18 травня 2016 року Чернігів Справа № 825/743/16
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді Житняк Л.О.,
суддів Д'яков В.І., Падій В.В.,
за участі секретаря Стасюк Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
20.04.2016 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-2, ЧОВК), в якому просить визнати неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без реалізації документів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити на адресу Міністерства оборони України заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби; зобов'язати Міністерства оборони України розглянути заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час проходження військової служби в Республіці Афганістан під час виконання бойових дій, він отримав осколочні поранення, внаслідок чого у нього розвинулись тяжкі хвороби та в 2015 році йому було надано ІІІ групу інвалідності. В зв'язку з цим, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із відповідною заявою та доданими до неї документами. В свою чергу, Чернігівський обласний військовий комісаріат листом повідомив позивача, що йому відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. При цьому, вказане питання розглядалось начальником управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України одноособово, а не колегіально, як це передбачено чинним законодавством. Враховуючи, що позивачу стало відомо про факт призначення та виплати одноразової грошової допомоги двом його колегам, які також проходили військову службу у Прикордонних військах збройних сил колишнього СРСР на територій Республіки Афганістан, вважаючи рішення щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової допомоги незаконним, та прийнятим із порушенням процедури розгляду, вирішив звернутися до суду із даним адміністративним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, а розгляд справи просив провести без його участі.
Відповідач-1 до суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, електронним зв'язком надав суду свої письмові заперечення, в яких розгляд справи просив провести без участі його представника.
Відповідач-2 до суду також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заперечення, в яких також просив розгляд справи проводити без участі його представника.
За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в 1984-1986 роках у військовій частині НОМЕР_1 , що входила до складу прикордонних військ КДБ СРСР та був звільнений з цієї частини у запас, що підтверджується копією військового квитка позивача серії НОМЕР_2 (а.с.10-15), і приймав участь в бойових діях на території республіки Афганістан з 14.12.1984 по 27.05.1986, що підтверджується довідкою від 01.07.2015 №223 (а.с.16).
Під час бойових дій на території республіки Афганістан, позивачем було отримано осколочне поранення. У зв'язку з плином часу та розвитком хвороби він був змушений звернутися із заявою до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи задля подальшого встановлення йому інвалідності.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 17.06.2014, спеціалістом у галузі судово-медичної експертизи, лікарем судово-медичним експертом 1 категорії ОСОБА_2 , зі стажем роботи за фахом 13 років, було складено висновок відносно позивача, в якому вона зокрема зазначила, що описані рубці на задній поверхні правої вушної раковини, в правій щічній ділянці, на тильній поверхні лівої кисті у проекції основної фаланги 2 пальця, на передній поверхні правого колінного суглобу є наслідком загоєння ран, які виникли внаслідок розривної дії снаряду та могли бути спричинені у зазначений строк, тобто у 1985 році.
Як вбачається з витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 18.06.2014 № 1658, враховуючи висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи, медичну картку амбулаторного хворого, медичні висновки лікувальних закладів за 2008-2014 роки, встановлено, що поранення, ЗЧМТ- контузія головного мозку, захворювання, перелік яких наведений у вказаному витягу, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.18).
В подальшому, позивачу безтерміново встановлено ІІІ групу інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, про що свідчить довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВА від 25.06.2015 № 018087 (а.с.19).
В зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, за результатами розгляду якої, позивачу було повідомлено, що питання стосовно виплати одноразової грошової допомоги має розглядати, на думку Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерство оборони України (а.с. 21-22).
Після отримання відповіді від Адміністрації Державної прикордонної служби, позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34), до якої були додані документи згідно переліку наведеного в заяві.
Чернігівський ОВК, листом від 15.01.2016 № 157 направив заяву позивача разом із доданими документами на адресу Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України (а.с.36). В свою чергу, Департаментом фінансів Міністерства оборони України, листом від 29.02.2016 № 248/3/6/999, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслано відповідь, згідно якої, документи на 11 арк. повернуто без реалізації, як такі, що надіслані не за належністю, та зазначено, що особам які звільнились з Прикордонних військ, виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється Міністерством оборони України.
В зв'язку з отриманням вказаної відповіді, Чернігівський ОВК листом від 11.03.2016 №5/1004с повідомив позивача про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги та повідомив про причини останньої, надіславши йому копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.02.2016 № 248/3/6/999 (а.с.38).
Вважаючи, що рішення щодо відмови позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги прийняте з порушенням процедури розгляду та незаконним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.5 ст.17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232 "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232).
Відповідно до ст.41 Закону № 2232 виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011).
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом № 2011. Розділом ІІ цього Закону, зокрема, встановлені права військовослужбовців щодо грошового забезпечення.
Так, ч.1 ст.16 Закону № 2011 визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Перелік випадків, при настанні яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, визначені п.2 ст.16 Закону № 2011.
Таким чином, право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та характеру служби.
