Кіровоградської області
19 травня 2016 рокуСправа № 912/3669/15
Господарський суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Змеула О.А. суддів Болгар Н.В., Колодій С.Б. розглянув колегіально в судовому засіданні справу
за позовом Світловодської міської ради
до Відділу ДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції
Спільного підприємства ТОВ "Світловодськпобут"
Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виконавчого комітету Світловодської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунального підприємства "Добробут"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2: приватного нотаріуса Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_1,
про визнання недійсними прилюдних торгів та застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним акта,
за участю представників:
Світловодської міської ради: ОСОБА_2, довіреність від 19.11.15;
Виконавчого комітету Світловодської міської ради: ОСОБА_2, довіреність від 02.12.15;
Комунального підприємства "Добробут": ОСОБА_2, довіреність від 02.12.15.
Світловодська міська рада звернулась до господарського суду з позовною заявою, яка містить позовні вимоги, з урахуванням заяви від 02.12.2015 наступного змісту:
визнати недійсними прилюдні торги та застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 208 Цивільного кодексу України;
визнати недійсним та скасувати акт про передачу нерухомого арештованого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися від 29.12.2012.
У заяві про уточнення позовних вимог від 03.12.2015 позивач просить визнати недійсними прилюдні торги та застосувати наслідки недійсності правочину, а також визнати недійсним та скасувати акт про передачу нерухомого арештованого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися від 29.12.2012.
Також позивач звернувся до господарського суду із заявою, клопотанням від 03.01.2016 (т.2 а.с. 53, 54) про те, щоб господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України вийшов за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивача.
10.03.2016 автоматизованою системою призначена судова колегія у складі трьох суддів, а саме: головуючий суддя Змеул О.А., судді Болгар Н.В., Колодій С.Б.
Ухвалою від 11.03.2016 колегії господарського суду в новому складі: головуючий суддя Змеул О.А., судді Болгар Н.В. та Колодій С.Б., розгляд даної справи призначено в судовому засіданні на 12.04.2016 о 14:30 год.
У судовому засіданні 12.04.2016 колегією суддів розпочато розгляд справи по суті, заслухано пояснення представників позивача, досліджено матеріали справи.
Ухвалою господарського суду від 12.04.2016 залучено до участі в справі іншого відповідача - Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство юстиція", розгляд справи відкладено на 05.05.2016, зобов'язано позивача та відповідачів подати господарському суду необхідні для розгляду справи матеріали.
Примірники ухвали суду від 12.04.2016 були направлені на адреси усіх учасників судового процесу.
Позивач надав докази надсилання на адресу Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів.
Втім, Приватне підприємство "Спеціалізоване підприємство юстиція" витребувані судом документи не подало, внаслідок чого ухвалою господарського суду від 05.05.2016 розгляд справи відкладено на 19.05.2016 о 14:30, примірники ухвали надсилалися на адресу усіх учасників судового процесу.
До господарського суду повернулися ухвали від 05.05.2016, що надсилалися на адреси місцезнаходження Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" та Спільного підприємства ТОВ "Світловодськпобут" відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з причин закінчення терміну зберігання.
За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Виходячи з того, що ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися на адреси місцезнаходження зазначених відповідачів, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, але підприємством зв'язку повернуто конверти з причин закінчення терміну зберігання, то ці відповідачі вважаються належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи судом.
Відділ ДВС Світловодського міськрайонного управління юстиції (відповідач) позовні вимоги заперечив у повному обсязі, посилаючись на те, що реалізація майна проведена згідно чинного законодавства та із належним повідомленням сторін та зацікавлених осіб, позивачем пропущено строки оскарження проведених державним виконавцем дій щодо виконання судових рішень.
Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (відповідач) свою позицію стосовно позовних вимог на протязі часу розгляду справи змінював. Так, шляхом подання заяви від 16.10.2015 № 1333 Спільне підприємство ТОВ "Світловодськпобут" позовні вимоги визнав у повному обсязі, мотивуючи тим, що приміщення, яке було виставлене Відділом ДВС Світловодського МРУЮ на прилюдні торги для погашення заборгованості комунального підприємства "Добробут", не було власністю останнього і на нього не могло бути звернено стягнення для погашення боргів цього комунального підприємства.
