73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
16 травня 2016 р. Справа № 923/605/13
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Кудак М.І., розглянувши заяву дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", м. Нова Каховка про перегляд рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. за нововиявленими обставинами
за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ
до відповідача-1: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна", м. Нова Каховка
відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Югтара", м. Нова Каховка
про стягнення 12983233 грн. 25 коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 25.04.2016 р.
від відповідача 1: ОСОБА_2 - представник, дов. від 10.02.2014 р. (у справі); ОСОБА_3 - виконавчий директор.
від відповідача 2: ОСОБА_3
Сутність спору: Рішенням господарського суду Херсонської області від 09 грудня 2014 р. у справі № 923/605/13 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянської аграрної фірми ім. Солодухіна" та ТОВ "Югтара" про стягнення солідарно 12983233 грн. 25 коп. кредитного боргу, позов задоволено у повному обсязі: з відповідачів солідарно стягнуто на користь позивача 11000000 грн. основного боргу по кредиту; 1007481 грн. 54 коп. боргу по несплачених процентах за користування кредитними коштами; 814217 грн. 18 коп. пені за прострочку оплати кредиту та 161534 грн. 53 коп. пені за прострочку оплати процентів.
З відповідачів на користь позивача також стягнуто по 34410 грн. витрат по оплаті судового збору.
Постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 12.02.2015 р., а також постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2015 р., рішення місцевого господарського суду та апеляційної інстанції залишено без змін.
02.03.2015 р. господарським судом Херсонської області на підставі рішення господарського суду від 09.12.2014 р., яке набрало законної сили 12.02.2015 р., стягувачеві виданий наказ № 923/605/13 про примусове виконання рішення .
22 квітня 2016 р. відповідач 1 - ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", м. Нова Каховка звернулось з заявою про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р., яке набрало законної сили 12.02.2015 р. за нововиявленими обставинами, яка була прийнята до розгляду згідно ухвали від 26.04.2016 р.
Обґрунтовуючи подану заяву, заявник посилається на те, що 15 квітня 2016 р. йому стали відомі фактичні обставини, з яких слідує, що докази, які були надані банком в обґрунтування поданого позову, а саме: договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, реєстр. № 2466; витяг з Додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013; акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р.; роздруківка таблиці, яка іменувалась ПАТ "Дельта Банк" як "копія Додатку до ОСОБА_2 приймання-передачі права вимоги за кредитами від 27.09.2013 р." з відповідними витягами з нього є нечинними в силу їх викладення в новій редакції, які умисно не були надані позивачем в процесі вирішення даної справи, зважаючи на що судом зроблено висновок щодо підтвердження переходу прав вимоги за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. та іншими похідними забезпечувальними договорами на підставі неналежних доказів.
Заявник зазначає, що 15.04.2016 р. з судового рішення, а саме, постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. у справі № 908/3685/14 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., укладеного між позивачем та ПАТ "Кредитпромбанк", йому стали відомі фактичні обставини, з яких слідує, що вищеперелічені надані позивачем докази є нечинними в силу їх викладення в новій редакції, яка новим кредитором умисно не була надана суду.
Зокрема, в мотивувальній частині цієї постанови судом встановлено, що 04.11.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" було укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013., яким сторони погодили викласти додаток № 1 до договору у новій редакції, що наведена у додатку до цього додаткового договору. При цьому, у вказаній справі, також надано акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з витягом з Додатку.
Заявник звертає увагу суду на те, що нова редакція Додатку та Акту датована та існувала до винесення судом рішення, що переглядається, отже, по-перше, редакція наданих позивачем документів на підтвердження підстав позову була неактуальною, нечинною внаслідок їх зміни та за жодних обставин не могла братися до уваги при винесенні рішення, а по-друге, суд в будь-якому випадку був позбавлений можливості врахувати чинну редакцію, в якості доказів, які були належними у розумінні приписів ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України та винести законне рішення.
