17.05.2016 року Справа № 904/8830/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)
судді: Широбокова Л.П., Антонік С.Г.
секретар судового засідання: Мацекос І.М.
за участю представників сторін:
представник позивача: ОСОБА_1
представники відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область,
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 р. у справі № 904/8830/15
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ,
до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область,
про стягнення плати за користування вагонами та додаткових зборів,
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення плати за користування вагоном у сумі 58,50грн.; збору за маневрову роботу локомотива у сумі 1757,40грн.; збору за телеграфні повідомлення у сумі 318,30грн. та збору за зважування вагону у сумі 150,60грн. нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору №ПР/ДН-2-13-439/НЮп/1614 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, укладеного між сторонами 19.12.2013р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016р. по справі №904/8830/15 (суддя -Петренко І.В.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на користь публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 58,50грн. плати за користування вагоном; 1757,40грн. збору за маневрову роботу локомотива; 318,30грн. збору за телеграфні повідомлення; 150,60грн. збору за зважування вагону; 1378,00грн. судового збору.
Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016р. у справі № 904/8830/15, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/8830/15 від 24.03.2016р.
В судовому засіданні Дніпропетровського апеляційного господарського суду 17.05.2016р. представники відповідача підтримали апеляційну скаргу; представник позивача просить рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
19.12.2013р. між державним підприємством "Придніпровська залізниця" (далі по тексту - позивач) та публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (далі по тексту - відповідач) укладено договір №ПР/ДН-2-13-439/НЮп/1614 від 23.12.2013р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (далі по тексту - договір).
З матеріалів справи вбачається, що 21.03.2015р. на підставі міжнародної залізничної накладної №46956637 зі станції Рокувата Придніпровської залізниці відповідач здійснив відправку вагону №62517149 з вантажем "руда залізна агломераційна Fe59% ГНГ 2601" на адресу АТ "Будамар Логістикс" на станцію Чиєрна над Тисою ЧД ЖОР залізниці.
Під час оформлення перевізних документів, відповідач у графі 28 накладної зазначив вантажопідйомність вагону 70т, у графі 30 - тару вагону 23,3т, а у графі 13 - масу брутто 93300 кг і масу нетто 70000 кг.
Масу вантажу визначено відправником, тобто відповідачем у справі, а саме у графі 28 накладної зазначено вантажопідйомність вагону 70т, у графі 30 - тару вагону 23,3т, а у графі 13 - масу брутто 93300кг і масу нетто 70000,00кг.
Відповідно до графи 13 накладної, масу вантажу (в кг) визначено відправником, тобто відповідачем у справі.
Відповідно до графи 48 спосіб визначення маси - на вагах 23117ВВ-150Э/2СД, №117.
Також, у графі 16 також зазначено підпис відправника - вісовщик Федоренко.
На шляху прямування вагону на станції Здолбунів Львівської залізниці, під час прибуття та одночасного зважування не електронно-тонзометричних вагах та при детальному огляді його працівниками станції було виявлено невідповідність даних про масу вантажу, зазначених у перевізних документах, фактичним даним.
Таким чином, в накладній відправником зазначено брутто 93300кг, фактично виявилося 81600кг, що менше на 11700кг.
При огляді вантажу встановлено, що навантаження гіркоподібне нижче бортів на 1000мм, над першим люком з лівої сторони воронка розміром 1000х1000х800мм, над сьомим люком посередині воронка розміром 2000х1500х1000мм, прилягання люків нещільне, теча вантажу через зазори в люках, про що складено акт загальної форми №481 від 22.03.2015р., зазори в люках зароблені паклею, вагон відчеплено на статичну вагу для контрольного переважування.
Одночасно було проведено обстеження технічного стану вагону та встановлено, що вагон №62517149 технічно справний, про що складено акт про технічний стан вагону (контейнеру) від 22.03.2015р.
Відповідно до матеріалів справи, того ж дня на станцію відправлення Рокувата Придніпровської залізниці було направлено телеграфне повідомлення №544 від 22.03.2015р. про виявлений факт.
23.03.2015р. проведено комісійне переважування вагону №62517149 на 150-тонних вагонних вагах модифікації РС-150Ц 13В, що належать Рівненській дирекції залізничних перевезень, встановлені на станції Здолбунів Львівської залізниці та повірені державним підприємством "Рівнестандартметрологія" 20.11.2014р.
В процесі контрольного переважування інформація, викладена в акті загальної форми №481 від 22.03.2015р. (а.с.16)підтвердилася і було зафіксовано, що у вагоні №62517149 вантаж "руда залізна агломераційна" навалом, брутто 81500кг, тара з документа 23300кг, відповідно нетто 58200кг, що на 11800кг менше, ніж зазначено в перевізному документі. В цьому акті також зазначено, що навантаження в вагоні гіркоподібне, нижче бортів на 1000мм, над першим люком з лівого боку вагону воронка розміром 1000х1000х800мм, над сьомим люком по середині вагону воронка розміром 2000х1500х1000мм. Виявлено нещільне прилягання люків, в першому та сьомому люках зазори розміром 15х20мм, наявна теча вантажу через зазори в люках.
За результатами контрольного зважування було складено комерційний акт Б017721/33 від 23.03.2015р.(а.с.18), а також дані про зважування зафіксовано в Книзі обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах, що ведеться на станції Здолбунів Львівської залізниці (а.с.20).
Про затримку вагону та контрольне зважування на станцію відправлення Рокувата Придніпровської залізниці було направлено телеграфне повідомлення №564 від 23.03.2015р.
