Кіровоградської області
16 травня 2016 рокуСправа № 912/723/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/723/16
за позовом Кіровоградської районної ради
до Приватного підприємства "С-Авто"
про розірвання договору та стягнення 37746,26 грн
за участю представників сторін:
від позивача - начальника відділу правового забезпечення та документообігу виконавчого апарату ОСОБА_1, довіреність № 01-10-153/1 від 31.03.2016;
від відповідача - адвоката ОСОБА_2, ордер серія КР № 002854 від 19.04.2016, витяг з угоди про захист (представництво) та надання правової допомоги від 15.04.2016.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.
Кіровоградська районна рада звернулась до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "С-Авто" про стягнення 33854,49 грн заборгованості з орендної плати, пені, штрафів та дострокове розірвання договору оренди приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району, № V-7/15 від 13 березня 2015 року з покладенням на відповідача судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати за договором у період з березня 2015 року по січень 2016 року, що призвело до утворення основної заборгованості у розмірі 22019,66 грн, нарахування пені за несвоєчасну або у не повному обсязі сплачену орендну плату (п. 3.9 договору) в сумі 878,86 грн, штрафу за наявність заборгованості більше ніж за три місяці (п. 3.9 договору) в сумі 11009,83 грн, штрафу за порушення терміну укладення договору страхування об'єкта оренди (п. 9.2.4 договору) у сумі 825 грн. У зв'язку з викладеним позивач, посилаючись на положення пункту 10.2 договору та частину 2 статті 651 Цивільного кодексу України, вважає наявними підстави для дострокового розірвання договору оренди приміщення у судовому порядку.
Ухвалою від 01.03.2016 господарським судом дана позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12 год.00 хв. 06.04.2016, від сторін витребувані необхідні для вирішення спору докази.
У зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали про порушення провадження у даній справі від 01.03.2016, господарським судом розгляд справи відкладено до 14 год. 30 хв. 20.04.2016 та повторно витребувано неподані докази, про що винесено відповідну ухвалу.
15.04.2016 позивачем подана заява за №01-20-193/2 про збільшення розміру майнових вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 24167,50 грн простроченої заборгованості з орендної плати за період з 01.02.2015 по 01.03.2016, 670,01 грн пені, 12083,75грн штрафу за наявність заборгованості більше ніж за три місяці, 825 грн штрафу за порушення терміну укладення договору страхування об'єкта оренди.
Господарським судом враховується право позивача на збільшення розміру позовних вимог, передбачене статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому вказана заява позивача приймається до розгляду та подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.
19.04.2016 відповідачем надано господарському суду відзив на позов (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог №01-20-193/2). Відповідач не визнає у повному обсязі позовну вимогу позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати, пені та штрафів з огляду на те, що після фактичного доступу до орендованих приміщень була виявлена неможливість користуватися ним, і, як наслідок, користування майном не здійснювалось, а тому відсутні підстави для стягнення орендної плати. Так відповідач наголошує, що відповідно до Звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 25.03.2015 № 6/15, що затверджений т.в.о. начальника КП "Архітектурно-планувальне бюро" ОСОБА_3 та підписаний виконавцем ОСОБА_4 (надалі - Звіт) фундаменти, зовнішні та внутрішні стіни та простінки, перекриття, покриття, перегородки, підлоги, сходи, конструкції даху та покрівлі перебувають у непридатному до нормальної експлуатації (категорія ІІІ) технічному стані, гараж перебуває в аварійному технічному стані (категорія IV), всі внутрішні інженерні мережі (електропроводка, водопостачання та водовідведення, опалення, вентиляція) перебувають в неробочому стані. За результатами обстеження технічного стану зроблено висновок, що вищезазначені будівлі не відповідають вимогам надійної технічної експлуатації, їх загальний технічний стан характеризується як категорія ІІІ (непридатний до нормальної експлуатації). Для відновлення в повному обсязі експлуатаційних якостей обстежених будівель та приведення їх до нормального технічного стану (категорія І) необхідно виконати капітальний ремонт (реконструкцію) згідно вимог чинних нормативних документів.
Відповідач неодноразово звертався за погодженням до позивача на здійснення невід'ємних поліпшень та забезпечення можливості використання орендованого майна за цільовим призначенням (під станцію технічного обслуговування та ремонту автомобілів), які були марними, з огляду на бездіяльність позивача.
У зв'язку із зазначеним відповідач стверджує, що ним користування майном не здійснювалось, а тому відсутні підстави для стягнення орендної плати з огляду на приписи частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України, відповідно до якої наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.. Водночас позовну вимогу про розірвання договору відповідач не заперечує, оскільки ним втрачено інтерес до орендованого майна із зазначених причин.
Ухвалою від 20.04.2016 за клопотанням позивача продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи до 11 год. 00 хв. 12.05.2016, витребувано від сторін необхідні докази.
