16 травня 2016 року Справа № 915/275/16
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АТ УНІВЕРСАЛ”, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 83, офіс 512
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-торгівельної компанії “Таврія”, 54025, м. Миколаїв, пр.-т ОСОБА_1, 9-Р
про: стягнення 500000,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 10.05.16 року
від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 500000,00 грн. боргу за договором позики № 27/01ТВ від 27.01.2016р.
Ухвалою від 22.03.2016р. суд прийняв заяву до розгляду та порушив провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору позики № 27/01 від 27.01.2016 року щодо повернення наданих йому грошових коштів у встановлений п. 4.1 договору строк.
Відповідач письмовий відзив та заперечення по суті позову не надав. 16.05.2016 від відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд
встановив:
27.01.2016 між сторонами укладено договір № 27/01ТВ, відповідно до якого позивач зобов'язався надати у власність для використання у господарській діяльності суму грошових коштів у розмірі 500000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у встановлений договором строк (термін) (п. 1.1).
Відповідно до п.п.3.1 п. 3 договору грошові кошти за цим договором перераховуються позивачем в безготівковому порядку шляхом зарахування їх на розрахунковий рахунок відповідача.
На виконання умов договору ТОВ «АТ УНІВЕРСАЛ» передало, шляхом зарахування на поточний рахунок, грошові кошти на суму 500000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 18 від 27.01.2016р. на суму 200000,00 грн., № 19 від 28.01.2016р. на суму 205000,00 грн., № 20 від 29.01.2016р. на суму 95000,00 грн.
Пунктом 4.1 визначено термін повернення грошових коштів - до 10 лютого 2016 року включно.
Відповідач у визначений строк зобов'язання за договором не виконав, суму отриманої позики позивачу не повернув.
Спірні правовідносини, що є предметом даної позовної заяви, регулюються ст. 1046 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги, заявлені позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-торгівельної компанії “Таврія” /54025, м. Миколаїв, пр.-т ОСОБА_1, 9-Р, ЄДРПОУ 32459120/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АТ УНІВЕРСАЛ” /87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, буд. 83, офіс 512, ЄДРПОУ 39760075/ борг в сумі 500000,00 грн., 7500,00 грн. судових витрат.
Видати наказ.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.05. 2016р.
Суддя Л.І. Васильєва