Відповідно до матеріалів справи, за час знаходження вагону на станції Здолбунів Львівської залізниці нараховано плату за користування вагоном та додаткові збори, пов'язані з усуненням течі вантажу та відображено їх в акті загальної форми №109 від 23.03.2015р., а саме:
- за користування вагоном 58,50грн.;
- за маневрову роботу при затримці (10 хв) 585,80грн.;
- за маневрову роботу при закінченні затримки (10 хв) 585,80грн.;
- за маневрову роботу при зважуванні (10 хв) 585,80грн.;
- за телеграфні повідомлення (3 шт) 318,30грн.;
- за зважування вагону 150,60грн.
Всього на загальну суму 2284,80грн.
Про складання акту загальної форми №109 від 23.03.2015р. та нарахування додаткових платежів на станцію відправлення Рокувата Придніпровської залізниці направлено телеграфне повідомлення №569 від 23.03.2015р.
На станції Здолбунів Львівської залізниці зазори в люках ущільнено паклею, теча вантажу усунена, після чого вагон прослідував далі на станцію призначення.
07.04.2015р. станцією відправлення Рокувата Придніпровської залізниці було направлено відправнику лист №58/ДС про відшкодування витрат, пов'язаних з затримкою вагону на попутній станції.
Відповідач не погодився з вимогами про стягнення плати за користування вагонами та залізничних зборів, що нараховані в зв'язку виявленням невідповідності фактичної ваги, вазі, що вказана в документах, і оскільки вагон був завантажений відповідачем, як відправником, саме він зобов'язаний був визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні.
В листі відповідача від 22.04.2015р. за вих.№695/13 зазначено, що зазори в люках вагону є технічною несправністю, отже він вважає, що вина відповідача відсутня.
При розгляді даної справи, необхідно врахувати наступне.
Так, 21.03.2015р. під час приймання відповідальними працівниками станції Рокувата ДП "Придніпровська залізниця" до перевезення завантаженого вантажем відповідача, а саме: рудою залізною агломераційною Fe 59% ГНГ 2601, вагону №62517149, жодних несправностей у технічному та комерційному відношенні не виявлено.
Пам'ятка про подавання вагонів №283 від 20.03.2015р. та пам'ятка забирання вагонів №176 від 21.03.2015р. (форма ГУ-45), відповідно до яких спірний вагон №62517149 був поданий відповідачу під завантаження та повернутий залізниці після здійснення вантажних операцій, дійсно складені у встановленому порядку і підписані працівниками залізниці і комбінату.
Однак інформація про стан вагону у комерційному та технічному відношенні у цих пам'ятках не відображається, тому зазначені пам'ятки не можуть підтверджувати позицію відповідача щодо стану вагону під час передачі його залізниці.
Також, Книга натурного огляду вагонів на пунктах технічної передачі (форма ВУ-15) містить інформацію тільки про належний технічний стан вагону. Вказані факти позивачем не заперечуються, вагон дійсно був справний у технічному відношенні як під час відправлення зі станції Рокувата, так і під час прибуття на станцію Здолбунів.
Доказами по справі, в їх сукупності, доведено ,що часткова втрата вантажу сталася саме через несправність вагону у комерційному відношенні, що є відповідальність відповідача, як вантажовідправника.
Придатність вагону у технічному відношенні підтверджується актом про технічний стан вагону (контейнера) від 22.03.2015р. та актом загальної форми №481 від 22.03.2015р. складеним станцією Здолбунів.
Наявність у вагоні прихованої технічної несправності не підтверджено жодними доказами і має характер припущення, тому не може бути взято судом до уваги під час ухвалення рішення по справі.
Згідно зі статтею 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст..110 Статуту залізниць України).
Зі змісту статті 31 Статуту залізниць України, п. 3.9 Роз'яснень Вищого господарського суду № 04-5/225 від 29.09.2008р., вбачається, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні). Придатність вагону для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням технічних умов.
Згідно зі ст. 917 Цивільного кодексу України, відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
На шляху прямування вагону на станції Здолбунів Львівської залізниці під час прибуття та одночасного зважування не електронно-тонзометричних вагах та при детальному огляді його працівниками станції було виявлено невідповідність даних про масу вантажу, зазначених у перевізних документах, фактичним даним.
Отже, в накладній відправником зазначено брутто 93300кг, фактично виявилося 81600кг, що менше на 11700кг.
При огляді вантажу встановлено, що навантаження гіркоподібне нижче бортів на 1000мм, над першим люком з лівої сторони воронка розміром 1000х1000х800мм, над сьомим люком посередині воронка розміром 2000х1500х1000мм, прилягання люків нещільне, теча вантажу через зазори в люках. Про виявлений факт складено акт загальної форми №481 від 22.03.2015р., зазори в люках зароблені паклею, вагон відчеплено на статичні ваги для контрольного переважування.
Одночасно було проведено обстеження технічного стану вагону та встановлено, що вагон №62517149 технічно справний, про що складено акт про технічний стан вагону (контейнеру) від 22.03.2015р., тобто вина перевізника у втраті вантажу не доведена.
Оскільки вагон був завантажений відповідачем, як відправником, саме він зобов'язаний був визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні.
Придатність вагону у технічному відношенні підтверджується актом про технічний стан вагону (контейнера) від 22.03.2015р. та актом загальної форми №481 від 22.03.2015р. складеним станцією Здолбунів, і протилежне відповідачем не доведено.
Непридатність вагону у комерційному відношенні сталася з вини відповідача і він повинен нести відповідальність шляхом сплати нарахувань у вигляді плати за користування вагонами, збору за маневрову роботу локомотиву, за телеграфні повідомлення, збору за зважування вагону.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
Таким чином, підстави для зміни або скасування рішення суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2016 року по справі №904/8830/15, - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.
Повний текст постанови підписано 23.05.2016р.
Головуючий І.М. Герасименко
Судді Л.П. Широбокова
ОСОБА_4