20.05.2016 р. Справа№ 914/1328/16
за позовом: Державного підприємства „Остківське лісове господарство”, с.Остки Рокитнівського району Рівненської області
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Львівська вагонна компанія», м.Львів
про стягнення 37800,00грн.
Суддя Щигельська О.І.
При підготовці до розгляду позовної заяви Державного підприємства „Остківське лісове господарство” до Публічного акціонерного товариства „Львівська вагонна компанія”, м.Львів про стягнення 37800,00грн., встановлено, що дана позовна заява підлягає поверненню без розгляду у зв'язку з наступним.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.3.5 Постанови №18 від 26.12.2011р. роз'яснено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Згідно з п.3 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви, серед іншого, додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.21 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Згідно з п.3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004р., реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник з урахуванням вимог законодавства України визначає повноту інформації та відповідає за дані, що зазначені у відповідному реквізиті платіжного доручення.
Як вбачається із долученої Державним підприємством „Остківське лісове господарство” до позовної заяви квитанції №0.0.528767112.1 від 30.03.2016р. про сплату судового збору у розмірі 1378,00грн., у графі „отримувач” зазначено: УДКСУ у Личаківському районі м.Львова / Львівський апеляційний господарський суд, р/р №3126206782006. Таким чином, вказана квитанція не містить відмітки про те, що сплачені кошти спрямовано на оплату судового збору за подання Державним підприємством „Остківське лісове господарство” до господарського суду Львівської області позовної заяви до Публічного акціонерного товариства „Львівська вагонна компанія” про стягнення 37800,00грн.
Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р., зокрема п.2.22, роз'яснено, що судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) повертається господарським судом без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не подано належних доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а відтак наявні підстави для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ст.63 ГПК України.
Керуючись ст.ст.54, 57, п.4 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд -
позовну заяву повернути без розгляду.
Додаток: - позовні матеріали на 34 аркушах (включно з конвертом).
Суддя Щигельська О.І.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.