18 травня 2016 року Чернігів Справа № 825/447/16
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Ул'яничеві М.В.,
за участю представників відповідача Хряпа А.М., Шпака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до прокуратури Чернігівської області про стягнення заробітної плати, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до прокуратури Чернігівської області, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму не донарахованої заробітної плати за січень та лютий 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в січні та лютому 2016 року йому нараховувалася заробітна плата, яка відрізняється від розміру оплати праці інших прокурорів Ніжинської місцевої прокуратури, зокрема, ОСОБА_4 Вважає, що розмір місячної заробітної плати прокурорів одного органу прокуратури з однаковою вислугою років має бути рівним, а заробітна плата може відрізнятися лише в залежності від адміністративної посади, яку обіймає прокурор та стажу роботи в органах прокуратури.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву від 07.05.2016, в якій просив розглянути справу без його участі.
Представники відповідача в судовому засіданні в задоволенні позову просили відмовити в повному обсязі та пояснили, що складові заробітної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_5, з яким позивач порівнює розмір нарахованої йому заробітної плати, за січень-лютий 2016 року є ідентичними за виключенням класного чину та надбавки за виконання особливо важливої роботи. Зазначають, що за неналежне виконання службових обов'язків під час здійснення нагляду у формі процесуального керівництва, що виразилося у неповному, необ'єктивному та упередженому дослідженні всіх обставин кримінальних проваджень прокурором Чернігівської області було прийнято рішення про призначення ОСОБА_3 надбавки за виконання особливо важливої роботи в розмірі 10%, тому він отримує заробітну плату в меншому розмірі чим ОСОБА_4
Вислухавши пояснення представників відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що наказом прокурора Чернігівської області від 14.12.2015 № 633-к позивача призначено на посаду прокурора Ніжинської місцевої прокуратури з 15.12.2015 (а.с. 4).
Також вказаним наказом позивачу було встановлено оклад згідно зі штатним розписом та надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 60% посадового окладу з урахуванням надбавок за класний чин та вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», Положення про порядок встановлення і виплати надбавок та доплат до посадових окладів працівникам органів прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 18.06.2015 № 85.
Відповідно до частини другої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов'язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.
Згідно довідки начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Чернігівської області та розрахункових листів за січень-лютий 2016 року (а.с. 46-49) складові заробітної плати ОСОБА_3 та працівника цієї ж місцевої прокуратури ОСОБА_4, з яким позивач порівнює розмір нарахованої заробітної плати, є ідентичними, за виключенням нарахування за класний чин (на 5 гривень більше отримує позивач) та надбавки за виконання особливо важливої роботи: у позивача - 10%, у ОСОБА_4 - 60%.
З викладеного слідує, що в зв'язку зі встановленням позивачу надбавки за виконання особливо важливої роботи у меншому розмірі ніж ОСОБА_4 зменшився і розмір його заробітної плати.
Різний розмір надбавки за виконання особливо важливої роботи пов'язаний з прийняттям прокурором Чернігівської області наказу від 27.01.2016 № 78к «Про надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи», яким ОСОБА_4 вказану надбавку визначено у розмірі 60%, а позивачу враховуючи лист керівника Ніжинської місцевої прокуратури від 25.01.2016 про неналежне виконання службових обов'язків під час здійснення нагляду у формі процесуального керівництва, визначено у розмірі 10% (а.с. 61-62, 66-83).
Слід зазначити, що право установлювати працівникам органів прокуратури надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, а у разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни скасовувати її або зменшувати розмір, згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», належить керівникам органів прокуратури.
Питання щодо законності наказу прокурора Чернігівської області від 27.01.2016 № 78к при розгляді даної справи не вирішується, оскільки він не є предметом розгляду.
Таким чином, нарахування та виплата заробітної плати позивачу за січень та лютий 2016 року здійснювалося відповідачем відповідно до вимог нормативно-правових актів, які регулюють порядок оплати праці працівників прокуратури та наказів прокурора Чернігівської області.
Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до прокуратури Чернігівської області про стягнення заробітної плати - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.О. Непочатих