ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
17.05.2016Справа №910/5824/16
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»
доПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»
простягнення 16157 грн. 01 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Самборська Ю.В. - представник за довіреністю № 1377-16 від 25.12.2015;
від відповідача: не з'явились.
31.03.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 16157 грн. 01 коп.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування у зв'язку із завданням шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, водієм транспортного засобу РУТА-22, державний номер НОМЕР_2, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Крім того, разом із позовною заявою позивачем, відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України, було подано клопотання про витребування у відповідача Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712 та клопотання про направлення запиту до Моторного транспортного страхового бюро України про надання відомостей про Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 порушено провадження у справі № 910/5824/16, розгляд справи призначено на 19.04.2016.
18.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що розрахунок страхового відшкодування за Полісом АІ/1242712 було здійснено ним з урахуванням встановленого у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, - Ез = 0,41, у зв'язку з чим розмір страхового відшкодування становить 27737 грн. 85 коп. При цьому, відповідачем було сплачено позивачу страхове відшкодування за Полісом АІ/1242712 у розмірі 27237 грн. 85 коп. (27737 грн. 85 коп. - «мінус» 500 грн. 00 коп.).
18.04.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення щодо обґрунтування розрахунку позовних вимог, які суд долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 19.04.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 17.05.2016.
Розглянувши у судовому засіданні 17.05.2016 клопотання позивача про витребування у відповідача Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712, суд відмовив у його задоволенні з огляду на те, що при порушенні провадженні у справі судом, в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України, було зобов'язано відповідача надати суду копію Полісу АІ/1242712.
Крім того, розглянувши у судовому засіданні 17.05.2016 клопотання позивача про направлення запиту до Моторного транспортного страхового бюро України про надання відомостей про Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712, суд відмовив в його задоволенні, оскільки позивачем долучено до позовної заяви витяг з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, який містить всю інформацію, зазначену у Полісі АІ/1242712 (розмір франшизи, ліміт відповідальності відповідача, реквізити транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована за вказаним Полісом).
Представник позивача у судовому засіданні 17.05.2016 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 17.05.2016 не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 19.04.2016 та розпискою про оголошення перерви від 19.04.2016.
При цьому, суд зазначає, що відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, однак, враховуючи відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, та зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 17.05.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
Відповідно до Довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 9483129, виданої МВС України, витягу з кримінального провадження № 12014040230001092 та постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.02.2015 у справі № 214/1144/15-п (провадження 3/214/290/15), яка набрала законної сили 02.03.2015, встановлено, що 30.12.2014 ОСОБА_4, керуючи автобусом РУТА-22, державний номер НОМЕР_2, порушив п.п. 2.3.б та 12.3 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на автобус Мерседес-Бенц, державний номер НОМЕР_3, який у свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
12.05.2014 між Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (страховик) та Публічним акціонерним товариством «АрселорМіттал Берислав» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №MOD2672, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортними засобами, перелік яких наведено у Додатку № 2 до договору, зокрема автомобілем Тойота, державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 14 договору строк його дії встановлено з 24.05.2014 по 23.05.2015.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до рахунку № СФ-000010 від 05.01.2015, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Алмаз Сістемз», вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, становить 43894 грн. 86 коп. (разом з ПДВ).
Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015, складеного судовим експертом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (свідоцтво судового експерта НОМЕР_4) на підставі розрахунку вартості ремонту 07/15 від 14.01.2015 (система Audatex), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,41) та втрати товарної вартості становить 37596 грн. 03 коп.
Судом встановлено, що роботи, наведені у розрахунку вартості ремонту 07/15 від 14.01.2015 (система Audatex), на підставі якої судовим експертом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 складено Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 та визначено вартість матеріального збитку автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, які зазначені у протоколі огляду транспортного засобу від 12.01.2014, складеного судовим експертом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5.
Згідно зі страховим актом № 250100-12792-14 від 26.01.2015, складеним Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №MOD2672 від 12.05.2014 становить 43894 грн. 86 коп., на підставі якого, наказу про виплату страхового відшкодування від 26.01.2015 та повідомлення страхувальника про настання випадку позивачем 27.01.2015 було виплачене страхове відшкодування у розмірі 43894 грн. 86 коп. на рахунок СТО - Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз Сістемз», що підтверджується платіжним дорученням № 883 від 27.01.2015, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника автобусу РУТА-22, державний номер НОМЕР_2, була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 500 грн. 00 коп. (відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ).
Судом встановлено, що 11.03.2015 позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування за Полісом АІ/1242712 (претензія про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 43394 грн. 86 коп. вих № Н-245/03 від 10.03.2015), яка була отримана відповідачем13.03.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0411919203862, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Судом встановлено, що відповідачем було складено страховий акт № ОЦ/123/450/15/8196 від 14.01.2015 за Полісом АІ/1242712 про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 27237 грн. 85 коп. та виплачено позивачу грошові кошти у розмірі 27237 грн. 85 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 12.05.2016.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 16157 грн. 01 коп., які на його думку, є несплаченим відповідачем залишком страхового відшкодування за Полісом АІ/1242712.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту №MOD2672 від 12.05.2014, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 та від 23.09.2015 у справі № 3-303гс15.
Так як цивільно-правова відповідальність власника автобусу РУТА-22, державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм автобуса РУТА-22, державний номер НОМЕР_2, власнику транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АІ/1242712).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.
Однак, з огляду на те, що в наданому позивачем Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 встановлено наявність коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1 (Ез = 0,41), суд зазначає, що врахування даного Висновку для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, є обов'язковим, так як відповідач несе відповідальність за шкоду, заподіяну його страхувальником у межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та, відповідно, розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/1242712 обмежується даною вартістю.
Таким чином, єдиним належним та допустимим доказом вартості відновлювального ремонту автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, у даному випадку є Висновок експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 з огляду на встановлений у ньому коефіцієнт фізичного зносу вказаного транспортного засобу - Ез = 0,41.
Так, у відзиві на позовну заяву, поданому через канцелярію суду 18.04.2016, відповідач зазначив, що розрахунок страхового відшкодування за Полісом АІ/1242712 було здійснено ним з урахуванням встановленого у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, - Ез = 0,41, у зв'язку з чим розмір страхового відшкодування становить 27737 грн. 85 коп.
При цьому, відповідачем було сплачено позивачу страхове відшкодування за Полісом АІ/1242712 у розмірі 27237 грн. 85 коп. (27737 грн. 85 коп. - «мінус» 500 грн. 00 коп.).
Як встановлено судом, відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015, складеного судовим експертом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (свідоцтво судового експерта НОМЕР_4) на підставі розрахунку вартості ремонту 07/15 від 14.01.2015 (система Audatex), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез = 0,41) та з урахуванням втрати товарної вартості становить 37596 грн. 03 коп.
Згідно з пунктом 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.
Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.
Судом встановлено, що судовим експертом - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 вартість матеріального збитку автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, була визначена за формулою: У = Ср + См + Сс * (1 - Ез) + ВТВ, тобто 2359,80 грн. (вартість ремонтних робіт) + 5136,68 грн. (вартість матеріалів) + 34307,40 грн. (вартість деталей, які замінюються) * (1 - 0,41) + 9858,18 грн. = 37596,03 грн. (вартість матеріальної збитку).
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 встановлено не було.
При цьому, суд зазначає, що величина втрати товарної вартості не входить до складу вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який має відшкодовуватись відповідачем за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З огляду на те, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідно до Методики визначається за формулою Сврз (вартість відновлювального ремонту) = Ср (вартість ремонтних робіт) + См (вартість матеріалів) + Сс (вартість деталей, які замінюються), суд визнав за можливе самостійно визначити вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, з огляду на встановлені у Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 07/15 з визначення матеріального збитку від 14.01.2015 необхідні вихідні дані та значення коефіцієнту фізичного зносу (Ез = 0,41).
Так, 2359,80 грн. + 5136,68 грн. + 34307,40 грн. * (1 - 0,41) = 27737 грн. 85 коп.
Тобто, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 27737 грн. 85 коп.
З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, щодо порядку визначення ним розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу Тойота, державний номер НОМЕР_1.
