17 травня 2016 р. Справа № 903/142/16
Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі
за позовом -Виробничо-комерційного підприємства "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю,
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Канн",
- Малого приватного підприємства "Венто"
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів:
-ОСОБА_2
про визнання іпотеки припиненою Суддя Бондарєв С.В.
За участю представників сторін:
від позивача 1: Кузьмін Д.Л.-дов. від 17.03.2016р. №17/3/16-1Д
від позивача 2: Кузьмін Д.Л.-дов. від 17.03.2016р. №17/3/16-3Д
від позивача 3: Кузьмін Д.Л.-дов. від 17.03.2016р. №17/3/16-2Д
від відповідача: Омельчук М.М.-дов. №295-19 від 25.02.2016р.
від третьої особи: : ОСОБА_3-дов. від 21.03.2016р. р.№850
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та третьої особи роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст.ст. 22, 27 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.
В судовому засіданні 17.05.2016 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суть спору: Позивачі- Виробничо-комерційне підприємство "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Товариство з обмеженою відповідальністю "Канн", Мале приватне підприємство "Венто" - звернулися до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання іпотеки припиненою, в якому просили суд:
- визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-01 укладеного між ПАТ "Західінкомбанк" та ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ, припиненою;
- визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-02 укладеного між ПАТ "Західінкомбанк" та ТзОВ "Канн", припиненою;
- визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-03 укладеного між ПАТ "Західінкомбанк" та МПП "Венто", припиненою.
В обґрунтування позовних вимог посилались на сплив строків позовної давності до основного зобов'язання, а тому правовідносини іпотеки, що виникли між відповідачем та позивачами 21.12.2007р., на їхню думку, також припинилися.
В правове обґрунтування позовних вимог посилались на ст.ст. 257, 264, 266 ЦК України, ЗУ "Про іпотеку".
Крім того, просили суд залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).
Ухвалою суду від 14.03.2016р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 06.04.2016р. на 11:30год.
22.03.2016р. представник позивачів звернувся до господарського суду Волинської області з клопотанням від 21.03.2016р. (вх. № 01-54/2426/16 від 22.03.2016р.), в якому просить здійснити розгляд справи № 903/142/16 в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку із віддаленістю господарського суду Волинської області від місця перебування представника; проведення відеоконференції доручити Господарському суду Житомирської області (10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65).
Ухвалою суду від 22.03.2016р. клопотання представника позивачів про участь у судовому засіданні 06.04.2016р. по справі № 903/142/16 в режимі відеоконференції задоволено.
30.03.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від представника позивачів надійшла до суду заява №б/н від 28.03.2016р. (вх.№01-68/28/16 від 30.03.2016р.), в якій він, позовні вимоги підтримав та просив задоволити останні в повному обсязі, вказавши щодо доказів виконання основного зобов'язання, то ПАТ "Західінкомбанк" в 2010 році зверталося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Виробничо-комерційного підприємства "Аркуш" у формі ТзОВ, МПП "Венто", ТзОВ "Канн" про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2012 року було вирішено звернути стягнення на вищевказані предмети іпотеки.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19.09.2012 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2012р. було скасовано в частині вимог банка до Виробничо-комерційного підприємства "Аркуш" у формі ТзОВ, МПП "Венто", ТзОВ "Канн" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказав, що термін користування кредитними коштами був встановлений ПАТ "Західінкомбанк" за кредитним договором до 21.12.2012 року. Однак, ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до суду в листопаді 2010 року з вимогою стягнення всієї суми кредиту, тим самим встановивши новий відлік строку позовної давності. З часу скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції у вересні 2012 p., ПАТ "Західінкомбанк" більше не зверталося до суду.
Зауважив, що за таких обставин, враховуючи, що з моменту останнього звернення банка з позовом про стягнення кредитних коштів до суду минуло більше трьох років, а рішення про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на предмет іпотеки так і не було винесено, строк позовної давності щодо вимог банка до Виробничо-комерційного підприємства "Аркуш", ТзОВ "Канн", МПП "Венто" сплив, так само сплив і строк позовної давності за основним зобов'язанням ОСОБА_2
Статтею 266 ЦК передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Зазначив, що таким чином, іпотека, яка виникла на підставі укладених з ПАТ "Західінкомбанк" договорів є припиненою.
Щодо обґрунтування залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_2, повідомив, що 21.12.2007 р. між останнім та КБ "Західінкомбанк" у формі ТзОВ (наразі - ПАТ "Західінкомбанк") було укладено кредитний договір №211207/2203-279, згідно якого ОСОБА_2 отримав право на користування кредитною лінією у розмірі 2 395 000 грн. із сплатою 19 % річних; термін користування - до 21 грудня 2012 року. Згодом додатковими угодами до Кредитного договору був збільшений розмір ліміту кредитування до 3 500 000 грн.