06.05.2016 позивач надав господарському суду , серед іншого, відповідь ОКП “КООБТІ” №213-17 від 21.04.2016 на звернення Кіровоградської районної ради від 21.04.2016 за № 01-20-200/1, у якій повідомляється, що за даними Технічного паспорту, станом на дату його виготовлення, 28.05.2012, в комплекс будівель по вулиці Дарвіна, 21/26 входило: схематичний план земельної ділянки загальною площею 963,8 кв.м, поверховий план адміністративної будівлі Аа - загальною площею 88,3 кв.м; поверховий план гаражу з оглядовими ямами Вв1, в2 - загальною площею 196,9 кв.м; експлікація площ. Також у вказаному листі міститься пояснення, що у свідоцтві про право власності на комплекс будівель вказано площу лише основної адміністративної будівлі, господарські будівлі та споруди вказані тільки з зазначенням літери без зазначення площі.
На підтвердження даних обставин позивачем подано копію Технічного паспорта на комплекс будівель по вулиці Дарвіна, 21/26 у м. Кіровограді, яка долучена господарським судом до матеріалів справи.
Відповідачем 10.05.2016 надано додаткові письмові пояснення до своїх заперечень на позов. Так відповідач зазначає, що постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.12.2015 у справі № 404/1571/15-а (провадження № 2-а/404/222/15), що набрала законної сили 11.02.2016, позов ОСОБА_5 до Кіровоградської районної ради задоволено, визнано протиправними дії комісії Кіровоградської районної ради на право укладання договорів оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл Кіровоградського району Кіровоградської області в частині визнання переможцем конкурсу 21 січня 2015 року щодо укладання договору оренди приміщення за адресою м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 21/26 ОСОБА_6, скасоване зазначене рішення комісії, зобов'язано Кіровоградську районну раду провести повторний конкурс на право оренди вказаного приміщення. Саме це рішення комісії стало підставою для укладення Договору оренди приміщення № V-7/15 від 13.03.2015.
У зв'язку із зазначеним відповідач посилається на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену у пункті 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", відповідно до якої якщо вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ГПК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України). Реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).
У судовому засіданні 12.05.2016 за клопотанням представника відповідача розпочато фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Сторони подали додаткові пояснення в обґрунтування своїх доводів і заперечень.
Адвокат ОСОБА_2Ю, представник відповідача, подав клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів та заявив про стягнення з позивача на користь відповідача витрат у сумі 6400грн, сплачених за послуги адвоката, у разі відмови у позові.
У відповідності до приписів частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.05.2016 господарським судом оголошена перерва до 14 год.00хв. 16.05.2016.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд
Рішенням № 95 від 02.09.2011 восьмої сесії шостого скликання Кіровоградської районної ради "Про управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл району" затверджено, зокрема, перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл району (додаток 2). До вказано переліку включено Комплекс споруд колишнього КДБ за адресою: м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 21/26 (а.с. 11, том 2).
Право комунальної власності на комплекс за вказаною адресою підтверджується Свідоцтвом на право власності від 30.07.2012 серія САЕ № 684005 (а.с. 14-15, т. 1), що видане Обласним комунальним підприємством "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації". Так в описі об'єкта зазначено: загальна площа 88,3 кв.м; адмінбудівля, Аа, загальна площа 88,3 кв.м; гараж, Вв1в2; вимощення, ІІ. Водночас відповідно до відомостей, внесених до Технічного паспорту в комплекс будівель по вул. Дарвіна, 21/26 у м. Кіровограді входить: схематичний план земельної ділянки загальною площею 963,8 кв.м, поверховий план адміністративної будівлі Аа - загальною площею 88,3 кв.м; поверховий план гаражу з оглядовими ямами Вв1, в2 - загальною площею 196,9 кв.м; експлікація площ.
Дослідивши вказані документи у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що приміщення адміністративної будівлі загальною площею 88,3 кв.м , гаражі загальною площею196,9 кв.м., вимощення, розміщені за адресою: м. Кіровоград, вул. Дарвіна 21/26, належить до спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району (форма власності комунальна), управління яким здійснює Кіровоградська районна рада.
Враховуючи зазначене, господарський суд встановив, що у комунальній власності перебуває весь об'єкт, тобто крім адмінбудівлі площею 88,3 кв.м., також є гараж Вв1в2 та вимощення ІІ.
