19.05.2016 року Справа № 904/774/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),
суддів - Орєшкіної Е.В., Сизько І.А.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність № 189 від 11.03.2016 р., ОСОБА_2, фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, НОМЕР_1 від 22.10.2007р.,
від відповідача: Фундеряка В.А.- представник, довіреність б/н від 17.03.2016 р.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2016р. у справі №904/774/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Новопушкарівка Криничанського району Дніпропетровської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон", с.Ранній Ранок Криворізького району Дніпропетровської області
про стягнення 35178грн.33коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2016р. у справі №904/774/16 (суддя Бондарєв Е.М.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ)"Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на користь позивача стягнуто основний борг в сумі 21209грн.50коп., інфляційні втрати в сумі 12977грн.03коп. та три процента річних в сумі 991грн.80коп.;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором №12-3 від 12.06.2014р. в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажів;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про розгляд справи господарським судом без повідомлення та без участі представника відповідача, що позбавило його можливості скористатися своїм правом на захист, оскільки він не отримував судову повістку з призначенням судового засідання на 14.03.2016р., про те, що на виконання п.3.6 вказаного вище договору позивач не надав відповідачу ні рахунків-фактур, ні товарно-транспортних накладних, які є підставою для проведення розрахунків за надані послуги, про те, що товарно-транспортна накладна являється єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконання роботи згідно з р.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також про те, що внаслідок ненадання позивачем документів, передбачених договором та чинним законодавством строк виконання зобов"язання відповідача по здійсненню остаточного розрахунку за послуги не настав;
- в додаткових поясненнях скаржник зазначає, що жодних послуг по договору №12-3 від 12.06.2014р. позивачем не надавалося, оскільки на той час сторонами вже було укладено договір №35 від 13.06.2013р., який не припинив свою дію, послуги по актах від 30.06.2014р. №№581018, 581019, 581020 та від 09.07.2014р. №582642, 582650 були надані в межах договору №35 від 13.06.2013р., а стягнення заборгованості за цим договором є предметом спору по іншій справі, що розглядається Дніпропетровським апеляційним господарським судом;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на підписання відповідачем актів надання послуг без заперечень та зауважень, на те, що факт отримання відповідачем усіх документів, передбачених умовами договору підтверджується як самим фактом приймання послуг відповідачем, так і відсутністю претензій з боку останнього щодо представлення товарно-транспортних накладних та рахунків-фактур.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2014р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізником) та ТОВ"Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"" (замовником) укладено договір про надання транспортних послуг №12-3, на підставі якого перевізник зобов"язався доставляти вантаж замовника автотранспортом в місце призначення та видавати його уповноваженій на отримання вантажу особі замовника, а замовник - своєчасно сплачувати послуги перевізника.
П.п.2.1.8. п.2.1 договору на замовника покладено також обов"язок сплачувати рахунки протягом 14 банківських днів з моменту представлення підписаного оригіналу акта виконаних робіт.
Відповідно до п.п.2.2.5 п.2.2 договору перевізник зобов"язався представити замовнику копії товарно-транспортної документації, своєчасно підготовити акти виконаних робіт та рахунки за послуги.
Згідно з п.3.6 договору остаточні розрахунки здійснюються замовником на підставі рахунків-фактур, які виставляються перевізником протягом 14 банківських днів. Підставою для виписки рахунку-фактури являються товарно-транспортні накладні.
В п.6.5 передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобов"язань.
Додатковою угодою №1 до договору сторонами узгоджені довжина маршрутів, найменування вантажу, тариф в залежності від виду вантажу.
Виходячи з умов договору, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажів, що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями актів надання послуг від 30.06.2014р. №581018 на суму 3300грн., №581019 на суму 546грн.25коп., №581020 на суму 8752грн.75коп., від 09.07.2014р. №582642 на суму 7644грн.50коп. та №582650 на суму 966грн..
Загальна вартість наданих позивачем послуг складає 21209грн.50коп..
Перелічені акти підписані представниками сторін без зауважень, підписи представника відповідача завірено печаткою товариства.