В забезпечення виконання основного зобов'язання банк уклав наступні договори:
- Договір іпотеки №279-01 від 21.12.2007р. з ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ. Предмет іпотеки: нежитлова будівля (хмелесушка), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4;
- Договір іпотеки №279-02 від 21.12.2007 року з ТзОВ "Канн". Предмет іпотеки: 4-х кімнатна квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- Договір іпотеки №279-03 від 21.12.2007 року з МПП "Венто". Предмет іпотеки - магазин, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.
Зазначив, що таким чином, ОСОБА_2 є позичальником кредитних коштів за основним зобов'язанням, що виникло на підставі кредитного договору №211207/2203-279 від 21.12.2007р., укладеного з ПАТ "Західінкомбанк". З позивачами - ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ, ТзОВ "Канн", МПП "Венто" та ПАТ "Західінкомбанк" 21.07.2007 р. було укладено договори іпотеки зазначені вище. А тому, рішення суду по даній справі може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_2 щодо сторін спору.
Долучив до матеріалів справи письмові підтвердження від 28.03.2016р. №№28/3/16-2, 28/3/16-1, 28/3/16-1, копії статуту МПП "Венто" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників МПП "Венто" протоколом №20/16 від 08.02.2016р., статуту ТзОВ "Канн" (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТзОВ "КАНН" протоколом №12/16 від 05.02.2016р. та статуту ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ протоколом №15/16 від 04.02.2016р.
05.04.2016р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від представника відповідача надійшло до суду клопотання №426-19 від 05.04.2016р. (вх.№01-54/3100/16 від 05.04.2016р.), в якому він просив суд відкласти розгляд даної справи, в зв'язку з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання 06.04.2016р. через зайнятість в іншому судовому процесі.
Долучив до матеріалів справи копію ухвали Рівненського апеляційного господарського суду у справі №903/1073/15 від 23.03.2016р.
В судовому засіданні 06.04.2016р. представник позивачів позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі.
Крім того, просив суд і задоволити клопотання щодо залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).
Проти задоволення судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечив.
Відповідач- в судове засідання 06.04.2016р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033863351 від 18.03.2016р.
Ухвалою суду від 06.04.2016р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання та необхідність витребування додаткових доказів по справі, а також залучення до участі в справі третьої особи.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).
В судовому засіданні 04.05.2016р. представник позивачів позовні вимоги підтримав.
Водночас, звернувся до суду з клопотанням б/н від 04.05.2016р. (вх.№01-66/64/16 від 04.05.2016р.), в якому просив суд, в зв'язку з необхідністю ознайомлення з запереченнями відповідача на позовну заяву та необхідністю надання додаткових доказів та пояснень по справі, продовжити строк розгляду спору та відкласти розгляд справи.
Представник відповідача в судовому засіданні 04.05.2016р. та в письмових запереченнях №555-19 від 29.04.2016р. (вх.№ 01-54/3951/16 від 04.05.2016р.) позов заперечив, вказавши, що 28.05.2014р. Правлінням національного банку України прийнято рішення про віднесення ПАТ "Західінкомбанк" до категорії неплатоспроможних (Постанова Правління НБУ №316 від 28.05.2014 року). На підставі цієї постанови Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла Рішення № 38 від 28.05.2014р. про виведення з ринку ПАТ "Західінкомбанк" та здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до постанови Правління НБУ від 22.07.2014р. №433 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.07.2014р. №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Західінкомбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Банку". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №221 від 10.07.2015р. про призначення Костенка І.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Західінкомбанк".
21.12.2007 року між ОСОБА_2 та КБ "Західінкомбанк" ТОВ було укладено кредитний договір №211207/2203-279, згідно якого ОСОБА_2 отримав право на користування кредитною лінією у розмірі 2 395 000,00 грн. зі сплатою 19% річних, терміном до 21.12.2012р. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника було укладено наступні договори: іпотеки №279 від 21.12.2007 року між Банком та ВКП "Аркуш" у формі ТОВ; іпотеки № 279-01 від 21.12.2007 року між Банком та ТОВ "Канн"; іпотеки №279-03 від 21.12.2007 року між Банком та МПП "Венто"; іпотеки №279-04 від 21.12.2007 року між Банком та ОСОБА_6
Також було укладено ряд договорів поруки.
Повідомив, що оскільки ОСОБА_2 не виконував свої зобов'язання з погашення кредиту ПАТ "Західінкомбанк" звернулося з позовом про захист своїх інтересів.
17.04.2012р. Богунським районним судом міста Житомира у справі №2-769/2012 задоволено позов Банку, звернуто стягнення на іпотечне майно. Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 19.09.2012р. вказане рішення Богунського районного суду міста Житомира було скасовано в частині вимог Банку до ВКП "Аркуш" у формі ТОВ, МПП "Венто" та ТОВ "Канн", оскільки вимоги юридичної особи до юридичної особи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
28.03.2013р. Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження №37221009 про примусове виконання виконавчого листа № 2-769/12, виданого 01.02.2013р. про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_6
На сьогодні виконавче провадження №37221009 про примусове виконання виконавчого листа № 2-769/12 триває.
Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).
Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.
Станом на 19.04.2016р. заборгованість ОСОБА_2 не погашена і становить 3 134 591,82грн. за кредитом та 979 108,57грн. за відсотками (довідка по рахунку НОМЕР_1).
Отже, зобов'язнання є ширшим поняттям ніж договір, а кредитний договір є підставою для виникнення зобов'язань по ньому.
Стаття 599 ЦК України гласить: зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Аналогічне положення міститься і у п. 8.1. договору іпотеки №279-01, п.8.1. договору іпотеки № 279-02, п.8.1. договору іпотеки №279-03. Згідно пункту 8.1. цих договорів: "цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, державної реєстрації у встановленому законом порядку, і діє до повного виконання майновим поручителем-іпотекодавцем (позичальником) зобов'язань за даним договором, кредитним договором та додатковими до них договорами".
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.
Зауважив, що сплив строків позовної давності міг би бути підставою для відмови у позові ПАТ "Західінкомбанк" до позичальника та іпотекодавців, але жодним чином не може бути підставою для задоволення позову іпотекодавців про припинення договорів іпотеки, оскільки основне зобов'язання ОСОБА_2 не припинено.
Долучив до матеріалів справи копію кредитного договору №211207/2203-279 від 21.12.2007року, довідку по рахунку НОМЕР_1 від 19.04.2016р., копії договорів іпотеки №279-01, №279-02, №279-03, 1-2 сторінок статуту ПАТ "Західінкомбанк", наказу ФГВФО № 221 від 10.07.2015р., рішень ФГВФО №132 від 10.07.2015р., №63 від 23.07.2014 р., №38 від 28.05.2014р. та виписки з ЄДР щодо ПАТ "Західінкомбанк".
Водночас, проти задоволення судом клопотання представника позивачів про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи не заперечив.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів- ОСОБА_2 в судове засідання 04.05.2016р. не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду спору, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301033917109 від 13.04.2016р.
Ухвалою суду від 04.05.2016р. з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, надання можливості представнику позивачів ознайомитися з запереченнями представника відповідача та зважаючи на необхідність витребування додаткових доказів по справі, на підставі ст.69, п. 3 ст. 77 ГПК України, було задоволено клопотання позивачів, як винятковий випадок, продовжено термін розгляду справи та відкладено розгляд спору.
Крім того, зобов'язано сторін представити суду: позивачів-додаткові письмові пояснення з врахуванням заперечень відповідача; відповідача- додаткові пояснення з врахуванням пояснень представника позивачів; пояснення щодо укладених договорів поруки; третю особу-письмові пояснення по суті позовних вимог.
Представник позивачів в судовому засіданні 17.05.2016р. та в додаткових поясненнях б/н від 17.05.2016р. (вх.№ 01-54/4372/16 від 17.05.2016р.) позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі, вказавши, що як позивачі так і третя особа не заперечують, що ОСОБА_2 не було погашено заборгованість за кредитним договором, а на даний час відбувається виконання рішення Богунського районного суду м.Житомира 17.04.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_6
В той же час, представник відповідача не заперечує, що відповідач з позовом про стягнення заборгованості та/або звернення стягнення на предмет іпотеки до позивачів після рішення Апеляційного суду Житомирської області від 19.09.2012 року не звертався.
Крім того, представник відповідача допускає сплив строку позовної давності за вимогами ПАТ "Західінкомбанк" до позивачів та третьої особи.
Строком договору відповідно до ст. 631 ЦК України є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Разом з тим, ст. 256 ЦК України передбачена позовна давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Наслідки спливу позовної давності визначені у ст. 267 ЦК України, згідно з ч. 4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Зауважив, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2011р. у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" зазначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю; будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.
З огляду на викладене вище, пропуск ПАТ "Західнікомбанк" позовної давності для звернення з вимогами за кредитним договором та втрата у зв'язку з цим права задовольнити свої майнові вимоги до позивачів за рахунок переданого у заставу (іпотеку) майна має наслідком звільнення останніх від виконання обов'язків за договорами іпотеки та втрату ПАТ "Західінкомбанк" права і можливості здійснювати відносно вказаного майна свої права заставодержателя (іпотекодержателя).
Тобто відповідне майно по суті втратило властивості майна, правовий режим якого регулюється спеціальними нормами законодавства про іпотеку, і не може розглядатися як таке, на яке розповсюджуються умови договорів іпотеки, а відтак предмет вказаних договорів фактично припинив існування, у зв'язку з цим є підстави вважати, що правовідносини іпотеки припинили свою дію.
