04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"18" травня 2016 р. Справа№ 910/31626/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Остапенка О.М.
Пантелієнка В.О.
за участю представників:
від позивача: Сушко В.С. (довіреність б/н від 12.01.2016);
від відповідача: Синьогін Ю.І. (довіреність №0308/15/1 від 03.08.2015);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування"
на рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016
у справі №910/31626/15 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь"
до товариства з обмеженою відповідальністю
"Асоціація дитячого харчування"
про захист авторських виключних прав
Рішенням господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі №910/31626/15 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" про захист авторських виключних прав задоволено частково;
стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" 55 120 грн. компенсації та 826,80 грн. судового збору;
у задоволенні решти позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Аналізуючи положення пунктів 7, 8 ліцензійного договору від 07.02.2014 № 3340, скаржник зазначає, що реалізація ним ліцензійної продукції в магазині Novus не вважається порушенням умов цього договору.
Крім того, заявником апеляційної скарги заперечується правильність обчислення судом розміру присудженої до стягнення компенсації.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" апеляційну скаргу підтримав, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" висловилися за відхилення апеляційної скарги.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь" (далі - позивач) пред'явлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (далі - відповідач) про стягнення 88 000 грн.
Причиною спору є намагання позивача отримати компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав.
Позов мотивовано тим, що відповідач без дозволу позивача поставляв до мережі магазинів Novus товар - соки (нектари) в упаковках із зображенням персонажів персонажів "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6" мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3".
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 08.06.2010 товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Медведь" (юридичною особою за законодавством Росії) та гр. ОСОБА_1 укладено ліцензійний договір про надання права використання творів образотворчого мистецтва № ЛД-1/2010, згідно якого відповідачу надано право використання творів, зокрема малюнків "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2", які використовуються при створенні персонажів аудіовізуального твору - анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3", у визначених даним договором межах на умовах виключної ліцензії. Малюнки, а також DVD-диск з їх записом та першою серією анімаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3" (Додаток №1 до ліцензійного договору), для ідентифікації предмета даного договору є його невід'ємною частиною.
Відповідно до умов названого договору, право використання твору засобами, передбаченими даним договором надається позивачу на території всіх країн світу, на строк з дати укладання даного договору до 30.06.2025 (пункт 2.1); якщо треті особи вчинять порушення виключного права ліцензіара, і таке порушення буде зачіпати права товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь", сторони зобов'язуються спільно захищати свої права (пункт 2.10).
Крім того, позивачем укладено з товариством з обмеженою відповідальністю Студія "АНИМАККОРД" як правовласником договори від 08.06.2010 № 010601-МиМ та від 12.11.2010 № 1007/19, згідно яких правовласник передав позивачу виключні права на аудіовізуальний твір - серіал "ІНФОРМАЦІЯ_3" - вісім серій, визначених пунктом 1.1. договору № 010601-МиМ, та дев'яту, десяту, одинадцяту і дванадцяту серії, визначені пунктом 1.1 договору №1007/19.
16.01.2015 в магазині Novus, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Червоногвардійська, 1-А, здійснено продаж товару - нектар мільтифруктовий "ІНФОРМАЦІЯ_3" ТМ "Карапуз юниор", виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування".
Викладені обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються касовим чеком від 16.01.2015 №17.541.291, фотокопію придбаного товару, рішенням господарського суду міста Києва від 25.06.2015 у справі № 910/4252/15-г, яке набрало законної сили в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 440 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Згідно з статтею 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 445 ЦК України встановлено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Статтею 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-ХІІ "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) передбачено, що суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 3792, автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором.
Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.
Згідно частини 3 статті 15 Закону № 3792 виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема: - відтворення творів; - публічне виконання і публічне сповіщення творів; - будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення.
Суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у позивача права на звернення до суду з даним позовом, оскільки він є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - низку серій мультиплікаційного серіалу "ІНФОРМАЦІЯ_3", та його складові частини, в тому числі персонажі "ІНФОРМАЦІЯ_1", "ІНФОРМАЦІЯ_4", "ІНФОРМАЦІЯ_5", "ІНФОРМАЦІЯ_6".