Втім, у наданих до суду запереченнях, датованих 04.03.2016, СП ТОВ "Світловодськпобут" позовні вимоги заперечив у повному обсязі, зазначивши, що пов'язане з предметом спору нерухоме майно було передане йому держаним виконавцем у відповідності до положень законодавства.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, що підтверджується листом від 10.03.2016 (т.2 а.с.148).
Окрім того, 19.05.2016 позивач звернувся до господарського суду з клопотанням, у якому зазначено прохання відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України вийти за межі позовних вимог шляхом скасування свідоцтва про право власності від 04.02.2013, виданого 4 лютого 2013 року приватним нотаріусом і зареєстрованого в реєстрі за № 53.
Заслухавши пояснення представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі подані учасниками процесу докази, господарським судом встановлено наступні обставини справи.
При виконанні зведеного виконавчого провадження щодо виконання наказів по справам № 13/50/11 від 04.03.2011, № 4/83 від 04.07.2008, № 5013/1330/12 від 12.12.2012, виданих господарським судом Кіровоградської області про стягнення з Комунального підприємства "Добробут" на користь Спільного підприємства ТОВ "Світловодськпобут" заборгованості, державним виконавцем ВДВС Світловодського МРУЮ був складений акт від 29.12.2012, затверджений начальником ДВС Світловодського МРУЮ 29.12.2012 про передачу арештованого відповідно до акта опису й арешту від 18.10.2011 нерухомого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та підвальні приміщення загальною площею 442,9 кв.м, що складає 9/100 часток будівлі, розташовані у п'ятиповерховій цегляній будівлі № 67 по вулиці Леніна в місті Світловодську Кіровоградської області.
У спірному акті від 29.12.2012 зазначено, що вказане нерухоме майно належить на праві власності Світловодській міській раді.
На підставі зазначеного акта приватний нотаріус ОСОБА_1 посвідчив, що Спільне підприємство ТОВ "Світловодськпобут" належить на праві власності майно, що складається з нежитлових приміщень першого поверху та підвальних приміщень загальною площею 442,9 кв.м, що складає 9/100 часток будівлі, розташовані у п'ятиповерховій цегляній будівлі № 67 по вулиці Леніна в місті Світловодську Кіровоградської області, яке раніше належало Світловодській міській раді, та видала відповідне свідоцтво від 4 лютого 2013 року (т.1 а.с.21)
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджується, що 25 лютого 2013 року за Спільним підприємством ТОВ "Світловодськпобут" зареєстровано право приватної власності на 9/100 часток будівлі за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 67, що виникло на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 53, виданого 04 лютого 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_1
Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про нотаріат" право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Право на звернення до суду з позовом про незаконність нотаріальної дії чи відмови в її вчиненні мають заінтересовані особи (фізичні та юридичні), стосовно яких були вчинені нотаріальні дії, або які одержали відмову в їх вчиненні, тобто безпосередньо брали участь у нотаріальному процесі.
Особи, які не брали участі у вчиненні нотаріальних дій, але вважають, що їх права і охоронювані законом інтереси порушені нотаріальною дією, вправі звернутися до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта, але не до нотаріуса, а до інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір.
У п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" зазначено таку правову позицію: "Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, якщо позивач обґрунтовує недійсність правочину посиланням на неправомірні дії нотаріуса".
При розгляді справ, пов'язаних із визнанням правовстановлювальних документів на нерухоме майно недійсними, до участі у справі обов'язково залучається в якості відповідача власник, який набув право власності на підставі оспорюваного в суді документу.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 02.03.2016 скасовано рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04 червня 2015 року, яким позов Світловодської міської ради до приватного нотаріуса Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_1, треті особи: Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", Комунальне підприємство "Добробут" про оскарження нотаріальних дій було задоволено та визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, серія та номер 53, виданого 04 лютого 2013 року приватним нотаріусом ОСОБА_1
Зазначеним рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду в позові Світловодської міської ради до приватного нотаріуса Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_1, треті особи: Спільне підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", Комунальне підприємство "Добробут" про оскарження нотаріальних дій було відмовлено.
