номер провадження справи 18/25/16
19.05.2016 справа № 908/1030/16
за позовом приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “ГРАВЕ УКРАЇНА” (юридична адреса: 01001, АДРЕСА_1; поштова адреса: 79044, місто Львів, вул. Метрологічна, 2)
до відповідача приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, 40, оф. 210)
про стягнення страхового відшкодування у розмірі 6282,44 грн.
Суддя Носівець В.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
До господарського суду Запорізької області 19.04.2016 р. звернулося приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ГРАВЕ УКРАЇНА” з позовною заявою до приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” про стягнення страхового відшкодування у розмірі 6282,44 грн.
Ухвалою суду від 20.04.2016 року порушено провадження у справі № 908/1030/16, присвоєно справі номер провадження 18/25/16, судове засідання призначене на 19 травня 2016 року. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 19.05.2016 р., судом прийнято рішення.
До суду 10.05.2016 року від позивача надійшло клопотання вих. № 71953 від 25.04.2016 р., в якому позивач ПАТ “СК “ГРАВЕ УКРАЇНА” просив проводити розгляд справи без участі представника позивача; на виконання вимог ухвали суду від 20.04.2016 р. надав копію статуту позивача, повідомив суд, що ним у позовній заяві наведено нормативне обґрунтування заявлених позовних вимог.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Підставою для звернення з позовом до суду є несплата відповідачем шкоди, завданої особою, винною у ДТП, відповідальність якої застраховано відповідачем. Спричинення шкоди сталося внаслідок скоєння 16.03.2015 р. дорожньо-транспортної пригоди в м. Києві, пр. Червонозоряний, 11 за участю автомобіля “Деу” державний номер 42083КТ під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 Відповідно до довідки ДАІ про обставини справи та постанови Солом'янського районного суду м. Києва, дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_1 Позивачем, на підставі Страхового акту № СНТ/101016719/2 від 22.04.2015 р., звіту про оцінку автомобіля № 162 від 30.03.2015 р. та розрахунку страхового відшкодування, виплачено 29.04.2015 р. за договором № 101016719 від 27.06.2014 р. 6792,44 грн. страхового відшкодування. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля “Деу” державний номер 42083КТ застрахована відповідачем на підставі полісу АІ/0365369. Отже, до позивача перейшло право вимоги в тій частині, що страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяну шкоду.
На адресу суду 10.05.2016 року від ПрАТ «УАСК АСКА» надійшов відзив № 298-17/з від 06.05.2016 р., відповідно до якого відповідач підтвердив факт обізнаності про скоєння 16.03.2015 р. дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля “Деу” державний номер 42083КТ, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована ПрАТ «УАСК АСКА» за полісом АІ/0365369. Зазначено, що відповідачем ДТП визнано страховим випадком та призначено до сплати ПрАТ “ГРАВЕ УКРАЇНА” 6282,44 грн., які на момент розгляду справи судом не сплачено. Просив розглянути справу за відсутністю представника ПрАТ «УАСК АСКА».
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Судом задоволені клопотання представників сторін щодо розгляду справи за їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд
Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Солом'янського району підпорядкованого УДАІ ГУМВС України в м. Києві № 59594549 на просп. Червонозоряний, у Соломянському районі м. Києва 16.03.2015 р. об 11:30 год. сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобіля “ЗАЗ-DAEWOO” державний номер 42083КТ під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 (арк. с. 27)
Постановою Соломянського районного суду м. Києва у справі № 760/5165/15-п (провадження № 3-1738/15) від 23.03.2015 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем Деу д.н.з. 420-83КТ, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем Рено д.з.н. АА6582ОЕ, що призвело до пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.
Власником транспортного засобу “RENAULT CLIO” реєстраційний номер НОМЕР_2, 2008 року випуску, згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САТ642269, є ТОВ “АС КОНСАЛТ” (арк.с. 30).