Повідомив, що вищевказане підтверджується судовою практикою ВГСУ, зокрема постановою від 12.01.2015 року у справі №910/14759/14 та постановою від 16.02.2016 року у справі №914/730/15.
Долучив до матеріалів справи практику Вищого господарського суду України, а саме постанову від 12.01.2015 року у справі №910/14759/14 та постанову від 16.02.2016 року у справі №914/730/15.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.05.2016р. та в додаткових поясненнях №593-19 від 17.05.2016р. (вх.№ 01-54/4384/16 від 17.05.2016р.) позов заперечив, вказавши, що 28.03.2013р. Відділом примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження №37221009 про примусове виконання виконавчого листа №2-769/12, виданого 01.02.2013р. про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_6 На сьогодні виконавче провадження №37221009 про примусове виконання виконавчого листа №2-769/12 триває.
Посилаючись на ст.ст. 12, 36 ЗУ "Про іпотеку" повідомив, що пунктом 7.1.4. договору іпотеки №279-1, п. 7.1.4. договору іпотеки №279-2 та п. 7.1.4. договору іпотеки №279-3 передбачено право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, тому ПАТ "Західінкомбанк" скористався даним правом і у відповідності до ст. 38 ЗУ "Про іпотеку" направив на адресу ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ, ТзОВ "Канн", МПП "Венто" листи з повідомленням про намір від свого імені продати предмет іпотеки.
Зауважив, що таким чином, станом на 17.05.2016р. триває виконання договорів іпотеки №279-1, №279-2, №279-3.
Долучив до матеріалів справи копії постанов від 22.10.2013р. ВП №37221009, від 22.03.2016р. ВП №37221009 та листів від 17.05.2016р. №592-19, №590-19 та №591-19.
Представник третьої особи в судовому засіданні 17.05.2016р. позовні вимоги підтримав та просив суд задоволити останні в повному обсязі.
Господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України та дослідивши матеріали справи, -
встановив:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2007р. між Комерційним Банком "Західінкомбанк" ТзОВ (кредитор), правонаступником якого є ПАТ "Західінкомбанк" та ОСОБА_2 (позичальник) було укладено кредитний договір №211207/2203-279 з укладеними в подальшому додатковими угодами до нього від 03.03.2008р., від 03.06.2008р., від 01.09.2008р. та від 31.12.2008р., згідно якого ОСОБА_2 отримав право на користування кредитною лінією у розмірі 2 395 000,00грн. зі сплатою 19 % річних, терміном користування до 21.12.2012р.
Додатковою угодою від 01.09.2008р. до кредитного договору від 21.12.2007р. №211207/2203-279 було збільшено розмір ліміту кредитування до 3 500 000грн.
Згідно п. 2.1. кредитного договору в забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором кредитором прийнято договір іпотеки №279-01 від 21.12.2007р., договір іпотеки №279-02 від 21.12.2007р., договір іпотеки №279-03 від 21.12.2007р., договір іпотеки №279-04 від 21.12.2007р., договір застави №279 від 21.12.2007р., договір поруки №1 від 21.12.2007р., договір поруки №2 від 21.12.2007р., договір поруки №3 від 21.12.2007р., договір поруки №4 від 21.12.2007р., укладені між кредитором, поручителем та позичальником, які є невід'ємною частиною даного кредитного договору, а також інше майно та грошові кошти позичальника, на які в разі порушення умов даного договору буде звернено стягнення в порядку, визначеному даним кредитним договором та чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.1. даний кредитний договір набуває чинності з моменту фактичного надання кредитором кредитних коштів позичальнику і діє до повного погашення кредитору суми кредиту, вказаної в п. 1.1. даного кредитного договору, сплати відсотків, штрафів, збитків та іншої заборгованості згідно умов даного кредитного договору.
Даний договір з додатковими угодами до нього підписано сторонами, підписи скріплені їх печатками.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №211207/2203-279 від 21.12.2007р. з укладеними в подальшому додатковими угодами до нього від 03.03.2008р., від 03.06.2008р., від 01.09.2008р. та від 31.12.2008р. Комерційним Банком "Західінкомбанк" ТзОВ були укладені:
- договір іпотеки від 21.12.2007р. №279-01, укладений між Комерційним Банком "Західінкомбанк" ТзОВ (іпотекодержатель) та Виробничо-комерційним підприємством "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (поручитель-іпотекодавець) та громадянином ОСОБА_2 (позичальник) (з подальшими змінами до нього від 12.03.2009р., від 01.09.2008р., від 31.12.2008р. та від 03.06.2008р.), згідно з п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором майновий поручитель-іпотекодавець передає нерухоме майно, визначене в розділі 3 цього договору, в іпотеку іпотекодержателю для забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором №211207/2203-279 від 21.12.2007р. та додатковими до нього договорами. Згідно розділу 3 даного договору в забезпечення належного виконання зобов'язань позичальником, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, майновий поручитель-іпотекодавець передає в іпотеку наступне майно: нежитлова будівля (хмелесушка) в м. Житомирі, площею 206,80кв.м., ринковою вартістю 1 300 398,00грн. без урахування ПДВ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Відповідно до п. 7.1. даного договору у випадку порушення майновим поручителем-іпотекодавцем будь-якої з умов даного договору іпотеки, та/або позичальником умов кредитного договору та додаткових до нього договорів, іпотекодержатель має право достроково вимагати від позичальника виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором та додатковими до нього договорами, при цьому, за власним вибором іпотекодержателя. Згідно п.п. 8.1.-8.3. цього договору, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, державної реєстрації у встановленому законодавством порядку, і діє до повного виконання майновим поручителем-іпотекодавцем (позичальником) зобов'язань за даним кредитним договором та додатковими до нього договорами. Термін дії кредитного договору за домовленістю між іпотекодержателем та майновим поручителем-іпотекодавцем може бути продовжений. Умови продовження оформляються додатковими договорами або обумовлюються в самому кредитному договорі. Право іпотеки виникає з моменту набуття чинності цим договором;
- договір іпотеки від 21.12.2007р. №279-02, укладений між Комерційним Банком "Західінкомбанк" ТзОВ (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Канн" (поручитель-іпотекодавець) та громадянином ОСОБА_2 (позичальник) (з подальшими змінами до нього від 12.03.2009р., від 01.09.2008р., від 31.12.2008р. та від 03.06.2008р.), згідно з п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором майновий поручитель-іпотекодавець передає нерухоме майно, визначене в розділі 3 цього договору, в іпотеку іпотекодержателю для забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором №211207/2203-279 від 21.12.2007р. та додатковими до нього договорами. Згідно розділу 3 даного договору в забезпечення належного виконання зобов'язань позичальником, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, майновий поручитель-іпотекодавець передає в іпотеку наступне майно: 4-х кімнатну квартиру в м. Житомирі, яка складається з 4-х жилих кімнат та службових приміщень, загальною площею 77,59кв.м., в т.ч. житлова-49,90кв.м., ринковою вартістю 657 727,00грн. без урахування ПДВ, яка знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Шелушкова, 98/8. Відповідно до п. 7.1. даного договору у випадку порушення майновим поручителем-іпотекодавцем будь-якої з умов даного договору іпотеки, та/або позичальником умов кредитного договору та додаткових до нього договорів, іпотекодержатель має право достроково вимагати від позичальника виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором та додатковими до нього договорами, при цьому, за власним вибором іпотекодержателя. Згідно п.п. 8.1.-8.3. цього договору, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, державної реєстрації у встановленому законодавством порядку, і діє до повного виконання майновим поручителем-іпотекодавцем (позичальником) зобов'язань за даним кредитним договором та додатковими до нього договорами. Термін дії кредитного договору за домовленістю між іпотекодержателем та майновим поручителем-іпотекодавцем може бути продовжений. Умови продовження оформляються додатковими договорами або обумовлюються в самому кредитному договорі. Право іпотеки виникає з моменту набуття чинності цим договором;
- договір іпотеки від 21.12.2007р. №279-03, укладений між Комерційним Банком "Західінкомбанк" ТзОВ (іпотекодержатель) та Малим приватним підприємством "Венто" (поручитель-іпотекодавець) та громадянином ОСОБА_2 (позичальник) (з подальшими змінами до нього від 12.03.2009р., від 01.09.2008р., від 31.12.2008р. та від 03.06.2008р.), згідно з п.1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором майновий поручитель-іпотекодавець передає нерухоме майно, визначене в розділі 3 цього договору, в іпотеку іпотекодержателю для забезпечення зобов'язань позичальника за кредитним договором №211207/2203-279 від 21.12.2007р. та додатковими до нього договорами. Згідно п. 3 даного договору в забезпечення належного виконання зобов'язань позичальником, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів, майновий поручитель-іпотекодавець передає в іпотеку наступне майно: магазин в м. Житомирі, який складається з приміщень 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 2-6, 2-7, загальною площею 117,40кв.м., ринковою вартістю 747 251,00грн. без урахування ПДВ, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Відповідно до п. 7.1. даного договору у випадку порушення майновим поручителем-іпотекодавцем будь-якої з умов даного договору іпотеки, та/або позичальником умов кредитного договору та додаткових до нього договорів, іпотекодержатель має право достроково вимагати від позичальника виконання зобов'язання, передбаченого кредитним договором та додатковими до нього договорами, при цьому, за власним вибором іпотекодержателя. Згідно п.п. 8.1.-8.3. цього договору, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, державної реєстрації у встановленому законодавством порядку, і діє до повного виконання майновим поручителем-іпотекодавцем (позичальником) зобов'язань за даним кредитним договором та додатковими до нього договорами. Термін дії кредитного договору за домовленістю між іпотекодержателем та майновим поручителем-іпотекодавцем може бути продовжений. Умови продовження оформляються додатковими договорами або обумовлюються в самому кредитному договорі. Право іпотеки виникає з моменту набуття чинності цим договором.
