61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02
16.05.2016 р. Справа № 905/442/15
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.,
при секретарі судового засідання Степаненко Д.І.
розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фадж”, м. Київ на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції щодо невиконання наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р.
по справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фадж”, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Трейдинг-2014”, м. Маріуполь
про зобов'язання звільнити займане майно
за участю представників сторін:
від скаржника ( позивача): не з'явився;
від ВДВС: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. у справі № 905/442/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Фадж”, м. Київ про зобов'язання звільнити займане майно задоволені у повному обсязі.
11.01.2016р. на виконання вищевказаного рішення були видані відповідні накази.
21.03.2016 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Фадж”, м. Київ на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, в якій скаржник просить: 1) визнати незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції з невиконання наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. про зобов'язання ТОВ “ОСОБА_1 Трейдинг-2014” звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125; 2) визнати недійсною постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ВП № 50346766 від 03.03.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті виконавчого документа); 3) зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції вчинити виконавчі дії, направлені на виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. про зобов'язання ТОВ “ОСОБА_1 Трейдинг-2014” звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.
В обґрунтування поданої скарги заявник вказував, що вищезазначена постанова винесена з порушення вимог законодавства, а саме ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження”.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглянути зазначену скаргу за його відсутності.
Представники відповідача та ВДВС в судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши матеріали скарги, господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.
Згідно ч.1 ст.116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
У відповідності до ст. 1 зазначеного Закону завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
На підставі ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» та з урахуванням приписів наведених норм, на державного виконавця покладено обов'язок прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
З матеріалів справи вбачається, що стягувачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Фадж» було направлено на адресу Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського управління юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2016 р., яка була отримана останнім, про що свідчить відмітка про отримання від 26.02.2016 р.
Постановою про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 50346766 від 03.03.2016 р. було відмовлено в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу по справі № 905/442/15 від 11.01.2016р. у зв'язку з його невідповідністю вимогам п. 1 ч. 2 ст. 22 та п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Ухвалою Вищого господарського суду України було зупинено виконання рішення господарського суду Донецької області від 26 серпня 2015 року та постанови Донецького апеляційного господарського суду від 9 листопада 2015 року у справі №905/442/15 до закінчення їх перегляду в порядку касації.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015 р. рішення господарського суду Донецької області від 26 серпня 2015 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 9 листопада 2015 року у справі № 905/442/15 - залишено без змін.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України “Про виконавче провадження” виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання, зокрема, протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 2 вказаної статті строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
11.01.2016 р. на виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. у справі № 905/442/15 були видані відповідні накази, в яких зазначено, що накази дійсні для пред'явлення до 23.12.2016 р.
Приймаючи до уваги, що в оскаржуваній постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 50346766 від 03.03.2016р. зазначено, що заява про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 26.08.2015р. у справі № 905/442/15 була подана 01.03.2016р., господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку стягувачем строк пред'явлення наказу до виконання не був пропущений.
Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено вичерпний перелік підстав, за яких державний виконавець вправі відмовити у відкритті провадження, серед яких - наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження (п.8 ч.1 ст.26 Закону). Так, відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
При цьому, за змістом п.8 ч.1 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» обставини, які зумовлюють відмову у прийнятті виконавчого документу до виконання повинні бути встановлені законом.
Державним виконавцем у якості підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. про зобов'язання ТОВ “ОСОБА_1 Трейдинг-2014” звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 також зазначено п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Як встановлено судом, нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125, яке згідно наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “ОСОБА_1 Трейдинг-2014”, м. Маріуполь звільнити, знаходиться у Жовтневому районі м. Маріуполя, а отже, згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження», підлягає виконанню саме Жовтневим відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції.
За таких обставин господарський суд дійшов висновку, що вимоги скаржника про визнання недійсною постанови Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ВП № 50346766 від 03.03.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті виконавчого документа) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в цій частині.
Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст. ст.86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фадж”, м. Київ на бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції, в якій скаржник просить: 1) визнати незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції з невиконання наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. про зобов'язання ТОВ “ОСОБА_1 Трейдинг-2014” звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125; 2) визнати недійсною постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції ВП № 50346766 від 03.03.2016р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті виконавчого документа); 3) зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції вчинити виконавчі дії, направлені на виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. про зобов'язання ТОВ “ОСОБА_1 Трейдинг-2014” звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125 - задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції з невиконання наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. про зобов'язання ТОВ “ОСОБА_1 Трейдинг-2014” звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125.
Визнати недійсною постанову Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) ВП № 50346766 від 03.03.2016р.
Зобов'язати Жовтневий відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції вчинити виконавчі дії, направлені на виконання наказу господарського суду Донецької області від 11.01.2016р. про зобов'язання ТОВ “ОСОБА_1 Трейдинг-2014” звільнити нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 125
Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.
Ухвала є обов'язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду в порядку розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.В. Бокова