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “ГРАВЕ УКРАЇНА” (страховик, позивач у справі) та ТОВ “АС КОНСАЛТ” (страхувальник) 27.06.2014 р. уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 101016719 за умовами якого страховик зобов'язується відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження або конструктивної загибелі транспортного засобу RENAULT CLIO, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, рік випуску 2008, внаслідок, зокрема, ДТП (надалі - договір) (арк. с. 31).
У зв'язку з настанням випадку, який мав ознаки страхового, 16.03.2015 р. страхувальник повідомив про нього страховику, подавши відповідну заяву-повідомлення про випадок з транспортним засобом вх. № 60271 (арк. с. 29), а 21.04.2015 року страхувальник звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування за договором страхування від 27.06.2014 р. № 101016719 (арк. с. 16).
ПрАТ “Страхова компанія “ГРАВЕ УКРАЇНА” 22.04.2015 р., на підставі звіту про оцінку автомобіля НОМЕР_3 № 162 від 30.03.2015 р. (арк. с. 17-25), ремонтної калькуляції № 162/15к від 30.03.2015 р. (арк. с. 20-22), складено страховий акт № СНТ/101016719/2 (арк. с. 15), відповідно до якого зазначена вище ДТП визнана страховим випадком, за яким страхове відшкодування складає суму 6792,44 грн. У відповідному розділі акту зазначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом перерахунку ТОВ “АС КОНСАЛТ” 6792,44 грн. (арк. с. 15).
Сума страхового відшкодування в розмірі 6792,44 грн. перерахована 29.04.2015 р. на рахунок ТОВ “АС КОНСАЛТ”, що підтверджується платіжним дорученням № 53546 із призначенням платежу: “Виплата страх. відшкод. ТОВ АС КОНСАЛТ по Стр. акту №СНТ/101016719/2 від 22.04.2015 р., авт. АА6582ОЕ без ПДВ” (арк. с. 14).
На момент скоєння зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля ЗАЗ-DAEWOO державний номер 42083КТ, застрахована його власником - ОСОБА_3 у приватному акціонерному товаристві «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» за полісом № АІ/0365369.
У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність винної особи застрахована в ПАТ “Українська акціонерна страхова компанія АСКА” (надалі - відповідач), страховик звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування № 62905 від 22.06.2015 р. про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП у розмірі 6792,44 грн. (арк. с. 12)
Несплата відповідачем страхового відшкодування стала підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.
Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
При цьому п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту, слід враховувати розмір франшизи за страховим полісом АІ/0365369, що становить 510,00 грн.
Положеннями ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Відповідно до статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
При суброгації до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. Таким чином, розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування. Якщо розрахунок здійснювався за іншими правилами, ніж зазначено в договорі страхування, то при визначенні розміру вимоги страховика, який підлягає задоволенню, до заподіювача шкоди із суми, виплаченої страховиком страхувальнику, виключається виплата, не передбачена договором.
Суд дійшов висновку, що після сплати позивачем страхового відшкодування відбувся перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки, який регулюється положеннями ст. 993 ЦК України.
З огляду на те, що страховик за договором добровільного страхування виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля НОМЕР_4 шляхом оплати відновлювального ремонту із дотриманням правил договору страхування, отже позивач отримав право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, а оскільки цивільно-правова відповідальність власника джерела підвищеної небезпеки застрахована, то до страхової компанії, тобто до приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», у межах фактичних витрат.
Враховуючи франшизу у розмірі 510,00 грн., сума несплаченого страхового відшкодування складає 6282,44 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Доказів виплати страхового відшкодування в порядку суброгації відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (юридична адреса: 69005, місто Запоріжжя, вулиця Перемоги, 97-А; адреса для листування: 69002, м. Запоріжжя, вулиця Червоногвардійська, буд. 40, офіс 210, ідентифікаційний код 13490997) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» (юридична адреса: 01001, АДРЕСА_1; поштова адреса: 79044, місто Львів, вул. Метрологічна, 2, ідентифікаційний код 19243047) 6282,44 грн. (шість тисяч двісті вісімдесят дві грн. 44 коп.) страхового відшкодування в порядку суброгації, 1378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 20 травня 2016 р.
Суддя В.В. Носівець