26 квітня 2016 рокусправа № 0870/4008/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі № 0870/4008/12 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, -
Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя звернулось до суду з позовом, в якому (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) просило стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонерам, які перебувають на обліку в Заводському, Жовтневому та Шевченківському районі м. Запоріжжя за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року у розмірі 10184,36 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду, Приватне акціонерне товариство «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що згідно з нормами пункту 2 розділу 15 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, збережено порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв на момент прийняття цього Закону. В момент набрання чинності з 01.01.2004 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідача пільгових пенсій на підставі ст.13 Закону України №1788-ХІІ, що дає всі підстави стверджувати, що у відповідача відсутній передбачений законодавством обов'язок відшкодовувати зазначені витрати. З 2006 року по теперішній час питання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах водіям міського пасажирського транспорту, на законодавчому рівні взагалі не врегульоване, і у підприємства відсутній обов'язок такого відшкодування.
Позивач письмових заперечень до суду не направив.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення апелянту - 12.04.2016 року та позивачу - 18.04.2016 року, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
У відповідності до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колишнім працівникам Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій, розрахунками стажу, довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, копіями трудових книжок.
Згідно розрахунку позивача, сума заборгованості ПрАТ "Запорізьке АТП 12329" зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за листопад-грудень 2011 року становить 10184,36 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах колишнім працівникам.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26 червня 1997 року встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пунктом "з" статті 13 цього Закону передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Відповідно до абз.4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV, підприємства і організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України №400/97-ВР від 26.06.1997 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку, призначених за Списком №2, мають здійснюватися відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058 - ІV та пункту "з" частини 1 статті 13 Закону України №1788-ХІІ.
Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований розділом 6 "Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2203 №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.04 за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1). Відповідно до п.6.2 Інструкції №21-1 витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. Пунктами 6.4, 6.8 цієї Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України, щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що якщо працівникам призначено пенсію відповідно до пункту "з" статті 13 Закону України №1788-ХІІ, то фактичні витрати на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах покриваються підприємствами, робота на якому дає право на пільгову пенсію.
Відповідачу надсилались розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-ІV за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року у розмірі 10184,36 грн.
Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджують наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року у розмірі 10184,36 грн.
Доводи відповідача щодо відсутності у підприємства обов'язку з відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до п. "з" Закону № 1788-ХІІ, про відсутність в УПФУ в Заводському районі м. Запоріжжя права на стягнення вказаних сум - спростовуються вищевикладеними нормами чинного законодавства.
Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного суду України від 21.02.2012 у справі № 21-19а12.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2016 року у справі № 0870/4008/12 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко