
Отже, окремий наказ 03.02.2016р. на виконання рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2010р. у справі №59-311-09 в частині стягнення з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 , як з солідарного боржника заборгованості не видавався, однак він містить застереження, що стягнення є солідарним.
Абзацем 3 пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів» передбачено, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Тож, доводи викладені в апеляційній скарзі є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
За таких обставин, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)
Сторонам у справі була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)
Таким чином, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року у справі №59/311-09 підлягає скасуванню, в задоволенні заяви про визнання таким, що повністю не підлягає виконанню наказу господарського суду Харківської області від 11.03.2010 року по справі №59/311-09 (боржником за яким є фізична особа - підприємець ОСОБА_4) слід відмовити.
При цьому, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2016р. частково задоволено клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору та було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2015р. у справі №59/311-09 та зобов'язано надати докази такої сплати до 18.05.2016 року.
Крім того, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.05.2016р. відкладено розгляд справи на 20.05.2016р. та продовжено апелянту строк надання доказів сплату судового збору до 20.05.2016р.
Проте, доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги до Державного бюджету України апелянтом не надано.
Конституцією України та Господарським процесуальним кодексом України встановлено, що судові рішення, в тому числі ухвали суду, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання вимог, зокрема ухвал господарських судів, тягне відповідальність, встановлену Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України. Ці умови знайшли відображення у статті 124 Конституції України та частини 1 статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами пункту 2.23 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 року №7 2.23, якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може: зобов'язати позивача (заявника, скаржника) доплатити належну суму судового збору і подати суду відповідні докази у встановлений ним строк та за необхідності відкласти розгляд справи або оголосити перерву в засіданні (стаття 77 ГПК); у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК (абзац третій підпункту 2.23 пункту 2 у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 р. N 2)
Отже, відповідно до частини 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання апеляційної скарги до Державного бюджету України слід стягнути з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин «Качановський».
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічне акціонерне товариство “Банк Таврика” в особі Харківської філії ОСОБА_2, м. Харків задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2016 року у справі №59/311-09 скасувати.
В задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Харківської області 03.02.2016р. у справі №59/311-09 від 11.03.2010р., таким, що повністю не підлягає виконанню, боржником за яким є ФОП ОСОБА_4, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харків (АДРЕСА_1, ід. номер 257014523, р/р 260035015155 у ХФ АТ «Банк «Таврика», МФО 351953) та ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю магазин “Качановський”, м. Харків (пр. Гагаріна ,154, м. Харків, 61035, код ЄДРПОУ 23460879, р/р 26008301730992, МФО 351362) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківський області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги солідарно.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 23.05.2016 року
Головуючий суддя Терещенко О.І.
Суддя Сіверін В. І.
Суддя Гетьман Р.А.