Статтею 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено порядок укладення договору оренди, зокрема частиною 6 вказаної статті передбачено, що порядок проведення конкурсу визначається органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
На виконання цієї статті Заступник голови Кіровоградської районної ради прийняв розпорядження № 01-03-72-гр від 30.12.2014 "Про забезпечення конкурсних засад при наданні в оренду майна спільної власності територіальних громад сіл району"(а.с.2-4, т.1). У вказаному розпорядженні визначено, що у разі надходження двох або більше заявок з пропозицією укласти договір оренди, зокрема, на об'єкт за адресою м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 21/26, керуватися Порядком проведення конкурсу, затвердженим рішенням шістнадцятої сесії Кіровоградської районної ради п'ятого скликання № 173 від 25.07.2008, затверджено склад конкурсної комісії, визначено, що конкурс буде проведено 21.01.2015.
Відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл району, що є Додатком 1 до рішення шістнадцятої сесії Кіровоградської районної ради п'ятого скликання № 173 від 25.07.2008, конкурс на право оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найбільшу орендну плату за умови забезпечення виконання інших умов конкурсу.
Згідно Розділу III Порядку, умовами визначення переможця конкурсу є: розмір орендної плати; ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта. Цим же розділом передбачено інші умови конкурсу. Основним критерієм визначення переможця є максимальний розмір орендної плати при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу. На підставі протоколу комісії голова районної ради погоджує умови договору оренди або надає дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл району. Договір вважається укладеним з дня затвердження його на пленарному засіданні районної ради.
Відповідною комісією проведено конкурс, хід якого відображено у Протокольному рішенні засідання конкурсної комісії від 21.01.2015 (а.с. 179-180, т. 1).
Конкурсна комісія ухвалила рішення передати об'єкт в оренду ОСОБА_6
Рішенням Кіровоградської районної ради № 341 від 13.03.2015 затверджено Договір оренди приміщення та гаражів від 13.03.2015, укладеного заступником голови Кіровоградської районної ради ОСОБА_7 з директором ПП "С-Авто" ОСОБА_6 (надалі - Договір).
Зазначеним договором передбачено, що Орендодавець і Кіровоградська районна рада - на підставі акта приймання-передачі передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно спільної власності територіальних громад сіл району, приміщення загальною площею 254 кв.м в тому числі 88,3 кв.м - площа офісного приміщення та 165,7 кв.м. - площа гаражів), розміщене за адресою: м. Кіровоград вул. Дарвіна, 21/26 ( п.п.1.1,1.2 Договору оренди). Приміщення, що орендується, належить до спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району, що підтверджується відповідним Свідоцтвом.
Згідно із зазначеним Договором (розділ 3. Орендна плата) орендна плата становить за перший місяць оренди - 1650,00 гри. помножено на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.1 Договору). Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць, помножений на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору). Орендна плата перераховується Орендодавцю до 15 числа наступного місяця після місяця, за який здійснюється платіж (п. 3.4 Договору). Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України (п. 3.7. Договору). Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, перераховується Орендодавцю з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість по ній складає загалом не менше , ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості (п.3.9 Договору).
Відповідно до Договору оренди Кіровоградська районна рада як Орендодавець свої обов'язки (п.7.1., п.7.2 договору) виконала в повному обсязі: приміщення, що орендується, передано Орендарю, що засвідчується відповідним актом прийому-передачі майна (а.с. 16, т. 1). Однак Орендар, ПП "С-Авто", свій обов'язок за даним договором щодо своєчасної і у повному обсязі сплати орендної плати (п.5.2 Договору) з березня 2015 року і по лютий 2016 року не виконував.
У зв'язку з цим позивачем заявлено до стягнення 24167,50 грн. заборгованості з орендної плати.
Крім того на підставі п.3.9 Договору за несплату орендної плати позивач нарахував пеню у сумі 670,01 грн, штраф за наявність заборгованості не менше, ніж три місяці у сумі 12083,75 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача штраф у сумі 825 грн, відповідно до пункту 9.2.4. Договору. Згідно цього пункту передбачена умова - у разі несвоєчасного укладення договору страхування орендованого майна на користь Орендодавця в термін, зазначений в пункті 5.7. Договору Орендар сплачує штраф у розмірі 50% від суми місячної орендної плати. За змістом пункту 5.7 Договору оренди передбачено, що Орендар протягом місяця після укладання цього Договору зобов'язаний застрахувати орендоване майно від ризику випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди на користь Орендодавця в порядку, визначеному законодавством, з поданням копії страхового полісу Орендодавцю.
Відповідач не надав доказів сплати орендної плати та страхування об'єкта оренди, заперечуючи можливість використання об'єкта за призначенням та необізнаність його про такий поганий стан об'єкта.
Твердження відповідача про його необізнаність про дійсний стан об'єкта оренди спростовується матеріалами справи.
Так у Протокольному рішенні конкурсної комісії від 21.01.2015 зафіксовано виступ директора ПП “С-Авто” ОСОБА_6, як учасника конкурсу, відповідно до якого ним подана пропозиція щодо збільшення розміру орендної плати порівняно із запропонованою раніше (1495,36грн) лише до 1650грн, оскільки приміщення знаходиться у поганому стані і потребує значних вкладень.
