18 травня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/573/16
13год. 31 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Перебийніс Н.Ю.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Незгоди Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, відповідач-1), Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач-2), у якому просить: визнати неправомірними дії посадових осіб ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області та посадових осіб Головного управління ДФС у Херсонській області з неналежного оформлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 ліцензії НОМЕР_3 від 17.07.2015 на право торгівлі алкогольними напоями та ліцензії НОМЕР_4 від 17.07.2015 на право торгівлі тютюновими виробами; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.03.2016 року № 0000452206 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 34000,00грн.. Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення винесено з порушенням норм Податкового кодексу України та ст.. 15 Закону України, від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, кон'ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки податковий орган неправильно тлумачить початок, перебіг та закінчення строку ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, господарська діяльність здійснювалась із дотриманням строків ліцензії, тому позивач вважає, що підстав для застосування до неї штрафних санкцій немає.
Представник позивача з'явився в судове засідання, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Зазначив, що на думку перевіряючих, позивач допустив порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 (Закон України № 481/95-ВР), внаслідок того, що строк дії ліцензій НОМЕР_6, НОМЕР_7 на роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів (строк дії яких 18.07.2014-18.07.2015) закінчився, а строк дії ліцензій НОМЕР_3, НОМЕР_5 (строк дії яких 19.07.2015-19.07.2016) ще не настав. Законом України № 481/95-ВР, що є спеціальним законом у сфері здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, та Законом України від 01.06.2000р. №1775-ІІІ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), що регулює порядок здійснення ліцензування певних видів господарської діяльності, питання щодо встановлення правил перебігу строків дії ліцензії не врегульовано. Законодавство України не має спеціальних законів щодо регулювання перебігу строків у сфері публічних відносин. Однак, Цивільним кодексом України встановлено єдиний порядок обчислення строків. Окрім того, представник позивача вказав на те, що позивачем у заявці на отримання ліцензій НОМЕР_3, НОМЕР_5 (строк дії яких 19.07.2015-19.07.2016) дата початку їх дії була вказана 18 липня 2015 року, але за порадою посадової особи податкового органу дата була виправлена на 19 липня 2015 року, оскільки нові ліцензії мали починати свою дію наступного дня після закінчення строку дії попередніх.
Представник відповідача 1 - Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області в судове засідання з'явився, надав суду заперечення проти адміністративного позову, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що перевірка ФОП ОСОБА_3 була проведена на підставі наказу на її проведення від 02.02.2016 №41 "Про проведення фактичних перевірок" та направлення на проведення перевірки від 22.02.2016 №0161 та №0162. Зазначений наказ на проведення перевірки та направлення були надані позивачу, однак останній відмовився від їх підпису, про що було складено акт (відмови) від 22.02.2016 №013. За результатами фактичної перевірки контролюючим органом було складено акт від 22.02.2016 №050/21/22-22/НОМЕР_2, згідно якого перевіряючими було виявлено порушення ст.. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995, а саме: щодо здійснення ФОП ОСОБА_3 роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій, за що ст. 17 Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше17000 грн.; щодо здійснення ФОП ОСОБА_3 роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензій, за що ст. 17 Закону передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн. Реалізація алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується контрольною стрічкою реєстратора розрахункових операцій за 18.07.2015р., згідно якої ФОП ОСОБА_3 було реалізовано 2 пляшки пива "Янтарь" 0,5л. за ціною 7, 50 грн. (чек 0022 від 18.07.2015р.) та цигарки "Монте карло" за ціною 14,70 грн. (чек 0020 від 18.07.2015р.). Всього реалізовано за цей день підакцизних товарів на загальну суму 426,65 грн., хоча строк дії ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами 18.07.15 вже закінчився, а строк дії нових ліцензій не настав, тобто на момент перевірки у позивача було відсутнє право на здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у зв'язку з закінченням строку дії ліцензій.
Відповідач 1 погоджується, що Законом № 481/95-ВР не встановлено окремого порядку визначення і встановлення часового моменту, що породжує та припиняє правовідносини за вказаними ліцензіями. Тому застосовуючи принцип аналогії закону, обчислення спірного періоду слід здійснювати за правилами Цивільного кодексу України, який передбачає, що строк, обчислюваний роками, спливає у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Тому суб'єкт господарювання має право здійснювати торгівлю ліцензійними товарами до дати, зазначеної в ліцензії, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії.
Представник відповідача 2 в судове засідання прибув, підтримав викладені в письмовому вигляді заперечення на адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області.
Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює підприємницьку діяльність в магазині, розташованому в АДРЕСА_1, в тому числі продає алкогольні напої та тютюнові вироби. Суду надано копії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольних напоїв та тютюнових виробів серія НОМЕР_6 (реєстраційний № 4-21-21-64-05683 ), НОМЕР_7 (реєстраційний № 4- 21-21-66-05684), які дійсні з 18.07.2014 до 18.07.2015, та ліцензії НОМЕР_4 (реєстраційний № 5-21-21-66-11388), НОМЕР_3 (реєстраційний № 5-21-21-64-11387), які дійсні з 19.07.2015 до 19.07.2016.
