Рішення від 18.05.2016 по справі 921/703/15-г/18

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2016 р.Справа № 921/703/15-г/18

Господарський суд Тернопільської області у складі колегії суддів: головуючого судді Охотницької Н.В. , судді Руденка О.В. , судді Хоми С.О.

розглянув справу

за позовом Першого заступника прокурора Тернопільської області в інтересах держави, вул. Листопадова, 4, м. Тернопіль в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль

до відповідача 1 Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", вул. Нічлава, 200, м. Борщів, Тернопільська область

відповідача 2 Відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації, вул. І.Франка, 10А, м. Борщів, Тернопільська область

про визнання недійсним окремих положень статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в частині заснування та участі в управлінні вказаним суб'єктом господарювання колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків); скасування запису в ЄДР у розділі "перелік засновників юридичної особи..." про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики).

За участі представників сторін:

прокуратури: Фігель О.Т., довідка №11/1-1351 вих.15 від 25.08.2015 р.;

позивача: Бойцун І.Я., довіреність № 2 від 04.01.2016 р.;

відповідача 1: не прибув;

відповідача 2: не прибув.

В судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Перший заступник прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача 1 Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" та відповідача 2 Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації про визнання недійсним окремих положень статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в частині заснування та участі в управлінні вказаним суб'єктом господарювання колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків) та скасування запису в ЄДР у розділі "перелік засновників юридичної особи..." про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики).

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16.07.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 28.07.2015 р., який відкладався на 17.08.2015 р., а також на 31.08.2015 р.

Ухвалою суду від 31.08.2015 р. продовжено строк розгляду даної справи, в порядку ст. 69 ГПК України.

Також, ухвалою суду від 31.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 14.09.2015 р.

25.08.2015 р. на адресу господарського суду Тернопільської області надійшло клопотання від спілки селян "Олексинська" (вх. № 18530 від 2508.2015 р.) про залучення її до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Дане клопотання обґрунтовано тим, що у 1974 році у м. Борщеві Тернопільської області започаткований міжколгоспний піонерський табір. Його будівництво відбувалось за рахунок фінансових вкладів 18 колгоспів Борщівського району, в тому числі і колгоспу "Росія", правонаступником якого є спілка селян "Олексинська". Даний піонерський табір в 1995 році зареєстрований як Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", а тому, враховуючи, що предметом спору у даній справі є визнання недійсними окремих положень статуту Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", зокрема тих, які стосуються колгоспів - дольовиків, спілка селян "Олексинська" вважає, що рішення у даній справі безпосередньо вплине на її права та обов'язки, як одного із засновників пансіонату.

Вказана вище заява від 25.08.2015 р. спілки селян "Олексинська" про вступ її у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підписана представником ОСОБА_3, який діяв на підставі виданої головою правління СС "Олексинська" ОСОБА_4 довіреності від 04.06.2014 р.

Разом з тим, в процесі розгляду справи судом самостійно здійснено електронний запит від 21.08.2015 р. № 21059099 та отримано Спеціальний витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо спілки селян "Олексинська" із якого вбачається, що до реєстру 24.10.2014 р. внесено запис, за рішенням засновників, про те, що юридична особа перебуває в процесі припинення та керівником останньої є голова комісії з припинення або ліквідатор ОСОБА_5.

Також, прокуратурою Тернопільської області долучено до матеріалів справи письмове пояснення № 08-195 від 10.09.2015 р. (вх. № 19627 від 14.09.2015 р.) із якого вбачається, що прокурором Борщівського району у голови ліквідаційної комісії спілки селян "Олексинська" ОСОБА_5 відібрано пояснення та з'ясовано, що рішенням ліквідаційної комісії господарства довіреності, видані головою правління спілки селян "Олексинська" ОСОБА_4, у тому числі довіреність від 04.06.2014 р. надану ОСОБА_3, скасовані. Крім того, у поясненні зазначено, що ОСОБА_5 повідомила про те, що спілка селян "Олексинська" не підтримує заяву представника ОСОБА_3 про залучення вказаної юридичної особи до участі у справі № 921/703/15-г/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. До пояснення № 08-195 від 10.09.2015 р., прокурором долучено, крім іншого, протокол засідання ліквідаційної комісії спілки селян "Олексинська" від 08.09.2015 р. та пояснення голови ліквідаційної комісії спілки селян "Олексинська" ОСОБА_5

В той же час, на адресу суду від спілки селян "Олексинська" надійшло письмове пояснення до заяви про вступ у справу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (вх. № 19618 від 14.09.2015 р.) підписане представником ОСОБА_3, відповідно до якого останній зазначає, що відповідно до відомостей внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг станом на 27.10.2014 р.) спілка селян "Олексинська" перебуває у стані припинення, однак повноваження ОСОБА_4, як керівника юридичної особи, не відкликані, а також головою ліквідаційної комісії ОСОБА_5 правовідносини з ОСОБА_3 у встановленій законом формі не припинені (розірвані), тому довіреність на ім'я представника ОСОБА_3 є чинна.

Крім того, 14.09.2015 р. до господарського суду Тернопільської області надійшло повідомлення спілки селян "Олексинська", підписане головою ліквідаційної комісії ОСОБА_5, про скасування довіреностей, виданих від імені спілки селян "Олексинська" головою правління ОСОБА_4, у тому числі довіреність від 04.06.2014 р. надану ОСОБА_3

Відповідно до ст.105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Отже, з наведених вище приписів вбачається, що ліквідаційна комісія є уповноваженим представником спілки селян "Олексинська". При цьому, ліквідаційна комісія не має статусу юридичної особи, а спілка селян в період роботи ліквідаційної комісії статусу юридичної особи не втрачає.

Таким чином, усі операції спілки селян, що ліквідується, оформляються безпосередньо на спілку селян, у всіх документах використовуються реквізити спілки селян. А ліквідатор або голова комісії з припинення, в даному випадку ОСОБА_5, є представником спілки селян "Олексинська" та працює від її імені.

За таких обставин, враховуючи, що у голови правління спілки селян "Олексинська" ОСОБА_4 для видачі довіреності представнику ОСОБА_3, та відповідно, у ОСОБА_3, відсутні повноваження для звернення від імені спілки селян "Олексинська" із заявою про вступ її у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а голова ліквідаційної комісії спілки селян "Олексинська" не підтримує заяву про залучення вказаної юридичної особи до участі у справі № 921/703/15-г/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, суд не вбачав підстав для залучення спілки селян "Олексинська" до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про що судом було зазначено в ухвалі від 14.09.2015р.

Ухвалою суду від 14.09.2015 р. розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України відкладено на 24.09.2015р.

Ухвалами господарського суду Тернопільської області від 24.09.2015р. по справі №921/703/15-г/18 у відповідності до ст.ст. 4-3, 41, 43, п. 1 ч.2 ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупинено та призначено судову економічну експертизу, на розгляд якої поставлено наступні питання:

- Чи була на момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", державна частка у статутному капіталі (майні) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в розмірі 43,7073 %? Якщо була, то якими документами розмір цієї частки підтверджується?

- З часток чи внесків яких конкретних державних або бюджетних установ, організацій, підприємств могла бути сформована державна частка у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в розмірі 43,7073 %? на момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" ?

- На момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" з часток чи внесків яких конкретних юридичних осіб був сформований статутний капітал у розмірі 100% Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня"? Якими документами це підтверджується?

- На момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" якими розрахунковими банківськими (іншими) документами підтверджується розмір часток чи внесків державних або бюджетних установ, організацій, підприємств з якого змогла бути сформована державна частка у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у розмірі 43,7073 %?

- На підставі яких документів держава саме в особі Фонду державного майна України має право на державну частку у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у розмірі 43,7073 %?

Проведення експертизи доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, вул. Січових Стрільців, 4, м. Тернопіль, 46025.

03.02.2016 р. на адресу господарського суду згідно супровідного листа ТВ КНДІСЕ у зв'язку із проведенням судової експертизи, повернуто матеріали справи № 921/703/15-г/18 та документи, представлені на клопотання експертів, висновок № 512/15-22 від 27.01.2016 р.

Ухвалою суду від 05.02.2016 р. призначено судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі №921/703/15-г/18 та розгляду її по суті на 22.02.2016 р. Ухвалою від 22.02.2016 р. судове засідання для вирішення питання щодо поновлення провадження у справі №921/703/15-г/18 та розгляду її по суті відкладено на 10.03.2016 р. о 10:30 год.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 09.03.2016 р., у відповідності до пункту 2.3.21. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи № 921/703/15-г/18 призначено судову колегію у складі: головуючого судді Охотницької Н.В., суддів: Руденка О.В. та Хоми С.О.

Ухвалою суду від 10.03.2016 р. справу № 921/703/15-г/18 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Охотницька Н.В., суддя Руденко О.В., суддя Хома С.О.

Згідно п.п. 3.8 п. 3 постанови пленуму ВГС №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розгляд справи починається заново і в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Відповідно до п.п. 3.8 п. 3 постанови пленуму ВГС №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розгляд справи починається заново і в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Отже перебіг передбачених статтею 69 ГПК України строків вирішення даного спору розпочався заново з 10.03.2016р.