В акті прийому-передачі майна до Договору від 13 березня 2015 року зазначено стан майна - потребує капітального ремонту покрівля та поточного ремонту внутрішня сторона (середина) будівлі. Орендарем підписано цей акт без зауважень.
Крім того директор ПП “С-Авто” ОСОБА_6 є депутатом Кіровоградської районної ради і входив до складу комісії з питань власності, промисловості, будівництва, транспорту, енергетики та зв'язку, що підтверджується наданою позивачем копією Додатку до рішення першої сесії Кіровоградської районної ради шостого скликання від 03.12.2010 №11 (а.с.172-174, т.1). Враховуючи коло повноважень вказаної постійної комісії господарський суд ставить під сумнів твердження відповідача про його необізнаність щодо технічного стану орендованого об'єкта.
Спростовується таке твердження відповідача також протоколами засідань конкурсної комісії позивача від 09.12.2014 та від 30.12.2014 (а.с.175-181, т.1), на яких вирішувалися питання щодо права оренди комунального майна, зокрема, і приміщення за адресою: м.Кіровоград, вул. Дарвіна 21/26. ПП “С-Авто” приймало участь у вказаних конкурсах, що свідчить про свідому і наполегливу зацікавленість відповідача в отриманні права оренди на спірний об'єкт.
Поряд з цим, господарський суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, що орендований об'єкт перебуває у стані, який унеможливлює його використання за цільовим призначенням.
Дійсно, як зазначає відповідач, на його звернення двічі позивачем створювалися комісії по вивченню стану цього приміщення, проте жодна з цих комісій не дійшла висновку про їх непридатність та неможливість їх використання за цільовим призначенням. Відповідні акти по обстеженню приміщення не були оформлені такими комісіями, відповідні рішення районною радою, як органом, наділеним правом управління комунальним майном, не приймалися.
Щодо звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 25.03.2015 № 6/15, виконавцем якого є ОСОБА_4, то, як свідчать матеріали справи, такий звіт Кіровоградською районною радою не замовлявся та не затверджувався. Даний звіт не було також затверджено комісією по обстеженню будівлі, створеною на підставі розпорядження голови районної ради від 23.03.2015 № 01-03-12-гр. Листом районної ради від 11.09.2015 № 01-20-562/2, який був вручений директору ПП "С-Авто" ОСОБА_6 особисто і містить відповідну відмітку про отримання, роз'яснено, що даний звіт не може вважатися результатом роботи всієї комісії та доказом неможливості використання відповідного майна, оскільки цей звіт є виключно окремою думкою ОСОБА_4, а не позицією всієї комісії або районної ради. Цим же листом орендарю було роз'яснено необхідність сплати орендної плати, а також механізм реалізації права на дострокове розірвання договору оренди приміщення, якщо приміщення його не влаштовує для здійснення підприємницької діяльності.
Враховуючи зазначене позивачем, як органом, наділеним правом управління вказаним приміщенням не встановлено, що воно перебуває у стані, що унеможливлює його використання за цільовим призначенням.
Крім того, слід зазначити, що жодних приписів компетентних державних органів, зокрема інспекції праці, органів пожежного, санітарно-епідемічного нагляду тощо, щодо неможливості використання приміщення для ремонту автомобілів та здійснення підприємницької діяльності сторонами не подано.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди, правовідносини за яким регулюються Главою 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 Глави 29 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Так, стаття 759 Цивільного кодексу передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується переди наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Як зазначено вище позивач виконав свої зобов'язання за Договором щодо передачі об'єкта оренди.
У відповідності до вимог частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 3 статті 285 Господарського кодексу України, п. 3.4. Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Однак, Орендар свої зобов'язання за Договором не виконав.
Як зазначено вище відповідно до пункту 3.2. Договору розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати за попередній місяць, помножений на індекс інфляції за поточний місяць.
Всупереч вказаній нормі Договору позивач здійснив розрахунок заборгованості по орендній платі не у відповідності до вимог вказаної умови Договору.
Господарський суд здійснив власний розрахунок орендної плати. Так з 13.03.2015 по 31.03.2015 сума орендної плати становить 1157,86 грн (1650 грн*110,8%=1828,20 грн; 1828,20грн : 31день * 19днів); за квітень 2015 року - 2084,15 грн (1828,20 грн * 114%); за травень 2015 року - 2130,00 грн (2084,15 грн * 102,2%); за червень 2015 року - 2138,52 грн (2130,00 грн * 100,4%); за липень 2015 року - 2117,13 грн (2138,52 грн * 98%); за серпень 2015 року - 2100,19 грн (2117,13 грн * 99,2%); за вересень 2015 року - 2148,49 грн (2100,19 грн * 102,3%); за жовтень 2015 року - 2120,56 грн (2148,49 грн * 98,7%); за листопад 2015 року - 2162,97 грн (2120,56 грн * 102,0%); за грудень 2015 року - 2178,11 грн (2162,97 грн * 100,7%); за січень 2016 року - 2197,71 грн (2178,11 грн * 100,9%); за лютий 2016 року - 2188,92 грн (2197,71 грн * 99,6%).