22.02.2016 відповідачем 1 було проведено фактичну перевірку позивача, якою при дослідженні фіскальних чеків та контрольних стрічок встановлено факт роздрібного продажу 18.07.2015 в магазині позивача 2 пляшки пива "Янтарь" 0,5л. за ціною 7, 50 грн. (чек 0022 від 18.07.2015р.) та цигарки "Монте карло" за ціною 14,70 грн. (чек 0020 від 18.07.2015р.) без наявності відповідних ліцензій. За наслідками перевірки складено акт від 22.02.2016 № 050/21/22/НОМЕР_2, на підставі якого, 10.03.2016 відповідачем прийнято податкове повідомлення- рішення № 0000452206, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 34 000 грн. за порушення п. 15 Закону № 481/95-ВР.
Не погодившись із висновками акту перевірки, позивачем було надано до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області заяву щодо надання їй роз'яснень з приводу такого висновку акту, листом від 29.02.2016р. №73/ФОП/21-22-22-06-14 Відповідач 1 визнав акт перевірки таким, що відповідає вимогам законодавства, а заяву такою, що не має бути прийнятою до уваги. Не погодившись із такою відповіддю, позивач оскаржив акт перевірки. Листом Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області від 10.03.2016 №83/ФОП/21-22-22-06 "Про результати розгляду заперечень" висновок акту перевірки щодо порушення вимог чинного законодавства залишено без змін. Рішенням "Про результати розгляду скарги" від 04.04.2016 року №3370(П) 99-99-100102-25 Державна фіскальна служба України повідомила позивача, що податкове повідомлення-рішення 10.03.2016 №0000452206 залишає без змін, а скаргу - без задоволення, та відповідно до п. 56.10, пп. 56.17.3 п. 56.17 і п.28.18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення ДФС, прийняте за результатами розгляду скарги, ППР ГУ ДФС у Херсонській області від 10.03.2016 №0000452206 не підлягає адміністративному оскарженню, але може бути оскаржено до суду.
На думку перевіряючих, позивач припустився порушення ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", внаслідок того, що ліцензії на роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів діяли з 18.07.2014 до 18.07.2015, отже нові ліцензії позивач повинен був отримати з датою початку дії 18.07.2015, фактично позивачем оформлені нові ліцензії з 19.07.15.
Згідно ст. 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання. За порушення вимог Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством, а саме до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. В даному випадку, до позивача відповідно до абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР застосована штрафна санкція за роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій в сумі 17000 грн. за кожне з порушень (мінімальна санкція).
Згідно Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII "Про ліцензування видів господарської діяльності" форму та зміст ліцензії визначає спеціально уповноважений орган з питань ліцензування. У ліцензії, що видається на паперовому носії, повинні бути зазначені такі дані: 1) найменування органу ліцензування, що прийняв рішення про видачу ліцензії, номер і дата прийняття такого рішення; 2) вид господарської діяльності; 3) дані про ліцензіата щодо: юридичної особи або її філій, інших відокремлених підрозділів - найменування, ідентифікаційний код; фізичної особи - підприємця - прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер платника податків ліцензіата - фізичної особи - підприємця (серія, номер та дата видачі її паспорта, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний орган державної податкової служби та має відмітку у паспорті); 4) прізвище, ім'я, по батькові керівника органу ліцензування, який підписав рішення про видачу ліцензії. Ліцензія на паперовому носії має бути підписана керівником органу ліцензування, який підписав рішення про видачу ліцензії (або уповноваженою ним посадовою особою), і завірена гербовою печаткою цього органу ліцензування.
У сторін виникли розбіжності при з'ясуванні питання щодо строку дії ліцензій підприємця на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі етиловим, коньячним, і плодовим спиртом, алкогольними напоями тютюновими виробами" не визначає порядок обчислення строку (терміну) дії ліцензії. Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює відповідні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів загальних засад права (аналогія права). Так, згідно з ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно з ч. 2 цієї статті, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Відповідно до ст. 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Згідно зі ст. 253 цього ж Кодексу, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Згідно із статтями 254, 255 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Тобто, наведені правові норми ведуть мову про строк та термін. Кожен із них мають своє значення, визначення у часі, перебіг та закінчення.
Як вбачається із юридичного формулювання ч. 14 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вона визначає термін один рік. Відповідно до вище наведених правових норм, роками визначається строк. Таким чином, практичне застосування цієї статті має визначатися сукупно щодо початку перебігу строку та визначення терміну.