Згідно ухвал суду від 10.03.2015 р. провадження у даній справі поновлено та здійснено заміну відповідача 2 - Реєстраційну службу Борщівського районного управління юстиції в Тернопільській області (вул. Франка, 10-А, м. Борщів, Борщівський район, Тернопільська область) його правонаступником - Борщівським районним управлінням юстиції в Тернопільській області (вул. Верхратського, 3, м. Борщів, Тернопільська область).

Крім того, 10.03.2016 р. на адресу господарського суду Тернопільської області від прокуратури Тернопільської області надійшли додаткові письмові пояснення № 08-47 від 09.03.2016 р. (вх. № 6615 від 10.03.2016 р.), відповідно до яких орган держаної влади, крім іншого повідомляє, що згідно листа Мінагрополітики України від 05.11.2015 р. № 37-27-4-15/18167, копія якого долучена до матеріалів справи, за наслідками інвентаризації об'єктів державної власності, Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" в управлінні Міністерства не перебуває.

Відповідачі явку повноважних представників в судове засідання 10.03.2016 р. не забезпечили. При цьому, відповідачем 2 подано клопотання № 536/01.8-01.8-4 від 29.02.2016 р. (вх. № 6487 від 09.03.2016 р.) про розгляд даної справи без участі представника Борщівського районного управління юстиції.

За таких обставин суд, розглянувши матеріали справи, враховуючи зміну складу суду, а також беручи до уваги неявку в судове засідання представників відповідача 1 та 2, з метою правильного і об'єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст.ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, відклав розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України на 28.03.2016 р. а в подальшому на 18.04.2016р. та на 05.05.2016р.

27.04.2016 р. Борщівським районним управлінням юстиції в Тернопільській області подано до суду клопотання № 1-4/159 від 20.04.2016 р. (вх. № 9364 від 27.04.2016 р.) про заміну, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 261-р, відповідача 2 - Борщівського районного управління юстиції в Тернопільській області у справі № 921/703/15-г/18 на Відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації.

Ухвалою суду від 05.05.2016 р. клопотання відповідача 2 № 1-4/159 від 20.04.2016 р. (вх. № 9364 від 27.04.2016 р.) задоволено та, в порядку ст.24 ГПК України, за письмовою згодою позивача, допущено заміну відповідача 2 - Борщівське районне управління юстиції в Тернопільській області на Відділ державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації.

Відповідно до ч.4 ст. 24 ГПК України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Таким чином, з 05.05.2016 р. розгляд даної справи розпочався заново.

Крім того ухвалою суду від 05.05.2015 р. виправлено описки в ухвалах суду від 16.07.2015 р., 28.07.2015 р., 17.08.2015 р., 31.08.2015 р., 14.09.2015 р., 24.09.2015 р., 05.02.2016 р., 22.02.2016 р., 10.03.2016 р., 28.03.2016 та 18.04.2016 р. у справі № 921/703/15-г/18 щодо назви відповідача 1, а саме замість: "Міжгосподарський пансіонат з лікування "Лісова пісня" вважати вірним: "Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня".

А також ухвалою суду від 05.05.2016 р. розгляд даної справи відкладено на 18.05.2016 р.

16.05.2016р. до господарського суду Тернопільської області вх. №10195 від прокуратури Тернопільської області надійшло до суду клопотання від 16.05.2016р. № 08-128 вих.16 про долучення до матеріалів справи доказів направлення Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.

17.05.2016р. до господарського суду Тернопільської області вх. № 10257 від Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації надійшло клопотання (факсограма) від 17.05.2016р. № 11 про розгляд даної справи без участі відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації у зв'язку із перебуванням державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у відпустці по догляду за дитиною.

18.05.2016 р. на адресу господарського суду Тернопільської області вх.№10355 від прокуратури Тернопільської області надійшли пояснення від 17.05.2016р. №08-130 вих.16 відповідно до яких, серед іншого, прокурор зазначає, що наведена у відзиві відповідачем-1 судова практика (постанова Вищого господарського суду України від 16.03.2016р. №914/3403/15) на правовідносини, що виникли у даній справі не поширюється, оскільки позов пред'явлено до суду до вступу у дію Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р.

Окрім того, вказує, що зазначені відповідачем у відзиві норми Закону України "Про власність" не врегульовують діяльність міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", оскільки відповідачем не наведено жодного доказу про засновництво та участь у вказаному пансіонаті колгоспів-дольовиків.

Присутній в судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Так, обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначає, що відповідно до повноважень, наданих п.20 Державної Програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18 травня 2000 року, ст.10-1 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України", на підставі п.5.1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, затвердженого головою Фонду державного майна України 18 липня 2012 року, вказаним органом влади проведено передприватизаційну підготовку Міжгосподарського пансіонату з лікування "Лісова пісня" (м. Борщів Тернопільської області) у ході якої визначено державну частку у майні зазначеного суб'єкта господарювання, яка складає 43,7073 % від майна пансіонату.

Разом з тим, в положеннях статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", зокрема в п.п.1.2, 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1, зазначено, що пансіонат "Лісова пісня" створений колективними сільськогосподарськими підприємствами (господарствами-дольовиками) шляхом добровільного об'єднання частки своїх фінансових і матеріальних ресурсів, визначення розміру пайових внесків господарств-дольовиків, створення засобів пансіонату за цей кошт, встановлення розміру власних оборотних коштів, визначення зборів уповноважених представників господарств-дольовиків вищим органом управління пансіонату, їх повноважень, порядку та періодичності скликання, підзвітності директора та ревізійної комісії раді господарств-дольовиків, реорганізації та припинення вказаного суб'єкта господарювання.

Однак, конкретного переліку юридичних осіб - колективних сільськогосподарських підприємств (господарств-дольовиків), розміру їх внеску до статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в установчих документах дитячого оздоровчого закладу не наведено.

Відповідно до письмових пояснень № 08-185 від 28.08.2015 р., прокурор вказує на те, що в ході проведення передприватизаційної підготовки Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області вивчено бухгалтерські документи відповідача 1, у тому числі дані первинного обліку, статистичні звіти підприємства, акти проведених на підприємстві ревізій тощо та з'ясовано, що з метою будівництва оздоровчого закладу в м. Борщові створено міжколгоспну Раду по будівництву піонерського табору "Лісова пісня", яка згодом реорганізована у Міжколгоспний пансіонат з лікуванням "Лісова пісня". У 1971 році частину коштів від продажу будівель і споруд Скала - Подільського міжколгоспного будинку відпочинку у розмірі 814 тис.крб. перераховано вказаній Раді для будівництва піонерського табору. Частина вказаного внеску обліковувалась як дольова участь колгоспів. Зокрема, у річному звіті Ради за 1976 рік така участь дольовиків становила 469 986 крб., у звіті за 1977 рік - 462 886 крб. У річному звіті за 1983 рік, форма № 10 - дольова участь у розмірі 462 886 крб на початок року облікована, надалі - перерахована в порядку перерозподілу та на кінець звітного періоду дані про дольову участь колгоспів - дольовиків не зазначені. Виконання рішення ради районного агропромислового об'єднання Борщівського району від 28.03.1983 р. щодо поповнення пайової участі у об'єднанні по виробництву свинини підтверджено актом ревізії оздоровчого закладу, проведеної 16.08.1983 р. обкомом профспілки сільського господарства. Таким чином, додаток № 1, долучений до Реєстраційної справи міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", вказує не на перелік засновників згаданого оздоровчого закладу, а наводить дані про розподіл пайової участі у іншій юридичній особі.

У письмових поясненнях № 08-121 від 27.04.2016 р. (вх. № 9384 від 28.04.2015 р.), підтриманих прокурором в судовому засіданні, останній зазначає, що відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в судах у випадках, передбачених законом.

Так, згідно із ст.36 - 1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Однією із форм представництва є звернення до суду з позовом, заявами на захист інтересів держави.

Відповідно до ст. 2 ГПК України Господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру".

Аналогічні положення зазначені і в рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99.

Вважає, що наведені в позовній заяві обставини, зокрема щодо несвоєчасної реєстрації корпоративних прав держави у майні міжгосподарського пансіонату з лікування "Лісова пісня" призводить до порушення інтересів держави, прокурор в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, звернувся із відповідними позовними вимогами за захистом порушеного права держави до господарського суду Тернопільської області.

При цьому звертає увагу на те, що прокуратурою Тернопільської області пред'явлено позов до суду 13.07.2015 р. на час чинності Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р.

Повноважний представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги з підстав зазначених прокурором підтримав у повному обсязі. Просить суд позов задоволити в повному об'ємі.

Представник відповідача 1 згідно письмових відзивів на позов від 25.03.2016 р. (вх. № 7657 від 29.03.2016 р.) та від 05.05.2016 р. (вх.9565 від 05.05.2016 р.), а також усних пояснень присутнього в судовому засіданні 18.04.2016 р. представника, позовні вимоги заперечує в повному обсязі. Зокрема, вказує на те, що держава Україна ніколи не була засновником Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", оскільки засновниками були лише господарства - дольовики, а держава тільки компенсувала витрати на будівництво пансіонату на безповоротній основі. Також, представник відповідача 1 зазначає, що прокурором та позивачем при зверненні із даними позовними вимогами до суду не вірно застосовано норми Цивільного кодексу України, а також не дотримано вимоги статей 20, 23, 24 Закону України "Про власність", що діяв на момент будівництва Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Крім того, у відзивах на позов Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" посилається на порушення прокуратурою Тернопільської області ст. 29 ГПК України та вважає, що прокурором неправильно визначений позивач, а тому дана позовна заява № 15 від 07.07.2015 р. підлягає поверненню на підставі п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України, а також зазначає, що висновок експерта від 27.01.2016 р. №512/15-22 є незаконним і таким, що не повинен братись судом до уваги.