-договір іпотеки №279-04 від 21.12.2007р., укладений між Комерційним Банком "Західінкомбанк" ТзОВ (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 на предмет іпотеки, а саме будинок загальною площею 56,10 кв.м. (до будинку належить: сарай "Б", уборна "У", огорожа № 1 та криниця № 2), що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_6;
- договір іпотеки №279-05 від 03.06.2008р., укладений між Комерційним Банком "Західінкомбанк" ТзОВ (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 на предмет іпотеки, а саме земельну ділянку загальною площею 840 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_6.
Дані договори з укладеними в подальшому змінами до них підписані сторонами, підписи скріплені їх печатками.
У зв'язку з тим, що позичальник-ОСОБА_2 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до суду.
Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 17.04.2012р. у справі №2-769/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Західінкомбанк" до ОСОБА_2, Виробничо-комерційного підприємства "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Малого приватного підприємства "Венто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Канн", ОСОБА_6 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, застави та визначення способу реалізації предмета іпотеки було вирішено:
1. Звернути стягнення на належне майновим поручителям Виробничо-комерційному підприємству "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Малому приватному підприємству "Венто", Товариству з обмеженою відповідальністю "Канн", ОСОБА_6 майно, надане в забезпечення повернення кредитних коштів по кредитному договору №211207/2203-279 від 21 грудня 2007року згідно договорів іпотек та застави:
1.1 На предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 279-01 від 21.12.2007 року, а саме нежитлову будівлю (хмелесушку) загальною площею 206,80кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4, та належить Виробничому-комерційному підприємству "Аркуш" у формі ТзОВ;
1.2. На предмет застави згідно договору застави № 279 від 21.12.2007 року, а саме обладнання в кількості 4 штуки (станок сверлильно-присадочний "MiniMax МВ-21" - 1 шт.; Кромкооблицювальний станок прохідного типу "SCM OLIMPIC К-201"- 1 шт.; Компресор 50*8 - 2 шт.), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4, та належать Виробничо-комерційному підприємству "Аркуш" у формі ТзОВ;
1.3. На предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 279-02 від 21.12.2007 року, а саме 4-х кімнатну квартиру загальною площею 77,59 кв.м., що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Шелушкова, 98/8, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Канн";
1.4. На предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 279-03 від 21.12.2007 року, а саме магазин загальною площею 117,40 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_3, та належить Малому приватному підприємству "Венто";
1.5. На предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 279-04 від 21.12.2007 року, а саме будинок загальною площею 56,10 кв.м. (до будинку належить: сарай "Б", уборна "У", огорожа № 1 та криниця № 2), що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить та належить ОСОБА_6;
1.6. На предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 279-05 від 03.06.2008 року, а саме земельну ділянку загальною площею 840 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та належить та належить ОСОБА_6.
2. Задовольнити з вартості предметів іпотеки та застави грошові вимоги ПАТ "Західінкомбанк" (який є правонаступником ТзОВ КБ "Західінкомбанк") в особі його Житомирської філії за кредитним догвором № 211207/2203-279 від 21.12.2007 року на загальну суму 4 049 839 грн. 45 коп., в тому числі:
- 3 134 591 грн. 82 коп. - кредит;
- 874 679 грн. 41 коп. - відсотки за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року;
- 27 481 грн. 35 коп. - відсотки за 21 день жовтня 2010 року;
- 13 086 грн. 88 коп. - штрафні санкції.
3. Встановити спосіб реалізації предметів іпотеки та застави в порядку, передбаченому ст. 41 Закону України "Про іпотеку" та ст. 21 Закону України "Про заставу", а саме: шляхом проведення прилюдних торгів.
Проте, ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19.09.2012р. було скасовано рішення Богунського районного суду м. Житомира від 17 квітня 2012 року в частині вимог Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" до Виробничо-комерційного підприємства "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Малого приватного підприємства "Венто", Товариства з обмеженою відповідальністю "Канн" про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, застави та визначення способу реалізації предмета іпотеки та провадження в справі в цій частині вимог закрито. В решті рішення залишено без змін.
Позивачі- Виробничо-комерційне підприємство "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Товариство з обмеженою відповідальністю "Канн", Мале приватне підприємство "Венто" - звернулися до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання іпотеки припиненою, в якому просять суд:
- визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-01 укладеного між ПАТ "Західінкомбанк" та ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ, припиненою;
- визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-02 укладеного між ПАТ "Західінкомбанк" та ТзОВ "Канн", припиненою;
- визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-03 укладеного між ПАТ "Західінкомбанк" та МПП "Венто", припиненою.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на сплив строків позовної давності до основного зобов'язання, а тому правовідносини іпотеки, що виникли між відповідачем та позивачами 21.12.2007р., на їхню думку, також припинилися. Позивачі позбавлені в повній мірі реалізувати своє право власності на майно через наявні заборони відчуження, які виникли на підставі правовідносин іпотеки між сторонами.