Таким чином, зазначена відповідачем-1 обставина, з якої слідує факт нечинності документів, наданих в якості підтвердження прав вимоги, викладення їх в абсолютно новій редакції є нововиявленою обставиною, оскільки вона існувала під час розгляду справи (викладення вказаних документів в новій редакції мав місце 04.11.2013 р.); під час розгляду справи ці обставини не могли бути відомі заявнику і суду, оскільки банк умисно приховав цей факт, у зв'язку з чим заявник був позбавлений можливості отримати інформацію чи документи в новій редакції та надати їх суду; про факт існування істотної для справи обставини заявнику стало відомо лише 15.04.2016 р. внаслідок випадкового виявлення при ознайомленні з судовим рішення, винесеним по іншій не пов'язаній з заявником справі.
Позивач подану відповідачем-1 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вважає безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Звертає увагу на те, що наведені заявником обставини не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду рішення. Крім того, відповідачем 1 пропущено встановлений ч. 1 ст. 113 ГПК України строк, протягом якого рішення господарського суду може бути переглянуто за заявою сторони за нововиявленими обставинами, оскільки постанова Харківського апеляційного господарського суду по справі № 908/3685/14 датована 20.04.2015 р.
Зазначена постанова стосується правовідносин ПАТ "Дельта Банк" та суб'єкта господарювання "Ремшляхбуд" і встановлені нею факти не мають до заявника ніякого відношення, у тому числі й докази, які були предметом дослідження та підставою для винесення цієї постанови.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.05.2014 р. здійснено заміну кредитора у зобов'язанні саме з підстав укладення між новим і первісним кредитором договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., отже факт набуття ПАТ "Дельта Банк" права вимоги кредитного боргу був повністю доведений наданими належними та допустимими доказами, які досліджені і враховані судом при винесенні судового рішення від 09.12.2014 р.
Надавши правову оцінку доводам сторін, з'ясувавши обставини справи та поданої заяви, суд
Рішенням Господарського суду Херсонського області від 09.12.2014 у справі № 923/605/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 р. та постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2015 р. задоволено позов ПАТ "Дельта Банк" - з відповідачів солідарно на користь позивача стягнуто 11000000 грн. основного боргу по кредиту; 1007481 грн. 54 коп. боргу по процентах за користування кредитними коштами; 814217 грн. 18 коп. пені за прострочку оплати кредиту та 161534 грн. 53 коп. пені за прострочку оплати процентів. З відповідачів на користь позивача також стягнуто по 34410 грн. компенсації по сплаті судового збору.
12.02.2015 р. рішення місцевого господарського суду набрало законної сили, 02.03.2015 р. стягувачеві виданий наказ № 923/605/13 про примусове виконання рішення.
Як вбачається з мотивувальної частини рішення від 09.12.2014 р., в процесі дослідження доказів та обставин справи, господарським судом встановлено, що 12 липня 2011 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" був укладений кредитний договір № 04.1/09/11-КЛТ про надання банком у майбутньому підприємству кредитів (траншів) в межах загальної суми 42 млн. грн. з повною або частковою конвертацією у долари США та євро.
В подальшому, в межах зазначеного кредитного договору у період з 14.07.2011 р. по 17.08.2012 р. було укладено 32 додаткові угоди щодо внесення змін до його умов, встановлення сум траншів, розміру процентів за користування кредитом та строків його погашення, порядку сплати процентів.
Кредитні зобов'язання позичальника за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. забезпечено укладеним з відповідачем 2 (ТОВ "Югтара") договором поруки № 04.1/09/ПОЗ/11-КЛТ, умовами якого визначено солідарну відповідальність поручителя перед кредитором у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником (позичальник) кредитних зобов'язань.
