Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
м. Харків
16 травня 2016 р. Справа № 820/1634/16
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,
при секретарі судового засідання - Король Д.О.,
за участю: представника позивача - Бут Ю.В.,
представника відповідача - Токаренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -
Позивач, Приватне підприємство "АЗЧ Постач", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС, в якому просить суд скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000074/2 від 24 березня 2016 року Чернігівської митниці ДФС; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00050 Чернігівської митниці ДФС.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000074/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00050 прийняті Чернігівською митницею ДФС є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити посилаючись на письмові заперечення.
Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав.
Судом встановлено, що між Приватним підприємством «Національні традиції» (в якості виконавця) та Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (в якості замовника) 20.10.2014 року укладено договір №20/10-14/03 про надання послуг декларування товарів, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується за обумовлену плату в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів (далі - товарів) Замовника, що переміщується через митний кордон України, та їх оформленню у Чернігівської митниці, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги(а.с.156-158).
Поряд з цим, між Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (в якості покупця) та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD (в якості постачальника) 02.12.2015 року укладено контракт №AZ/BT12-15(а.с.31-35).
Згідно ст. 1 контракту постачальник за даним контрактом зобов'язується поставити покупцю товари в асортименті (надалі товар), а покупець зобов'язується оплатити товар згідно умов вказаного контракту.
Як встановлює стаття 3 контракту №AZ/BT12-15 поставка товару за даним контрактом здійснюється у повній відповідності з «ІНКОТЕРМС-2010», а умови поставки для кожної партії товару визначаються і узгоджуються сторонами в рахунку-фактурі.
Судом також встановлено, що партія товару, яку було поставлено на виконання умов контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року та за митним оформленням (випуском) якої Приватне підприємство «Національні традиції» звернулось до Чернігівської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №BTCN2016041 від 17.01.2016 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС-2010». Таким чином CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
Статтею 2 контракту загальна кількість і асортимент товару, що підлягає поставці складається з товарних партій, кількість яких визначається у рахунку-фактурі на кожну партію товару.
Виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі №BTCN2016041 та пакувальному листі до нього, партія товару, яка підлягає поставці складається з товару у асортименті, загальною вартістю 24388,20 доларів США.
Товар, визначений інвойсом №BTCN2016041 було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом SZZY16010064 від 17 січня 2016 року, зі змісту якого вбачається, що товар, який поставляється на виконання умов Контракту №AZ/BT12-15 від 02 грудня 2015 року прибуде у місце призначення контейнером IRNU5511239 як і вказано в інвойсі №BTCN2016041 від 17 січня 2016 року та пакувальному листі до нього.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною №0000002016041 від 14.01.2016 року.
Судом встановлено, що до порту призначення товар прибув у березні 2016 року.
Матеріалами справи підтверджено, що вказаний товар у порту призначення (м. Одеса) було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Тім», яке відповідно до умов договору №1501196-К від 15.01.2016 року(а.с.55-61) на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клевер Тім» (в якості експедитора) та Приватним підприємством "АЗЧ Постач" (в якості клієнта) було отримано перевізником для доправлення його до Чернігівської митниці ДФС для митного оформлення (випуску) товарів, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Пунктом 23 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України митним передбачено, що оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п. 29 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
При заповненні митної декларації у формі єдиного адміністративного документа, згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, декларантом вказується, зокрема, фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
Суд зауважує, що фактурною вартістю, відповідно до ч. 18 п. 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, є ціна товарів, які переміщуються через митний кордон України, зазначена в рахунку (рахунку-фактурі, рахунку-проформі тощо) або іншому документі, що визначає вартість товару.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що на підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року декларантом було подано: контракт №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року, інвойс №ВТСN2016041 від 17 січня 2016 року; пакувальний листи до інвойсу №ВТСN016041 від 17 січня 2016 року; видаткова накладна №0000002016041 від 14 січня 2016 року; і Відвантажувальна специфікація №ВТСN2016044/246-13/1 від 18 січня 2016 року, Міжнародна товарно-транспортна накладна №2044 від 18 березня 2016 року; коносамент SZZY16010064 від 17 січня 2016 року; калькуляція №ВТСN2016041/01 від 28 січня 2016 року; звіт про оцінку майна №05-04/03/55 від 23 березня 2016 року; лист №43/04.02 від 04 лютого 2016 року; лист №44/04.02 від 04 лютого 2016 року; лист №45/04.02 від 04 лютого 2016 року; лист №71 від 23 березня 2016 року; лист №1/ВТСN2016041 від 26 січня 2016 року; лист №ВТСN2016041/28 від 28 січня 2016 року; лист №ВТСN2016041/29 від 29 січня 2016 року, лист №ВТСN2016041/1 від 01 лютого 2016 року; лист ВТАZ2016/4 від 03 лютого 2016 року, прайс-лист №90246-13/1 від 11 січня 2016 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Як вказує ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Судом встановлено, що відповідно до інвойсу згідно якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки СFR Одеса (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС 2010».
Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO., LTD, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі від 17 січня 2016 року.
Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчить і калькуляція №ВТСN2016041/01 від 28 січня 2016 року, яка надана постачальником.
Суд зазначає, що оскільки умови поставки за базисом СFR (вартість і фрахт) «ІНКОТЕРМС 2010» не передбачають обов'язку страхування товару, постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням постачальника, яким приватне підприємство «АЗЧ Постач» було повідомлено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсами, відповідно до яких відбувалася поставка товару, страхування вантажу не здійснювалося. Приватне підприємство «АЗЧ Постач» також не здійснювало страхування товару, що підтверджується, листом поданим Приватним підприємством «АЗЧ Постач» при митному оформленні товарів.
