"19" травня 2016 р. Справа № 921/889/15-г/8
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М., розглянув заяву №03/508 від 11.05.2016 р. (вх. №9987 від 12.05.2016 р.) ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м. Тернопіль про розстрочку виконання рішення суду у справі
за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", вул. Чернівецька, 54, м. Тернопіль, 46006
про стягнення заборгованості в загальній сумі 16 240 392 грн 26 коп.
За участю представників:
Стягувача: не прибув
Боржника: ОСОБА_2 - юрисконсульта, довіреність №01/1816 від 04.01.2016 р.
В порядку ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
В провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/889/16-г/8 за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, до відповідача - ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, про стягнення заборгованості за Договором купівлі - продажу природного газу №01/2013-Н від 04.01.2013 року в загальній сумі 16 240 392 грн 26 коп., з яких: 9 545 584,70 грн - пеня, 5 375 934,61 грн - заборгованість внаслідок інфляційних процесів та 1 318 872,95 грн - 3% річних (з врахуванням прийнятої судом заяви позивача №14/2-1384 від 30.10.2015 р. (вх. №23073)).
12.05.2016 р. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м. Тернопіль (відповідач у справі), в порядку ст. 121 ГПК України, звернулось до суду із клопотанням №03/508 від 11.05.2016 р. про розстрочення виконання рішення суду у справі №921/889/15-г/8 терміном на 24 місяці, шляхом сплати платежів щомісячно у рівних частинах.
В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення боржник посилається на наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан підприємства, відсутність коштів тощо. В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено відповідні докази.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 12.05.2016 р. судове засідання по розгляду заяви №03/508 від 11.05.2016 р. ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про розстрочку виконання рішення суду у справі №921/889/15-г/8 було призначено на 09:15 год. 19.05.2016 р.; зобов'язано сторони надати суду додаткові документи. В судовому засіданні 19.05.2016 р., в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України, оголошувались перерви до 15:10 год. 19.05.2016 р. та, відповідно, до 17:10 год. 19.05.2016 р., з викладених у відповідному формулярі (протоколі) судового засідання підстав.
В судове засідання 19.05.2016 р. повноважний представник заявника (боржника) прибув, заяву за №03/508 від 11.05.2016 р. (вх. №9987) підтримав в повному обсязі. Просить заяву задовольнити та, відповідно, розстрочити виконання судового рішення терміном на 24 місяці, шляхом сплати платежів щомісячно у рівних частинах. Також, на виконання вимог ухвали суду від 12.05.2016 р. надав додаткові документи. Просить суд врахувати, що стягнута рішенням суду у даній справі заборгованість ПАТ "Тернопільгаз" (скорочене найменування товариства) перед позивачем складається виключно із пені, інфляційних нарахувань та 3% річних. Причиною несвоєчасного розрахунку за поставлений позивачем природний газ згідно договору купівлі-продажу №01/2013-Н від 04.01.2013 р. стало те, що останній був використаний товариством, відповідно до умов п. 1.2 Договору, виключно для подальшої реалізації населенню. Даний споживач має низьку дисципліну розрахунків, проводив їх не в повному обсязі та з порушенням строків встановлених відповідними договорами. Окрім того, товариство не мало можливості вплинути на встановлений Постановою КМ України №247 від 26.03.2008 р. порядок розрахунків за природний газ, оскільки такі проводились згідно алгоритму розподілу коштів та нормативу перерахування коштів, затверджених НКРЕКП України. Дотримання відповідачем встановлених чинним законодавством приписів є обов'язком, який не залежить від його власної волі. Разом із тим, зазначає, що на момент ухвалення судового рішення у даній справі ПАТ "Тернопільгаз" повністю розрахувалось із стягувачем за отриманий природний газ по усіх діючих та минулорічних договорах.