Невиконання позичальником кредитних зобов'язань за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. стало підставою для звернення позикодавця - ПАТ "Кредитпромбанк" до Господарського суду Херсонської області з позовом про солідарне стягнення з відповідачів кредитного боргу в сумі 12983233 грн. 25 коп. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.06.2013 р.), у тому числі: 11 млн. основний борг по кредиту; 1007481 грн. 54 коп. - борг по процентах за користування кредитними коштами; 814217 грн. 18 коп. пені за прострочку оплати грошових зобов'язань по поверненню кредиту та 161534 грн. 53 коп. пені за прострочку сплати процентів за користування кредитними коштами.
Ухвалою від 20.05.2014 р. судом здійснено процесуальне правонаступництво сторони у зобов'язанні - кредитора (позивача) - ПАТ "Кредитпромбанк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк".
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі № 923/605/13 р. позовні вимоги ПАТ "Дельта Банк" задоволено у повному обсязі з відповідачів солідарно стягнуто 12983233 грн. 25 коп. кредитного боргу та по 34410 грн. витрат по оплаті судового збору.
Рішення місцевого господарського суду від 09.12.2014 р. залишено без змін постановами апеляційної інстанції від 12.02.2015 р. та касаційного суду від 20.04.2015 р.
З матеріалів справи встановлено, що підставою для задоволення позовних вимог на користь ПАТ "Дельта Банк" є встановлення фактів наявності кредитного боргу відповідача 1 за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р., кредитні зобов'язання за яким забезпечено укладеним з відповідачем 2 договором поруки № 04.1/09/ПОЗ/11-КЛТ, а також наявність у нового кредитора - ПАТ "Дельта Банк" права вимоги за вищеназваними кредитним договором та договором поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є у числі інших й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
При винесені ухвали від 20.05.2014 р. у справі № 923/605/13 про заміну позивача - ПАТ "Кредитпромбанк" на його правонаступника - ПАТ "Дельта Банк" (т. II, а.с. 46-47) суд керувався ст. 25 ГПК України а також дослідженням наданих на підтвердження зазначеного факту доданими до "клопотання про залучення до участі у справі правонаступника позивача" новим кредитором письмовими доказами:
- належно засвідченою копією договору купівлі-продажу прав вимоги, укладеним між первісним кредитором - ПАТ "Кредитпромбанк" та новим кредитором - ПАТ "Дельта Банк" від 27.09.2013 р. (т. I, а.с. 31-33);
- належно засвідченою копією Додатку № 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з переліком юридичних осіб - позичальників, номерів дат, валюти, кредитних договорів, сум заборгованості, позичальників та купівельної ціни набутого права вимоги (т. I, а.с. 34-35);
- належно засвідченою копією акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. (т. II, а.с. 36);
- належно засвідченою копією витягу з акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами від 27.09.2013 р. (т. I, а.с. 40, 41).
За правилами ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі.
Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення спору.
Крім обставин, що підтверджують факти порушення суб'єктивного права позивача, до обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, відносять обставини, пов'язані з процесуальними діями, у тому числі й ті, що стосуються заміни сторони внаслідок правонаступництва, і надання у зв'язку з цим належних доказів, які підтверджують чи спростовують достовірність відомостей, що включаються в предмет доказування і дають можливість суду дати їм правильну оцінку.
Приймаючи судове рішення від 09.12.2014 р. та задовольняючи позов, суд виходив з доведеності належними та допустимими доказами у розуміння приписів ст.ст. 32, 33, 34, 36 ГПК України фактів порушення суб'єктивного права позивача на позов: як в частині встановлення факту існування кредитного боргу так і набуття ПАТ "Дельта Банк" права його вимоги на підставі вищеперелічених документів.
У поданій заяві про перегляд судового рішення від 09.12.2016 р. за нововиявленими обставинами заявник посилається на те, що йому стали відомі обставини, які в контексті ст. 112 ГПК України є нововиявленими, та якими спростовується факт переходу станом на час розгляду справи права вимоги ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. та договором поруки № 04.1/09/ПОЗ/11-КЛТ від 18.07.2011 р. саме на підставі тих доказів, які були надані ПАТ "Дельта Банк" суду на підтвердження факту переходу права вимоги.
