79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.05.2016р. Справа№ 914/640/16
За позовом: Приватного акціонерного товариства “Трускавецькурорт”, м. Трускавець Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Патронат-Плюс”, м. Львів
про стягнення 14 345, 88 грн.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Підкостельній О.П.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник
від відповідача: не з'явився
Зміст ст.22 ГПК України представнику позивача роз'яснено.
Розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Трускавецькурорт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Патронат-Плюс” про стягнення 14 345, 88 грн.
Ухвалою суду від 11.03.2016 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 11.04.2016 р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва.
Ухвалою суду від 18.04.2016 р. продовжено строк вирішення спору, визначений ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15 днів.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.
Представник відповідача в попередніх судових засіданнях позовні вимоги не заперечив, повідомив суд про намір щодо врегулювання спору в позасудовому порядку.
Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:
Приватне акціонерне товариство “Трускавецькурорт” (надалі - позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Патронат-Плюс” (надалі - відповідач) про стягнення 14 345, 88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.06.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди майна № 180-06 (надалі договір). Відповідно до п. 1.1 договору, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування майно, найменування, кількість і характеристика якого зазначені у переліку, що є додатком 1 до цього договору.
На виконання умов договору, позивачем майно було передано відповідачу згідно акту приймання-передачі майна від 01.06.2012 р.
Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
Згідно п.п. 3.1, 3.4 та 3.5 договору, розмір орендної плати за цим договором становить 2 273, 33 грн. Орендар сплачує орендну плату шляхом щомісячних перерахувань грошових коштів на поточний рахунок позивача. Зобов'язання відповідача зі сплати орендної плати виконуються не пізніше 10-го числа наступного місяця згідно з виставленим рахунком.
Угодою від 31.03.2014 р. № 030-06 між сторонами було розірвано договір оренди від 01.06.2012 р. № 180-06. Орендоване майно було повернуто відповідачем позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 30.03.2014 р.
Відповідно до п. 3 угоди, після повернення майна зобов»язання сторін за договором припиняються, крім зобов»язань відповідача щодо сплати орендної плати.
Таким чином, після розірвання договору оренди та повернення майна позивачу, у відповідача числиться заборгованість зі сплати орендної плати в розмірі 8 184, 77 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 6 161, 11 грн.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів:
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк та згідно із ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлено договором найму.
Як встановлено судом, 01.06.2012 р. між сторонами було укладено договір оренди майна № 180-06, відповідно до п. 1.1 якого, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування майно, найменування, кількість і характеристика якого зазначені у переліку, що є додатком 1 до цього договору.
На виконання умов договору позивачем майно було передано відповідачу згідно акту приймання-передачі майна від 01.06.2012 р.
Відповідно ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Пунктом 2.3.2 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.
Згідно п.п. 3.1, 3.4 та 3.5 договору розмір орендної плати за цим договором становить 2 273, 33 грн. Орендар сплачує орендну плату шляхом щомісячних перерахувань грошових коштів на поточний рахунок позивача. Зобов»язання відповідача зі сплати орендної плати виконуються не пізніше 10-го числа наступного місяця згідно з виставленим рахунком.
Угодою від 31.03.2014 р. № 030-06 між сторонами було розірвано договір оренди від 01.06.2012 р. № 180-06. Орендоване майно було повернуто відповідачем позивачу, що підтверджується актом приймання-передачі майна від 30.03.2014 р.
Відповідно до п. 3 угоди, після повернення майна зобов»язання сторін за договором припиняються, крім зобов»язань відповідача щодо сплати орендної плати.
Однак, відповідач свої зобов'язання по договору щодо сплати орендної плати належним чином не виконав, чим порушив вимоги п. 3.5 договору.
Зокрема, як вбачається із представленого представником позивача розрахунку відповідачем здійснювалася лише часткова сплата орендної плати в розмірі 51 831, 23 грн., у зв»язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 8 184, 77 грн.
Оскільки представник відповідача в судових засіданнях доказів погашення заборгованості в повному обсязі не подав, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 8 184, 77 грн. підлягають до задоволення.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 6 161, 11 грн. суд зазначає, що позивачем розрахунок інфляційних нарахувань здійснено вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд , -
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Патронат- Плюс» (79000, м. Львів, вул. Пасічна, 129, код ЄДРПОУ 33285535) на користь Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (82200, м. Трускавець Львівської області, бульвар Ю. Дрогобича, 2, код ЄДРПОУ 30322940) суму в розмірі 15 723, 88 грн. з них:
- 8 184, 77 грн. - основного боргу;
- 6 161, 11 - інфляційних втрат;
- 1 378, 00 грн. - судового збору.
3. Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.
Повне рішення складено 23.05.2016 року.
Суддя Манюк П.Т.