У задоволенні позову відмовлено, так як колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду прийшла до висновку, що Світловодська міська рада, яка не брала участі у виконавчому провадженні та при вчиненні нотаріальних дій, вважаючи, що нотаріальною дією порушені її права і охоронювані законом інтереси на спірне нерухоме майно, звернулася до суду з відповідним самостійним позовом про недійсність посвідченого акта до нотаріуса, який є неналежним відповідачем в цих правовідносинах, та не заявила вимог до інших суб'єктів спірних матеріальних правовідносин, з приводу яких виник спір. Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. При цьому суд виходив з того, що заміна неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції, але на стадії апеляційного розгляду справи правила щодо заміни відповідача або залучення співвідповідача не можуть бути застосовані.
Згідно частини 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При вирішенні спору господарський суд виходить з того, що Світловодська міська рада є законним власником цілої будівлі гуртожитку, розташованого в м. Світловодську по вул. Леніна, буд. 67, що підтверджується Свідоцтвом про право власності № 163 від 24 березня 2005 року, яке зареєстровано в Світловодському бюро технічної інвентаризації 24 березня 2005 року за реєстром № 425-3 та рішенням виконавчого комітету Світловодської міської ради № 231 від 21 березня 2005 року.
Світловодська міська рада відповідно до п. 1.4 Статуту комунального підприємства "Добробут" є власником цього підприємства і згідно п. 1.6 Статуту не відповідає за боргами КП "Добробут" (т.1 а.с. 100-108).
Втім, державним виконавцем ВДВС Світловодського МРУЮ був складений акт від 29.12.2012, затверджений начальником ДВС Світловодського МРУЮ 29.12.2012, про передачу арештованого відповідно до акта опису й арешту від 18.10.2011 нерухомого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися, а саме: нежитлові приміщення першого поверху та підвальні приміщення, загальною площею 442,9 кв.м, що складає 9/100 частини будівлі, розташовані у п'ятиповерховій цегляній будівлі № 67 по вул Леніна в м.Світловодську. У цьому ж акті зазначено, що вказане нерухоме майно належить на праві власності Світловодській міській раді, тобто майно не належало КП "Добробут" - боржнику у виконавчому провадженні.
На підставі зазначеного акта приватний нотаріус ОСОБА_1 посвідчив, що СП ТОВ "Світловодськпобут належить на праві власності майно що складається з нежитлових приміщень першого поверху та підвальних приміщень, загальною площею 442,9 кв.м, що складає 9/100 частини будівлі, розташовані у п'ятиповерховій цегляній будівлі № 67 по вулиці Леніна в місті Світловодську Кіровоградської області, яке раніше належало Світловодській міській раді та видала відповідне свідоцтво від 4 лютого 2013 року
У даному випадку виник спір про право на нерухоме майно, передане стягувачеві у виконавчому провадженні за результатами проведених виконавчих дій державним виконавцем, зокрема опису, арешту та передачі майна, що посвідчено приватним нотаріусом у оспорюваному позивачем свідоцтві про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо вони не відбулися. Позивач стверджує, що частина будівлі гуртожитку по вулиці Леніна, 67 у м. Світловодську, без згоди власника - Світловодської міської ради незаконно перейшла до стягувача - Спільного підприємства ТОВ "Світловодськпобут" у рахунок погашення боргових зобов'язань Комунального підприємства "Добробут".
Видача свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо вони не відбулися, врегульована главою 13 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, згідно якої якщо прилюдні торги (аукціон) оголошено такими, що не відбулися, нотаріус видає відповідне свідоцтво про передачу майна стягувачеві в рахунок погашення боргу на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта із зазначенням того, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися.
У акті про те, що прилюдні торги (аукціон) не відбулися, має бути зазначено: ким, коли і де проводилися прилюдні торги (аукціон); коротка характеристика майна; прізвище, ім'я, по батькові (найменування юридичної особи), місце проживання/місцезнаходження кожного покупця; дані про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно: назва правовстановлюючого документа, ким виданий, посвідчений (для нотаріусів зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, нотаріальний округ), дата видачі, посвідчення, номер за реєстром, орган реєстрації, дата та номер реєстрації; підстави, з яких прилюдні торги (аукціон) не відбулися.
Саме на підставі складеного державним виконавцем ВДВС Світловодського МРУЮ та затвердженого начальником ДВС Світловодського МРУЮ акта про передачу стягувачу нерухомого майна, арештованого відповідно до акту опису й арешту від 18 жовтня 2011 року, у зв'язку з тим, що торги не відбулися, від 29 грудня 2012 року, приватним нотаріусом ОСОБА_1 було видане свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо вони не відбулися, від 4 лютого 2013 року, яким посвідчено перехід права власності на спірне нежитлове приміщення (9/100 часток будівлі) до Спільного підприємства ТОВ "Світловодськпобут".