Представник відповідача 2 в судове засідання 18.05.2016 р. не прибув, витребуваного обґрунтованого відзиву на позов не надав. При цьому, відповідачем 2 подано клопотання від 17.05.2016р. № 11(вх.10257 від 17.05.2016р.) про розгляд даної справи без участі відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації у зв'язку із перебуванням державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у відпустці по догляду за дитиною.

Згідно раніше поданого відзиву на позов від 13.08.2015р. № 1-4/239 та у своїх поясненнях №1-4/302 від 10.02.2015 р. відповідач 2, зазначає, що відомості про юридичну особу Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на підставі реєстраційної картки про включення відомостей про юридичну особу, поданої 21.04.2011 року директором ОСОБА_6 державному реєстратору в ній серед іншого наведені відомості про засновників - колективні сільгосппідприємства (господарства- дольовики).

Згідно розшифровки розподілу пайових внесків колгоспам Борщівського району Борщівською міжколгоспною радою по будівництву піонерського табору засновниками пансіонату є:

- селянська спілка "Перемога" була реорганізована у ПАП "Юр'ямпіль" відповідно до доповнень до статуту зареєстрованого 06.03.2000 р. У п. 3.6 Розділу ІІІ статуту зазначено, що 14.08.2001 р. внесено зміни в частині непогашених боргових зобов'язань де вказано, що підприємство є правонаступником селянської спілки "Юр'ямпільська" ;

- "Радянська Україна" - ТОВ "Колос", відповідно до доповнень до установчого договору зареєстрованого 17.02.2000 р., згідно п. 5. 05.07.2001 р. внесено зміни в частині непогашених боргових зобов'язань де вказано, що товариство є правонаступником реорганізованої спілки селян "Колос";

- ТОВ "Золота нива" - відповідно до доповнень до статуту зареєстрованого 01.03.2000 р., згідно п. 1.13. Розділу І 27.03.2001 р. внесено зміни в частині непогашених боргових зобов'язань де вказано, що товариство є правонаступником спілки селян "Золота нива";

- "Ім. Леніна" - ТОВ "Нове відродження" - відповідно до доповнень до установчого договору, зареєстрованого 21.01.2004 р., згідно п. 7.2 розділу VII статуту вказано, що в частині боргових зобов'язань товариство є правонаступником ПАП "Задум";

- "Маяк " - ПАП "Маяк" - відповідно до доповнень до статуту від 25.09.2001 р., згідно п. 3 розділу ІII статуту вказано, що приватне агропромислове підприємство "Маяк" є правонаступником колгоспу "Маяк" в частині боргових зобов'язань;

- ФГ "Богдан" - відповідно до статуту, а саме п. 4.2 розділу 4 правонаступником сільгосппідприємства "Бережанка" в частині боргових зобов'язань;

- "Ім. В.Котика" - ПАП "Подільське" припинено діяльність (банкрут від 20.11.2014 р., судове рішення від 28.10.2014 р. № 11/Б-1187);

- "Ім. 25 з'їзду КПРС" - ПП "Садом" відповідно до п. 4.1. розділу 4 статуту підприємство є правонаступником селянської спілки "Збруч" в частині боргових зобов'язань;

- ПАП "Промінь" - відповідно до п. 3.6 розділу 3 статуту підприємство є правонаступником селянської спілки "Збруч" в частині боргових зобов'язань;

- "Прапор Леніна" - ТОВ "Вікторія" відповідно до п. 1.13 розділу 1 статуту підприємство є правонаступником селянської спілки "Відродження" в частині боргових зобов'язань;

- ПП "Сков'ятинська дукта" - відповідно до п. 1.4 розділу 1 статуту підприємство є правонаступником селянської спілки "Відродження" в частині боргових зобов'язань;

- "Комунар" - с/г ТОВ "Дзвинячка" - відповідно до п. 5 установчого договору товариство є правонаступником колективного с/г підприємства "Дзинячка" в частині боргових зобов'язань;

- ПАП "Дністер" - відповідно до п. 3.6 розділу ІІІ статуту товариство є правонаступником колективного с/г підприємства "Дністер" в частині боргових зобов'язань;

- "Ім.24 з'їзду КПРС" - ПП "Кудринці" відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ статуту підприємство є правонаступником ТОВ "Мир" в частині боргових зобов'язань;

- "Прогрес" - ПАП "Вільхівці" - відповідно до п. 3.6. розділу ІІІ товариство є правонаступником колективного с/г підприємства "Вільховецьке" в частині боргових зобов'язань;

- ТОВ "Прогрес" - відповідно до п. 5 установчого договору товариство є правонаступником колективного с/г підприємства "Прогрес" в частині боргових зобов'язань;

- "Нове життя" - ПАП "Залісся" - відповідно до п. 3.6. ІІІ розділу статуту підприємство є правонаступником колективного с/г підприємства "Нове життя" в частині боргових зобов'янь;

- с/г ТОВ "Поділля" - відповідно до п. 1.13 розділу І статуту товариство є правонаступником колективного с/г підприємства "Поділля" в частині боргових зобов'язань;

- "Жовтень" - ПАП "Надія" - відповідно до п. 1.4 розділу І статуту підприємство є правонаступником колгоспу "Бабинецький" в частині боргових зобов'язань;

- "Прапор комунізму" -ПАП "Гуштинське" - відповідно до п. 1.4 розділу І статуту підприємство є правонаступником колективного с/г підприємства "Гуштинське" в частині боргових зобов'язань ПАП "Земля" відповідно до п. 1.4. розділу І статуту підприємство є правонаступником агрофірми "Мрія" в частині боргових зобов'язань;

- с/г ТОВ "Світанок" - відповідно до п. 5 установчого договору товариство є правонаступником колективного с/г підприємства "Світанок" в частині боргових зобов'язань;

- "Росія", "Зоря" - с/с "Олексинська" даних щодо правонаступництва в реєстраційній справі не встановлено.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях думку прокурора та пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Як вбачається із змісту спільної постанови президії обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств та президії Тернопільської обласної ради профспілки працівників агропромислового комплексу № 36/П-20-4 від 27. 10.1994р. "Про реорганізацію міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Лісова Пісня" Борщівського району в зв'язку з проведенням реконструкції спальних корпусів в дитячому оздоровчому закладі "Лісова пісня" і створенням належних санітарно-гігієнічних умов, щодо проживання, а також проведення реконструкції господарського блоку під лікувальний корпус, газифікацію даного об'єкту, президія обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств, обласна рада профспілки працівників агропромислового комплексу - постановили:

1. Реорганізувати міжгосподарський дитячий оздоровчий заклад "Лісова пісня" Борщівського району, об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця" в міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня".

2. Директору пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" розробити і зареєструвати Статут в установленому порядку. Виготовити штампи та печатку із відповідними змінами.

3. Працевлаштування працівників дитячого оздоровчого закладу "Лісова пісня" провести у відповідності до діючого трудового законодавства.

Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" зареєстрований як юридична особа 16 січня 1995 року, діє на підставі статуту, затвердженого управлінням сільського господарства та продовольства Борщівської районної державної адміністрації, погодженого об'єднанням "Тернопільсільгоспздравниця" та обласною радою профспілки працівників агропромислового комплексу, зареєстрованого виконкомом Борщівської районної Ради народних депутатів 16.01.1995р. № 21143525 (далі по тексту - Статут).

Згідно п. 1.1. Статуту Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" обласного об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця" реорганізований із дитячого оздоровчого закладу "Лісова пісня" в пансіонат з лікуванням у відповідності з спільною постановою обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств та обласної ради профспілки працівників агропромислового комплексу № 36/П-20-4 від 27 жовтня 1994р.

Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, круглу печатку, і кутові штампи з своєю назвою. Юридична адреса міжгосподарського пансіонату "Лісова пісня" 283650 Тернопільська область, м. Борщів. п.п. 1.5.-1.6. Статуту.

Наказом Регіонального відділення № 116 від 16.05.2005р. (із внесеними змінами і доповненнями) створено комісію з перевірки наявності та визначення розміру державної частки у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" та підготовки його до приватизації (в подальшому до Наказу вносились зміни у зв'язку із зміною складу членів комісії).

Із змісту протоколу № 13 засідання комісії з визначення частки держави у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" та підготовки його до приватизації від 29.09.2009 року із першо питання порядку денного комісія ухвалила:

1. Визначити державну частку в майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в розмірі 43,7073 відсотків.

2. Підписати Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" та додатки 1, 2, 3 до Порядку щодо визначення частки держави та недержавних засновників у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

З другого питання порядку денного комісія ухвалила:

1. Зобов'язати керівника та головного бухгалтера пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в термін до 09 жовтня 2009 року подати до регіонального відділення документи, які б підтверджували виділення ЦФССК в 1989 році коштів пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" на капітальне будівництво.

2. У разі подання у термін до 09.10.2009р. керівництвом пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" документів, які б підтверджували виділення ЦФССК в 1989 році коштів пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" на капітальне будівництво, подати на затвердження регіональному відділенню Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" станом на 29.09.2009 року.

29 вересня 2009р. складено Акт комісії визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", який затверджено наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 18 листопада 2011 року № 00523.

Відповідно до Акту у міжгосподарському пансіонаті з лікуванням "Лісова пісня" наявна державна частка, яка складає 43,7073 % від майна пансіонату.

Невід'ємними частинами цього акту є:

1. Протокол засідання комісії від 29.09.2009 № 13 з визначення розміру державної частки у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" та підготовки його до приватизації, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання.

2. Розрахунок балансової вартості майна міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" на момент здійснення внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

3. Довідка про обсяги внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

4. Розрахунок умовної балансової вартості майна міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" на дату фактичного здійснення фінансової операції.

5. Розрахунок часток засновників (учасників) у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Згідно Наказу №24 від 18.10.2011р. директора Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" створено комісію в складі директора, головного бухгалтера, та зав. господарством Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня". Комісії доручено вивчити всі архівні документи, які збереглись в пансіонаті про засновників, а також порядок реформування колективних господарств району.

07.11.2011р. складено Звіт комісії з визначення частки недержавних засновників у майні пансіонату "Лісова пісня" відповідно до якого комісія встановила, що інших засновників крім трудового колективу - 7 працівників, які працюють над зміцненням матеріальної бази більше десяти років, немає.

Згідно із ОСОБА_3 з протоколу № 1 загальних зборів трудового колективу міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" від 08.11.2011р. збори вирішили:

1. Визнати недержавним засновником міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" - трудовий колектив в складі 7 чоловік; ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14

2. Розподілити частку недержавних засновників в майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в розмірі 56,2927 відсотків між трудовим колективом в розмірі - 50 % від заробітної плати та 50 % від трудового стажу.

Відповідно до Протоколу загальних зборів недержавних засновників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" від 08.11.2011р. було постановлено:

1. Затвердити результати визначення та розподілу часток між недержавними засновниками (учасниками).

2. Передбачити в проекті засновницьких документів господарського товариства, в яке буде перетворено міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", розподіл часток між недержавними засновниками (учасниками) відповідно до цього протоколу.

Із змісту Протоколу загальних зборів недержавних засновників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" від 30.11.2011р. було постановлено:

1. Прийняти рішення про перетворення міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у товариство з обмеженою відповідальністю.

2. Внести зміни до установчих документів міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у процесі його перетворення в товариство з обмеженою відповідальністю на основі модельного статуту, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1182.

3. Директору міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" ОСОБА_6 у триденний термін повідомити орган приватизації про рішення загальних зборів.

30 квітня 2012р. першим заступником начальника РВ ФДМУ по Тернопільській області О.П. Процьків погоджено, а директором Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" ОСОБА_6 затверджено Висновок суб'єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "САМСОН", що діяло на підставі Договору на проведення незалежної оцінки від 24.04.2012р. № 22/ео, укладеного з Міжгосподарським пансіонатом з лікуванням "Лісова пісня", незалежної оцінки цілісного майнового комплексу - Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" (у формі діючого підприємства), який складається з необоротних, оборотних активів та зобов'язань за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Нічлава, 200. Мета оцінки за висновком - оцінка цілісного майнового комплексу для визначення розміру статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

За результатами виконаних оціночних процедур та результатів всебічного аналізу ринкова вартість цілісного майнового комплексу (у формі діючого підприємства) - Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Нічлава, 200, з включенням основних засобів соціально-культурного призначення, станом на 29.02.2012р. склала: 6 216 100 грн. (без врахування ПДВ). Ринкова вартість цілісного майнового комплексу (у формі діючого підприємства) - Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", що знаходиться за адресою: Тернопільська область, м. Борщів, вул. Нічлава, 200, без включенням основних засобів соціально - культурного призначення, станом на 29.02.2012р. склала: 5 883 000 грн. (без врахування ПДВ).

Згідно із протоколом №15 засідання комісії з визначення частки держави у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" та підготовки його до приватизації від 16 травня 2012 року:

- з питання 1-го порядку денного комісія вирішила інформацію голови Комісії прийняти до відома;

- з питання 2-го - визначити розмір статутного капіталу пансіонату, який складає 5 883 000 грн;

- з питання 3-го - затвердити результати визначення розміру часток кожного із засновників (учасників) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у грошовому виразі, а саме:

1. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області частка в майні господарського товариства (відсотки) - 43,7073 %, частка в майні господарського товариства (гривень) - 2571300,00грн.

Фізичні особи

1. ОСОБА_6 - 12,0243%, 707390,00 грн.

2. ОСОБА_8 - 11,5494%, 679451,00 грн.

3. ОСОБА_9 - 14,0720%, 827856,00 грн.

4. ОСОБА_10 - 7,6640%, 450873,00 грн.

5. ОСОБА_12 - 5,4900%, 322977,00 грн.

6. ОСОБА_13 - 3,7600%, 221201,00 грн.

7. ОСОБА_14 - 1,7330%, 101952,00 грн.

- з питання 4-го - розроблений Комісією статут ТОВ "Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" подати на затвердження зборів засновників товариства (засновницьких зборів);

- з питання 5-го - 1. Зобов'язати керівника ТОВ " Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" ОСОБА_6: - скликати збори засновників ТОВ " Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" в передбаченому законодавством порядку; - повідомити персонально усіх засновників даного товариства про проведення зборів засновників ТОВ " Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня". 2. Засідання Комісії проводити по мірі необхідності.

Із змісту Протоколу №1 загальних зборів засновників (учасників) міжгосподарського пансіонату з лікування "Лісова пісня" від 27 листопада 2012 року, на ньому були присутні 6-ро фізичних осіб, а саме: ОСОБА_6 - 12,0243%, ОСОБА_8 - 11,5494%, ОСОБА_9 - 14,0720%, ОСОБА_10 - 7,6640%, ОСОБА_12 - 5,4900%, ОСОБА_13 - 3,7600%, які вважають себе засновниками пансіонату та представник учасника юридичної особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області.

За даними голови лічильної комісії до участі у зборах зареєструвалось представників учасників, які вважали, що вони володіють голосами, що складає 98,2670% статутного капіталу пансіонату.

На порядок денний цих зборів було винесено два питання:

1. Про визначення та розподіл Статутного (складеного) капіталу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" між засновниками (учасниками).

2. Затвердження нової редакції Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

З першого питання порядку денного постановили:

1. Визначити розмір Статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", в сумі 5 883 000 грн;

2. Розподілити розмір Статутного капіталу Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в сумі 5 883 000 грн між засновниками (учасниками) наступним чином:

Фізичні особи

1. ОСОБА_6 - 12,0243%, 707390,00 грн.

2. ОСОБА_8 - 11,5494%, 679451,00 грн.

3. ОСОБА_9 - 14,0720%, 827856,00 грн.

4. ОСОБА_10 - 7,6640%, 450873,00 грн.

5. ОСОБА_12 - 5,4900%, 322977,00 грн.

6. ОСОБА_13 - 3,7600%, 221201,00 грн.

7. ОСОБА_14 - 1,7330%, 101952,00 грн.

З другого питання порядку денного постановили :

1. Затвердити нову редакцію Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

2. Зобов'язати директора Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" ОСОБА_6 внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в частині переліку засновників (учасників) пансіонату та їх часток.

19 лютого 2013 року відповідач 1 звернувся до державного реєстратора для проведення державної реєстрації змін до установчих документів.

Після вивчення та опрацювання поданих юридичною особою (відповідачем 1) документів державним реєстратором надіслано позивачу повідомлення від 19 лютого 2013 року за № 441/01-07 про залишення документів, що поданні для проведення державної реєстрації, без розгляду у зв'язку з тим, що документи подані не в повному обсязі.

Надалі державним реєстратором на запити міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" роз'яснено, що відповідно до частини третьої статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, подається додатково примірник оригіналу одного із таких документів: рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників); заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників); заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства; рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи. За твердженням реєстратора Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" не надав жодного з таких додаткових документів.

У серпні 2013 року міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" звернувся з позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області Борейко Ірини Миколаївни про:

- визнання дій "колишнього" державного реєстратора Борщівської районної державної адміністрації та теперішнього державного реєстратора реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Борейко І.М. щодо залишення документів без розгляду у вчиненні реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язаних із зміною складу засновників відповідно до загальних зборів засновників від 27.11.2012 року, неправомірними та незаконними;

- зобов'язання державного реєстратора реєстраційної служби Борщівського районного управління юстиції Борейко І.М. прийняти належне у відповідності до чинного законодавства України рішення, а саме: вчинити реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня", які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язаних із зміною складу засновників на підставі поданих документів та протоколу № 15 засідання комісії з визначення частки держави та часток кожного із засновників у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про незаконність дій відповідача, які полягають у залишенні без розгляду документів поданих ними у лютому 2013 року для проведення державної реєстрації змін до установчих документів пансіонату "Лісова пісня".

