04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"19" травня 2016 р. Справа№ 925/30/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
за участю представників cторін:
позивача: ОСОБА_2, довіреність № 502 від 27.01.2016,
відповідача: не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016,
на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016
та на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016
у справі № 925/30/16 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона"
про виселення з приміщення
Фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом про виселення товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" з торгового приміщення № 5 виробничого корпусу літ. "П-ІV" загальною площею 692,4 кв.м. у складі приміщень першого поверху, а саме: №№5-1, 5-3, 5-4, 5-5, 5-6 та приміщень антресольного поверху, а саме: №№ 3-1, 3-2, 3-3, 3-4, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.
В подальшому позивач подав суду заяву про зміну предмету позову в якій просить суд виселити (у строк п'ять робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили) товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" (ідентифікаційний код 37067610, м. Черкаси, вул. Одеська,8 корп. 42) з частини площею 274,01 кв.м. приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2, яка відмічена на плані частини приміщення (додаток № 1 до договору оренди № 1/05 від 01.05.2015 року) штрихуванням від першого ряду колон до третього ряду колон, шляхом звільнення вказаної частини приміщення від товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" та його речей, також із зобов'язанням ТОВ "Авто Барселона" передати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 ключі від вхідних дверей приміщення та від задніх воріт.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016 позовні вимоги задоволено повністю, виселено (у строк п'ять робочих днів з дня набрання судовим рішенням законної сили) товариство з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" (ідентифікаційний код 37067610, м. Черкаси, вул. Одеська,8 корп. 42) з частини площею 274,01 кв.м. приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2, яка відмічена на плані частини приміщення (додаток № 1 до договору оренди № 1/05 від 01.05.2015) штрихуванням від першого ряду колон до третього ряду колон, шляхом звільнення вказаної частини приміщення від товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" та його речей, також із зобов'язанням ТОВ "Авто Барселона" передати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) ключі від вхідних дверей приміщення, з якого слід виселити відповідача та від задніх воріт. План частини приміщення, як додаток № 1 до договору оренди № 01/05 від 01 травня 2015 року, є невід'ємним додатком судового рішення.
Додатковим рішенням від 09.02.2016 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 1 378,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Крім того 09.02.2016 місцевим господарським судом будо винесено окрему ухвалу, якою звернуто увагу керівництва Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" на виявлені судом недоліки в його господарській діяльності для їх недопущення в роботі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, додатковим рішенням та окремою ухвалою, ТОВ "Авто Барселона" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд рішення, додаткове рішення та ухвалу скасувати повністю.
05.05.2016 через відділ документального забезпечення КАГС від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судове засідання, яке відбулось 19.05.2016, з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та дату судового засідання був повідомлений належним чином, докази наявні в матеріалах справи. Присутній представник позивача надав суду усні пояснення щодо апеляційної скарги.
Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016, додаткове рішення від 09.02.2016 та окрема ухвала від 09.02.2016 не підлягають зміні або скасуванню у зв'язку з таким.
01.05.2015 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО БАРСЕЛОНА" (далі - Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 1/05 (а.с. 19-22) у відповідності до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування (оренда) частину приміщення, розташованого на першому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_2, загальна площа приміщення, що передається в оренду, складає 290 кв.м. (п. 1.1. договору).
Власником Приміщення є ОСОБА_3, що позивач підтверджує нотаріально посвідченим договором іпотеки від 29 червня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. за № 6282 із витягом про право власності на нерухоме майно від 13 липня 2011 року за № 30607191. Строк користування Приміщенням (строк Оренди) сторонами визначено з дати підписання Акту прийому-передачі Приміщення за цим Договором до 1 вересня 2015 року (п. 1.9 договору). Приймання-передача Приміщення здійснюється двосторонньою комісією, що складається із представників Орендодавця та Орендаря за Актом приймання-передачі, в день укладення цього договору (п. 3.1 договору). При передачі Приміщення складається Акт приймання-передачі, в якому відображається загальний та технічний стан орендованого Приміщення, площа Приміщення, планування, зонування приміщень, прилегла територія, яка має безпосереднє відношення до Приміщення, перелік внутрішніх інженерних мереж (комунікацій) та/чи устаткування (обладнання), що стосується Приміщення на момент передачі ( п. 3.2 договору). Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 1 вересня 2015 року. Строк оренди становить 4 (чотири) місяці з моменту передачі Приміщення Орендарю відповідно до Акту приймання-передачі. Якщо Орендар продовжує користуватися Обєктом після закінчення строку Договору, то, за відсутності заперечень Орендодавця протягом одного місяця, Договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений цим Договором (п. 4.1 договору).