Зазначені акти державного виконавця ВДВС Світловодського МРУЮ про опис та арешт і про передачу стягувачу спірного нерухомого майна Світловодською міською радою не оспорювалися, оскільки міська рада не була стороною виконавчого провадження, а тому не мала процесуального права оскаржувати ці акти в судовому порядку, встановленому ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
Світловодська міська рада, яка не брала участі у виконавчому провадженні та при вчиненні нотаріальних дій, вважає, що нотаріальною дією порушені її права і охоронювані законом інтереси на спірне нерухоме майно.
Як вбачається зі змісту спірного акта від 29.12.2012 боржником у виконавчому провадженні є КП "Добробут", а майно, яке було передане стягувачу - СП ТОВ "Світловодськпобут" належало Світловодській міській раді, про що зазначено в акті.
Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна відноситься до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.
Акт від 29.12.2012 року не містить будь-яких відомостей стосовно того чи приймалось рішення Світловодською міською радою про відчуження нерухомого майна.
У матеріалах справи також відсутні докази того, що Світловодською міською радою, як власником комунального нерухомого майна, приймалося рішення про відчуження нерухомого майна, а саме частини будівлі гуртожитку по вулиці Леніна, 67 у м. Світловодську в рахунок погашення боргових зобов'язань КП "Добробут".
Проте, орган державної виконавчої служби не скористався інформацією з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та обтяження цих прав, тобто, не перевірив чи дійсно нерухоме майно належить боржнику - КП "Добробут", цим самим не дотримався положень ст. 28-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" (у чинній на той час редакції).
Виходячи з вищевикладених обставин суд дійшов до висновку про те, що акт від 29.12.2012 про передачу нерухомого арештованого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися, на підставі якого приватний нотаріус ОСОБА_1 видав свідоцтво від 04.02.2013, не містив відомостей про правовстановлюючі документи, що підтверджували б право власності боржника - КП "Добробут" на нерухоме майно, яке було передане Спільному підприємству ТОВ "Світловодськпобут".
Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені, зокрема частиною другою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
У пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав.
Законодавчо визначені способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний спосіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають найвищу юридичну силу (ст.ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечить цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом України (постанова від 21.05.2012 по справі № 6-20цс11).
З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позивач, звертаючись з позовом про визнання недійсним та скасування акту про передачу нерухомого арештованого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися від 29.12.2012, обрав вірний спосіб захисту свого права, такий спосіб захисту відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанови по справах № 916/127/15-г від 13.01.2016 та № 910/15985/14 від 18.02.2015).
Таким чином, позовні вимоги позивача (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.12.2015 (т.1 а.с.16) у частині визнання недійсним акту про передачу нерухомого арештованого майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися від 29.12.2012, відповідають способу захисту, передбаченому чинним законодавством, підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Водночас, з урахуванням положень ст.ст. 5, 12, 84 ГПК України, якими передбачено визнання недійсним акта державного чи іншого органу, спірний акт від 29.12.2012 господарським судом може бути визнано недійсним, оскільки скасування такого акта не узгоджується з положеннями ГПК України.
Поряд з цим, п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про нотаріат" та главою 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
За таких обставин, суд вважає, що при видачі приватним нотаріусом свідоцтва від 04 лютого 2013 року про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, реєстраційний № 53, не було дотримано вимог законодавства, оскільки свідоцтво оформлено за відсутності допустимих відомостей про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності саме боржника на майно.
Отже, вказане свідоцтво є правовстановлюючим документом, який посвідчує перехід права власності на нерухоме майно до набувача, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Позивач звернувся до господарського суду із заявою, клопотанням від 03.01.2016 (т.2 а.с. 53, 54) про те, щоб господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України вийшов за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для захисту прав та законних інтересів позивача.
Також 19.05.2016 позивач звернувся до господарського суду з клопотанням, у якому зазначено прохання відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України вийти за межі позовних вимог шляхом скасування свідоцтва про право власності від 04.02.2013, виданого 4 лютого 2013 року приватним нотаріусом і зареєстрованого в реєстрі за № 53.
Відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Виходячи з того, що вказане свідоцтво про право власності від 04.02.2013 було видане на підставі акту про передачу нерухомого арештованого майна стягувачу від 29.12.2012 з порушенням вимог закону, що підлягає визнанню недійсним, то господарський суд вважає, що клопотання позивача стосовно виходу судом за межі позовних вимог з метою визнання недійсним цього свідоцтва, є таким, що підлягає задоволенню.
Отже, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивача, який заявив про це клопотання.
Господарський суд дійшов до висновку про визнання недійсним свідоцтва, що видане та зареєстроване в реєстрі 4 лютого 2013 року за № 53 приватним нотаріусом на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником державної виконавчої служби Світловодського МРУЮ ОСОБА_3 29 грудня 2012 року, оскільки положеннями ст.ст. 5, 12, 84 ГПК України передбачено визнання недійсним акта державного чи іншого органу, але не скасування таких актів. .
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів та застосування наслідків недійсності правочину необхідно виходити з того, що прилюдні торги з реалізації нежитлових приміщень першого поверху та підвальних приміщень загальною площею 442,9 кв.м, що складає 9/100 часток будівлі, розташованих у п'ятиповерховій цегляній будівлі № 67 по вул. Леніна, м. Світловодськ Кіровоградської області, є такими, що не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців. Зазначене нерухоме майно знято з реалізації, що вбачається з листа Кіровоградської філії Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство юстиція" від 03.08.2012 № 961, адресованого Начальнику ВДВС Світловодського МРУЮ.
Так як позивач підтримав ці позовні вимоги у повному обсязі, заяви про врегулювання спору в цій частині позову від сторін до суду не надходили, позивач не відмовився від цих позовних вимог, то в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними прилюдних торгів та застосування наслідків недійсності правочину необхідно відмовити.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За визнання судом недійсним свідоцтва, виданого та зареєстрованого приватним нотаріусом у реєстрі 4 лютого 2013 року за № 53, судовий збір у розмірі 1827,00 грн у дохід державного бюджету стягується з Спільного підприємства ТОВ "Світловодськпобут", якому й було видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, оскільки останній виявив бажання залишити це майно за собою.
У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати недійсним акт про передачу майна стягувачу у зв'язку з тим, що торги не відбулися, затверджений начальником державної виконавчої служби Світловодського МРУЮ ОСОБА_3 29 грудня 2012 року, за яким Спільному підприємству товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" було передано нерухоме майно: нежитлові приміщення першого поверху та підвальні приміщення загальною площею 442,9 кв.м, що складає 9/100 часток будівлі, розташовані в п'ятиповерховій цегляній будівлі № 67 по вул. Леніна, м. Світловодськ Кіровоградської області.
Визнати недійсним свідоцтво, видане та зареєстроване в реєстрі 4 лютого 2013 року за № 53 приватним нотаріусом Світловодського міського нотаріального округу ОСОБА_1 на підставі акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, затвердженого начальником державної виконавчої служби Світловодського МРУЮ ОСОБА_3 29 грудня 2012 року, яким посвідчено, що Спільному підприємству товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" ідентифікаційний код 31678853, належить на праві власності майно: нежитлові приміщення першого поверху та підвальні приміщення загальною площею 442,9 кв.м, що складає 9/100 часток будівлі, розташовані в п'ятиповерховій цегляній будівлі № 67 по вул. Леніна, м. Світловодськ Кіровоградської області.
У задоволенні позовної вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів та застосування наслідків недійсності правочину відмовити.
Стягнути з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (ідентифікаційний код 31678853, адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2а) на користь Світловодської міської ради (ідентифікаційний код 35825788, адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Леніна, 14) витрати на судовий збір у сумі 1218,00 грн.
Стягнути з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (ідентифікаційний код 31678853, адреса: 27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2а) у доход Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок 31211206783002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, судовий збір у сумі 1827,00 грн. - у доход Державного бюджету, отримувач коштів УДК у м. Кіровограді, на рахунок 31211206783002 у ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 38037409, судовий збір у сумі 1827,00 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повне рішення складено 23.05.2016
Головуючий суддя О.А. Змеул
Суддя Н.В. Болгар
Суддя С.Б. Колодій