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не подано доказів наявності у нього права на використання спірного твору, а також не спростовано доводи позивача щодо використання ним цього твору.
У цьому зв'язку заслуговує на увагу з'ясування місцевим господарським судом тої обставини, що згідно укладеного відповідачем з Компанією "INK TM A/S" договору від 07.02.2014 №3340, ним отримано ліцензію на використання будь-яких елементів анімаційного серіалу і товарного знаку, права на які належать правовласнику, спільно відомі як "ІНФОРМАЦІЯ_1" і "ІНФОРМАЦІЯ_2", в тому числі без обмежень імена персонажів, дизайни, логотипи в оригінальній або будь-якій іншій локалізованій формі, письмово погодженій правовласником - товариством з обмеженою відповідальністю "Маша і Мєдвєдь".
Разом з тим, відповідно до пункту 8 названого договору визначено канали поширення ліцензійної продукції ліцензіатом - "АТБ МАРКЕТ", "МЕТРО", "АМСТОР", "КАРАВАН" (ТОВ "Адвентіс"), "БИЛЛА", "СИЛЬПО" (ТОВ "Фоззи Фуд"), "ТАВРИЯ V", "МЕДСЕРВИС", "ВАРУС" (ТОВ "Омега"), "БРУСНИЦА" на території дії ліцензії (згідно пункту 7 договору, територія дії ліцензії - Україна), за умов, що канали розповсюдження не повинні включати ярмарки, ринки, роздрібних торговців, що звичайно обслуговують вторинний ринок; ліцензіат визнає та погоджується з тим, що він не вправі розповсюджувати ліцензійну продукцію роздрібним продавцям на виключній основі без попередньої письмової згоди ліцензіара.
Отже, виходячи із змісту викладених положень договору, у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати обумовлену договором продукцію на території України шляхом її поширення в магазинах мережі Novus.
Доводи скаржника про те, що ліцензійним договором від 07.02.2014 № 3340 передбачено його право розповсюджувати ліцензійну продукцію за іншими каналами, крім визначених у договорі, за умови, що ці канали розповсюдження не повинні включати ярмарки, ринки, роздрібних продавців, що звичайно обслуговують вторинний ринок, спростовуються пунктом 8 цього договору, за змістом якого умова про недопущення розповсюдження ліцензійної продукції на ярмарках, ринках та роздрібними торговцями розглядається як додаткова умова при розповсюдженні продукції на території України шляхом її поширення каналами, вичерпний перелік яких передбачено договором.
Відповідно до частин другої і третьої статті 15 та пункту "а" статті 50 Закону № 3792 використання твору без дозволу особи, яка має авторське право, є порушенням авторського права.
Згідно з пунктом "г" частини першої статті 52 Закону № 3792 при порушеннях будь-якою особою авторського права, передбачених статтею 50 цього Закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про виплату компенсацій, тоді як пунктом "г" частини другої цієї статті встановлено, що суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
З огляду на наведене суд першої інстанції, правильно встановивши факт порушення відповідачем майнових авторських прав шляхом використання спірного твору без необхідного дозволу, з урахуванням фактичних обставин порушення, правомірно взяв до уваги розмір мінімальної заробітної плати на момент подачі даного позову, кількість використаних відповідачем об'єктів інтелектуальної власності та дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог в частині стягнення компенсації в сумі 55 120 грн. (без порушення приписів пункту "г" частини другої статті 52 Закону № 3792 стосовно розміру компенсації).
Судове рішення в частині відмови у задоволенні решти позову місцевим господарським судом прийнято в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням встановлених обставин справи, не впливають на правильність висновків суду.
За таких обставин, рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 29.02.2016 у справі №910/31626/15 залишити без змін.
Справу повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Л.Л. Гарник
Судді О.М. Остапенко
В.О. Пантелієнко