18 травня 2016 року Чернігів Справа № 825/859/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
за участю секретаря - Воєдило Л.П.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідачів - Поліської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції у Чернігівській області, щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги;
- зобов'язати Головне Управління Національної поліції у Чернігівській області підготувати всі необхідні документи та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у відповідності до чинного законодавства.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно наказу Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області №17 о/с від 29.01.2016, 08.02.2016, на підставі свідоцтва про хворобу від 22.12.2015 № 642, його було звільнено з органів Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області за п.2 (через хворобу) статті 77 Закону України «Про національну поліцію». За результатами медичного огляду, Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) №1 16.03.2016 ОСОБА_1 було встановлено 3 групу інвалідності. Отримана позивачем травма була пов'язана з виконанням службових обов'язків в зоні проведення АТО.
21.03.2016 ОСОБА_1 подав до Головного Управління національної поліції у Чернігівській області заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності та необхідні документи до неї.
Позивач посилається на те, що на момент виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, тобто станом на 16.03.2016, діяв Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затверджений наказом МВС України від 11.01.2016 № 4, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Проте, в порушення вимог розділу IV вказаного Порядку рішення про виплату одноразової грошової допомоги Головним Управлінням Національної поліції у Чернігівській області, де проходив службу позивач до звільнення, не приймалось, наказ про виплату такої допомоги не видавався. Письмового повідомлення про мотиви відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу також не надходило. Позивач вважає вказану бездіяльність протиправною, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також додатково зазначив, що на його інформаційні запити та звернення на Урядову гарячу лінію, Управління у справах учасників антитерористичної операції МВС України та Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України повідомили позивача, що питання призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги регулюється наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 163/28293) Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який визначає механізм оформлення та виплати зазначеної одноразової грошової допомоги.
Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що 28.03.2016, на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про міліцію» (втратив чинність 06.11.2015), Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, ліквідаційною комісією УМВС України в Чернігівській області на адресу МВС України було направлено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію». 26.04.2016 вказаний висновок та матеріали були повернути Міністерством без розгляду та виконання, з посиланням на те, що призначення вказаної виплати повинно бути проведене за останнім місцем служби поліцейського.
Водночас, органи Національної поліції не є правонаступниками органів міліції, а статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» виплата одноразової грошової допомоги передбачена поліцейським, але за час під час виконання службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції або має місце факт отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції.
Разом з тим, час проходження позивачем служби в поліції це період з 07.11.2016 по 08.02.2016, а тому позивачем ушкодження здоров'я отримано не за час виконання службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції та немає місця факт отримання позивачем поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції. Тому відсутні підстави для здійснення виплати одноразової грошової допомоги на підставі ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідачів, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою військово-лікарської комісії від 22.12.2015 №642 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби в мирний час, діагноз - отримана травма пов'язана з виконанням службових обов'язків в зоні проведення антитерористичної операції (а.с.12).
Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області №17 о/с від 29.01.2016, позивача було звільнено з органів Головного Управління національної поліції в Чернігівській області 08.02.2016, за п.2 (через хворобу) статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (а.с.13).
16.03.2016, за результатами медичного огляду Чернігівською обласною медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) №1 позивачу було встановлено 3 групу інвалідності. Отримана позивачем травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. Вказане підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА №018942 від 16.03.2016 (а.с. 14).
23.03.2016 ОСОБА_1 подав заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності (а.с. 29).
В судовому засіданні встановлено, що 28.03.2016 ліквідаційною комісією Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області на адресу Міністерства внутрішніх справ України було направлено висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію».
Листом від 26.04.2016 №15/2-1461 вказаний висновок та матеріали про призначення одноразової грошової допомоги працівника поліції ОСОБА_1 були повернути Міністерством внутрішніх справ України без розгляду та виконання. А також повідомлено, що призначення вказаної допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського (а.с. 30).
Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зазначає наступне.
Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить з наступного.
Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ в період з 12.06.2014 по 06.11.2015.
У зв'язку з організаційно - штатними змінами та набранням чинності Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, 06.11.2015 позивач був звільнений з органів внутрішніх справ та 07.11.2015 був прийнятий на службу до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.
Отже, починаючи з 07.11.2015 на позивача почав розповсюджувався Закон України «Про національну поліцію».
Згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про національну поліцію», визнано таким, що втратив чинність з 07.11.2015 Закон України «Про міліцію».
Відповідно до ст.97 Закону України «Про національну поліцію», одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
Згідно п.3 ч.1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», одноразова грошова допомога призначається та виплачується, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Відповідно до ч.2 ст. 97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Так, наказом МВС України від 11.01.2016 № 4 було затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 163/28293 (далі - Порядок).
Згідно п.1 розділу II Порядку, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно п.2 розділу II Порядку, одноразова грошова допомога у разі втрати працездатності поліцейського призначається та виплачується у випадках та в розмірах, визначених Законом України «Про Національну поліцію», особам, які мають право на її отримання, відповідно до цього Закону.
Отже, днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) №1, тобто 16.03.2016.
Відповідно до п.3 розділу ІII Порядку заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського.
Пунктом 1 розділу ІII Порядку передбачено, що формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у поліції здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції, фінансовими підрозділами головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, областях, місті Києві (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) цих органів та фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК).
Згідно п.1 розділу IV Порядку фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги.
Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у головних управліннях Національної поліції - начальник Головного управління Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
Згідно п.2 розділу IV Порядку, начальник Головного Управління у п'ятнадцятиденний строк приймає рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови.
Разом з тим, судом встановлено, що рішення щодо виплати, або відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги Головним Управлінням Національної поліції у Чернігівській області не приймалось, наказ про виплату такої допомоги не видавався, письмове повідомлення про мотиви відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу також надсилалось.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що вказана бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки право позивача на отримання одноразової грошової допомоги передбачене ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію», а умови та порядок її виплати встановлений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 (який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №163/28293) «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського».
Крім того, вказане узгоджується з позицією Управління у справах учасників антитерористичної операції МВС України та Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України, що викладена в листах від 04.05.2016 №61зі,63зі/29/2/01-2016 та від 25.05.2016 №23/2-С-143 (а.с. 16, 23).
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частин 1, 3 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не спростовано встановлені судом обставини та не доведено правомірності своїх дій, а отже суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Національної поліції у Чернігівській області, щодо неприйняття у встановлений законодавством строк рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги.
Зобов'язати Головне Управління Національної поліції у Чернігівській області підготувати всі необхідні документи та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у відповідності до чинного законодавства.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя В.І. Д'яков