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 жовтня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Наказом Фонду державного майна України від 17.10.2014р. № 2446 щодо проведення перевірки пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", враховуючи лист слідчого відділу Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області від 22.08.2014р. № 24/10/6419, постанову Слідчого відділу від 22.08.2014р. "Про призначення перевірки", утворено робочу групу для проведення перевірки правомірності дій комісії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області під час визначення частки держави у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

12.12.2014р. робочою групою на виконання наказу Фонду державного майна України від 17.10.2014р. № 2446 складено довідку від 12.12.2014 р. про результати перевірки дотримання вимог чинного законодавства України при визначенні розміру частки держави у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" разом із довідкою про обсяги внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

При вивченні всіх наявних матеріалів на підставі яких були здійсненні розрахунки державної та недержавної часток, робоча група серед іншого дійшла до таких висновків:

Що внески з боку недержавних засновників до статутного капіталу не були підтвердженні первинними бухгалтерськими документами, а саме: по випискам банку неможливо ідентифікувати платника (назва відсутня). "Отримувач" на всіх банківських виписках вписано ручкою, від руки, штампи банку на них різняться, при цьому самі виписки роздруковані на друкарській машинці.

Крім того, кошти, отримані від реалізації приміщень Скала-Подільського Будинку відпочинку в сумі 814,00 тис. крб. в ІІ кварталі 1971р.(платіжне доручення від 05.04.71р. № 61), які були перераховані на будівництво піонерського табору (де назву табору було зазначено в вищезазначеному платіжному дорученні) були повернуті на Борщівський міжколгоспний пункт в (1971-1973р.р.), а в подальшому були в повному обсязі перераховані Раді по будівництву піонерського табору.

Але, робоча група за усним зверненням до Регіонального відділення отримала підтвердження щодо всіх перерахованих коштів, а саме: копії платіжних доручень та інших первинних бухгалтерських документів.

Розрахунок часток засновників (учасників) у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" станом на 29 вересня 2009 року (Додаток до вищезазначеного п. 4.9 Порядку) передбачає балансову вартість майна на момент здійснення внеску.

Але, за період 1971- 1975 р.р. баланси підприємства відсутні, тому підтвердити, що внесок в сумі 814 тис. крб. був первинним неможливо.

На засіданні 29.09.2009 року (протокол № 13) Комісією визначено державну частку у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" в розмірі 43,7073 %, Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" затверджено тільки 18 листопада 2011 року.

Згідно з п. 4.15. Порядку "Підприємство в місячний термін після підписання Акта організує роботу з визначення складу недержавних засновників (учасників) Підприємства та розміру часток кожного з них.

В 10-денний термін після визначення складу недержавних засновників (учасників) Підприємство організовує проведення їх загальних зборів, на яких затверджується розмір часток кожного з недержавних засновників (учасників) у відсотковому співвідношенні.

Оформлене протоколом Рішення загальних зборів передається у триденний термін до Комісії.

Робоча група звернула увагу на те, що загальні збори недержавних засновників (учасників) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" відбулися лише 08.11.2011 року (протокол б/н від 08.11.2011р.).

Таким чином, відповідно до Порядку було порушено термін проведення загальних зборів недержавних засновників (учасників), де були затверджені розміри часток кожного з недержавних засновників (учасників) пансіонату у відсотковому співвідношенні.

Листом від 11.11.2011р. № 82 зазначений протокол був надісланий на адресу Регіонального відділення. Після отримання протоколу Регіональне відділення відповідно до вимог Порядку наказом від 18.11.2011р. № 00523 затвердило Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня". Зазначеним Актом підтверджено, що державна частка є наявною і складає 43,7073% майна цього пансіонату.

Крім того, робочій групі до перевірки не надані документи, які б підтверджували правонаступництво трудового колективу пансіонату "Лісова пісня" на недержавну частку.

Таким чином, у відповідності до Порядку, Комісією на підставі наявних документів визначено державну частку у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у розмірі 43,7073% (протокол від 29.09.2009р. № 13). Акт комісії з визначення частки держави в майні підприємства, створеного за участю недержавних суб'єктів господарювання Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" затверджено наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 18.11.2011 № 00523.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури докладається представництво інтересів держави в судах у випадках, передбачених законом.

Із змісту ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суду інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

З метою представництва держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом: 1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями); 2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справ.

Відповідно до ч.1 статті 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судових рішень господарських судів, заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви в порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 № 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Обґрунтовуючи підставу звернення до суду в інтересах держави прокурор посилається на те, що відповідно до повноважень, наданих п.20 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18 травня 2000 року, ст.10-1 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", ст.5 Закону України "Про Фонд державного майна України", на підставі п.5.1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, затвердженого головою Фонду державного майна України 18 липня 2012 року, вказаним органом влади проведено передприватизаційну підготовку Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" (м. Борщів Тернопільської області) у ході якої визначено державну частку у майні зазначеного суб'єкта господарювання.

Згідно із актом комісії визначення частки держави у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" від 29 вересня 2009 року, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 18 листопада 2011 року № 00523 у зазначеному підприємстві наявна державна частка, яка складає 43,7073 % від майна пансіонату. Ринкова вартість цілісного майнового комплексу (у формі діючого підприємства) міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" без включення основних засобів соціально-культурного призначення та без врахування податку на додану вартість станом на 29 лютого 2012 року склала 5 883 тис.грн, а державної частки - 2 571,3 тис.грн.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізовує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

А тому прокурор стверджує, що порушення прав вказаного органу виконавчої влади, зокрема, з питань державної реєстрації та управління корпоративними правами держави у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", призводить до порушення прав держави.

Враховуючи зазначене, суд вважає безпідставними посилання відповідача-1 на порушення судом, при прийнятті позовної заяви та прокурором при зверненні до суду, вимог ст. 2 та ст.ст. 23, 29 ГПК України, щодо не належного визначення прокурором позивача і здійснення ним представництва, оскільки прокурор звернувся з позовною заявою від 13.07.2015р. № 08/1-145 вих.15 до суду 14.07.2015р. вх. №732, тобто на час чинності Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р.

Розглянувши та оцінивши обґрунтування причин звернення прокурора з позовом, суд вважає, належним чином доведеним прокурором наявність підстав передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про прокуратуру" для звернення прокурором в інтересах позивачів з позовом у суд.

Щодо підвідомчості та підсудності даної справи, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Справи, що виникають з корпоративних відносин, - це справи зі спорів між юридичними особами та їх учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасниками, які вибули, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи. Предметом відповідних позовів можуть бути вимоги про визнання недійсними: актів органів управління юридичної особи; її установчих документів; правочинів, укладених юридичною особою, якщо позивач обґрунтує свої вимоги порушенням його корпоративних прав або інтересів, тощо. Виняток становлять трудові спори за участю юридичної особи (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 в редакції постанови пленуму Вищого господарського суду від 24.10.2011 №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам").

Спори за позовами учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них належать до корпоративних спорів, оскільки установчі документи юридичної особи затверджуються під час її створення, подаються для державної реєстрації та в подальшому регулюють відносини щодо управління нею. Корпоративними також є спори про ліквідацію юридичної особи чи скасування її державної реєстрації за позовами учасників (засновників, акціонерів, членів) до цієї юридичної особи (п. 1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4" Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

У тих випадках, коли позивач (засновник, учасник, акціонер, член юридичної особи) одночасно (у межах однієї позовної заяви) заявляє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді (п. 1.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4" Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Під час визначення підсудності справ у спорах, що виникли з корпоративних правовідносин, судам необхідно керуватися частиною сьомою статті 16 ГПК України. Відповідно до положень зазначеної норми справи у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) (п. 1.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області в силу приписів Закону України "Про управління об'єктами державної власності", Закону України "Про Фонд державного майна України", Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, затвердженого головою Фонду державного майна України 18 липня 2012 року, здійснює управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Обґрунтовуючи позов позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області стверджує про те, що держава на момент створення відповідача 1 - Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", виступало засновником цього товариства шляхом внесення державою відповідного майна як внесків при створенні цього товариства, проте, відомості про це не включено до установчих документів товариства та до ЄДР.

Враховуючи та оцінивши предмет позовних вимог, підстави на які посилається прокурор і позивач обґрунтовуючи свій позов, місцезнаходження відповідачів суд вважає, що вказана позовна заява підвідомча та підсудна господарському суду Тернопільської області.

Відповідно до статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 ГК України суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

При цьому із відомостей що містяться у витягах із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців організаційно-правовою формою міжгосподарського пансіонату з лікуванням пансіонату "Лісова пісня" є - колективне підприємство.

Із змісту ст. 62 ГК України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту або модельного статуту. Підприємства незалежно від форми власності, організаційно-правової форми, а також установчих документів, на основі яких вони створені та діють, мають рівні права та обов'язки. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

Згідно ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти і підприємства, що діють на основі колективної власності (підприємство колективної власності).

Відповідно до ст. 93 ГК України підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників). Підприємствами колективної власності є виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом.

За виключенням наведених положень ГК України щодо визначення статусу колективного підприємства та Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", який не застосовується до Міжгосподарського пансіонату з лікуванням «Лісова пісня», що не є добровільним об'єднанням громадян та не створене як с/г підприємство для виробництва сільськогосподарської продукції, інші законодавчі акти, які б визначали статус колективного підприємства та порядок його діяльності у тому числі порядок його заснування, управління ним, та припинення його діяльності відсутні.

Відповідно до ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Враховуючи, що на даний час відсутнє розширене нормативне регулювання (спеціальний закон) щодо колективних підприємств, що не є сільськогосподарськими, на думку суду, усі питання щодо організації та діяльності таких колективних підприємств за аналогією слід вирішувати виходячи із загальних норм, що врегульовують діяльність юридичних осіб загалом та юридичних осіб корпоративного типу - товариств, зокрема. Такими, серед інших є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України "Про господарські товариства". При цьому повинні враховуватись і положення локальних корпоративних актів юридичної особи - Установчого договору, Статуту колективного підприємства у даному випадку - Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Відповідно до пункту 1.2. Статуту пансіонат "Лісова пісня" створений колективними сільгосппідприємствами (господарствами-дольовиками) шляхом добровільного об'єднання частки своїх фінансових і матеріальних ресурсів та за рахунок коштів централізованого фонду соціального страхування колгоспників, з метою організації санаторно-курортного лікування працівників агропромислового комплексу та їх дітей.

Із змісту п.п. 1.4. Статуту пансіонат "Лісова пісня" входить в обласне об'єднання "Тернопільсільгоспздравниця", обласну раду профспілки АПК а також раду господарств-дольовиків і підпорядковується їм.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Статуту засоби пансіонату створюються з пайових внесків господарств-дольовиків, з Централізованого фонду соціального страхування колгоспників, відчислень від прибутків, отриманих в результаті власної діяльності, амортизаційних відчислень і інших джерел.

Порядок визначення розмірів пайових внесків господарств-дольовиків і їх внесення установлюються рішенням зборів уповноважених господарств -дольовиків.

Із змісту п. 3.4. Статуту розмір власних оборотних коштів затверджується зборами уповноважених господарств-дольовиків в порядку, який встановлений для нормування оборотних коштів аналогічних пансіонату профспілок.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.2., 5.3. Статуту Вищим органом управління пансіонату є збори уповноважених представників господарств-дольовиків.

Збори уповноважених представників господарств-дольовиків:

- затверджують статут, у випадку необхідності вносять в нього зміни і доповнення з послідуючою реєстрацією у виконкомі Ради народних депутатів;

- розглядає заяви сільгосппідприємств і інших організацій про поступлення їх в склад учасників пансіонату і виносить рішення;

- визначає кількісний склад ради пансіонату і ревізійної комісії вибирає відкритим голосуванням членів ради пансіонату, його голови-директора і членів ревізійної комісії;

- визначає розмір дольових внесків, строки, порядок їх внесення, розглядає причини збитковості пансіонату, покриття збитків;

- затверджує перспективний план розвитку пансіонату, річні звіти, господарсько-фінансові плани, план капвкладень;

- заслуховує звіт про роботу ревізійної комісії, затверджує акти ревізій;

- розглядає заяви господарств про вибуття їх з членів - дольовиків.

Збори уповноважених представників господарств - дольовиків проводяться у відповідності з планом роботи, але не рідше одного разу в рік, а позачергові - по вимозі ради пансіонату при участі не менше двох третіх його учасників.

Відповідно до пункту 6.2 Статуту Ревізія господарсько - фінансової діяльності пансіонату проводиться ревізійною комісією не менше одного разу в два роки. В своїй роботі ревізійна комісія підзвітна зборам уповноважених господарств-дольовиків. Свої висновки і рекомендації ревізійна комісія доповідає об'єднанню "Тернопільсільгоспздравниця" і обкому профспілки АПК.

Згідно пункту 7.1 Статуту реорганізація і припинення діяльності пансіонату проводиться по рішенню зборів господарств-дольовиків. Припинення діяльності пансіонату проводиться ліквідаційною комісією, призначеною зборами господарств-дольовиків. Майно і кошти, які залишаються після погашення заборгованості пансіонату, розподіляються між господарствами - дольовиками у відповідності з діючим законодавством.

Відомості про юридичну особу міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі реєстраційної картки про включення відомостей про юридичну особу, поданої 21 квітня 2011 року директором ОСОБА_6 державному реєстратору, в якій наведені, серед іншого, відомості про засновників - колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики). Такі відомості включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.08.2015р.(т.1 стор.196).

Саме вказані пункти Статуту та відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців оскаржуються прокурором та позивачем.

При цьому підставою за якою вони вважають, що вказані відомості не відповідають вимогам закону та порушують їх права є той факт, що зазначені відомості не містять відомостей про те, що одним із засновників - учасників пансіонату є держава з відповідною часткою.

Так, прокурор зазначає, що статут не відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства в силу того, що не містить конкретного переліку юридичних осіб - колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків), розміру їх внеску до статутного капіталу міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня". Статут жодним із колгоспів-дольовиків не погоджено та не підписано. А тому вважають, що статут в цій частині не відповідає ст. 87 ЦК України та ст. 57 ГК України.

При цьому згідно до ст. 87 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Із змісту ст. 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Як вбачається із матеріалів справи пансіонат створено у 1995 році і відповідно при його створенні щодо нього поширювались вимоги Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року та Закону України від 27.03.1991 "Про підприємства в Україні".

Відповідно до ст. 29 ЦК УРСР юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду.

Згідно до ст. 9 Закону України "Про підприємства в Україні" підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства. У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше. До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше. У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, виборний орган первинної профспілкової організації та інше).

В силу наведених положень закону відомості про власників, засновників, Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" повинні були бути обов'язково визначеними у Статуті пансіонату.

При цьому предметом доказування у даній справі є обставини щодо участі держави у створенні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" на момент його заснування та відсутність відомостей про це у статуті Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Відповідно до пп. г) п.3 ч.1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" до повноважень Фонду державного майна України віднесено встановлення наявності та визначення розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, а також у майні громадських організацій колишнього СРСР, розташованих на території України.

Як стверджує позивач державна частка у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" ним була визначена згідно з Порядком встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності, та підготовки їх до приватизації, затвердженим наказом ФДМ України №1229 від 24.07.2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2007 року за № 926/14193 (чинний до 22.10.2012р.).

Згідно з пунктом 1.1. Порядку цей Порядок розроблений відповідно до розділу II Господарського кодексу України, статті 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", інших нормативно-правових актів і визначає порядок встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності, та підготовки їх до приватизації.

Згідно з п. 4.1 Порядку частка держави в статутному (пайовому) капіталі Підприємства (далі - частка держави) визначається виходячи з розміру державних внесків, які були здійснені при створенні Підприємства (далі - первинні внески) та подальшій його діяльності (далі - додаткові внески):

- центральними та місцевими органами виконавчої влади за рахунок коштів Державного, Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;

- державними підприємствами й установами за рахунок власних коштів;

- внаслідок злиття за рішенням органів виконавчої влади цілісних майнових комплексів державних підприємств та підприємств інших форм власності або окремих структурних підрозділів таких підприємств;

- шляхом безоплатної передачі на баланс недержавних підприємств державного майна тощо.

Із змісту п.п. 4.2., 4.5. Порядку до первинних внесків недержавних засновників (учасників) Підприємства належать їх грошові і матеріальні внески до статутного (пайового) капіталу Підприємства при його створенні.

Джерелами інформації про здійснені внески до статутного (пайового) капіталу Підприємства є:

- інформація органів виконавчої влади про прийняті ними рішення щодо здійснення таких внесків;

- інформація представницького органу недержавних засновників про здійснені цими засновниками внески;

- дані бухгалтерського обліку та фінансова звітність підприємства;

- статистична звітність;

- архівні дані;

- інші джерела інформації.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що визначення частки держави та недержавних засновників здійснюється в декілька етапів шляхом проведення:

- початкового розрахунку часток держави та недержавних засновників відповідно до їх первинних внесків при створенні Підприємства;

- перерахування початково визначених часток держави та недержавних засновників (учасників) відповідно до їх додаткових внесків до статутного (пайового) капіталу Підприємства.

Відповідно до п. 4.8 Порядку початковий розрахунок часток держави та недержавних засновників (учасників) здійснюється пропорційно до розміру їх первинних внесків до статутного (пайового) капіталу Підприємства при його створенні.

Таким чином, визначення частки держави у майні підприємства відповідно до наведених положень має відбуватись з обов'язковим використанням розрахунків, здійснених на підставі первинних внесків держави.