Зокрема, з аналізу зазначених норм слідує, що строк дії ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами починається з наступного дня після дати їх видачі, а закінчується датою, яка зазначена днем їх видачі, через один рік. В свою чергу, термін визначається вказівкою на календарну дату, тобто конкретний день, який чітко зазначений у ліцензії. З огляду на наведені приписи, початком строку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами позивача за ліцензіями є 19.07.2014, а останнім днем провадження відповідної діяльності за цими дозвільними документами є - 18.07.2015. Отже, суд не погоджується з висновками фіскальної служби про те, що продаж відповідачем алкогольних та тютюнових виробів 18.07.2015 був здійснений без ліцензій.
Таким чином, ліцензійним органом абсолютно правомірно вказано термін дії розглядуваних у даній справі ліцензій з 18.07.2014 до 18.07.2015 в один рік, а ФОП ОСОБА_3, в свою чергу не допущено порушень вимог ч. 6 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у випадку продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів на підставі цих ліцензій 18.07.2015, оскільки саме на цю календарну дату припадає подія, яка має юридичне значення, а саме, закінчення дії ліцензії, при чому, до 24 години цього дня.
За вказаного, суд також вважає безпідставними будь-які посилання представника відповідача на те, що прийменник "до" означає не включення вказаного після нього дня, так як в даному випадку мова йде про перебіг строку та саме визначення терміну, зокрема, у відповідний місяць та число року. Більше того, навіть якщо й припустити таке врегулювання, то дія ліцензії "включно" або "виключаючи" останній день терміну дії такого не містить.
За змістом ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними та тютюновими виробами визначена, як щорічна. Відповідач самостійно визначає дату початку та дату закінчення (закінчення строку (терміну) дії), ліцензії НОМЕР_6 та НОМЕР_7 мають дату початку 18.07.2014 та дату закінчення 18.07.2015, а нові ліцензії НОМЕР_4 та НОМЕР_3 мають дату початку 19.07.2015 та дату закінчення 19.07.2016, що відповідає положенням статті 14 розглядуваного Закону, оскільки нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії. Ніякої перерви в один день немає. Маючи намір провадити зазначені в ліцензіях види господарської діяльності після закінчення строку їх дії, позивач у порядку, встановленому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", оформляв протягом 2014-2016 років ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, сплативши за їх придбання відповідні кошти, про що зроблені відмітки в самих ліцензіях.
Як свідчать матеріали справи, позивач виконав всі вимоги Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" необхідні для своєчасного отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. На час перевірки наявні у позивача ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами в установленому порядку призупинені чи анульовані не були.
Суд зазначає, що одним з принципів державної політики у сфері ліцензування є принципі дотримання законності, зокрема, шляхом того, що вимоги ліцензійних умов мають бути однозначними, прозорими та виключати можливість їх суб'єктивного застосування органами ліцензування чи ліцензіатами (ст. 3 Закону від 02.03.2015 № 222-VII). Орган ліцензування, яким є відповідач 1, для цілей Закону "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", повинен не тільки контролювати дотримання умов ліцензійної діяльності, але одночасно здійснювати інформаційне та методичне супроводження ліцензування, тобто, роз'яснювати підприємцям порядок отримання ліцензії.
Суд зазначає, що закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою їхня дія (рішення Європейського суду з прав людини, рішення по справі "Вєренцов проти України" від 11 квітня 2013 року). Суд зазначає, що неможливо дійти висновку про те, що порядок обчислення дії ліцензії в національному законодавстві визначений достатньо точно для того, щоб надати громадянам можливість передбачити, тією мірою, якою це було обґрунтовано обставинами, наслідки його дій.
Що стосується позовних вимог про визнання неправомірними дій посадових осіб ДПІ у м. Херсоні та ГУ ДФС у Херсонській області з неналежного оформлення ліцезій, то суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Окрім того, згідно Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом Державної фіскальної служби України, від 24.10.2014 № 213 "Про затвердження Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами" ліцензія видається на підставі заяви та документів, перелік яких визначено Законом N 481, поданих суб'єктом господарської діяльності (особисто або через представника, або надіслані рекомендованими листами) до Головного управління або до Центру обслуговування платників (далі ЦОП) за місцем провадження суб'єктом господарювання торговельної діяльності, причому при прийомі необхідних відповідальний працівник органу ліцензування здійснює лише перевірку їх відповідності законодавству України. Суд не вбачає порушень законодавства при оформленні ліцензій позивачу.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на всі викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про застосування до ОСОБА_3 фінансової санкції прийнято з порушенням чинного законодавства, тому підлягає скасуванню, в задоволені решти вимог відмовляє в позові.
Відповідно до ст.. 94 КАС України, позивачу відшкодовуються витрати по сплаті судового збору за рахунок відповідача частково в сумі 551 грн. 20 коп. відповідно до задоволених вимог.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 10.03.2016 року № 0000452206 про застосування штрафних санкцій на суму 34000 грн.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) сплачений судовий збір у сумі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят одна гривня двадцять копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20 травня 2016 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.3.5