23.05.2016 року Справа № 904/815/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді- Кузнецової І.Л. (доповідач),
суддів - Широбокової Л.П., Сизько І.А.,
секретар судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю:
прокурора: не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,
від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність № 139/16 від 01.02.2016 р.,
від відповідача: ОСОБА_2- представник, довіреність № 114 від 25.12.2015 р.,
розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю " ОСОБА_3 Тьюб" та дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015р. у справі №904/815/14
за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб", м.Нікополь, Дніпропетровська область
за участю прокурора Дніпропетровської області, м.Дніпропетровськ
про стягнення 7759613грн.31коп.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015р. у справі №904/815/14 (суддя Бєлік В.Г.) позов дочірньої компанії (далі-ДК) "Газ України" Національної акціонерної компанії (далі-НАК) "Нафтогаз України" задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "ОСОБА_3 Тьюб" на користь позивача стягнуто 3029692грн.49коп. пені, 1575905грн.08коп. трьох процентів річних та 124323грн.25коп. інфля-ційних втрат, в решті в позові відмовлено;
-приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо порушення відповідачем зобов"язань по договору №1265-06/10-1900 від 20.12.2010р. в частині своєчасної оплати вартості поставленого йому природного газу, а також з обставин щодо збиткової господарської діяльності відповідача, відсутності у нього можливості своєчасного виконання грошового зобов"язання, які є виключними і визначаються як достатні для задоволення клопотання останнього про зменшення суми пені частково до 50 процентів;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "ОСОБА_3 Тьюб" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуаль-ного права просить це рішення скасувати частково, прийняти нове рішення, відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 3029692грн.49коп. та зменшити її до 1 гривні, в іншій частині рішення залишити без змін;
- у поданій скарзі йдеться про неможливість на сьогоднішній день сплати підприємством штрафних санкцій у вказаному вище розмірі, стягнення значної суми або звернення стягнення на майно призведе до повної зупинки підприємства, яке додає всіх зусиль для своєчасної оплати за природний газ протягом 2015 року, про знаходження підприємства у скрутному становищі у зв"язку з нестабільністю та складною економічною ситуацією в країні, зниження протягом січня-червня 2015 року кількості вироблених труб у два рази, про те, що основними причинами зниження виробництва є падіння попиту в Україні та введення мита в країнах Митного Союзу, про відмову перевізників від перевезення та постачання продукції до місця призначення згідно з Інкотермс за договорами на експорт трубної продукції на територію Російської Федерації, в результаті чого підприємство понесло збитки та було позбавлено можливості реалізувати продукцію, яка до теперішнього часу знаходиться на зберіганні в портах, складських приміщеннях, про те, що останнім часом на світовому ринку з"явилася тенденція зниження цін на металопродукцію, подорожчання енергоносіїв, підвищення залізничного тарифу, все це призводить до різкого подорожчання вартості продукції та зниження замовлень на продукцію, яка випускається, про понесення підприємством витрат у вигляді оплати комунальних платежів, заробітної плати, податків, які сплачувалися підприємством із власних резервів, про наявність заборгованостей у значних розмірах контрагентів підприємства, які складають 1798869034,01грн., проведення роботи по зменшенню цих заборгованостей, неможливість звернення товариства за захистом своїх прав до контрагентів, які знаходяться в Луганській та Донецькій областях з причин активної фази антитерористичної операції, про те, що підприємство при умові наявності такого скрутного становища зробило все можливе щоб не допустити виникнення заборгованості по заробітній платі та податках, а також про те, що підставами для оскарження рішення господарського суду є недоведеність позивачем наявності збитків та повна сплата за поставлений природний газ;
- апеляційна скарга на рішення господарського суду подана також і ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", в заяві про уточнення вимог апеляційної скарги позивач просить скасу-вати це рішення в частині відмови у стягненні пені в сумі 3029692грн.49коп., прийняти у відповідній частині нове рішення та задовольнити вимоги компанії, в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін;
- при цьому позивачем зазначено, що рішення господарського суду оскаржується з підстав неправильного застосування останнім норм матеріального і процесуального права, що відповідач не надав доказів наявності виняткових обставин для зменшення пені, що вирішуючи питання про таке зменшення, господарський суд повинен був об"єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, ступеню виконання зобов"язання, причин неналежного виконання, незначності прострочення, що відповідач здійснює господарську комерційну діяльність, а підприємництво - це самостійна, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється з метою одержання прибутку, що ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" належить до державного сектору економіки, що не виконавши своєчасно зобов"язання за договором, відповідач безкоштовно користувався відповідними коштами, які повинні були бути використані для розрахунку за імпортований природний газ, що загальний розмір заборгованості компанії перед НАК"Нафтогаз України" за спожитий протягом 1998-2011р.р. природний газ становить більше 12 мільярдів гривень, а також, що за наявності чіткої відповідальності, визначеної договором та за відсутності вчинення позивачем умисних або з необережності дій, які б впливали на належність виконання відповідачем своїх зобов"язань у господарського суду відсутні підстави для зменшення нарахованої суми пені;
- прокурор в судові засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи прокурор повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ТОВ "ОСОБА_3 Тьюб" підлягає частковому задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" слід відмовити в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2010р. ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальником) та ТОВ "ОСОБА_3 Тьюб" (покупцем) укладено договір поставки природного газу №1265-06/10-1900, на підставі якого постачальник зобов"язався поставити імпортований природний газ, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.1.2 договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб.
Відповідно до п.4.1 договору остаточний розрахунок за спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п.4.3 договору у платіжних дорученнях покупець повинен обов"язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди.
П.п.7.3.1 п.7.3 договору встановлена відповідальність покупця за порушення умов п.4.1 договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до п.9.3 договору строк позовної давності за договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Виходячи з умов договору, протягом січня-серпня 2011р. позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 104050124грн.39коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі газу, підписаними уповноваженими представниками сторін (т.1, а.с.32-40).
Зобов"язання по оплаті вартості поставленого природного газу виконані відповідачем з порушенням строків, передбачених п.4.1 договору.
Повна оплата вартості газу здійснена відповідачем 17.02.2012р. в процесі виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2011р. у справі №15/5005/11100/2011.
Викладені обставини слугували визначальними для звернення ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" з позовом до господарського суду про стягнення з ТОВ" ОСОБА_3 Тьюб" пені в сумі 6059384грн.98коп., втрат від інфляції в сумі 124323грн.25коп. та трьох процентів річних в сумі 1575905грн.08коп..
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов"язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.
Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч.3 ст.549 Кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ст.253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Зі змісту наведених норм випливає, що початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання буде день, наступний за днем, коли це зобов"язання мало бути виконано. Початок такого нарахування не може бути змінений за згодою сторін. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Відповідно до ч.1 ст.223 Господарського кодексу України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.
Згідно з п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в ст.256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Порядок обчислення позовної давності в силу вимог ч.2 ст.260 цього Кодексу не може бути змінений за домовленістю сторін.
Відтак, ч.6 ст.232 Господарського кодексу України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.
Враховуючи викладене, положення п.9.3 договору, в якому сторони фактично змінили порядок обчислення позовної давності за вимогами про стягнення пені за прострочення виконання зобов"язання по оплаті поставленого газу, оскільки встановили, що строк позовної давності за вимогами про стягнення неустойки починає свій перебіг не з моменту такого прострочення, а з дати, що визначається шляхом зворотного підрахунку шести місяців від дати звернення постачальника з позовом суперечать вимогам ч.2 ст.260, ст.261 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.
За вказаних обставин п.9.3 укладеного сторонами договору в частині нарахування неустойки протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом підлягає визнанню недійсним.
В процесі розгляду справи господарський суд не дослідив умови п.9.3 договору №1265-06/10-1900 від 20.12.2010р. та не надав їм належної правової оцінки.
Позивачем здійснено нарахування пені не на підставі п.9.3 договору (шість місяців, що передують моменту звернення з позовом - 07.02.2014р. згідно з штампом відділення поштового зв"язку на конверті), а на підставі ч.6 ст.232 Господарського кодексу України з 06.04.2011р. по 17.02.2012р. при умові сплати відповідачем вартості поставленого в січні - лютому 2011р. природного газу на підставі платіжних доручень №1611, 1612 від 10.02.2011р..
В п.п.1.9, 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" роз"яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну. Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання.
Щодо досліджуваної справи, то період нарахування пені по заборгованості з оплати вартості природного газу за березень 2011р. має обчислюватися з 05.04. по 05.10.2011р., за квітень 2011р. - з 05.05. по 05.11.2011р., за травень 2011р. - з 05.06. по 05.12.2011р., за червень 2011р.- з 05.07.2011р. по 05.01.2012р., за липень 2011р. - з 05.08.2011р. по 05.02.2012р., а за серпень 2011р. - з 05.09.2011р. по 17.02.2012р..
Здійснюючи перевірку розрахунку запропонованої до стягнення суми пені, колегією суддів встановлено, що відповідне нарахування виконано позивачем з перевищенням шестимісячних строків, встановлених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто по 6 число останніх місяців строків.
За наслідками проведеного перерахунку, з урахуванням початкових дат періодів, визначених позивачем, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача складає 5048996грн.85коп..
У цьому зв"язку суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком господарського суду про те, що загальна сума пені більше, ніж розрахована позивачем, оскільки вважає ці висновки, зробленими всупереч положенням ст.43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження обставин справи та з порушенням норм матеріального права.
П.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарсь-кий суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Враховуючи незначність прострочення у виконанні зобов'язання, проведення відповідачем розрахунку за спожитий природний газ в повному обсязі, та те, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, господарським судом обґрунтовано зменшено розмір пені, оскільки це право суду. Метою зменшення пені є встановлення такого балансу інтересів, згідно з якими у кредитора не з'явиться незаконне збагачення, а боржник не отримає загрозу припинення діяльності.
Обставини, покладені відповідачем в обґрунтування клопотання про зменшення пені аналогічні обставинам, наведеним в апеляційній скарзі та цілком вірно визначені господарським судом винятковими.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Вищого господарського суду України у подібних відносинах (постанова Вищого господарського суду України від 10.05.2016р. у справі №904/682/14).
Але, при умові визначеної вище фактичної суми пені зменшений до 50 процентів розмір останньої складає 2524498грн.43коп..
Отже рішення господарського суду в частині стягнення з відповідача пені в сумі 505194грн.07коп.(3029692грн.49коп. - 2524498грн.43коп.) підлягає скасуванню.
В абз.3 п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" роз"яснено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У даному випадку, внаслідок невиконання відповідачем грошового зобов"язання по оплаті вартості поставленого природного газу в установлені строки позивач також правомірно звернувся з вимогою про стягнення з відповідача втрат від інфляції та трьох процентів річних.
При виконанні розрахунку втрат від інфляції позивачем не враховано, що початком нарахування є місяць, наступний за місяцем, в якому платіж мав бути здійснений. Нарахування втрат виконано позивачем на заборгованість за березень 2011р., починаючи з квітня 2011р., за квітень 2011р. - з травня 2011р., за травень 2011р. - з червня 2011р., за червень 2011р. - з липня 2011р., за липень 2011р. - з серпня 2011р., а за серпень 2011р. - з вересня 2011р., що свідчить про невірне визначення ним періодів такого нарахування.
За березень 2011р. втрати від інфляції мають бути обчислені в період травня - вересня 2011р., виходячи з суми заборгованості 13938222грн.12коп. та жовтня 2011р. - лютого 2012р. з суми заборгованості 9999999грн.70коп., за квітень 2011р. - в період червня 2011р. - лютого 2012р. з суми заборгованості 14731427грн.16коп., за травень 2011р. - в період липня 2011р. - лютого 2012р. з суми заборгованості 14712570грн.08коп., за червень 2011р. - в період серпня 2011р. - лютого 2012р. з суми заборгованості 14924118грн.29коп., за липень 2011р. - в період вересня 2011р. - лютого 2012р. з суми заборгованості 17072383грн.87коп., за серпень 2011р. - в період жовтня 2011р.- лютого 2012р. з суми заборгованості 3034420грн.19коп..
З огляду на викладене стягненню з відповідача втрати від інфляції підлягають в сумі 22237грн.33коп..
При цьому господарським судом неправомірно стягнуто з відповідача втрати від інфляції в сумі 102085грн.92коп..
Рішення господарського суду в частині неправомірного стягнення втрат від інфляції також слід скасувати.
При перевірці розрахунку трьох процентів річних апеляційним судом встановлено, що такий розрахунок виконано позивачем вірно.
Тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1575905грн.08коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Підстави для скасування рішення господарського суду у відповідній частині відсутні.
Доводи ТОВ "ОСОБА_3 Тьюб" визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки норма закону не містить положення, яке б надавало суду право на повну відмову в задоволенні вимог про стягнення неустойки з посиланням на ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України.
Доводи ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" стосовно неприйняття до уваги господарським судом при зменшенні пені аргументів, доказів та взагалі інтересів компанії колегією суддів не прийняті до уваги, тому, що оцінка майнового стану сторін, наданих ними доказів та їх інтересів в повній мірі знайшла своє відображення в позиції господарського суду, відповідно до якої сума пені зменшена саме до 50 процентів від заявленої до стягнення.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.11.2015р. у справі №904/815/14 скасувати частково;
- прийняти нове рішення;
- визнати недійсним п.9.3 договору поставки природного газу №1265-06/10-1900 від 20.12.2010р., укладеного між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" в частині нарахування неустойки за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 2524498грн.43коп. пені, 22237грн.33коп. втрат від інфляції, 1575905грн.08коп. трьох процентів річних та 38827грн.40коп. судового збору, видати наказ;
- в решті в позові відмовити;
- стягнути з дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_3 Тьюб" 16077грн.60коп. судового збору за апеляційною скаргою, видати наказ;
- видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Л.П.Широбокова
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 23.05.2016р.