Відповідно до ст.178 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручительством.
Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. Предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами боржника. На відносини майнової поруки норми статті 559 ЦК України, щодо припинення поруки не поширюються, оскільки іпотека за правовою природою є заставою, та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572-593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Статтями 17, 18, 19 цьогу закону встановлено підстави припинення іпотеки, істотні умови договору іпотеки і внесення змін і доповнень до іпотечного договору.
Відповідно до ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Водночас за змістом частини 1 ст. 583 Цивільного кодексу України та частини 2 ст. 11 Закону України "Про іпотеку" заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). У зв'язку з цим, в статті 1 Закону України "Про іпотеку" також визначено, що майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника за основним зобов'язанням, яке виникає за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Оскільки договір іпотеки є різновидом договору застави та окремим способом забезпечення зобов'язань, регулювання якого здійснюється статтями 572 - 593 гл. 49 ЦК і спеціальним законом, то до іпотечних правовідносин за участі майнового поручителя не підлягають застосуванню положення § 3 гл. 49 ЦК.
До іпотечних правовідносин також не застосовуються положення ч. 4 ст. 559 ЦК стосовно строку пред'явлення вимог до поручителя.
Частина 5 ст. 3 ЗУ "Про іпотеку" вказує, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Така ж норма закріплена в частині першій ст. 17 ЗУ "Про іпотеку", згідно з якою іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, основне зобов'язання за кредитним договором №211207/2203-279 від 21.12.2007р. та додатковими до нього договорам між КБ "Західінкомбанк" ТзОВ та боржником- ОСОБА_2 не є виконаним, а на даний час відбувається виконання рішення Богунського районного суду м. Житомира 17.04.2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_6
В той же час, представник відповідача не заперечує, що відповідач з позовом про стягнення заборгованості та/або звернення стягнення на предмет іпотеки до позивачів після ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 19.09.2012 року не звертався.
Строком договору відповідно до ст. 631 ЦК України є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Разом з тим, ст. 256 ЦК України передбачена позовна давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Наслідки спливу позовної давності визначені у ст. 267 ЦК України, згідно з ч. 4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Такої ж правової позиції дотримується Пленум Вищого господарського суду України у пунктах 5.2-5.3 своєї постанови від 29.05.2013р. №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".
У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як встановлено судом, термін користування кредитними коштами був встановлений ПАТ "Західінкомбанк" за кредитним договором №211207/2203-279 від 21.12.2007р. до 21.12.2012р. Однак, ПАТ "Західінкомбанк" звернувся до суду в листопаді 2010 року з вимогою стягнення всієї суми кредиту, тим самим встановивши новий відлік строку позовної давності.
Дана правова позиція відображена і у постановах Верховного Суду України від 17.09.2014р. у справі №6-125цс14 та від 01.10.2014р. у справі №6-134цс14.
З часу скасування Апеляційним судом Житомирської області 19.09.2012р. рішення Богунського районного суду міста Житомира від 17.04.2012р. у справі №2-769/2012 ПАТ "Західінкомбанк" більше до суду не звертався (доказів звернення суду не надано).
За таких обставин, враховуючи, що з моменту останнього звернення ПАТ "Західінкомбанк" з позовом про стягнення кредитних коштів до суду минуло більше трьох років, а рішення про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на предмет іпотеки так і не було прийняте, строк позовної давності щодо вимог ПАТ "Західінкомбанк" до ВКП "Аркуш" у формі ТзОВ, ТзОВ "Канн", МПП "Венто" сплив, оскільки сплив строк позовної давності за основним зобов'язанням позичальника.
Дана правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 22.07.2014р. у справі №913/2548/13.
Крім того, суд зауважує, що згідно п. 8.1. договорів іпотеки від 21.12.2007р. №№279-01, 279-02, 279-03, цей договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення, державної реєстрації у встановленому законодавством порядку, і діє до повного виконання майновим поручителем-іпотекодавцем (позичальником) зобов'язань за даним кредитним договором та додатковими до нього договорами.
Однак, з приводу цього варто зауважити, що відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строки (терміни) та припинення зобов'язання є самостійними правовими інститутами із власним місцем в структурі Цивільного кодексу України: це, відповідно, Розділ V "Строки та терміни. Позовна давність" Книги першої "Загальні положення" та Розділ І "Загальні положення про зобов'язання" Книги п'ятої "Зобов'язальне право", тому ототожнювати строки (терміни) із підставою припинення зобов'язання в розумінні Книги п'ятої кодексу, на думку суду, немає підстав; за визначенням ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є саме час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, а не настання чи ненастання певної дії та події. Повне виконання зобов'язання не є часовою формою зобов'язання (ані його строком, ані терміном).
