18.05.2016 року Справа № 904/10732/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Сизько І.А., Орєшкіної Е.В.
При секретарі судового засідання Однорог О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 21.12.2015р.;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №1 від 05.01.2016р., ОСОБА_3, директор, наказ №22-К від 01.07.2008р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна продовольча компанія" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2016р. у справі № 904/10732/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна
продовольча компанія",
с. Прохорове Іванівського району Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос ЛТД",
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 91 473, 07 грн
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2016р. у справі №904/10732/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване недоведеністю позовних вимог, зокрема, щодо безпідставності отримання спірних грошових коштів Відповідачем та прострочення виконання зобов'язання останнім за ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсальна продовольча компанія" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права на підставі висновків, що не відповідають дійсності, прийняти нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що наказ №2703-1 від 27.03.2013р. на проведення робіт з розбірки та підготовки до транспортування обладнання моноблока для миття, заправки та закупорювання 5-ти галонних бутлів типу PCW/FC-16-4 та ТТН №1627 від 21.07.2014р. не можуть бути належними доказами виконання робіт. Зауважив, що вперше акт приймання-передачі виконаних робіт для підписання отримав під час розгляду справи; докази виконання робіт та факт їх приймання відсутні, внаслідок чого у підписанні акту було відмовлено; вимога про повернення передоплати була направлена Відповідачу 08.02.2016р. Вважає, що в силу ст. 8 Цивільного кодексу України судом було безпідставно відмовлено у застосуванні норм ст. 693 Цивільного кодексу України, яка регулює подібні за змістом цивільні відносини.
Відповідач проти апеляційної скарги заперечив з огляду на її безпідставність та необґрунтованість. Зауважив на правомірності висновку суду першої інстанції з огляду на недоведеність позовних вимог у зв'язку із відсутністю належного звернення Позивача до Відповідача за ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Вважає, що грошове зобов'язання перед Позивачем у сумі 50 000,00 грн відсутнє, а отже і відсутні підстави для застосування норм ст.ст. 536, 625 Цивільного кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
При перегляді справи апеляційним судом встановлено, що 14.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Геліос ЛТД” (надалі - Відповідач) надало для оплати Товариству з обмеженою відповідальністю “Універсальна продовольча компанія” (надалі - Позивач) рахунок №33 на суму 150 000 грн - призначення - «сплата за розбірку та підготовку до транспортування обладнання» (а.с. 12).
26.03.2013р. Позивач відповідно до платіжного доручення №73 здійснив часткову оплату в сумі 50 000 грн з призначенням платежу «оплата за розбірку та підготовку до транспортування обладнання згідно рах. №33 від 14.03.2013р.» (а.с. 11).
Договору на виконання цих робіт між сторонами укладено не було.
Позивач звернувся із даним позовом про стягнення з Відповідача боргу - 50 000,00 грн, 3% річних за період з 26.03.2013р. по 26.11.2015р. - 4006,85 грн та інфляційних втрат за період з квітня 2013 року по жовтень 2015 року - 37 466,22 грн, посилаючись на невиконання відповідачем робіт та неповернення коштів за його вимогою.
За приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із підстав встановлених ст. 11 цього кодексу.
Відповідно до ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Таким чином, дії Відповідача по виставленню рахунка №33 від 14.03.2013р. та дії Позивача по перерахуванню Відповідачу грошових коштів в сумі 50 000, 00 грн за розбірку та підготовку до транспортування обладнання згідно зазначеного рахунку свідчать про встановлення між сторонами відносин з підряду, в результаті чого у відповідача виникло зобов'язання виконати роботи з розбірки (демонтажу) та підготовки до транспортування обладнання, а позивач, в свою чергу, погодився сплатити їх вартість, в сумі визначеній в рахунку, сторонами однозначно трактується у своїх поясненнях предмет договору, тому суд доходить висновку, що сторонами було узгоджено саме яке обладнання підлягало розбиранню та підготовці до транспортування.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно не можливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до частини четвертої статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як зазначалося, між сторонами письмового договору на виконання робіт укладено не було, строки виконання робіт не встановлені.