Зокрема, внаслідок випадкового виявлення, заявнику стали відомі фактичні обставини, з яких слідує, що докази, надані ПАТ "Дельта Банк" на підтвердження факту набуття ним права вимоги, є нечинними в силу їх викладення в новій редакції, яка була відома набувачу, але не була надана суду, що призвело до висновку та підтвердження факту права переходу прав вимоги згідно відомостей, які не є і не можуть бути належними у контексті ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України.
Такі обставини заявнику стали відомі з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. № 908/3685/14 у справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до суб'єкта господарювання - ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого у зв'язку із набуттям права вимоги кредитного боргу на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", тобто тим же договором, який підтверджував перехід права вимоги позивача у відповідачів за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. та похідним забезпечувальним договором.
В мотивувальній частині зазначеного судового акта судом встановлено, що 04.11.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., яким сторони погодили викласти додаток 1 до договору у новій редакції, що наведена у додатку до цього додаткового договору.
При цьому в межах провадження у господарській справі № 908/3685/14 було надано та досліджувався акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з витягом з Додатку.
Таким чином, з нововиявлених обставин слідує, що наданий при розгляді господарської справи № 923/605/13 додаток 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з пакетним переліком боржників (у тому числі й відповідача 1), кредитних договорів, кредитних боргів та ціни покупки права вимоги, а також акт приймання - передачі прав вимоги від 27.09.2013 р. на момент розгляду справи і винесення рішення, у зв'язку з їх викладенням у новій редакції від 04.110.2013 р. не були чинними, відтак, не є належними доказами, що підтверджують перехід права вимоги та набуття позивачем статусу нового кредитора у зобов'язанні.
Одночасно на час розгляду справи № 923/605/13 існували істотні для справи обставини, а саме: додатковий договір від 04.11.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з викладеним у новій редакції Додатком № 1 до договору, які не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи натомість є істотними для цієї справи.
Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є у числі інших, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, що було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Не може вважатися нововиявленою обставини, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); не можуть вважатися нововиявленими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти, тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
З матеріалів справи встановлено, що 27.09.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" (продавець) та ПАТ "Дельта Банк"(покупець) був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого продавець надав кредити позичальникам за кредитними договорами і бажає продати (відступити), а також покупець бажає купити (прийняти) права вимоги за винагороду та на умовах, що визначені у цьому договорі.
Згідно пункту 1.1 договору відступлення прав вимоги "ОСОБА_2 прйимання-передачі прав вимоги" означає письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача прав вимоги від продавця до покупця; кредитний договір означає кожний договір про надання кредиту у будь-якій формі між позичальником та продавцем у якості кредитора, зазначений у Додатку № 1 (перелік договорів та купівельна ціна за право вимоги), разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (якщо такі є); купівельна ціна за право вимоги означає ціну, що визначена як "Купівельна ціна" у Додатку № 1 (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) щодо кожного права вимоги.
"Права вимоги" означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.
У пункті 2.3 договору купівлі-продажу прав вимоги, сторони встановили, що права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги, зазначених в Додатку № 1.
Таким чином, підписанням акту прийому-передачі права вимоги, сторони посвідчують факт здійснення відступлення.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 ЦК при цьому визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно частини 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Вказана стаття не містить переліку доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Перелік доказів залежить від того, на якій підставі здійснювалася заміна кредитора.
Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
У постанові від 23.02.2015 року у справі № 904/6686/14 Вищий господарський суд України зазначив, що з огляду на викладені законодавчі норми для правильного вирішення господарського спору щодо виконання боржником зобов'язання на користь нового кредитора, вимоги якого ґрунтуються на посиланні на правочин про відступлення права вимоги, суттєвим є встановлення як обсягу зобов'язань боржника перед первісним кредитором, які існували на момент укладення відповідного правочину та передання яких новому кредитору передбачено правочином, так і обставин надання боржнику доказів переходу відповідних прав у зобов'язанні до нового кредитора.
З урахуванням викладеного, обставин укладення та умов договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., які були передбачені його учасниками, доказами переходу до нового кредитора прав вимоги за кредитним та похідним забезпечувальним договором є: договір купівлі - продажу прав вимоги; Додаток 1, який є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги); акт приймання-передачі прав вимоги та Додаток до акту приймання- передачі прав вимоги.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Достовірність - це властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування.
Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Господарський суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
Як вбачається з наданих у справу доказів, які досліджено судом в процесі розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, покупка позивачем у первісного кредитора вимоги кредитних боргів позичальників - суб'єктів господарювання відбувалась пакетно на підставі одного договору купівлі-продажу від 27.09.2013 р.
У той же час, згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015 р. у справі № 908/3685/14, яка є аналогічною за предметом зі справою, що переглядається, заявленій ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд" на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., тобто за яким первісним кредитором було відступлено право вимоги до відповідачів у даній справі, встановлено, що 04.11.2013 р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" був укладений додатковий договір до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р., яким сторони погодили викласти додаток 1 до договору (який є невід'ємною його частиною) у новій редакції, що наведена у додатку до цього додаткового договору. При цьому, у вказаній справі було також надано "акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013 р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. з витягом з Додатку".
З викладеного слідує, що Додаток 1 до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. та акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013 р. були нечинні на момент розгляду справи № 923/605/13, у зв'язку з їх викладенням у новій редакції, і не могли бути належними, достовірними, а отже і допустимими доказами, які підтверджують факт переходу від первісного до нового кредитора права вимоги кредитного боргу, оскільки не відповідали дійсності відомостей, у зв'язку з чим суд був позбавлений можливості врахувати чинну редакцію та винести законне рішення.
Суд констатує, що виходячи з положень ст. 517 ЦК України, позивачем до винесення рішення, що переглядається, не було надано належних та допустимих доказів переходу прав вимоги до нього за кредитним договором № 04.1/09/11-КЛТ від 12.07.2011 р. та похідним забезпечувальним договором.
Зазначена обставина є істотним юридичним фактом і існувала під час розгляду судом справи № 923/605/13; не була відома ані заявнику, який заявив про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу; ця обставина є істотною, оскільки нечинність наданих документів як підтвердження прав вимоги за кредитним договором мало б бути наслідком відмови в задоволенні позову новому кредитору.
Враховуючи викладене, суд визнає вищевикладені обставини нововиявленими обставинами, що є підставою для перегляду рішення і приймає до уваги доводи заявника щодо того, що про їх існування йому стало відомо 15.04.2016 р. внаслідок випадкового виявлення нечинності наданих банком документів.
Оцінюючи наведені обставини як істотні, суд враховує наступне.
Предметом позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» на час прийняття рішення у даній справі було стягнення грошових коштів за кредитним договором та договором поруки.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Таким чином, порушення, невизнання, оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення кожної особи до суду за захистом свого особистого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Аналогічно статтею 20 ГК України, передбачено способи захисту, серед яких є присудження до виконання обов 'язку в натурі.
Таким чином, звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення на його користь грошових коштів банк просить суд захистити його порушене право у спосіб визначений законодавством, а саме шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.
При цьому, головною передумовою для судового стягнення є наявність у відповідачів перед позивачем невиконаного обов'язку щодо сплати коштів.
Водночас, відповідно до частини 2 статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Тобто, розглядаючи справу про стягнення боргу на користь нового кредитора, суд встановлює чи було до моменту заявлення з позовними вимогами надано боржнику усі докази переходу прав вимоги і чи виник обов'язок боржника перед новим кредитором.
У випадку ненадання усіх належних доказів переходу до нового кредитора прав вимоги, у боржника відсутній обов'язок для виконання на користь такого кредитора зобов'язання, а у суду відповідно відсутні підстави для задоволення позову про стягнення на користь такого кредитора коштів, оскільки в протилежному випадку такі дії суперечитимуть ст.16 ЦК України, ст.20 ГК України в сукупності з ч.2 ст. 517 ЦК України.