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Згідно з ч.1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Частиною 1 ст. 785 ЦК України визначено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.
Аналогічні положення містяться також у п.7.1 договору, відповідно до якого після закінчення строку дії Договору або при його розірванні, Орендар зобов'язаний не пізніше 30 (тридцяти) робочих днів після закінчення події, за Актом приймання-передачі повертає Орендодавцеві Приміщення у стані, не в гіршому порівняно з тим, у якому було її отримано на момент оренди, з урахуванням нормального природного зносу. Орендодавець, у разі погіршення Приміщення, що орендувався, має право відшкодування збитків у розмір, встановленому сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується в судовому порядку.
31.08.2015 між сторонами у справі було підписано додаткову угоду до Договору оренди № 1/05 від 01.05.2015, якою сторони продовжили строк користування Приміщенням з дати підписання Акта приймання-передачі Приміщення до 30 листопада 2015 року (п. 1.9).
Також цією додатковою угодою п. 4.1. договору було викладено у новій редакції - договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє з моменту його підписання до 30 листопада 2015 року. Тим самим із договору виключено положення про поновлення дії договору, якщо орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення дії договору.
Факт користування орендованими приміщеннями за договором від 01.05.2015 року відповідач суду не заперечив та не надав підписаний сторонами акт приймання-передачі про звільнення цих приміщень після закінчення дії договору оренди. Крім того, про оренду приміщення відповідачем свідчать також і підписані обома сторонами акти здачі-прийняття робіт за травень-серпень 2015 року, в яких є посилання на договір оренди № 1/05 від 01.05.2015 року та відсутність у сторін взаємних претензій. Відповідач також частково сплачував за оренду приміщень у травні-червні 2015 року, що підтверджується банківською випискою.
Також в ході розгляду справи позивачем за участі юридичних осіб, які розташовані у приміщеннях по АДРЕСА_2, складено акт від 27.01.2016 року про підтвердження на цю дату перебування відповідача в орендованих у позивача приміщеннях.
25.11.2015 позивач направив відповідачу лист-попередження № 5-ю про припинення дії договору між сторонами 30.11.2015 і про відсутність наміру продовжувати цей договір. Лист аналогічного змісту від 11.01.2016 № 8-ю позивачем було направлено на адресу відповідача також і 12.01.2016, що підтверджується поштовими квитанціями та описом вкладення.
Заперечень проти неотримання вказаних листів-попереджень про припинення дії договору оренди із запереченнями позивача проти його поновлення, відповідач суду не надав.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки позивач, як орендодавець, заперечив проти продовження із відповідачем дії договору оренди після 30.11.2015 і відповідач не надав суду доказів, що таких заперечень протягом місяця після закінчення дії договору насправді не було, то відповідач повинен звільнити займані ним за договором від 01.05.2015 приміщення.
Відповідач не надав у справу жодних доказів правомірності продовження перебування ним після 30.11.2015 у орендованих приміщеннях за договором від 01.05.2015.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що уточнена вимога позивача про виселення відповідача разом з його речами з нежитлового приміщення та із зобов'язанням повернути ключі від вхідних дверей та задніх воріт є законною та обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, а отже такою, що підлягає задоволенню.
Також колегія суддів вважає обґрунтованим винесення місцевим господарським судом додаткового рішення з приводу розподілу судових витрат.
Колегія суддів також відзначає, що в ході розгляду місцевим господарським судом справи, за даними ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців було з'ясовано, що відповідач - товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона", яке зареєстровано 16.04.2010, у 2015 році не підтверджувало відомості про себе у Єдиному державному реєстрі, що є порушенням вимог п. 11 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (у попередній редакції) яким визначено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
У відповідності до ч. 1 ст. 90 ГПК України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.
З урахуванням того, що встановлення такого порушення відбулось під час розгляду справи судом, місцевим господарським судом обґрунтовано винесено окрему ухвалу від 09.02.2016.
Враховуючи наведене, рішення, додаткове рішення та окрема ухвала Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016 у справі №925/30/16 відповідають матеріалам справи, є законними та обґрунтованими, підстави, передбачені ГПК України для їх скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду, додаткове рішення та окрему ухвалу слід залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд
1. Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.02.2016, додаткове рішення від 09.02.2016 та окрему ухвалу від 09.02.2016 у справі № 925/30/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Барселона" - без задоволення.
2. Матеріали справи № 925/30/16 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран