19.05.2016 року Справа № 904/776/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),
суддів - Орєшкіної Е.В., Сизько І.А.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1- представник, довіреність № 189 від 11.03.2016 р., ОСОБА_2, фізична особа-підприємець, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, серія ВОО №659396 від 10.07.2006р.,
від відповідача: ОСОБА_3- представник, довіреність б/н від 17.03.2016 р.,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016р. у справі №904/776/16
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Суворовське, Криничанський район, Дніпропетровська область
до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон", с.Ранній Ранок, Криворізький район, Дніпропетровська область
про стягнення боргу за надання транспортних послуг
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016р. у справі №904/776/16 (суддя Петрова В.І.) позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон" на користь позивача стягнуто основний борг за отримані послуги в сумі 32997грн.70коп., інфляційні втрати в сумі 24928грн.45коп. та три процента річних в сумі 4046грн.70коп., в решті в позові відмовлено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо неналежного виконання відповідачем зобов"язань за договором №34 від 13.06.2014р. в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ"Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з"ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи та на неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог;
- у поданій скарзі йдеться про розгляд справи господарським судом без участі представника відповідача, що позбавило його можливості скористатися своїм правом на захист, оскільки ухвала про порушення провадження по справі не була вручена відповідачу, тому, що отримана неуповноваженою на це особою, про те, що на виконання п.3.6 вказаного вище договору позивач не надав відповідачу ні рахунків-фактур, ні товарно-транспортних накладних, які є підставою для проведення розрахунків за надані послуги, про те, що товарно-транспортна накладна являється єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконання роботи згідно з р.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, а також про те, що внаслідок ненадання позивачем документів, передбачених договором та чинним законодавством строк виконання зобов"язання відповідача по здійсненню остаточного розрахунку за послуги не настав;
- позивач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на підписання відповідачем актів надання послуг без заперечень та зауважень, на те, що факт отримання відповідачем усіх документів, передбачених умовами договору підтверджується як самим фактом приймання послуг відповідачем, так і відсутністю претензій з боку останнього щодо представлення товарно-транспортних накладних та рахунків-фактур.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2014р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (перевізником) та ТОВ"Сільськогосподарське підприємство "Скорпіон"" (замовником) укладено договір про надання транспортних послуг №34, на підставі якого перевізник зобов"язався доставляти вантаж замовника автотранспортом в місце призначення та видавати його уповноваженій на отримання вантажу особі замовника, а замовник - своєчасно сплачувати послуги перевізника.
П.п.2.1.8. п.2.1 договору на замовника покладено також обов"язок сплачувати рахунки протягом 14 банківських днів з моменту представлення підписаного оригіналу акта виконаних робіт.
Відповідно до п.п.2.2.5 п.2.2 договору перевізник зобов"язався представити замовнику копії товарно-транспортної документації, своєчасно підготовити акти виконаних робіт та рахунки за послуги.
Згідно з п.3.6 договору остаточні розрахунки здійснюються замовником на підставі рахунків-фактур, які виставляються перевізником протягом 14 банківських днів. Підставою для виписки рахунку-фактури являються товарно-транспортні накладні.
В п.6.5 передбачено, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобов"язань.
Додатковою угодою №1 до договору сторонами узгоджені довжина маршрутів, найменування вантажу, тариф в залежності від виду вантажу.
Виходячи з умов договору, позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями актів надання послуг №418669 від 01.07.2013р., №419126 від 01.07.2013р., №419165 від 01.07.2013р., №429832 від 31.07.2013р., №429825 від 31.07.2013р., №429819 від 31.07.2013р., №429807 від 31.07.2013р., №429839 від 31.07.2013р., №429842 від 31.07.2013р., №448515 від 31.08.2013р., №448483 від 31.08.2013р., №448458 від 31.08.2013р., №448497 від 31.08.2013р., №465959 від 30.09.2013р., №465957 від 30.09.2013р., №465947 від 30.09.2013р., №465944 від 30.09.2013р., №491632 від 31.10.2013р., №491653 від 31.10.2013р., №491694 від 31.10.2013р., №491702 від 31.10.2013р., №491667 від 31.10.2013р.
Загальна вартість наданих позивачем послуг складає 113708грн.60коп..
Перелічені акти підписані представниками сторін без зауважень, підписи представника відповідача завірено печаткою товариства.
Відповідач порушив зобов"язання за договором, вартість наданих позивачем послуг сплатив частково.
Станом на момент звернення з позовом заборгованість по оплаті складає 32997грн.70коп.
У з"в'язку з несвоєчасною оплатою позивач нарахував три проценти річних в сумі 4053грн.32коп. за період з 19.07.2014р. по 11.02.2016р та втрати від інфляції в сумі 25277грн.87коп. за період з жовтня 2014р. по січень 2016р..
В процесі розгляду справи докази погашення заборгованості відповідачем не надані.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 названого Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправни-ком) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Щодо досліджуваної справи, то урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов'язань за договором №34 від 13.06.2014р. в частині повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг і ненадання відповідачем належних та допустимих доказів, які б спростовували таке порушення госпо-дарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 32997грн.70коп., трьох процентів річних в сумі 4046грн.70коп. і втрат від інфляції в сумі 24928грн.45коп..
Одночасно колегія суддів погоджується з відмовою господарського суду в задоволенні решти позовних вимог внаслідок перерахунку пред"явлених до стягнення сум трьох процентів річних та втрат від інфляції.
З огляду на викладене підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.
Доводи відповідача з посиланням на п.3.6 договору про виникнення у нього зобов"язань по оплаті з моменту отримання товарно-транспортних накладних та рахунків на оплату, а також про те, що внаслідок ненадання позивачем цих документів строк виконання зобов"язання по здійсненню остаточного розрахунку не настав визнані колегією суддів безпідставними.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
У даному випадку, в.п.п.2.1.8 п.2.1 договору сторонами встановлений обов"язок відповідача сплачувати рахунки протягом 14 банківських днів з моменту представлення підписаного оригіналу акту виконаних робіт, а п.3.6 договору передбачено проведення відповідачем остаточного розрахунку на підставі рахунків-фактур протягом 14 банківських днів, підставою для виписки рахунку являється товарно-транспортні накладні.
З наведених положень укладеного сторонами договору випливає, що наявність рахунків на оплату послуг і товарно-транспортних накладних не є визначальним фактором у правовідносинах сторін, внаслідок чого, їх відсутність не є перешкодою для проведення розрахунків і не звільняє відповідача від обов"язку по оплаті наданих послуг.
За умовами договору зобов"язання зі сплати коштів у відповідача виникає не з моменту отримання рахунків і товарно-транспортних накладних, а з моменту підписання акту надання послуг.
Таким чином, відсутність рахунків та товарно-транспортних накладних не звільняє відповідача від обов"язку виконати грошове зобов"язання у визначений строк. За наявності встановленого строку для оплати послуг, відсутністю рахунків і товарно-транспортних накладних відповідачу належало вжити заходів по отриманню останніх.
Посилання скаржника на те, що ухвала господарського суду про порушення провадження по справі та про призначення розгляду справи на 01.03.2016р. була вручена неуповноваженій на це особі колегією суддів не прийняті до уваги, оскільки в порядку ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України скаржником не доведені обставини стосовно повідомлення відділу поштового зв"язку про наявність на підприємстві уповноваженої на отримання поштової кореспонденції особи, докази в обґрунтування цих обставин не надані.
Керуючись ст. ст. 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2016р. у справі №904/776/16 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Е.В.Орєшкіна
Суддя І.А.Сизько
Повна постанова складена 23.05.2016р.