Таким чином, за розрахунком господарського суду заборгованість по орендній платі (строк оплати якої наступив) станом на 15.03.2016 становить 24 724,61 грн.
Водночас, не виходячи за межі позовних вимог, господарський суд задовольняє позов в цій частині в розмірі заявленому позивачем - 24 167,50 грн.
Відповідач, заперечуючи свій обов'язок по сплаті орендних платежів у зв'язку із фактичним невикористанням об'єкта, наголошує, що в разі здійснення ремонту, на який позивач не надавав згоди, він би здійснював підприємницьку діяльність, і, як наслідок, сплачував би орендну плату. Проте надання такої згоди Орендодавцем є правом, а не його обов'язком. Крім того у даному випадку діють норми спеціального Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який містить імперативну вимогу щодо обов'язку орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі незалежно від наслідків господарської діяльності (частина 3 статті 18, частина 1 статті 19).
Так відповідач повідомляє, що 06.07.2015 директором ПП "С-Авто" ОСОБА_6 на адресу заступника голови Кіровоградської районної ради ОСОБА_7 було направлено лист із проханням вирішення питання про погодження кошторисного розрахунку вартості будівництва загальною вартістю 487 126 грн, проте, за твердженням відповідача, відповіді на цей лист він не отримав. Водночас сам відповідач зазначає про розгляд цього питання на засіданні постійної комісії з питань власності, промисловості, будівництва, транспорту, енергетики та зв'язку, де відповідачу було вказано, що сума вартості робіт є завеликою та потребує зменшення. На спростування того, що Кіровоградською районною радою не було надано відповідачу на цей лист офіційну відповідь, Кіровоградська районна рада подала копію листа від 17.07.2015 № 01-20-434/2 "Про розгляд листа", який надіслано поштою на адресу відповідача, де роз'яснено, який пакет документів необхідно подати відповідачеві до районної ради для розгляду цього питання.
Натомість орендарем необхідні документи не подані, проте 29.07.2015 подано заяву, написану власноручно ОСОБА_6, де останній зазначає, що на лист районної ради від 17.07.2015 № 01-20-434/2 (який як стверджується у відзиві на позовну заяву відповідач не отримував) він надає до районної ради опис передбачуваних поліпшень, кошторис витрат на їх проведення та копію проектно-кошторисної документації.
Оскільки наданий відповідачем пакет документів не відповідав вимогам Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 03.10.2006 №1523, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2006 за №1123/12997, на застосування якого сторони погодилися при укладенні спірного Договору, господарський суд вважає, що у відповідача відсутні підстави стверджувати про наявність доказів, які доводять неможливість використання орендованого майна впродовж дії Договору оренди через обставини, за які він не відповідає.
Відповідач прийняв за Договором в оренду об'єкт, який перебував у стані, що потребував капітального ремонту (покрівля) та поточного ремонту (внутрішня сторона (середина) будівлі, опалення, каналізація, водопостачання в ньому відсутні, що підтверджується Актом прийому-передачі майна до Договору від 13.03.2015.
Також відповідач не був позбавлений доступу до вказаного орендованого майна.
Зазначені обставини та листування між орендодавцем та орендарем, на яке посилається відповідач, стосовно обстеження приміщення та складені в односторонньому порядку Звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта, дефектний акт і зведений кошторис, що не погоджені орендодавцем, не можуть слугувати підставою для застосування положень частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України.
Щодо листа директора ПП "С-Авто" ОСОБА_6 від 01.09.2015 про надання реструктуризації заборгованості з орендної плати, яким він фактично визнав наявну заборгованість та свій обов'язок її сплатити, то слід зазначити, що в матеріалах справи міститься лист Кіровоградської районної ради адресований ОСОБА_6 і ним отриманий, про що свідчить його особистий підпис про отримання, яким підтверджується непогодження позивачем такої реструктуризації боргу з одночасною вимогою позивача про термінове погашення заборгованості з орендної плати.
Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 670,01 грн та штраф у розмірі 12083,75 грн.
У відповідності до приписів частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до вимог статті 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено обов'язок учасників господарських відносин сплатити штрафні санкції у разі порушення ними правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до пункту 3.9. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, перераховується Орендодавцю з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми заборгованості за кожний прострочений календарний день оплати відповідно до чинного законодавства України. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість по ній складає загалом не менше, ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості.
Перевіривши розрахунок позивача господарський суд з ним не погоджується. Так позивач нараховує пеню на заборгованість за поточний місяць починаючи з 13.03.2015, 16.04.2015, 16.05.2015, 16.06.2015, 16.07.2015 тощо, тобто позивач не бере до уваги положення Договору (пункт 3.4.), відповідно до якого орендна плата та відшкодування плати за користування земельною ділянкою перераховується Орендарю до 15 числа наступного місяця, після місяця, за який здійснюється платіж.
Так позивач на заборгованість за березень 2015 року (1011,29 грн) здійснює нарахування пені у сумі 58,18 грн за період 13.03.2015 - 16.04.2015, а обов'язок щодо сплати такої заборгованості у відповідача сплинув 14.04.2015, тому лише з 15.04.2015 позивач має право нараховувати пеню. Враховуючи зазначений позивачем період, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, здійснює перерахунок пені за період 15.04.2015 -16.04.2015 на суму 1011,29 грн і її розмір складає 3,32 грн.
На заборгованість за квітень 2015 року (1828,20 грн) позивач здійснює нарахування пені у сумі 93,16 грн за період 16.04.2015 - 16.05.2015, а обов'язок щодо сплати такої заборгованості у відповідача сплинув 14.05.2015, тому лише з 15.05.2015 позивач має право нараховувати пеню. Враховуючи зазначений позивачем період, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, здійснює перерахунок пені за період 15.05.2015 -16.05.2015 на суму 1828,20 грн і її розмір складає 6,01 грн.
На заборгованість за травень 2015 року (2084,15 грн) позивач здійснює нарахування пені у сумі 93,16 грн за період 16.05.2015 - 16.06.2015, а обов'язок щодо сплати такої заборгованості у відповідача сплинув 15.06.2015 (14.06.2015 - вихідний день, неділя, а тому в силу приписів частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку є перший робочий день - 15.06.2015, понеділок), тому лише з 16.06.2015 позивач має право нараховувати пеню. Враховуючи зазначений позивачем період, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, здійснює перерахунок пені за період 16.06.2015 -16.06.2015 на суму 2084,15 грн і її розмір складає 3,43 грн.
На заборгованість за червень 2015 року (2130,00 грн) позивач здійснює нарахування пені у сумі 108,54 грн за період 16.06.2015 - 16.07.2015, а обов'язок щодо сплати такої заборгованості у відповідача сплинув 14.07.2015, тому лише з 15.07.2015 позивач має право нараховувати пеню. Враховуючи зазначений позивачем період, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, здійснює перерахунок пені за період 15.07.2015 -16.07.2015 на суму 2130,00 грн і її розмір складає 7,00 грн.
На заборгованість за липень 2015 року (2138,52 грн) позивач здійснює нарахування пені у сумі 112,49 грн за період 16.07.2015 - 16.08.2015, а обов'язок щодо сплати такої заборгованості у відповідача сплинув 14.08.2015, тому лише з 15.08.2015 позивач має право нараховувати пеню. Враховуючи зазначений позивачем період, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, здійснює перерахунок пені за період 15.08.2015 -16.08.2015 на суму 2138,52 грн і її розмір складає 7,03 грн.
На заборгованість за серпень 2015 року (2117,13 грн) позивач здійснює нарахування пені на суму 793,92 грн за період 16.08.2015-27.08.2015 у сумі 41,71 грн, тоді коли обов'язку щодо сплати орендної плати у відповідача ще не виникло та на суму 1323,21 грн за період 28.08.2015-16.09.2015 у сумі 62,64 грн. Обов'язок щодо сплати заборгованості за серпень у відповідача збіг 14.09.2015, тому лише з 15.09.2015 позивач має право нараховувати пеню. Враховуючи зазначений позивачем період, зазначений позивачем розмір заборгованості, господарський суд, не виходячи за межі позовних вимог, здійснює перерахунок пені за період 15.09.2015 -16.09.2015 на суму 1323,21 грн і її розмір складає 3,92 грн.
На заборгованість за вересень 2015 року (2100,20 грн) позивач здійснює нарахування пені у сумі 27,96 грн за період 16.09.2015 - 24.09.2015, тоді коли обов'язку щодо сплати орендної плати у відповідача за цей місяць ще не виникло, а тому за такі періоди пеня взагалі не підлягає нарахуванню.
На заборгованість за листопад 2015 року (2120,57 грн) позивач здійснює нарахування пені у сумі 55,70 грн за період 25.09.2015 - 16.10.2015, тоді коли обов'язку щодо сплати орендної плати за такий місяць у відповідача ще не виникло, а тому у цій частині пеня нарахована безпідставно.
Враховуючи зазначене, розмір пені, що правомірно нарахований позивачем складає 30,71 грн.
Щодо штрафу відповідно до пункту 3.8. Договору, то він нарахований позивачем правомірно і підлягає стягненню у повному обсязі - 12083,75 грн.
Щодо штрафу відповідно до пункту 9.2.4. Договору за незастрахування відповідачем об'єкта оренди, то він також має бути стягнутий, оскільки відповідач не надав доказів виконання свого обов'язку за Договором щодо страхування об'єкта, а його посилання на лист експерта зі страхування ПрАТ СК "Уніка" ОСОБА_8 про неможливість застрахування об'єкта даною страховою компанією згідно її внутрішнього Положення, не доводить неможливості застрахувати об'єкт оренди взагалі, зокрема і в іншій страховій компанії.
Водночас до матеріалів справи долучена постанова Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21.12.2015 у справі №404/1571/15-а (провадження № 2-а/404/222/15), що набрала законної сили 11.02.2016, відповідно до якої позов ОСОБА_5 до Кіровоградської районної ради задоволено, визнано протиправними дії комісії Кіровоградської районної ради на право укладання договорів оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл Кіровоградського району Кіровоградської області, в частині визнання переможцем конкурсу 21 січня 2015 року щодо укладання договору оренди приміщення за адресою м. Кіровоград, вул. Дарвіна 21/26 ОСОБА_6, скасовано зазначене протокольне рішення засідання конкурсної комісії від 21.01.2015, зобов'язано Кіровоградську районну раду провести повторний конкурс на право оренди вказаного приміщення.
Зазначена постанова мотивована тим, що комісією, утвореною відповідно до розпорядження голови районної ради №01-03-72-гр від 30.12.2014, в порушення Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл району, що є Додатком 1 до рішення Кіровоградської районної ради від 25 липня 2008 року № 173, під час засідання 21 січня 2015 року не враховано основний критерій визначення переможця (максимальний розмір орендної плати при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу).
В мотивувальній частині вказаної постанови Кіровського районного суду наведено обставини, які в силу частини третьої статті 35 ГПК України не потребують доказування у даній справі. Порядок проведення конкурсу для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, згідно з частиною шостою статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", встановлюється органами місцевого самоврядування, у власності яких знаходиться зазначене майно.
Відповідно до Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл району, що є Додатком 1 до рішення Кіровоградської районної ради від 25 липня 2008 року № 173, конкурс на право оренди полягає у визначенні орендаря, який запропонував найбільшу орендну плату за умови забезпечення виконання інших умов конкурсу.
Згідно Розділу III Порядку, умовами визначення переможця конкурсу є: розмір орендної плати; ефективне використання об'єкта оренди за цільовим призначенням; дотримання вимог експлуатації об'єкта. Цим же розділом передбачено інші умови конкурсу. Основним критерієм визначення переможця є максимальний розмір орендної плати при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу. На підставі протоколу комісії голова районної ради погоджує умови договору оренди або надає дозвіл на передачу в оренду нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл району. Договір вважається укладеним з дня затвердження його на пленарному засіданні районної ради.
Таким чином, внаслідок визначення конкурсною комісією переможця з порушенням вказаних правил, Кіровський районний суд міста Кіровограда дійшов висновку про протиправність дій цієї комісії та їх невідповідність вимогам Порядку та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
При цьому, Протокольне рішення комісії Кіровоградської районної ради на право укладання договорів оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл Кіровоградського району Кіровоградської області від 21 січня 2015 року було передумовою укладання 13 березня 2015 року між Кіровоградською районною радою та Приватним підприємством "С-Авто" договору оренди приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району № V-7/15 та в подальшому затвердження цього договору сесією ради.
Викладені обставини свідчать про наявність передумов та правових підстав для визнання недійсним вказаного договору оренди як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом. Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Так, при розгляді питань укладання (в т.ч. дійсності або недійсності) господарських договорів необхідно керуватись нормами ГК України, які стосуються особливостей правового регулювання господарських договорів, відповідними нормами ЦК України й інших законів.
За змістом частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 207 ГК України судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
Згідно з частиною 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення. Частиною 3 статті 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, визнане судом недійсним, також вважається недійсним з моменту його виникнення. Якщо ж за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним з моменту його виникнення і припиняється на майбутнє, а не з моменту укладення.
Враховуючи визнання протиправними дій комісії, які викладені у Протокольному рішенні комісії Кіровоградської районної ради на право укладання договорів оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл Кіровоградського району Кіровоградської області від 21 січня 2015 року, та скасування рішення цієї комісії, яке слугувало підставою для укладення Договору оренди, останній підлягає визнанню недійсним, в силу вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, як такий, що суперечить Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та прийнятому у його відповідності Порядку проведення конкурсу на право оренди майна спільної власності територіальних громад сіл району, який затверджений рішенням Кіровоградської районної ради № 173 від 25.07.2008 (частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України).
Водночас господарський суд бере до уваги положення частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, відповідно до якої виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі № 3-38гс14.
