23 травня 2016 рокусправа № 804/3575/14
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Ясенова Т.І. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-
25 березня 2016 року ОСОБА_1 подано через суд першої інстанції апеляційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 187 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Судом встановлено строк п'ятнадцять днів з моменту отримання позивачем копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом направлення до суду апеляційної інстанції оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1378, 00грн.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивачем отримано копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 20 квітня 2016 року.
28.04.2016 ОСОБА_1 надано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду заяву щодо усунення недоліків апеляційної скарги та про відвід судді-доповідача.
В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що відповідно до статті 55 Конституції України гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Такі гарантії держави не обумовлені ніякими умовами, зокрема, сплатою судового збору. Вимога про сплату судового збору, є такою вимогою, яка обмежує право позивача на доступ до апеляційного суду з метою захисту своїх прав.
Відповідно до статті 8 Закону України „Про судовий збір" та статті 88 КАС України суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не пізніше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати враховуючи майновий стан сторони.
Доводи позивача щодо обмеження права доступу до суду, шляхом зобов'язання сплатити судовий збір судом апеляційної інстанції визнано необґрунтованими з наступних підстав.
Право на звернення до суду за захистом порушених прав передбачено статтею 55 Конституції України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження в суді
рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом способом (в тому числі і судовому порядку) захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
При цьому, для звернення до суду в порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства обов'язковою умовою є сплата судового збору, що передбачено Законом України „Про судовий збір? від 08 липня 2011 року.
Статтею 5 Закону України „Про судовий збір" в редакції від 01.09.2015, передбачено вичерпний перелік осіб, які звільняються від справи судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, до якого позивача у даній справі не віднесено.
Інших поважних причин неможливості сплати судового збору у встановленому розмірі позивачем не зазначено та не надано до суду відповідних доказів на їх підтвердження.
Таким чином, станом на 23 травня 2016 року вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 не виконано.
При цьому, позивачем заявлено клопотання про відвід судді.
Порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) визначено положеннями статтей 30 та 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 31 КАС України у разі заявлення відводу (самовідводу) суд повинен вислухати особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Заява про відвід кільком суддям або всьому складу суду вирішується простою більшістю голосів. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Таким чином, заява про відвід судді передбачає певну процедуру розгляду, яка може бути дотримана лише після відкриття апеляційного провадження у справі.
З огляду на те, що апеляційне провадження у справі не відкрито, вказані обставини виключають можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді.
На підставі частини 3 статті 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 КАС України, застосовуються правила статті 108 КАС України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню.
Враховуючи, що у встановлений судом строк вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 не виконано, поважних причин неможливості виконати вимоги ухвали суду не зазначено, апеляційна скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 108, 189, 205, 206 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2016 року у справі №804/3575/14 - повернути.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Суддя Т.І. Ясенова