17 травня 2016 року Справа № 915/14/15
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали скарги вх. № 4224/16 від 29.02.2016 року ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на дії відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 915/14/15
за позовом Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, вул. Дружби народів, 8, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (код ЄДРПОУ 31948866)
до відповідача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Вєтрова, 3, м. Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 24584661)
в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція”, Промзона, а/с 20, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)
про стягнення матеріальної шкоди в сумі 479 305, 55 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 03/447 від 22.03.2016 року;
від відповідача (заявника): ОСОБА_2, довіреність № 420 від 25.03.2015 року;
від органу ДВС: представник не з'явився.
29.02.2016 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області надійшла скарга вх. № 4224/16 ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про скасування постанови державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 від 16.02.2016 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 48612665, відкритого на підставі наказу № 915/14/15, який виданий господарським судом Миколаївської області 19.08.2015 у справі № 915/14/15 (том VI, арк. 6-7).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” грошові кошти в сумі 427 897 грн. 39 коп. - упущеної вигоди, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 8 557 грн. 48 коп.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
19.08.2015 року на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року було видано відповідний наказ.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 року рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року по справі № 915/14/15 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року у справі № 915/14/15 скасовано, справу № 915/14/15 передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.03.2016 року (суддя Коваль Ю. М.) відкладено вирішення питання про призначення до розгляду скарги “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” від 26.02.2016 року № 32/47.
Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 18.03.2016 року № 108 відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на виконання п.п. 3.7.5 п. 3.7 Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Миколаївської області призначено повторний автоматичний розподіл справи.
Справу передано на розгляд судді Олейняш Е. М.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.03.2016 року справу № 915/14/15 прийнято до провадження судді Олейняш Е.М.
Розпорядженням заступника керівника апарату господарського суду Миколаївської області від 25.03.2016 року № 118 відповідно до п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та на абзацу d) підпункту 3.6.1. пункту 3.6., підпункту 3.7.5. пункту 3.7., Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області призначено повторний автоматизований розподіл скарги Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС” № 32/47 від 26.02.2016 року, поданої у порядку ст. 121-2 ГПК України у справі № 915/14/15, шляхом передавання її визначеному автоматизованою системою документообігу для нового розгляду справи головуючому судді.
Скаргу передано на розгляд судді Олейняш Е. М.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.03.2016 року скаргу прийнято до провадження судді Олейняш Е.М. Призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 14.04.2016 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2016 року розгляд скарги відкладено на 17.05.2016 року.
Відділ ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві явку повноважного представника в судове засідання 17.05.2016 року не забезпечив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи (том VI, арк. 24).
Керуючись п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 64, 87, 121-2 ГПК України, п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо належного повідомлення усіх учасників процесу про дату, час та місце судових засідань.
Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
Враховуючи, що явка повноважних представників учасників процесу не визнавалась судом обов'язковою, суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення скарги по суті за відсутності повноважного представника органу ДВС.
04.05.2016 року до господарського суду Миколаївської області від представника відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві надійшло клопотання, у якому орган ДВС просить суд здійснювати розгляд скарги без участі представника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (том VI, арк. 25). До клопотання органом ДВС долучено копії матеріалів виконавчого провадження.
Подане клопотання з додатками судом долучено до матеріалів справи. Клопотання про розгляд скарги за відсутності повноважного представника органу ДВС судом розглянуто та задоволено.
Представник боржника (скаржник) в судовому засіданні 17.05.2016 року вимоги, викладені в скарзі (том VІ, арк. 6-7), підтримав в повному обсязі та просив суд скаргу задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування поданої скарги зазначив наступне.
Скарга обґрунтована приписами п. 4 ст. 49, п. 2 ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження” та мотивована тим, 04.09.2015 року державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження у справі № 915/14/15.
Судове рішення у справі № 915/14/15 скасовано вищою судовою інстанцією, а справу направлено на новий розгляд.
Враховуючи, що судове рішення скасовано, а в під час виконавчого провадження боржником в самостійному порядку виконано судове рішення, представник ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” зазначив про наявність підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 48612665.