Разом із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 статті 251 Цивільного кодексу України). При цьому сама по собі умова договору іпотеки про дію іпотеки до повного виконання зобов'язань за кредитним договором не може розглядатися як встановлення строку дії іпотеки, так як це не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Такими самими є і роз'яснення Вищих спеціалізованих судів України, викладені в постановах пленумів (п.4.1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.11.2014 р. №1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"). Ця правова позиція відображена й у низці інших постанов Верховного суду України (зокрема, від 21.05.2012р. у справі № 6-48цс11, від 23.05.2012р. у справі № 6-33цс12).
Суд зазначає, що зазначена позиція наведена судами стосовно строку дії договору поруки, однак, оскільки норми статей 251, 252 глави 18 "Визначення та обчислення строків" Цивільного кодексу України, які містяться в Книзі першій "Загальні положення", мають універсальний характер для всіх норм Цивільного кодексу, то строк дії іпотечного договору так само не може встановлюватися шляхом вказівки на "повне виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором". З огляду на те, що ЗУ "Про іпотеку" прямо пов'язує припинення права іпотеки із закінченням строку дії договору іпотеки, цей строк є присічним (преклюзивним), він не відновлюється, незалежно від виконання забезпеченого іпотекою основного зобов'язання із його закінченням право іпотекодержателя та кореспондуючий йому обов'язок іпотекодавця припиняються як такі, що обмежені в часі цим присічним строком.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
У рішенні від 20 вересня 2011 року у справі "ВАТ "Нафтова компанія "ЮКОС" проти Росії", Європейський суд з прав людини зазначив: позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю.
Будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.
Зі спливом строку позовної давності припиняється право вимоги ("переслідування або притягнення до суду") боржника, а отже припиняється зобов'язання в розумінні ст. 509 Цивільного кодексу України. Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, у постанові від 15.01.2015 року у справі № 610/14759/14.
З огляду на викладене вище, пропуск ПАТ "Західнікомбанк" позовної давності для звернення з вимогами за кредитним договором та втрата у зв'язку з цим права задовольнити свої майнові вимоги до позивачів за рахунок переданого у заставу (іпотеку) майна має наслідком звільнення останніх від виконання обов'язків за договорами іпотеки та втрату ПАТ "Західінкомбанк" права і можливості здійснювати відносно вказаного майна свої права заставодержателя (іпотекодержателя).
Тобто відповідне майно по суті втратило властивості майна, правовий режим якого регулюється спеціальними нормами законодавства про іпотеку, і не може розглядатися як таке, на яке розповсюджуються умови договорів іпотеки, а відтак предмет вказаних договорів фактично припинив існування, у зв'язку з цим є підстави вважати, що правовідносини іпотеки припинили свою дію.
Вказана правова позиція знайшла своє відображення у судовій практиці Вищого господарського суду України, зокрема в постанові від 12.01.2015 року у справі №910/14759/14 та постанові від 16.02.2016 року у справі №914/730/15.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Щодо обраного позивачами способу захисту цивільних прав (визнання зобов'язання припиненим), то він відповідає вимогам п. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, де одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків, а також припинення правовідношення.
Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність позову та необхідність його задоволення.
При цьому суд виходив з обставин повної підтвердженості пред'явлених позовних вимог належними та допустимими доказами.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ЗУ "Про іпотеку", господарський суд, -
вирішив:
1. Позовні вимоги задоволити повністю.
2. Визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-01, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" та Виробничим-комерційним підприємством "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, посвідченого 21.12.2007р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б. та зареєстрованого за №3952, припиненою.
3. Визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-02, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНН", посвідченого 21.12.2007р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б. та зареєстрованого за №3955, припиненою.
4. Визнати іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 21.12.2007р. №279-03, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Західінкомбанк" та Малим приватним підприємством "Венто" посвідченого 21.12.2007р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слівінською О.Б. та зареєстрованого за №3957, припиненою.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (Волинська обл., м. Луцьк, проспект Перемоги, 15, код 19233095)
на користь Виробничо-комерційного підприємства "Аркуш" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (м. Житомир, Київське шосе, 15-А, код 13570621)
1 378,00грн.-витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (Волинська обл., м. Луцьк, проспект Перемоги, 15, код 19233095)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНН" (м. Житомир, Київське шосе, 15-А, код 33555270)
1 378,00грн.-витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" (Волинська обл., м. Луцьк, проспект Перемоги, 15, код 19233095)
на користь Малого приватного підприємства "Венто" (м. Житомир, Київське шосе, 15-А, код 13566172)
1 378,00грн.-витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.
Повний текст рішення складено
20.05.2016
Суддя С. В. Бондарєв