Відповідач порушив зобов"язання за договором. В установлені строки оплату вартості наданих послуг не здійснив.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 21209грн.50коп..
У з"в'язку з несвоєчасною оплатою позивач нарахував три проценти річних по актах від 30.06.2014р. в сумі 593грн.36коп. за період з 19.07.2014р. по 11.02.2016р., по актах від 09.07.2014р. в сумі 398грн.44коп. за період з 29.07.2014р. по 11.02.2016р., а також втрати від інфляції в сумі 12977грн.03коп. за період серпень 2014р. - січень 2016р..
В процесі розгляду справи докази погашення заборгованості відповідачем не надані.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправни-ком) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Щодо досліджуваної справи, то урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором №12-3 від 12.06.2014р. в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг і ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими.
Доводи відповідача з посиланням на п.3.6 договору про виникнення у нього зобов"язань по оплаті з моменту отримання товарно-транспортних накладних та рахунків на оплату, а також про те, що внаслідок ненадання позивачем цих документів строк виконання зобов"язання по здійсненню остаточного розрахунку не настав визнані колегією суддів безпідставними.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У даному випадку, в.п.п.2.1.8 п.2.1 договору сторонами встановлений обов"язок відповідача сплачувати рахунки протягом 14 банківських днів з моменту представлення підписаного оригіналу акту виконаних робіт, а п.3.6 договору передбачено проведення відповідачем остаточного розрахунку на підставі рахунків-фактур протягом 14 банківських днів, підставою для виписки рахунку являється товарно-транспортні накладні.
З наведених положень укладеного сторонами договору випливає, що наявність рахунків на оплату послуг і товарно-транспортних накладних не є визначальним фактором у правовідносинах сторін, внаслідок чого, їх відсутність не є перешкодою для проведення розрахунків і не звільняє відповідача від обов"язку по оплаті наданих послуг.
За умовами договору зобов"язання зі сплати коштів у відповідача виникає не з моменту отримання рахунків і товарно-транспортних накладних, а з моменту підписання акту надання послуг.
Таким чином, відсутність рахунків та товарно-транспортних накладних не звільняє відповідача від обов"язку виконати грошове зобов"язання у визначений строк. За наявності встановленого строку для оплати послуг, відсутністю рахунків і товарно-транспортних накладних відповідачу належало вжити заходів по отриманню останніх, зокрема, і на момент підписання актів надання послуг.
Посилання відповідача на те, що послуги, вказані у перелічених вище актах були надані в межах договору №35 від 13.06.2013р., а також на те, що стягнення заборгованості за цим договором є предметом спору по іншій справі визнані колегією суддів необґрунтованими.
Так, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
На виконання зазначених норм відповідачем не представлені належні та допустимі докази надання послуг, зафіксованих в актах від 30.06.2014р. №№581018, 581019, 581020 та від 09.07.2014р. №№582642, 582650 безпосередньо на підставі договору №35 від 13.06.2013р..
Одночасно слід зазначити, що відповідно до п.2 ч.3 ст.104 Господарського процесуального строку України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої з сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Порушення провадження по даній справі здійснено господарським судом на підставі ухвали від 12.02.2016р.. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2016р..
03.03.2016р. відповідачем подано клопотання про перенесення розгляду справи на інший термін.
Як вбачається з ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2016р. (а.с.42), розгляд справи було відкладено на 14.03.2016р..
Між тим, поштове відправлення з вказаною ухвалою господарського суду вручено відповідачу тільки 17.03.2016р. (а.с.49).
З огляду на викладене відповідач вважається таким, що неповідомлений про час та місце розгляду справи.
Тому рішення господарського суду підлягає скасуванню з прийняттям по справі нового рішення.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2016р. у справі №904/774/16 скасувати;
- прийняти нове рішення;
- позов задовольнити;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 21209грн. 50коп., три проценти річних в сумі 991грн. 80коп., інфляційні втрати в сумі 12977грн. 03коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378грн., видати наказ;
- видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Е.В.Орєшкіна
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 23.05.2016р.