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
При цьому слід зауважити, що зі змісту Договору випливає, що зобов'язання за ним можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (вже здійснене користування об'єктом оренди), а тому господарський суд одночасно із визнанням Договору недійсним вважає за необхідне зазначити, що зобов'язання за ним припиняються лише на майбутнє.
Окрім зазначеного господарський суд звертає увагу, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки у рішенні господарського суду, а в силу закону, тому зобов'язання за Договором припиняються на майбутнє з моменту набрання законної сили рішення про визнання Договору недійсним.
За викладених обставин господарський суд у відповідності до вимог пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України приймаючи рішення вважає за необхідне визнати недійсним Договір оренди, оскільки він суперечить законодавству, водночас виконання зобов'язань за Договором оренди припиняються на майбутнє з дня набрання рішенням законної сили, а тому до стягнення підлягають як сума основної заборгованості так і штрафні санкції за неналежне виконання Договору оренди.
Щодо позовної вимоги про розірвання Договору оренди, то вона не підлягає задоволенню з огляду на визнання такого Договору господарським судом недійсним.
За викладених обставин господарський суд частково задовольняє позовну вимогу майнового характеру у розмірі 37 106,96 грн, з яких 24 167,50 грн основної заборгованості, 30,71 грн пені, 12083,75 грн штрафу та 825 грн штрафу; відмовляє у задоволенні позовної вимоги немайнового характеру про розірвання договору; визнає за власною ініціативою недійсним Договір оренди.
З майнової вимоги господарський суд у відповідності до частини 1 статті 49 ГПК України покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; з немайнової вимоги про розірвання договору судовий збір покладається на позивача. Крім того за визнання недійсним Договору оренди, як з немайнової вимоги, господарський суд покладає судовий збір на обидві сторони, оскільки визнаючи недійсним повністю пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої-четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору (пункт 3.17.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Крім того адвокатом ОСОБА_2, який представляв відповідача у даній справі, заявлено клопотання, у разі відмови в позові, стягнути з позивача на користь відповідача 6400 грн сплачених за послуги адвоката. На підтвердження таких витрат господарському суду подано копії Угоди від 15.04.2016 про захист (представництво) та надання правової допомоги, що укладена між Адвокатським об'єднанням "Адвокатська фірма "Волосян Пільгуй і партнери" та ПП "С-Авто", посвідчення адвоката ОСОБА_2 та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КР № 41, витягу з Єдиного реєстру адвокатів України та оригінал квитанції до прибуткового касового ордера № 27 від 28.04.2016, відповідно до якого головним бухгалтером Адвокатського об'єднання "Адвокатська фірма "Волосян Пільгуй і партнери" прийнято від ПП "С-Авто" через ОСОБА_6 6 400 грн.
Вирішуючи питання розподілу витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, господарський суд бере до уваги частину 6 статті 49 ГПК України, відповідно до якої стягнення таких сум при частковому задоволенні позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також позицію викладену у пункті 6.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України". Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини шостої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові у позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони. Пунктом 3 статті 22 Правил адвокатської етики встановлено принцип розумного обґрунтування розміру витрат за виконання адвокатом доручення клієнта про надання правової допомоги. Оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження розумності витрат, а їх розмір є неспіврозмірним із ціною позову щодо майнової вимоги, та із немайновими вимогами, господарський суд вважає, що суму витрат на оплату послуг адвоката слід зменшити до 3 000 грн і їх розподіл здійснити у відповідності вимог частини 6 статті 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (50,56% - на позивача, 49,44% - на відповідача). Отже на позивача покладаються судові витрати по оплати послуг адвоката у розмірі 1516,80 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
Визнати недійсним Договір оренди приміщення, що належить до спільної власності територіальних громад сіл Кіровоградського району № V-7/15 від 13 березня 2015 року, укладений між Кіровоградською районною радою та Приватним підприємством "С-Авто", припинивши зобов'язання за ним на майбутнє.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "С-Авто" (27602, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Созонівка, вул. Паркова, 1, ідентифікаційний код 37277271) на користь Кіровоградської районної ради (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 25, ідентифікаційний код 23684886) 24 167,50 грн основної заборгованості, 30,71 грн пені, 12083,75 грн штрафу, 825 грн штрафу та 1354,71 грн судового збору.
Стягнути з Кіровоградської районної ради (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 25, ідентифікаційний код 23684886) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030101) 689 грн судового збору.
Стягнути з Приватного підприємства "С-Авто" (27602, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с.Созонівка, вул. Паркова, 1, ідентифікаційний код 37277271) на користь спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030101) 689 грн судового збору.
Стягнути з Кіровоградської районної ради (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 25, ідентифікаційний код 23684886) на користь Приватного підприємства "С-Авто" (27602, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Созонівка, вул. Паркова, 1, ідентифікаційний код 37277271) 1516,80 грн витрат за послуги адвоката.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 20.05.2016.
Суддя Є. М. Наливайко