Враховуючи вказані обставини для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування, на думку суду, не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Судом встановлено, що Чернігівською митницею ДФС не враховано вказані вище норми законодавства та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000074/2 від 24 березня 2016 року збільшивши суму митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів загалом на 155738,64 грн.
Додатково суд вважає за необхідне відзначити, що відповідач приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000074/2 зазначив недоліки, які на думку Чернігівської митниці ДФС, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених Приватному підприємству «АЗЧ Постач» за умовами контракту №AZ/BT12-15 яких віднесено звіт про оцінку майна №005-04/03/55 від 23 березня 2016 року, прайс-лист та калькуляцію №ВТСN2016041/01 від 28 січня 2016 року.
Відносно зауважень Чернігівської митниці ДФС, що прайс-лист не містить інформації щодо періоду дії цін та країн на які поширюється дана цінова пропозиція, суд звертає увагу на наступне.
Суд зазначає, що прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований безпосередньо конкретному покупцю.
Чинним міжнародним законодавством не встановлено типової форми прас-листа, згідно загальноприйнятої світової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
Враховуючи, що прайс-лист було направлено Приватному підприємству «АЗЧ Постач», вказаний прайс-лист містить посилання на умови поставки товару, а саме вказує, що поставка товару відбувається за базисом СFR (Одеса), інформація, що міститься в прайс-листі відповідає іншим документам, що супроводжували проведення господарської операції, не викликає жодних сумнівів той факт, що цінова пропозиція поширюється на країну в якій здійснює свою господарську діяльність ПП «АЗЧ Постач», а ціни є актуальними на час здійснення замовлення щодо поставки партії товару, в зв'язку з чим, зауваження Чернігівської митниці ДФС з цього приводу є безпідставними.
Щодо зауважень відповідача, що калькуляція №ВТСN2016041/01 від 28 січня 2016 року на товар дійсна на період з 25.09.2015 р. по 25.12.2015 р. в той час як відвантаження товару здійснено 17.01.2016 та надана не виробником товару а постачальником, суд звертає увагу на наступне.
Калькуляція - це визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи товарів. Оскільки такі витрати безпосередньо пов'язані з процесом виробництва товарів, то володіти такою інформацією, зважаючи на її конфіденційність, може тільки виробник або пов'язані з ним особи.
Калькуляція собівартості (попередня, кошторисна, планова) визначення розміру витрат у грошовій формі як по окремих видах діяльності, виробничих процесах, структурних підрозділах, так і в цілому по підприємству на виробництво (збут) одиниці продукції, виконаних робіт (послуг) за допомогою економічно обґрунтованих методів. Планова калькуляція собівартості продукції використовується для здійснення планової калькуляції ціни. Під час планового калькулювання ціни до виробничої собівартості також додаються адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, плановий прибуток, податки (податок па додану вартість).
Таким чином, у планових калькуляціях собівартості продукції та ціни повинні знайти своє відображення вартість сировини, матеріалів, товарів, які в подальшому використовуються у виробництві.
Проте, калькуляція витрат на виготовлення товару може бути замінена на калькуляцію ціни товару, в якій у відсотковому відношенні зазначаються витрати на сировину, комунальні платежі, заробітну плату тощо. Уразі включення до ціни товару всіх складових вартості товару, калькуляція може бути прийнятна, як від виробників товару так і від постачальника.
Разом з тим, слід вказати, що калькуляції не містять періоду дії, в них лише зазначається що вказана ціна є дійсною щодо товарів, які було виготовлено у певний зазначений період.
Крім того, Чернігівської митницею ДФС зазначено, що звіт про оцінку майна №005-04/03/55 від 23 березня 2016 року поданий не в повному обсязі та немає можливості перевірити ціноутворення, з цього приводу суд зазначає наступне.
Оцінка майна, майнових прав, згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
Ціною, відповідно до ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок зборів, що використовуються в системі оподаткування.
За змістом ч. 1 ст. 190 Господарського кодексу України на всі види продукції (робіт, послуг) встановлюються вільні ціни, за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.
Приписами ч. 2 ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що висновок експерта є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, у зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб'єктом господарювання на власний розсуд.
За результатами розгляду митної декларації, поданої Приватним підприємством «Національні традиції» 24 березня 2016 року та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами контракту №AZ/BT12-15 від 02.12.2015 року, Чернігівською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00050).
Згідно з п. 4.4. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, митний орган відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без рахунка або іншого документа, який визначає вартість товару та у випадках, встановлених Кодексом, декларацією митної вартості; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених Кодексом.
Суд звертає увагу, що ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлює правило за яким орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
З цього приводу слід вказати, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Проте, Чернігівською митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність прийнятих Чернігівською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000074/2 від 24 березня 2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00050.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Адміністративний позов Приватного підприємства "АЗЧ Постач" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №102000010/2016/000074/2 від 24 березня 2016 року Чернігівської митниці ДФС.
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102110001/2016/00050 Чернігівської митниці ДФС.
Стягнути на користь Приватного підприємства "АЗЧ Постач" (код ЄДРПОУ - 36817584)сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС ( код ЄДРПОУ - 39482156)..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 23 травня 2016 року.
Суддя Нуруллаєв І.С.