У свою чергу, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Закон України від 20.12.1991 № 2011 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Так, у відповідності до п.6 Порядку № 975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин: у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Згідно з пунктами 11-14 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (п.12 Порядку № 975).
Приписами п.13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або, у разі відмови, для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Отже, згідно положень вищенаведеного нормативно-правового акту, рішення про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю військовослужбовців приймає головний розпорядник коштів, у даному випадку Міністерство оборони України, після отримання відповідного висновку із визначеним переліком документів, необхідних для призначення виплати.
При цьому суд враховує, що з метою виконання Міністром оборони України положень ст.162 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 наказом Міністерства оборони України "Про організацію роботи та призначення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби" від 12.04.2007 № 168 (далі - Наказ) призначена постійно діюча комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. До складу даної комісії входить заступник Міністра оборони України та 8 керівників структурних підрозділів Міністерства оборони України.
Тобто, розгляд питань щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги внаслідок встановлення інвалідності у Міністерстві оборони України розглядається та приймається комісією.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, жодних рішень щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби відповідачем-1 не приймалось, документи, що були подані позивачем - розглянуті одноособово начальником управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України, а отже, в порушення норм чинного законодавства, такі дії Міністерства оборони України є незаконними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.
Таким чином, оскільки в спірних правовідносинах саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов'язок щодо прийняття рішення про призначення та нарахування одноразової грошової допомоги позивача у зв'язку із встановленням останньому ІII групи інвалідності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання неправомірною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без реалізації документів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби належить задовольнити.
При цьому, посилання відповідача на те, що позивач не був військовослужбовцем Збройних Сил України (оскільки відсутні будь які документи на підтвердження вказаних обставин) та проходив строкову військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що входила до складу прикордонних військ КДБ СРСР, при тому, що Збройні Сили України, Міністерство оборони України не є правонаступником Прикордонних військ КДБ СРСР, в зв'язку з чим, Міністерство оборони України є неналежним відповідачем, суд до уваги не бере, оскільки абз.9 п.1 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
З аналізу вищевказаної норми вбачається, що для призначення військовослужбовцям пенсії до вислуги років останніх зараховуються, зокрема, дійсна військова служба у , прикордонних військах колишнього СРСР. Вказана обставина, у свою чергу, свідчить про те, що у питаннях соціального захисту військовослужбовці Радянської Армії прирівняні до військовослужбовців Збройних Сил України.
При цьому, на спростування позиції щодо неналежності відповідача, позивачем надано суду лист Чернігівського обласного військового комісаріату від 23.02.2016 № 798 за підписом військового комісару ІНФОРМАЦІЯ_3 полковника ОСОБА_3 , з якого вбачається, що одноразова грошова допомога призначена та виплачена двом особам, які проходили військову службу в Прикордонних військах Збройних Сил колишнього СРСР на території республіки Афганістан, відповідно до протоколів засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 03.10.2014 № 13 та від 16.12.2014 № 31.
Посилання відповідача на ту обставину, що позивачем не надано документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дії у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд до уваги також не бере, оскільки вказана обставина не була причиною відмови у призначенні одноразової грошової допомоги та зокрема, не покладена в основу спірної відповіді начальника управління організаційного, соціального забезпечення та тарифікації Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Предметом даного адміністративного позову є порушення встановленої законом процедури розгляду заяви та документів позивача, під час якої наявність або відсутність певних документів відповідачем навіть не досліджувалась.
Згідно з загальними засадами права дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. У свою чергу, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Як вже було встановлено судом вище жодних активних дій відповідачем-1 по відношенню до ОСОБА_1 , а саме розгляд документів комісією та прийняття відповідного рішення про призначенні одноразової грошової допомоги, Міністерством оборони України взагалі не вчинялось.
Отже, зазначені вище заперечення відповідача-1 проти позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без реалізації документів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та про зобов'язання Міністерства оборони України розглянути заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та прийняття відповідного рішення, висновок суду не спростовують.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 направити на адресу Міністерства оборони України заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом, після отримання відповіді від Департаменту фінансів Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги та повідомив про причини останньої, надіславши йому копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.02.2016 №248/3/6/999. В свою чергу, із зазначеного листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.02.2016 №248/3/6/999 вбачається, що залишені без реалізації документи позивача у кількості 11 арк., були повернуті на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним написом на листі.
Тобто, враховуючи ту обставину, що після повернення документів від Департаменту фінансів Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав позивачу лише копію листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України, про що зазначив у своєму листі, є всі підстави вважати, що документи позивача знаходяться в Чернігівському обласному військовому комісаріаті. Будь-яких доказів на спростування вказаної обставини, відповідачами суду не надано. А тому позовну вимогу про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 направити на адресу Міністерства оборони України заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби належить задовольнити.
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. За таких обставин з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.
Керуючись ст. ст.41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо залишення без реалізації документів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити на адресу Міністерства оборони України заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву позивача та додані документи щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби та прийняти відповідне рішення.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Головуючий суддя Л.О. Житняк
Судді В.І. Д'яков
В.В. Падій