Таким чином, оскільки ні на адресу відповідачів до подання позову, ні на адресу суду та сторін в процесі розгляду справи не було надано нову редакцію Додатку та Акту, на період розгляду судом спору у відповідачів не виникло обов 'язку зі сплати коштів, який би підлягав судовому захисту.
З огляду на вищевикладені обставини, суд задовольняє подану заявником заяву про перегляд судового рішення від 09.12.2014 р. у справі № 923/605/13 за нововиявленими обставинами, скасовує рішення від 09.12.2014 р. і приймає нове рішення, яким відмовляє позивачу в задоволенні позову.
Витрати по оплаті судового збору по даній заяві в розмірі 75702 грн. покладаються на позивача - ПАТ "Дельта Банк".
Доводи позивача судом не приймаються, зважаючи на їх необґрунтованість належними доказами.
Постанова, на яку посилався заявник в обґрунтування підстав поданої заяви, винесена за наслідками розгляду аналогічних правовідносин, які випливають з того самого договору купівлі-продажу прав вимоги кредитних боргів позичальників від 27.09.2013 р., укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр. № 2466, згідно з яким кредитні борги позичальників було придбано єдиним пакетом на загальну суму НОМЕР_1 грн., отже викладення в новій редакції його умов стосувалось і мало бути доведено до кожного з позичальників як доказ переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, як це передбачено положеннями ст. 517 ЦК України.
Щодо пропущення заявником встановленого ч. 1 ст. 113 ГПК України строку подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на те, що постанову, на яку посилається відповідач 1 було прийнято ще 20.04.2015 р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Частиною 1 статті 113 ГПК України передбачено, що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Рішення від 09.12.2014 р., що переглядається за нововиявленими обставинами, набрало законної сили 12.02.2015 р. з дати винесення постанови апеляційним судом, заяву про його перегляд подано 22.04.2016 р., тобто в межах встановленого 3-ох річного строку.
Суд враховує те, що боржник, будучи підприємством орієнтованим на забезпечення сільськогосподарського процесу, не має можливості перевіряти та встановлювати реальність доказів чи обставин, на які банк посилається в обґрунтування своїх вимог, поряд з цим банк, будучи спеціалізованою фінансовою установою зобов'язаний забезпечити відповідність його дій стосовно інших осіб - учасників правовідносин, вимогам закону.
Суд, враховує значну надвисоку кількість судових рішень, що розміщуються в реєстрі, і наявну вірогідність ознайомлення з одним з них у строк значно пізніший, ніж той, в який його було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Суд також бере до уваги те, що у позивача були наявні всі можливості надати як суду в процесі вирішення спору так і боржнику належні докази переходу прав вимоги з огляду на дати підписання договору, внесення змін до нього та винесення судового рішення.
Позивач ніяким чином не довів і не спростував існування факту укладення 04.11.2013 р. додаткового договору до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013 р. та викладення Додатку 1 до нього у новій редакції та не надав доказів направлення нової редакції цих документів боржнику в якості доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, як того вимагають приписи ч. 2 ст. 517 ЦК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 112, 114 ГПК України, господарський суд
1. Заяву Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" про перегляд судового рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі № 923/605/13 за нововиявленими обставинами задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014 р. у справі № 923/605/13 скасувати.
3. В задоволенні позову відмовити.
4.Стягнути з ПАТ "Дельта Банк", 01133 м. Київ, вул. Щорса, буд. 36 б, код ЄДРПОУ 34047020, р. рахунки не відомі на користь Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", 74987, Херсонська область, м. Нова Каховка, смт. Дніпряни, вул. 1 Травня, буд. 8, код ЄДРПОУ 24951177, 75702 (сімдесят п'ять тисяч сімсот два) грн. витрат по оплаті судового збору.
Повне рішення складено 23.05.2016 року
Суддя Н.О. Задорожна