ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 квітня 2016 року м. Київ справа № 826/10187/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Інвестмент»
до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Інвестмент» (надалі - Позивач/ТОВ «Директ Інвестмент») до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Солом'янському ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.04.2015 №0003011503 та №0003021503.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2015 р. провадження у справі було відкрите та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити із підстав, викладених в адміністративному позові, зокрема, зазначив про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України(надалі - ПК України) під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому таке підлягає скасування.
Представник Відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив, з підстав викладених у наданих письмових запереченнях, мотивуючи тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом правомірно, оскільки Позивачем порушені норми ПК України.
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України суд дійшов до переконання про можливість розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши наявні в матеріалах докази та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, щодо своєчасності сплати авансового внеску товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Інвестмент» за березень-грудень 2014року. За результатами перевірки складено акт № 1961/26-58-15-03-30-23508511 від 22.04.2015р. (надалі - Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення термінів сплати самостійно узгодженого зобов'язання з авансових внесків з податку на прибуток встановлених п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, за перевіряє мий період.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві винесено податкові повідомлення - рішення, а саме:
- № 0003011503 яким до ТОВ «Директ Інвестмент» застосовано штрафні санкції у розмірі 503 339,20грн. за несвоєчасну сплату суми авансових внесків визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, затримка сплати до 30 календарних днів;
- № 0003021503 яким до ТОВ «Директ Інвестмент» застосовано штрафні санкції у розмірі 444,80грн. за несвоєчасну сплату суми податку на прибуток приватних підприємств визначених у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, затримка сплати понад 30 календарних днів;
Позивач вважає винесені податковим органом повідомлення-рішення протиправними, та такими що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).
Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Строки сплати податкового зобов'язання визначені приписами статті 57 ПК України.
Так, пунктом 57.1 названої статті закріплено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.
При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.
Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до наказу Міністерства доходів і зборів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» від 30 грудня 2013 року № 872, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 року за № 103/24880 (далі по тексту - Наказ № 872), авансовий внесок з податку на прибуток підприємства, що підлягатиме сплаті щомісячно, самостійно зазначається платником податків у рядку 23 податкової декларації з податку на прибуток підприємства. Також, на розрахунок авансового внеску з податку на прибуток підприємства, що підлягатиме сплаті щомісячно, має вплив значення рядків 13.1 (сума податку на прибуток, отриманий з іноземний джерел, що сплачений суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні в розмірі, який не перевищує суми податку, що підлягає сплаті таким платником протягом такого звітного (податкового) періоду), 13.2 (сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів) та 13.6 (податок на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції) додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Відповідно до підпункту 153.3.2 пункту 153.3 статті 153 ПК України емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Згідно з підпунктом 153.3.3 названого пункту платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту. Не дозволяється проведення зазначеного заліку з податком, передбаченим статтею 156 цього Кодексу.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.
Таким чином зменшення нарахованих зобов'язань з податку на прибуток на суму авансового внеску при виплаті дивідендів відбувається виключно за підсумками звітного періоду.
Наведені положення чинних нормативно-правових актів надають платнику податку право на прибуток підприємств зараховувати суму перевищення авансових внесків, сплачених протягом звітного чи попередніх звітних (податкових) періодів у зв'язку із виплатою дивідендів (прирівняних до них платежів), над сумою податкових зобов'язань за звітний податковий період, в тому числі ту, що задекларована у рядку 13.5.2 додатка ЗП до рядка 13 річної податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в рахунок зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств під час сплати щомісячних авансових внесків протягом поточного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до абзацу 2 пункту 87.1 статті 87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, проведеною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Директ Інвестмент» строків сплати узгоджених зобов'язань із сплати податку на прибуток приватних підприємств та сплати авансових внесків у період з березня 2014року по грудень 2014року, що перевищує 30 календарних днів.
Несвоєчасність сплати позивачем узгоджених зобов'язань також підтверджується наданою до матеріалів справи випискою з особової картки платки податків (а.с. 59-80).
Суд зазначає, що ТОВ «Директ Інвестмент» не заперечується розміри зобов'язання із сплати податкових зобов'язань, однак позивач вказує на своєчасну сплату таких зобов'язань.
З аналізу наведених вище норм податкового законодавства, доказами в підтвердження своєчасності сплати узгоджених зобов'язань являються копії платіжних доручень, чи підтвердження наявності переплати із сплати узгоджених зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, однак позивачем жодних доказів своєчасності сплати таких не надано.
Враховуючи наведені фактичні обставини справи, зокрема відсутність доказів своєчасності сплати узгоджених зобов'язань суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 6 КАС України гарантовано, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав, свобод та інтересів фізичної особи.
Частиною 1 ст. 11 КАС України, визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Позивача.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Директ Інвестмент» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко