33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
16 травня 2016 р. Справа № 918/279/16
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс"
до Компанії "Тодіні Конструціоні ОСОБА_1П.А.", яка діє через Представництво "Тодіні Конструціоні ОСОБА_1П.А."
про стягнення в сумі 333 832 грн. 44 коп., з яких 73 673 грн. 53 коп. - 3% річних, 260 158 грн. 91 коп. - інфляційних втрат.
В засіданні приймали участь:
Від позивача : ОСОБА_2 (дов. № б/н від 13.04.2016 р.);
Від відповідача : ОСОБА_3 (дов. № б/н від 04.01.2016 р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Компанії "Тодіні Конструціоні ОСОБА_1П.А.", яка діє через Представництво "Тодіні Конструціоні ОСОБА_1П.А." (далі - Відповідача) про стягнення в сумі 333 832 грн. 44 коп., з яких 73 673 грн. 53 коп. - 3% річних, 260 158 грн. 91 коп. - інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду від 14 квітня 2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/279/16, розгляд якої призначено на 25 квітня 2016 року.
До канцелярії суду 25 квітня 2016 року від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою господарського суду від 25 квітня розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 11 травня 2016 року.
11 травня 2016 року до канцелярії суду від представника Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи наступних документів: копії положення про предстванцитво "Тодіні Кострукціоні ОСОБА_1П.А."; копії свідоцтва про реєстрацію представництва "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А."; копії відомостей з ЄДР підприємств та організацій України. Також, від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову.
В судовому засіданні 11 травня 2016 року оголошено перерву до 16 травня 2016 року.
В судовому засіданні 16 травня 2016 року представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник Відповідача в судовому засіданні 16 травня 2016 року позовні вимоги заперечив з підстав наведених у відзиві.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 16 травня 2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" (Постачальник) та Фірмою "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А", зареєстрованою за законодавством Італійської Республіки, яка на території України діє через Представництво "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А" (Покупець) укладено договір поставки № KHR/S/19-11/1/14 від 19 листопада 2014 року (далі - Договір), предметом якого є поставка щебеню гранітного (далі - ОСОБА_4), (п. 1.1. Договору.)
Пунктами 1.2.-1.3. договору встановлено, що одиниця виміру товару: тонна. Специфікація це окремий документ, що дійсний з моменту підписання уповноваженими представниками сторін, в якому сторонами погоджуються всі істотні умови поставки товару: вид товару, ціна на товар, кількість товару, порядок оплати та умови і строки поставки товару. Специфікації підписані та оформлені належним чином на виконання даного договору є невід'ємними його частинами. У випадку зміни будь-якої істотної умови в специфікаціях та/або договорі, такі зміни дійсні лише при умові підписання специфікації в новій реакції та/або додаткової угоди до договору повноваженими представниками обох сторін.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що кількість та ціна товару, який має бути поставлений за умовами даного договору визначається згідно специфікації. В ціну товару включено вартість товару та вартість перевезення автомобільним або залізничним транспортом та ПДВ 20 %.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що кількість та асортимент товару який підлягає до поставки, визначається на підставі заявок уповноваженої особи, які подаються постачальнику по мірі необхідності.
Згідно з пунктом 4.2. договору, поставка товару здійснюється за рахунок постачальника, в термін узгоджений сторонами в специфікаціях.
Відповідно до умов вищевказаного Договору поставки, специфікації та протоколів погодження договірної ціни до нього, Позивач з 04 грудня 2014 року по 07 березня 2015 року поставив і передав Відповідачу ОСОБА_4 на загальну суму 10 478 363 грн. 37 коп., а Відповідач прийняв ОСОБА_4 та здійснив її часткову оплату, перерахувавши на поточний рахунок Позивача в рахунок оплати вказаного ОСОБА_4 4 876 105 грн. 24 коп., що є меншою ніж загальна сума за поставлений товар, в результаті чого поточна прострочена заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 18 серпня 2015 року складала 5 602 258 грн.13 коп. Детальний реєстр відвантажень ОСОБА_4 Позивачем та оплат її вартості Відповідачем наведено в ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків за Договором поставки № KHR/S/19-11/1/14 від 19 листопада 2014 року станом на 30 червня 2015 року (далі - ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків).
Факт поставки вищевказаного ОСОБА_4 підтверджується товаророзпорядчими документами (видатковими накладними), та підписаним Відповідачем вищезазначеним ОСОБА_2 звірки взаємних розрахунків, що наявні в матеріалах справи
Умовами пункту 4.8. вищевказаного Договору поставки передбачено, що розрахунок між Сторонами проводиться в безготівковій формі в національній валюті України протягом 30 робочих днів з дня отримання ОСОБА_4 шляхом перерахування коштів на рахунок Покупця.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених умов п. 4.8. Договору поставки щодо 30-ти денного строку оплати поставленого ОСОБА_4, станом на день звернення Позивачем до господарського суду Рівненської області (18 серпня 2015 року) про стягнення з Відповідача суми боргу, пені, 3% річних та інфляційних збитків з боку Відповідача мало місце прострочення виконання договірних зобов'язань щодо оплати поставленого ОСОБА_4 на загальну суму 5 602 258 грн. 13 коп.
Позивач вжив заходи досудового врегулювання спору, направивши 26 березня 2015 року на адресу Відповідача претензію щодо погашення заборгованості за вищевказаним Договором поставки. Проте, вище вказана претензія залишена Відповідачем без задоволення.
Враховуючи тривале невиконання Відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого згідно договору поставки товару, Позивач 18 серпня 2015 року звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача:
- 5 602 258 грн. 13 коп. - сума основного боргу;
- 2 064 424 грн. 46 коп. - сума пені;
- 115 995 грн. 82 коп. - сума 3% річних;
- 2 285 676 грн. 08 коп. - інфляційних втрат.
Розрахунок пені, 3% річних та інфляційних збитків Позивачем було здійснено з моменту виникнення грошового зобов'язання відповідно до умов договору і по день звернення до суду, тобто до 18 серпня 2015 року, відповідні докази наявні в матеріалах справи.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 08 жовтня 2015 року у справі № 918/966/15 (суддя Качур А.М.) первісний позов задоволено частково, стягнуто з Компанії "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А.", яка діє через Представництво "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А." на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" 5 602 258 грн. 13 коп. основного боргу, 2 032 920 грн. 03 коп. пені, 115 995 грн. 82 коп. 3% річних, 2 285 676 грн. 08 коп. інфляційних втрат та 72 851 грн. 32 коп.. судового збору. В задоволенні зустрічних позовних вимог - відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2015 року у справі № 918/966/15 рішення господарського суду Рівненської області змінено з виключенням з його мотивувальної частини висновку суду, наступного змісту: "Суд констатує факт неповного невиконання позивачем за первісним позовом умов договору в частині поставки товару в кількості, що передбачена специфікацією № 1", в інший частині рішення залишено без змін, як законне та обґрунтоване.
29 березня 2016 року Вищим господарським судом України за результатами касаційного розгляду справи № 918/966/15 прийнято постанову про залишення касаційної скарги Компанії "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А.", яка діє через представництво "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А." без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 08 грудня 2015 року у справі № 918/966/15 та рішення господарського суду Рівненської області від 08 жовтня 2015 року без змін.
Таким чином, вищезазначеними рішеннями господарських судів, що набрали законної сили, встановлено факт порушення Відповідачем взятого на себе згідно умов договору грошового зобов'язання та обґрунтованість і законність вимог Позивача, щодо стягнення з Відповідача суми заборгованості 5 602 258 грн. 13 коп. основного боргу, 2 032 920 грн. 03 коп. пені, 115 995 грн. 82 коп. 3% річних, 2 285 676 грн. 08 коп. інфляційних втрат.
Згідно із ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п. 9 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29 квітня 2013 року № 01-06/767/2013, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.
Оскільки мало місце несвоєчасне виконання Відповідачем грошових зобов'язань, встановлене рішенням господарського суду, Позивач з посиланням на приписи статті 625 ЦК України має право звернутись з позовом до суду про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних.
Частиною другою статті 625 ІІК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти і річних від простроченої суми.
За змістом статей 598 та 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ІІК України.
Право кредитора вимагати сплату боргу урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (постанова Вищого господарського суду України від 01 листопада 2012 року № 5011-32/5219-2012).
Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року № 10/25, від 04 липня 2011 року № 13/210/10, від 12 вересня 2011 року № 6/433-42/183, від 14 листопада 2011 року № 12/207, від 23 січня 2012 року № 37/64.
Відповідно до п. 5.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Згідно із п. 7.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач виконав грошове зобов'язання в повному обсязі лише 26 січня 2016 року, сплативши суму боргу в розмірі 5 602 258 грн. 13 коп., що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача, яка сформована 27 січня 2016 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що Відповідач за порушення строків виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленого Позивачем ОСОБА_4, зобов'язаний сплатити на користь Позивача 73 673 грн. 53 коп. 3% річних та 260 158 грн. 91 коп. інфляційних втрат.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України на Відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.
Керуючись статтями 32, 33, 35, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фірми "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А.", яка діє через представництво компанії "Тодіні Конструкціоні ОСОБА_1П.А." (33024, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна 446, код ЄДРПОУ 26603641) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неруд Альянс" (02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 201/203 блок 2, кімната 5, код ЄДРПОУ 39468126) 73 673 (сімдесят три тисячі шістсот сімдесят три) грн. 53 коп. - 3% річних, 260 158 (двісті шістдесят тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 91 коп. - інфляційних втрат та 5 007 (п'ять тисяч сім) грн. 49 коп. - судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 23 травня 2016 року.
Суддя Войтюк В.Р.
Віддруковано 3 примірники:
1 - до справи;
2 - позивачу рекомендованим (02121, м. Київ, вул. Харківське Шосе, 201/203, блок 2, кімната 5);
3 - відповідачу рекомендованим (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446).