Що стосується тверджень позивача, викладених в обгрунтуваннях розрахунку стягуваної суми, поданих через канцелярію суду 18.04.2016, стосовно того, що вартість відновлювального ремонту була визначена ним на умовах договору добровільного страхування (на підставі рахунку СТО без врахування коефіцієнта фізичного зносу), суд зазначає, що правовідносини, які виникають між страховиком та страхувальником за договором добровільного страхування транспортних засобів не є предметом дослідження у даній справі, натомість, суд досліджує правовідносини між страховиками, які виникли на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (який є за своєю правовою природою договором на користь третьої особи) та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з настанням страхового випадку та відшкодуванням шкоди позивачем, замість особи, яка її завдала (особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди).
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712 розмір франшизи складає 500 грн. 00 коп., розмір страхової суми (ліміту відповідальності) за шкоду, заподіяну майну - 50000 грн. 00 коп.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/1242712 у межах фактично здійснених ним витрат (43894 грн. 86 коп.), в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Тойота, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Ез = 0,41 (27737 грн. 85 коп.) та з урахуванням франшизи у розмірі 500 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу страхове відшкодування за Полісом АІ/1242712 у розмірі 27237 грн. 85 коп.
Як встановлено судом, відповідачем було складено страховий акт № ОЦ/123/450/15/8196 від 14.01.2015 за Полісом АІ/1242712 про виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 27237 грн. 85 коп. та виплачено позивачу грошові кошти у розмірі 27237 грн. 85 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 12.05.2016.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» належним чином виконало свої зобов'язання за Полісом АІ/1242712, сплативши Товариству з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» страхове відшкодування у повному обсязі, а саме у сумі 27237 грн. 85 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 16157 грн. 01 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, враховуючи твердження позивача, викладені в обґрунтуванні розрахунку стягуваної суми, поданих до суду 18.05.2016, щодо того, що розмір страхового відшкодування за Полісом АІ/1242712 обмежується лише фактичними витратами позивача та розміром франшизи за Полісом АІ/1242712, суд зазначає таке.
Так, у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, покладений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (винної особи), у межах встановлених даним Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, також встановлений і статтею 1194 ЦК України, якою передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, враховуючи положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1194 ЦК України, обов'язок з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, лежить на страховикові цієї особи у межах встановлених лімітів, з урахуванням франшизи та у межах шкоди, яка покривається страховиком згідно із законом та договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а у решті на особі, яка завдала цю шкоду, і яка не покрита її страховиком.
За загальним правилом згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Проте, Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність (пункт 22.1 статті 22 - межами ліміту відповідальності; стаття 29 - вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу (у випадку його наявності), розрахованого у порядку, встановленому законодавством; відповідно до пункту 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту).
Так, відповідно до пункту 22.1 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому або погодженим з ним особам, які, зокрема, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.
При цьому, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Враховуючи вищевказане, різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, який відшкодовує страховик згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Отже, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи, на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а різницю між реальними збитками і відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, як вказано вище, на підставі статті 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.
Наведене вище не суперечить правовій позиції, викладеній Верховним Судом України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, яка вказує, що Законами України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування (тобто у даному випадку - позивача) визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу.
Проте як наведено вище судом, ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стосується не обсягу зобов'язання страховика за договором добровільного страхування, а обсягу відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування перед третіми особами у випадку завдання його страховиком шкоди цим третім особам.
Відтак, викладений вище висновок суду щодо обов'язку відповідача як страховика за договором обов'язкового страхування здійснити виплату (страхове відшкодування) вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей пошкодженого у ДТП автомобіля третьої особи не суперечить та кореспондується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 15.04.2015 у справі № 3-50гс15, де вказано, що страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування набув права зворотної вимоги до страхувальника винної особи у сумі страхового відшкодування у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи.
Однак, межі відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування не повинні обов'язково дорівнювати сумі, право вимоги якої перейшло до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування.
Так, як встановлено судом, величина втрати товарної вартості входить, відповідно до Методики, до вартості матеріального збитку (реальних збитків). Зокрема, відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України №6-760цс15 від 16.12.2015.
Водночас, відповідач зобов'язаний здійснити страхове відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів лише в межах вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
При цьому, та частина збитків, яка не була відшкодована відповідачем, має бути відшкодована заподіювачем шкоди відповідно до ч. 1 ст. 1194 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 23.05.2016
Суддя І.М. Отрош