Просить суд взяти до уваги, що за результатами 2014 р. діяльність з постачання природного газу складала 58,8%, з врахуванням вартості природного газу, дохідної частини товариства. Однак, з 01.07.2015 р., у зв'язку із відокремленням, згідно Закону України "Про ринок природного газу", функцій ПАТ "Тернопільгаз" з постачання та розподілу природного газу та анулюванням ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, єдиною статтею доходу товариства є кошти, що надходять за розподіл (транспортування) природного газу. Постановою НКРЕКП №446 від 24.03.2016 р. для ПАТ "Тернопільгаз" затверджено тариф на транспортування природного газу розподільчими трубопроводами у розмірі 681,20 грн за 1 000 м. куб. До складу даного тарифу входять витрати на оплату праці, амортизаційні відрахування, повірка та ремонт лічильників, витрати на встановлення лічильників населенню, витрати на експлуатацію, обслуговування та ремонт газопроводів. ПАТ "Тернопільгаз" не є комерційною структурою, яка отримує прибутки з розподілу природного газу в результаті придбання газу по одній ціні і його передачі кінцевому споживачу по іншій ціні з врахуванням націнки. Товариство є лише посередником між позивачем та кінцевими споживачами, надає послуги за тарифами встановленими державою, а тому є заручником потенційної збитковості, яка постійно зростає. На баланс ПАТ "Тернопільгаз" передано в користування розподільчі газопроводи, які відповідач зобов'язаний модернізувати та проводити по них реконструкцію, витрати на що становлять 50% чистого прибутку, отриманого від використання майна у господарській діяльності з розподілу природного газу. Відповідно до Постанови НКРЕКП №406 від 24.03.2016 р. джерелом фінансування зобов'язань ПАТ "Тернопільгаз" з розвитку газорозподільної системи є амортизаційні відрахування. В тарифі на розподіл природного газу не передбачено такої статті витрат як оплата штрафних санкцій. Більше того, в зазначеному тарифі навіть не передбачено чистого прибутку від газорозподільної діяльності. Окрім того, зазначає, що внаслідок накладення органом ДВС арешту на усі рахунки товариства, останнє позбавлено можливості виконувати належним чином покладені на нього обов'язки.
Наведене, на думку боржника, ставить під загрозу усю господарську діяльність підприємства, що в свою чергу може призвести до відсутності матеріально-технічних ресурсів та блокування діяльності товариства, поставити під загрозу безпечну експлуатацію газорозподільної системи, проведення робіт з профілактики та ремонту, підготовки до осінньо-зимового опалювального сезону, і, як наслідок, надзвичайних ситуацій в області. Поряд із цим, стверджує, що при наданні розстрочки виконання рішення суду, ПАТ "Тернопільгаз" буде спроможне, не порушуючи алгоритму розподілу коштів, виконуючи покладені на нього завдання, погасити наявну заборгованість за рахунок коштів, отриманих від розподілу природного газу.
Повноважний представник стягувача в судове засідання 19.05.2016 р. не прибув, причин неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення №46025 0643525 5 про вручення 16.05.2016 р. поштового відправлення - ухвали суду від 12.05.2016 р. Поряд із цим, 18.05.2016 р. на електронну адресу суду від позивача надійшли письмові заперечення на заяву про розстрочку виконання рішення суду, згідно яких останній просить у задоволенні заяви ПАТ "Тернопільгаз" про розстрочку виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17.01.2015 р. у справі №921/889/15-г/8 відмовити в повному обсязі. Стверджує, що заборгованість за вказаним судовим рішення виникла саме з вини відповідача, оскільки останній був зобов'язаний вжити всіх можливих заходів для належного та вчасного виконання своїх договірних зобов'язань. Вважає, що господарська діяльність відповідача не обтяжена довгостроковими банківськими кредитами, податковими зобов'язаннями, які б свідчили про відсутність фінансової можливості виконати рішення суду в повному обсязі. Відповідачем не наведено жодних обставин, фактичне настання яких зробило б неможливим виконання даного судового рішення. Вказує, що позивач свою господарську діяльність за результатами 2014 р. завершив з чистим збитком у 85 млрд. 044 млн. 810 тис. грн, за результатами господарської діяльності 1-го кварталу 2015 р. збитки компанії склали 21 млрд. 904 млн. 139 тис. грн. Діяльність позивача обтяжена довгостроковими податковими та кредитними зобов'язаннями, станом на 31.12.2014 р. сума таких зобов'язань склала 93 млрд. 812 млн. 180 тис. грн, а станом на кінець першого кварталу 2015 р. - 110 млрд. 111 млн. 741 тис. грн. Звертає увагу суду на те, що за показниками річної фінансової звітності за результатами 2014 р., заборгованість контрагентів перед НАК "Нафтогаз України" за поставлений природний газ становить 27 млрд. 1401 млн. 600 тис. грн, а станом на 31.03.2015 р. - 36 млрд. 379 млн. 793 тис. грн. Таким чином, зазначає, що позивач немає фінансової можливості розстрочувати виконання зобов'язань своїх контрагентів. Окрім того, просить суд врахувати, що відповідно до постанови КМУ №1729 від 27.12.2001 р. НАК "Нафтогаз України" зобов'язана забезпечити ресурс природного газу для населення України. Надання розстрочки виконання рішення суду поставить під загрозу фінансову можливість позивача забезпечити необхідний ресурс природного газу для задоволення потреб населення України. Разом із тим, доказів на підтвердження усіх наведених вище обставин суду не надано.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м. Тернопіль про розстрочку виконання рішення, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника боржника (відповідача), оцінивши наявні у справі докази, господарський суд встановив, що остання підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне:
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015р. у справі №921/889/15-г/8 (з врахуванням ухвали від 16.05.2016 р.), позовні вимоги ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", м. Тернопіль, на користь ОСОБА_1 акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, 536 761 грн 69 коп. пені; 1 286 104 грн 40 коп. - 3% річних; 5 179 093 грн 34 коп. - інфляційних нарахувань; 33 923 грн 43 коп. в повернення сплаченого позивачем судового збору. В задоволенні решти частини позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 р., яка залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2016 р., рішення господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015 р. у справі № 921/889/15-г/8 скасовано щодо стягнення 1 124 463 грн 22 коп. - 3 % річних; 5 179 093 грн 34 коп. - інфляційних нарахувань. Прийнято в цій частині нове рішення - в позові відмовлено. В решті рішення суду щодо стягнення боргу в розмірі 161 641 грн 18 коп. - 3 % річних та 536 761 грн 69 коп. пені залишено без змін. Стягнуто з ПАТ по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м. Тернопіль на користь ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, м. Київ, 5 558,11 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Решта суми судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції покладено на позивача. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” покладено на позивача. Стягнуто з ПАТ “НАК “Нафтогаз України”, м. Київ на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз”, м. Тернопіль, 69 133,68 грн судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку. Місцевому господарському суду доручено видати відповідні накази.
01.02.2016 р. господарським судом Тернопільської області, на підставі ст. 116 ГПК України, видано накази про примусове виконання рішення суду у даній справі.
Ухвалою суду від 19.05.2016 р. задоволено заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про виправлення допущеної при оформленні та видачі наказу господарського суду Тернопільської області від 01.02.2016 р. у справі №921/889/15-г/8 описки в найменуванні відповідача.
29.02.2016 р. старшим державним виконавцем органу ДВС Тернопільського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №50288362 та №50288450 на виконання наказів господарського суду Тернопільської області №921/889/15-г/8 від 01.02.2016 р.
В силу приписів ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
За змістом ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення.
Вказана частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (правова позиція викладена у п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", з наступними змінами та доповненнями).
Таким чином, в основу судового акту про надання, зокрема, розстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
При цьому, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Доказом існування тяжкого фінансового стану є офіційна фінансова звітність, відповідна документація (баланс, звіт про фінансові результати тощо), достовірність якої підтверджена належними засобами.
Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013р., розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Слід зазначити, що норми ГПК України не визначають переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення суду чи ускладнюють його виконання, а передбачені ст. 121 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання відстрочки чи розстрочки, є оціночними.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно статуту ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", останнє є правонаступником Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз", яке засновано відповідно до наказу Державного комітету України по нафті і газу від 11.04.1994 р. №105 шляхом перетворення державного підприємства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 р. №210/93 з метою забезпечення споживачів Тернопільської області природним газом. П. п. 2.1-2.2 Статуту визначено, що основною метою і предметом діяльності Товариства є, зокрема, виконання комплексу робіт з експлуатації систем газопостачання, забезпечення ефективного функціонування системи газопостачання та забезпечення споживачів природним та/або скрапленим газом, розвиток газового комплексу, збереження існуючих і створення нових виробничо-технічних і технологічних зв'язків, організація забезпечення споживачів природним і зрідженим газом, розвиток, ремонт і експлуатація об'єктів газопостачання, розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ (транспортування розподільчими трубопроводами) тощо.
Відповідно до отриманої ліцензії на розподіл природного газу і газу (метану) вугільних родовищ ПАТ "Тернопільгаз" є єдиною газорозподільною організацією на території Тернопільської області, яка здійснює функції з транспортування газу розподільчими газопроводами до кінцевого споживача.
Поряд із цим, заборгованість контрагентів боржника за надані послуги становить 34 474 млн. грн (баланс (звіт про фінансовий стан на 31.12.2015 року) - в матеріалах справи).
Згідно із балансом (звіт про фінансовий стан на 31.12.2015 року), звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2015 рік, діяльність товариства є збитковою та має тенденцію до зростання. Зокрема, на початок 2015 р. збиток товариства становив 65 148 млн. грн, на кінець періоду - 96 895 млн. грн. Таким чином, чистий збиток товариства становить 31 747 млн. грн.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що станом на день проведення даного судового засідання на кошти, що містяться на всіх рахунках ПАТ "Тернопільгаз" накладено арешт в межах суми стягнення 5 505 553,73 грн (постанова органу ДВС від 12.04.2016 р. - в матеріалах справи).
Зазначені обставини свідчать про те, що боржник перебуває в складному фінансовому становищі та немає можливості розпоряджатися належними йому коштами на власний розсуд.
Господарська діяльність, яку відповідно до статуту здійснює боржник, має високу суспільно-соціальну значимість. При цьому, дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно.
На підставі наведеного вище, беручи до уваги стратегічне значення боржника - єдина газорозподільна організація на території Тернопільської області, яка здійснює суспільно важливу та стратегічну функцію в межах території ліцензійної діяльності по безперебійному та своєчасному забезпеченню кінцевих споживачів природним газом, зважаючи на наведені боржником обставини, які підтверджують ускладнення виконання рішення суду та той факт, що вжиті заходи до примусового виконання рішення (арешт коштів) блокують діяльність товариства, позбавляють його можливості своєчасно виплачувати заробітну плату працівникам, здійснювати обов'язкові платежі до бюджету і державних цільових фондів та можуть призвести його до додаткових значних втрат за несвоєчасне внесення податків і зборів, враховуючи, що природний газ за Договором №01/2013-Н від 04.01.2013 р. споживався відповідачем виключно для подальшої реалізації населенню, вартість поставленого позивачем на підставі Договору №01/2013-Н від 04.01.2013 р. природного газу на суму 581 064 222 грн 96 коп. відповідачем оплачена в повному обсязі, а стягнуті рішенням суду у даній справі суми є платою за несвоєчасні, із незалежних від підприємства причин, розрахунки за спожитий згідно даного Договору газ (пеня, 3 % річних та інфляційні нарахування), суд вважає, що доводи боржника про наявність виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення суду є обґрунтованими, а розстрочення терміну виконання судового рішення щодо стягнення пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та судових витрат надасть останньому можливість належним чином виконувати це рішення на користь позивача (стягувача).
Поряд із цим, враховуючи наведені вище заперечення позивача, беручи до уваги принцип збалансованості інтересів сторін, суд вважає за доцільне заяву ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Тернопільгаз” задовольнити частково та надати розстрочку виконання рішення суду від 17.11.2015 р. по справі №921/889/15-г/8 на 12 місяців з помісячною сплатою належних до стягнення сум в загальному розмірі 703 960 грн 98 коп., в т.ч. судових витрат, за визначеним судом графіком.
(Судом враховано, що даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові №18/380/12 від 16.03.2016 р.)
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 87, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Заяву №03/508 від 11.05.2016 р. (вх. №9987 від 12.05.2016 р.) ОСОБА_1 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Тернопільгаз" про розстрочку виконання рішення суду у справі №921/889/15-г/8 задовольнити частково.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015 р. по справі №921/889/15-г/8 на суму 703 960 грн 98 коп. на 12 місяців, шляхом сплати належних до стягнення сум щомісячними платежами, згідно наступного графіку:
- до 30 травня 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 червня 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 липня 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 серпня 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 вересня 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 жовтня 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 листопада 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 грудня 2016 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 січня 2017 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 28 лютого 2017 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 березня 2017 р. 58 663 грн 41 коп.;
- до 30 квітня 2017 р. 58 663 грн 47 коп.
3. Ухвалу направити учасникам судового процесу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Суддя І.М. Гирила