17 травня 2016 року Справа № 10/171-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач)
Суддів:Короткевича О.Є., Полякова Б.М.,
розглянувши касаційні скарги ОСОБА_4 та арбітражного керуючого Федорова Миколи Миколайовича
на ухвалугосподарського суду Вінницької області від 03.11.2015
та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2016
у справі № 10/171-09 господарського суду Вінницької області
за заявоюДержавної податкової інспекції у місті Вінниці
до товариства з обмеженою відповідальністю "Рудан"
про банкрутство
за участю представників сторін: ОСОБА_6 - ОСОБА_7 та гр. ОСОБА_6
Ухвалою господарського суду Вінницької області у справі №10/171-09 від 03.11.2015 (Суддя - Стефанів Т.В.) відмовлено в затвердженні мирової угоди від 18.02.2015 року, укладеної боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Рудан", в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Федорова М. М., з одного боку, та кредитори боржника в особі голови комітету кредиторів Кожухаря В. В., з другого боку, та інвестор - громадянин України ОСОБА_4, з третього боку. Задоволено клопотання співзасновника ТОВ "Рудан" ОСОБА_6 (вх.№06-52/4065/415, вх. №06-52/9350/15) про припинення провадження у справі №10/171-09. Припинено провадження у справі №10/171-09.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 (головуючий суддя: Юрчук М.І., судді: Демянчук Ю.Г., Крейбух О.Г.) апляційну скаргу арбітражного керуючого - ліквідатора Федорова Миколи Миколайовича від 28.12.2015 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу інвестора у справі про банкрутство громадянина України ОСОБА_4 від 28.12.2015 залишено без задоволення.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 03 листопада 2015 року у справі №10/171-09 залишено без змін.
У своїх касаційних скаргах ОСОБА_4 та арбітражний керуючий Федоров Микола Миколайович просять скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 та прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду, укладену 18.02.2015 між боржником - ТОВ "Рудан", в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Федорова Миколи Миколайовича, кредиторами боржника, в особі голови комітету кредиторів Кожухаря В.В. та інвестором - громадянином України ОСОБА_4 Клопотання співзасновника ТОВ "Рудан" ОСОБА_6 про припинення провадження у справі №10/171-09 залишити без розгляду, пославшись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 23, 31, 36, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Під час розгляду даної справи попередніми судовими інстанціями встановлено, що у провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №10/171-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудан" порушена за заявою Державної податкової інспекції у м. Вінниці, на підставі ст. 52 Закону про банкрутство.
Постановою від 19.11.2009 боржника - ТОВ "Рудан" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Засновник ТОВ "Рудан" ОСОБА_6 неодноразово звертався до місцевого господарського суду із клопотаннями про припинення провадження у даній справі про банкрутство, як безпідставно порушеної.
19.02.2015 року арбітражним керуючим - ліквідатором Федоровим Миколою Миколайовичем до господарського суду Вінницької області подано заяву вих..№02-09/46 від 19.02.2015 (а.с.64-65, т.5) про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником ТОВ "Рудан" в особі арбітражного керуючого - ліквідатора Федорова М.М. та кредиторами боржника, в особі голови комітету кредиторів Кожухаря В.В., який діяв на підставі рішення комітету кредиторів №1 від 12.02.2015 року, та інвестором громадяноном України ОСОБА_4. До заяви додано текст мирової угоди від 18.02.2015 (а.с.66-67, т.5).
Судами встановлено, що у п. 2 мирової угоди визначено, що заборгованість ТОВ "Рудан" перед кредиторами, визнана господарським судом Вінницької області, становить 2277,08грн.:
1. Вінницька ОДПІ Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницький області - 619,32 грн.
2. Виконавча дирекція Вінницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 839,58 грн.
3. Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці - 620,10 грн.
4. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - 198,08 грн.
Згідно п. 3 мирової угоди, інвестор приймає на себе зобов'язання погасити вимоги кредиторів (які зазначені у п. 2 мирової угоди) в обмін на корпоративні права боржника у розмірі 100% статутного капіталу на протязі п'яти банківських днів, з моменту набрання чинності ухвали господарського суду Вінницької області про затвердження даної мирової угоди.
Пунктом 5 мирової угоди передбачено, що виконання інвестором п. 4 даної мирової угоди є підставою, у відповідності до ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", для проведення державної реєстрації змін до установчих документів боржника щодо зміни складу учасників боржника на інвестора.
Відмовляючи у затвердженні мирової угоди суд першої інстанції із висновком якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що запропонована мирова угода суперечить чинному законодавству.
Припиняючи провадження у даній справі суд першої інстанції рішення якого підтримав суд другої інстанції виходив з того, що співзасновником ТОВ "Рудан" ОСОБА_6 було здійснено повне погашення грошових вимог всіх кредиторів у даній справі на загальну суму 2277,08 грн. шляхом внесення готівкових коштів на банківські рахунки кредиторів.
Погоджуючись із наведеними висновками попередніх судових інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з такого.
Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Стаття 35 Закону про банкрутство передбачає можливість укладення мирової угоди на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Відповідно ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.
За приписами ч. 1 ст. 38 вказаного Закону до заяви про затвердження мирової угоди додаються: текст мирової угоди; протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди; список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості; зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою; письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.
Частиною 6 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Встановлено, що провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Рудан" здійснюється за спрощеною процедурою за заявою ініціюючого кредитора (податкового органу), як щодо відсутного боржника в порядку ст. 52 Закону про банкрутство.
Враховуючи наведені законодавчі положення та встановлені обставини справи, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що укладення мирової угоди у справі про банкрутство, яка порушена з особливостями передбаченими у ст. 52 Закону про банкрутство, не передбачено та погоджується із цих підстав із висновками попередніх судових інстанцій щодо відмови у задоволенні клопотання ліквідатора ТОВ "Рудан" про затвердження мирової угоди (заява вих.№02-09/46 від 19.02.2015.
Щодо правомірності припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рудан", слід зазначити таке.
Згідно ч. 7 ст.40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.
Таким чином господарський суд першої інстанції рішення якого підтримав апеляційний господарський суд обґрунтовано припинив провадження у даній справі, оскільки встановив обставини передбачені у наведеній вище нормі щодо повного погашення всіх кредиторських вимог засновником ТОВ "Рудан" ОСОБА_6
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (ст. 1117 ГПК України).
Доводи касаційних скарг ОСОБА_4 та арбітражного керуючого Федорова Миколи Миколайовича не спростовують правильних висновків попередніх судових інстанцій, що викладених у оскаржуваній ухвалі та постанові, фактично зводяться до переконання колегії суддів переоцінити обставини справи, що не є компетенцією касаційної інстанції, з огляду на приписи ст. 1115, 1117 ГПК України.
Враховуючи межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Вінницької області від 03.11.2015 та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2016, відповідають вимогам матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційні скарги ОСОБА_4 та арбітражного керуючого Федорова Миколи Миколайовича залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Вінницької області від 03.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.02.2016 у справі № 10/171 09 залишити без змін.
Головуючий Л.В. Жукова
Судді О.Є. Короткевич
Б.М. Поляков