Після отримання оплати від Позивача Відповідачем видано наказ №2703-1 від 27.03.2013р про розбірку та підготовку до транспортування моноблока для миття, заправки та закупорювання 5-ти галонних бутлів типу PCW/FC-16-4 в комплекті.
11.04.2013р. представниками Позивача був складений та підписаний акт виконання робіт по розбірці та підготовці до транспортування моноблока для миття, заправки та закупорювання 5-ти галонних бутлів типу PCW/FC-16-4. У графі про прийняття робіт акт підписаний директором Відповідача ОСОБА_3
Про відмову від підписання акту з боку Позивача в ньому не значиться, докази повідомлення Позивача про закінчення робіт та готовність їх передачі у матеріалах справи відсутні, наданий фіскальний чек №4601 від 12.01.2016р. не підтверджує, що саме було направлено Позивачу. Таким чином, акт виконання робіт був складений та підписаний Відповідачем одноособово.
Під час розгляду справи, Відповідачем до справи наданий акт про приймання - передачу виконаних робіт від 11.04.2013р. без підпису особи, що прийняла роботи. Даний акт був направлений Позивачу на підписання 29.01.2016р. Проте, підписаний Позивачем не був з посиланням на невиконання робіт (лист № 08/02 від 08.02.2016р., а.с. 81).
Згідно п. 1 ч.1, ч 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк, термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, та вірно зазначено судом першої інстанції, всупереч положенням ст. 849 Цивільного кодексу України доказів звернення Позивача до Відповідача із вимогою про виконання робіт у певний термін немає. В наданій до позовної заяви претензії від 13.01.2014р. №13/01 Позивачем висловлена вимога про повернення коштів у сумі 50 000,00 грн як таких, що утримуються безпідставно. Втім, доказів направлення такої вимоги Відповідачу Позивачем до суду не надано та вище наведена норма не передбачає таких прав замовника, а вказує, що останній вправі відмовитися від виконання замовлених робіт та вимагати відшкодувати збитки. В зв'язку з чим посилання відповідача на ст. 693 Цивільного кодексу України безпідставні, оскільки вказані правовідносини врегульовані ст. 849 ЦК.
Під час розгляду справи Відповідач направив Позивачу вимогу від 08.02.2016р. №08/02 про повернення передплати у сумі 50 000,00 грн як безпідставно переказаної на рахунок Відповідача. Вимога направлена поштою Відповідачу 08.02.2016р., що підтверджується описом вкладеного та відтиском штампу поштового відділення на ньому - а.с. 82.
Втім, з огляду на відсутність доказів направлення вимоги Відповідачу про повернення коштів у сумі 50 000,00 грн до звернення із позовом до суду, апеляційний суд не вбачає порушення права Позивача на момент звернення із позовом до суду ані на отримання результатів робіт, ані на отримання сплачених коштів, бо з огляду на відсутність узгодженості будь-яких строків у відносинах сторін та не підтвердження виконання Позивачем вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, порушення його права юридично не настало.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення боргу в сумі 50 000,00 грн та як похідних від них вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат та відмовлено в позові.
Окрім того, апеляційний суд зауважує, що наданими відповідачем актом виконаних робіт від 11.04.2013р., накладною на переміщення №1627 від 21.07.2014р., товарно-транспортною накладною №1627 від 21.07.2014р., договором відповідального зберігання №17 від 18.07.2014р., актом приймання-передачі обладнання на зберігання ТОВ «ДЖИ ЕНД ПИ» підтверджується факт виконання узгоджених сторонами робіт - розбірка та підготовка до транспортування моноблока для миття, заправки та закупорювання 5-ти галонних бутлів типу PCW/FC-16-4 в комплекті.
Посилання позивача, що вказані роботи виконані для третьої особи, судом відхиляються, оскільки жодних доказів такого твердження останнім не надано. Згідно матеріалів справи вказане обладнання передано ТОВ «ДЖИ ЕНД ПИ» лише на зберігання.
Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області - без змін.
Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на Позивача.
Керуючись ст. ст. 44-49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна продовольча компанія" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2016 р. у справі № 904/10732/15 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з часу її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку.
Повний текст постанови складено 23.05.2016р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя І.А. Сизько
Суддя Е.В. Орєшкіна