При цьому зі сторони позивача та прокурора подано суду як докази матеріали на підставі яких було визначено державну частку у майні відповідача1, а саме: Акт комісії визначення частки держави у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" від 29 вересня 2009 року, затвердженого наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області від 18 листопада 2011 року № 00523, Довідку про обсяги внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" станом на 29.09.2009 р., Розрахунок часток засновників (учасників) у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" станом на 29.09.2009 р., розрахунок балансової вартості майна Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" на момент здійснення внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно підприємства, звіт комісії з визначення частки недержавних засновників у майні пансіонату "Лісова пісня" від 07.11.2011 р., а також інші документи передприватизаційної підготовки Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Крім того, прокуратурою Тернопільської області долучено до матеріалів справи (супровідний лист від 24.09.2015 р. вх. № 20481), копію довідки від 12.12.2014 р. про результати перевірки дотримання вимог чинного законодавства України при визначенні розміру частки держави у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" разом із довідкою про обсяги внесків держави та недержавних засновників (учасників) у майно Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Відповідно до змісту висновку № 512/15-22 від 27.01.2016р. судової економічної експертизи експерт на поставленні судом питання:

На момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", станом на 16.01.1995 року первинні внески держави у статутному капіталі (майні) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" складають 621,548 тис. карбованців, що у процентному відношенні відповідає 39.6535%, з урахуванням додаткових внесків (III, ІУ квартал 1995 року 5050 млн. крб), частка держави у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" на початок 1996 року складає 43,7073%, що не суперечить п. 4.1 Порядку встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави у майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності та підготовки їх до приватизації". Дане підтверджується балансами МК Ради по будівництву піонерського табору за 1976, 1977, 1978, 1979 роки та актом ревізії господарсько- фінансової діяльності міжколгоспної ради по будівництву піонерського табору "Лісова пісня" від 07.12.1979 року, платіжними дорученнями.

Грошові кошти з яких сформована державна частка у майні Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у розмірі 43,7073% внесені:

- на момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" (початкові внески) Міністерством сільського господарства УРСР;

- в подальшому (додаткові внески) - за рахунок державних капітальних вкладень Міністерства сільського господарства через Укрколгоспздравницю та Тернопільколгоспздравницю.

На момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" статутний капітал у розмірі 100% сформований :

- 39,6535% - державні початкові внески - Міністерством сільського господарства УРСР, що підтверджується балансами МК Ради по будівництву піонерського табору за 1976, 1977, 1978, 1979 роки та актом ревізії господарсько-фінансової діяльності міжколгоспної ради по будівництву піонерського табору "Лісова пісня" від 07.12.1979 року ;

- 60,3465% - початкові внески недержавних учасників, а саме:

1) "Укрколгоспздравниця"- 150 тис крб, 150 тис крб,

2) Тернопільський обласний комітет профспілок працівників АПК "Тернопільколгоспздрвниця" - 250 тис крб, 100 тис крб, 70 тис крб ,

3) Український республіканський комітет профспілок працівників АПК - 100 тис крб ;

4) районний комітет профспілок працівників АПК - 25 тис крб, 50 тис крб.;,

5) Тернопільський обласний комітет профспілок працівників АПК - 3300 тис крб, та підтверджується платіжними дорученнями, постановами Президії Тернопільського обласного комітету профспілок працівників АПК;

- 43,7073% - додаткові внески держави - за рахунок державних капітальних вкладень Міністерства сільського господарства через Укрколгоспздравницю та Тернопільколгоспздравницю, що підтверджується платіжними дорученнями на перерахування коштів , актом ревізії господарсько-фінансової діяльності міжколгоспної ради по будівництву піонерського табору "Лісова пісня" від 07.12.1979 року та балансами МК Ради по будівництву піонерського табору за 1976, 1977, 1978, 1979 роки та балансом Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" за 1995 рік;

- 56,2927% - частка недержавних учасників зменшена за рахунок додаткових внесків держави.

На момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" формування статутний капітал у розмірі 100% підтверджується:

- 39,6535% - балансами МК Ради по будівництву піонерського табору за 1976, 1977, 1978, 1979 роки та актом ревізії господарсько-фінансової діяльності міжколгоспної ради по будівництву піонерського табору "Лісова пісня" від 07.12.1979р.;

- 60,3465% - платіжними дорученнями; постановами Президії Тернопільського обласного комітету профспілок працівників АПК.;

- 43,7073% - платіжними дорученнями на перерахування коштів, актом ревізії господарсько-фінансової діяльності міжколгоспної ради по будівництву піонерського табору "Лісова пісня" від 07.12.1979 року та балансами МК Ради по будівництву піонерського табору за 1976, 1977, 1978, 1979 роки та балансом Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" за 1995 рік.

Отже, із змісту експертного висновку на момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", станом на 16.01.1995 року держава виступала засновником пансіонату та її первинні внески у статутному капіталі (майні) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" складали 621,548 тис. карбованців, що у процентному відношенні відповідає 39,6535%.

Як уже зазначалось судом в силу положень закону відомості про власників, засновників, колективного підприємства на момент його створення повинні бути обов'язково визначеними у Статуті пансіонату.

Оцінивши вказаний експертний висновок суд вважає, що відомості про державу, як засновника та учасника Пансіонату повинні були бути включені в силу закону у статут Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", а в подальшому і у відомості до ЄДР проте, такі відомості відсутні як у Статуті так і в ЄДР

Так, Статут Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" містить суперечливі відомості як про підстави з яких він був створений так і про засновників якими він засновувався.

Зокрема, відповідно до пункту 1.2. Статуту пансіонат "Лісова пісня" створений колективними сільгосппідприємствами (господарствами-дольовиками) шляхом добровільного об'єднання частки своїх фінансових і матеріальних ресурсів та за рахунок коштів централізованого фонду соціального страхування колгоспників, з метою організації санаторно-курортного лікування працівників агропромислового комплексу та їх дітей.

Відомості про колективні сільгосппідприємства (господарства - дольовики) як засновників учасників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" уповноважених на його управління зазначаються і у п.п. 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту.

У свою чергу, згідно п. 1.1. Статуту Міжгосподарський пансіонат з лікуванням "Лісова пісня" обласного об'єднанню "Тернопільсільгоспздравниця" реорганізований із дитячого оздоровчого закладу "Лісова пісня" в пансіонат з лікування у відповідності з спільною постановою обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств та обласної ради профспілки працівників агропромислового комплексу № 36/П-20-4 від 27 жовтня 1994р.

Як вбачається із змісту спільної постанови президії обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств та президії Тернопільської обласної ради профспілки працівників агропромислового комплексу № 36/П-20-4 від 27.10.1994р. "Про реорганізацію міжгосподарського дитячого оздоровчого закладу "Лісова Пісня" Борщівського району в зв'язку з проведенням реконструкції спальних корпусів в дитячому оздоровчому закладі "Лісова пісня" і створенням належних санітарно-гігієнічних умов, щодо проживання, а також проведення реконструкції господарського блоку під лікувальний корпус, газифікацію даного об'єкту, президія обласної ради колективних сільськогосподарських підприємств, обласна рада профспілки працівників агропромислового комплексу - постановили:

При цьому у вказаній постанові нічого не зазначено про те, що засновниками Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" виступають колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики).

Не підтверджено це і іншими доказами у справі.

А тому, суд критично розглядає посилання, як на доказ, на розшифровку розподілу пайових внесків колгоспам Борщівського району Борщівською міжколгоспною Радою по будівництву піонерського табору, у якій на думку відповідачів зазначений перелік засновників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Проте, як вбачається із зазначеної розшифровки у ній не зазначено, що вона є додатком до Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", який створено у 1995 році.

Навпаки, прокурором суду надано докази щодо того, що розшифровка наводить дані про розподіл пайової участі у іншій юридичній особі.

Так, прокурором подано суду виписку із протоколу № 2 засідання районного агропромислового об'єднанню Борщівського району від 28.03.1983р. згідно якого рада вирішила поповнити міжгосподарське об'єднанню оборотними коштами в сумі 462,9 тис. крб (згідно додатку 1). При цьому, як Додаток № 1 долучено саме Розшифровку розподілу пайових внесків колгоспам Борщівського району Борщівською міжколгоспною Радою по будівництву піонерського табору.

Таким, чином вказана розшифровка не може розглядатись судом і як додаток до Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" і як перелік засновників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Слід зазначити, що на момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у його статуті не було визначено розміру Статутного капіталу та не було поділено його на частки засновників, як не було визначено і чітко і самих засновників.

Разом з цим, згідно експертного висновку на момент створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" статутний капітал у розмірі 100% сформований :

- 39,6535% - державні початкові внески - Міністерством сільського господарства УРСР;

- 60,3465% - початкові внески недержавних учасників, а саме:

1)"Укрколгоспздравниця"- 150 тис крб., 150 тис крб.,

2)Тернопільський обласний комітет профспілок працівників АПК "Тернопільколгоспздрвниця" - 250 тис крб., 100 тис крб., 70 тис крб. ,

3) Український республіканський комітет профспілок працівників АПК - 100 тис крб. ;

4)Районний комітет профспілок працівників АПК - 25 тис крб., 50 тис крб.;

5)Тернопільський обласний комітет профспілок працівників АПК - 3300 тис крб.

Із змісту експертного висновку у складі засновників не встановлено колективних сільгосппідприємств (господарств - дольовиків), як засновників учасників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", а такими визначено інших суб'єктів - недержавних засновників.

Незважаючи на неодноразові посилання відповідача -1 на те, що за участю недержавних засновників колективних сільгосппідприємств (господарств - дольовиків), як засновників/учасників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" з 1995р. скликались та проводились збори засновників Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", протоколів таких зборів суду останнім не подано.