Представник стягувача (позивача) в судовому засіданні 17.05.2016 року заперечив проти задоволення скарги та просив суд в її задоволенні відмовити, вказуючи, що наказ господарського суду не визнано таким, що не підлягає виконанню, а судове рішення виконано боржником з порушенням строку, встановленого для добровільного виконання.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року по справі № 915/14/15 позов задоволено частково.
Стягнуто з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на користь комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” грошові кошти в сумі 427 897 (чотириста двадцять сім тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 39 коп. - упущена вигода, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 8 557 (вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 48 коп.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року апеляційну скаргу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” повернуто скаржнику без розгляду по суті.
На виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року видано наказ від 19.08.2015 року, який пред'явлено до виконання.
04.09.2015 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.09.2015 року ВП № 48612665 та надано строк на добровільне виконання протягом семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (том VІ, арк. 9).
14.09.2015 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_4 винесено постанову від 14.09.2015 року про приєднання виконавчого провадження ВП № 48612665 до зведеного виконавчого провадження ВП № 39832110 (том VІ, арк. 42-43).
В подальшому після усунення допущених недоліків ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” повторно звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення суду.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2015 року відновлено строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду.
Доказів надіслання до органу ДВС копії ухвали про відновлення строку на подання апеляційної скарги та прийняття апеляційної скарги до розгляду суду не подано.
Доказів повернення до суду виконавчого документа суду не подано (ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 року апеляційну скаргу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська атомна електрична станція” залишено без задоволення. Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року у справі № 915/14/15 залишено без змін.
В подальшому (після спливу строку на добровільне виконання) заборгованість перед КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство”, яка виникла на підставі рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року у справі № 915/14/15, була погашена шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст. 601 ЦК України (припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог) на підставі заяви від 07.12.2015 року № 51/19340 та листа КП “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” від 28.12.2015 року № 05/2120 (том VІ, арк. 35, том V, арк. 11).
Вищевказане також підтверджується Довідкою ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” № 05/3082 від 02.03.2016 року, підписаною генеральним директором та головним бухгалтером ВП ЮУ АЕС (том V, арк. 9).
16.02.2016 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 винесено постанову від 16.02.2016 року про стягнення виконавчого збору ВП № 48612665 (том VІ, арк. 8).
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016 року касаційну скаргу ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу “Южноукраїнська АЕС” задоволено. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.11.2015 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2015 року у справі № 915/14/15 скасовано, справу № 915/14/15 передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Предметом скарги є вимога про скасування вищевказаної постанови органу ДВС від 16.02.2016 року про стягнення виконавчого збору.
При цьому, судом враховано наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно зі ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням (ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження").
Згідно зі ст. 28 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконано примусово.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.01.2015 року у справі №924/205/13-г, в якій, зокрема, вказано, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.
Отже, стягнення виконавчого збору пов'язане з передбаченими Законом України "Про виконавче провадження" фактично здійсненими під час виконавчого провадження заходами примусового виконання рішення. Виконавчий збір стягується з боржника виключно у разі невиконання останнім виконавчого документа, з метою виконання якого відкрито виконавче провадження, у строк, встановлений державним виконавцем.
Судом встановлено, що станом на день винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору виконавчою службою жодних дій спрямованих на примусове виконання рішення суду не вчинялось. Будь-яких доказів, які б підтверджували інше суду не подано.
Таким чином, за відсутності вчинення виконавчою службою заходів примусового виконання рішення, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення виконавчого збору.
Таким чином, постанова органу ДВС про стягнення виконавчого збору від 16.02.2016 року у виконавчому провадженні № 48612665 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність скарги на дії органу ДВС. Скарга на дії органу ДВС підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 19, 124 Конституції України, Законом України “Про виконавче провадження”, ст. 33, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
задовольнити скаргу вх. № 4224/16 від 29.02.2016 року ДП “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” на дії відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві по справі № 915/14/15.
Скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_3 від 16.02.2016 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 48612665, відкритого на підставі наказу № 915/14/15, який виданий господарським судом Миколаївської області 19.08.2015 у справі № 915/14/15.
Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-96, 106, 121-2 ГПК України.
Копію даної ухвали направити на адресу Відділу ДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, вул. Саксаганського, 110, м. Київ, 01032.
Суддя Е.М. Олейняш