Справа: № 826/26342/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
19 травня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П.,Твердохліб В.А.;
за участю секретаря: Драч М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" - Романченко Марини Василівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання протиправними дії, -
У грудні 2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо звернення до товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" із письмовим запитом "Про надання пояснень та їх документальне підтвердження" від 25.11.2015 №29014/10/26-58-15-01-13.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій відповідача при зверненні із запитом до позивача, з огляду на те що відповідач діяв не у спосіб та не у порядку, передбаченому Податковим кодексом України та зазначені дії відповідача мають наслідком незаконне втручання та перешкоджання господарської діяльності позивача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2016 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" направлено письмовий запит "Про надання пояснень та їх документальне підтвердження" від 25.11.2015 №29014/10/26-58-15-01-13.
Позивач посилаючись на необґрунтованість та безпідставність направлення вказаного запиту, звернувся до суду з даних позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбаченихстаттею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
Відповідно до пункту 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу.
У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві було складено письмовий запит "Про надання пояснень та їх документальне підтвердження" від 25.11.2015 №29014/10/26-58-15-01-13, який було отримано позивачем 26.11.2015.
В оскаржуваному запиті відповідач посилається на підпункт 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункт73.3 статті 73 Податкового кодексу України, як на підставу його складання, а також наголошує на тому, що у зв'язку із виявленням фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства позивачу необхідно надати обґрунтовані пояснення та їх документальне підтвердження стосовно здійснення господарських операцій за період листопад 2015 року з контрагентами: приватним підприємством «Торгпродсервіс», товариством з обмеженою відповідальністю «Хостера», приватним підприємством «Боард Пром», приватним акціонерним товариством «Березнівське птахопідприємство», товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Рось», приватним акціонерним товариством «Птахокомбінат «Бершадський». Також, відповідачем зазначено, що підставою для направлення запиту є ймовірна відсутність факту реального походження товару.
Аналізуючи надані сторонами докази, слід прийти наступного висновку.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Слід звернути увагу на те, що запит державної податкової інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві "Про надання пояснень та їх документальне підтвердження" від 25.11.2015 №29014/10/26-58-15-01-13, містить підстави для надіслання такого запиту, перелік інформації яка запитується та перелік документів які пропонується надати. Також, запит містить усі обов'язкові реквізити та печатку контролюючого органу.
Разом з тим, запит контролюючого органу не містить зазначення інформації, яка підтверджує підстави надіслання запиту, а саме - на підставі якої податкової інформації виявлені факти, що свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Під час судового розгляду справи відповідачем не наведено суду такої інформації, відповідних доказів не надано.
Проте слід звернути увагу на те, що відповідний запит контролюючого органу не є його рішенням у розумінні приписів Податкового кодексу України.
Так, в силу приписів підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Крім того, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені в суді, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язків характер
Отже, звернення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві із запитом "Про надання пояснень та їх документальне підтвердження" від 25.11.2015 №29014/10/26-58-15-01-13 до товариство з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" є безпосереднім правом контролюючого органу. Зазначені дії відповідача не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.
Зазначена позиція суду першої інстанції узгоджується із практикою Вищого адміністративного суду України, висловленої в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 №К/800/38336/15, в якій зазначено, що оскаржувані дії податкового органу зі складання та направлення запиту, не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінюють стану його суб'єктивних прав, оскільки самі по собі не впливають на його права та обов'язки.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції приходить до правильного висновку, що державна податкова інспекція у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві діяла в межах чинного законодавства України, а в межах спірних правовідносин відсутнє порушене право позивача, яке б потребувало судового захисту.
А тому, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясторг" - Романченко Марини Василівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 березня 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
(Повний текст виготовлено - 19 травня 2016 року).
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Твердохліб В.А.