Також, посилання відповідача 1 на порушення прокурором та позивачем, при зверненні із даними позовом до суду, приписів Закону України "Про власність", суд вважає безпідставним та погоджується із думкою прокурора, викладеною у поясненнях № 08-130 від 17.05.2016 р. (вх. № 10355 від 18.05.2016 р.) про те, що норми вищезазначеного закону не поширюються на відносини Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" з колгоспами - дольовиками, оскільки будь - яких доказів здійснення останніми внесків до статутного капіталу відповідача 1 в процесі розгляду даної справи сторонами не подано. Крім того, суд зазначає, що Закон України "Про власність", до втрати ним чинності згідно із Законом України від 27 квітня 2007 року № 997-V, регулював суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном, однак в процесі розгляду даної справи сторонами не надано доказів які б засвідчували право колгоспів - дольовиків на володіння, користування і розпорядження майном Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Одночасно, суд критично розглядає також і посилання прокурора та позивача на те, що недержавними засновниками в силу Акту визначено 7 фізичних осіб (члени трудового колективу) - ОСОБА_6 - 12,0243%, 707390,00 грн; ОСОБА_8 - 11,5494%, 679451,00 грн; ОСОБА_9 - 14,0720%, 827856,00 грн; ОСОБА_10 - 7,6640%, 450873,00 грн; ОСОБА_12 - 5,4900%, 322977,00 грн; ОСОБА_13 - 3,7600%, 221201,00 грн; ОСОБА_14 - 1,7330%, 101952,00 грн.

Адже такий склад недержавних засновників суперечить як висновкам щодо складу недержавних засновників викладених у експертному висновку, так і матеріалам справи, у яких відсутні докази щодо заснування пансіонату станом на 1995 рік зі сторони трудового колективу (працівників) пансіонату.

Також, і робочою групою ФДМУ утвореною згідно наказу ФДМУ від 17.10.2014р. № 2446 щодо проведення перевірки Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" за результатами проведення перевірки правомірності дій комісії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області під час визначення частки держави у майні міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" у довідці від 12.12.2014 р. зазначено, що робочій групі до перевірки не надані документи, які б підтверджували правонаступництво трудового колективу пансіонату "Лісова пісня" на недержавну частку.

При цьому суд має за необхідне зазначити, що введення у склад засновників членів трудового колективу (працівників пансіонату) виходячи лише з їх трудової участі у пансіонаті не узгоджується із порядком набуття корпоративних прав визначених законом для юридичних осіб корпоративного права, як і з статутом пансіонату так як у них не передбачено, що працівники в силу своєї праці автоматично набувають частку у юридичній особі пропорційно до свого "трудового внеску" і відповідно корпоративних прав у ній.

Також і п. 4.2. Порядку згідно якого позивачем - РВ ФДМУ по Тернопільській області проводилося визначення державної частки в майні пансіонату передбачено, що до первинних внесків недержавних засновників (учасників) Підприємства належать їх грошові і матеріальні внески до статутного (пайового) капіталу Підприємства при його створенні.

Таким чином, суд не вважає правомірним визначений склад недержавних засновників в частині працівників пансіонату, який був використаний РВ ФДМУ по Тернопільській області при застосуванні Порядку встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави у майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності та підготовки їх до приватизації та визначенні державної частки у статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

Разом з цим, суд з урахуванням висновків експерта вважає доведеним прокурором та позивачем, що держава на момент заснування та створення Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" виступала засновником пансіонату та її початкові внески становили - 39,6535% у статутному капіталі Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня".

А тому в силу закону відомості про державу, як засновника та учасника пансіонату повинні були бути включені у статут Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня", а в подальшому і у відомості до ЄДР, а їх відсутність у таких порушує як вимоги закону так і права та законні інтереси держави в особі РВ ФДМУ по Тернопільській області, як уповноваженого управляти корпоративними правами держави.

Відповідно до ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ч. 1 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1) брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) вийти у встановленому порядку з товариства;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

При цьому положення Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" всупереч вимогам закону, не тільки не містять відомостей про державу як засновника підприємства п. 1.2. Статуту, але й в порушення корпоративних прав держави на участь в управлінні підприємством у п.п. 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту не передбачено можливості держави, як засновника, учасника пансіонату брати участь у управлінні пансіонатом віддаючи це право виключно у відання зборів господарств-дольовиків.

Згідно приписам п. 14 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 статут юридичної особи за змістом частини другої статті 20 ГК є актом, який визначає правовий статус юридичної особи, оскільки він містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб та інших працівників, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту. Підставами для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно п.п. 13, 14 постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.01.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спрів", відповідно до вимог статей 88, 143, 154 ЦК, статей 57, 82 ГК, статей 4, 37, 51, 65, 67, 76 Закону "Про господарські товариства", статей 27, 30 Закону "Про державну реєстрацію", суди вправі визнати недійсними установчі документи товариства за одночасної наявності таких умов: на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законодавства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені; відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Із змісту п. 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" підставами для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів є порушення закону, які не можуть бути усунуті. Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'язково в них міститися.

Таким чином п.п 1.2, 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" не відповідають вимогам закону та порушують права позивача на участь в управлінні підприємством, а тому підлягають до визнання судом недійсними.

Згідно з положеннями статті 89 ЦК України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. Підстави для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи встановлюються законом. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав, ніж встановлені законом, не допускається. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її проведенням можуть бути оскаржені до суду. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін. Відповідно до ст. 9 Закону України від 15.05.2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, які серед іншого включають відомості щодо переліку засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв'язку з державною реєстрацією.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 15.05.2003р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою" якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з п. 8 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. у разі якщо предметом спору є визнання недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів) господарського товариства, а вимога до суб'єкта владних повноважень є похідною (зокрема, про державну реєстрацію припинення юридичної особи), такий спір є підвідомчим (підсудним) господарським судам.

У тих випадках, коли позивач (засновник, учасник, акціонер, член юридичної особи) одночасно (у межах однієї позовної заяви) заявляє до суб'єкта владних повноважень вимоги, що є похідними від інших вимог у корпоративному спорі, справа підлягає розгляду в господарському суді (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Предметом позову у цій справі є, зокрема, похідна від корпоративних вимога до відповідача 2 Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації про скасування запису в Єдиному Державному Реєстрі у розділі "перелік засновників (учасників) юридичної особи …" про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є "колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)".

При цьому, судом встановлено, що станом на час розгляду справи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України засновниками (учасниками) Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" визначено лише колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики) без визначення розміру їх внеску.

У свою чергу, про державу як засновника (учасника) пансіонату ЄДР відомостей не містить, що не відповідає вимогам закону та порушує права позивача як представника держави.

З огляду на викладене, а також на положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо скасування запису в Єдиному Державному Реєстрі у розділі "перелік засновників (учасників) юридичної особи …" про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є "колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)".

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

У статті 129 Конституції України закріплено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із основних засад судочинства.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши то оцінивши належні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю шляхом визнання недійсними п. 1.2, 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" зареєстрованого виконкомом Борщівської народної ради народних народних депутатів від 16 січня 1995 року, в частині заснування та участі в управлінні вказаним суб'єктом господарювання колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків) та скасування запису в Єдиному Державному Реєстрі у розділі "перелік засновників (учасників) юридичної особи …" про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є "колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)".

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. № 3674-VI, яким, зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви за місцем розгляду справи справляється судовий збір, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", останній справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пунктом 2.1. ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлена у сумі - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно із змісту п. 2.11. постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону).

Позовна заява подана до суду у 2015р.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата на 1 січня 2015 року установлена у розмірі 1218 грн 00 коп.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору. У редакції закону станом на 2015 рік серед вказаних осіб було визначено і органи прокуратури, у зв'язку з чим прокурором не сплачувалось судового збору за подання позову, що розглядається в межах даної справи.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги повне задоволення позовних вимог предмет яких складається із двох вимог до двох відповідачів, керуючись ст. 49 ГПК України, суд судовий збір в сумі 1 218 грн покладає на відповідача 1 та у сумі 1 218 грн на відповідача 2 у справі та він стягується з відповідачів у дохід Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними п. 1.2, 1.4, 3.1, 3.2, 3.4, 5.1, 5.2, 5.3, 6.2, 7.1 Статуту міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" зареєстрованого виконкомом Борщівської народної ради народних народних депутатів від 16 січня 1995 року, в частині заснування та участі в управлінні вказаним суб'єктом господарювання колективних сільгосппідприємств (господарств-дольовиків).

3. Скасувати запис в Єдиному Державному Реєстрі у розділі "перелік засновників (учасників) юридичної особи …" про те, що засновниками міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" є "колективні сільгосппідприємства (господарства-дольовики)".

4. Стягнути з відповідача 1 Міжгосподарського пансіонату з лікуванням "Лісова пісня" (вул. Нічлава, 200, м. Борщів, Тернопільська область, код 21143525) в дохід Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з відповідача 2 Відділу державної реєстрації Борщівської районної державної адміністрації (вул. І.Франка, 10А, м. Борщів, Тернопільська область, код 40320398) в дохід Державного бюджету України 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. судового збору.

Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 23.05.2016 року через місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Н.В. Охотницька

Суддя Руденко О.В.

Суддя Хома С.О.

Попередній документ

57840783

Наступний документ

57840785

Інформація про рішення:

№ рішення:	57840784
№ справи:	921/703/15-г/18
Дата рішення:	18.05.2016
Дата публікації:	26.05.2016
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:	Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання засновницьких (установчих) документів недійсними