Справа № 819/167/14-a
05 лютого 2014 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі
головуючої судді Мірінович У.А.
при секретарі судового засідання Винярському В.Я.
за участі:
представника позивача - Ковальчук О.Р.,
відповідач - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Прокурора Монастириського району Тернопільської області до Монастириської районної ради Тернопільської області про визнання незаконним та скасування рішення, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява прокурора Монастириського району Тернопільської області до Монастириської районної ради про визнання протиправними дій Монастирської районної ради щодо прийняття рішення сесії Монастириської районної ради №306 від 28.01.2014 року "Про суспільно політичну ситуацію в Україні" та прийняття рішень з цих питань, та про визнання незаконним та скасування рішення сесії Монастириської районної ради №306 від 28.01.2014 року "Про суспільно політичну ситуацію в Україні".
05 лютого 2014 року прокурором Монастириського району Тернопільської області подано до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву від 04.02.2014 р. №63-252 вих. 14 про зміну позовних вимог, у відповідності до якої позивач в порядку ст. ст. 51, 137 КАС України зменшив позовні вимоги, а саме просить визнати незаконним та скасувати рішення сесії Монастириської районної ради №306 від 28.01.2014 року "Про суспільно політичну ситуацію в Україні".
В обґрунтування позову зазначено, що дане рішення суперечить нормам Закону України "Про місцеве самоврядування" та Конституції України, оскільки вирішені відповідачем питання не віднесені до його компетенції, а отже, таке рішення є незаконним.
В судовому засіданні прокурор заявлений позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав. Додатково зазначив, що рішення районної ради є незаконним та таким, що суперечать вимогам чинного законодавства, порушує конституційні засади місцевого самоврядування.
Відповідач в судове засіданні не прибув, надав суду клопотання від 04.02.2014 року за №22/02/10 у якому просив у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання перенести судовий розгляд справи.
Частиною 4 ст. 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно і належним чином, проте відповідних доказів наявності поважних причин відповідач не подав, то за таких обставин суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання відповідача про перенесення судового розгляду з мотивів його недоведеності та здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора, дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що у разі відхилення подання в цілому чи частково або неповідомлення прокурора про результати розгляду подання, а також якщо подання не вносилося, прокурор може звернутися до суду щодо визнання незаконним нормативно-правового акта відповідного органу повністю чи в окремій його частині; визнання протиправним рішення чи окремих його положення і щодо скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від певних дій.
Так, прокуратурою району згідно постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 28 січня 2014 року №21 вих.14 проведено перевірку Монастириської районної ради. За наслідками перевірки встановлено, що на позачерговій двадцять п'ятій сесії шостого скликання Монастириської районної ради Тернопільської області 28 січня 2014 року прийнято рішення №306 "Про суспільно - політичну ситуацію в Україні".
Щодо правомірності рішення, яке оскаржується суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (із змінами та доповненнями на час розгляду справи).
Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що в систему місцевого самоврядування, серед інших, входять районні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Главою 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлені повноваження районних та обласних рад. Зокрема статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної чи обласної ради.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. № 7-рп/2009 "У справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування)") надано офіційне тлумачення ч.2 ст.19 Конституції України. Конституційний суд зокрема зазначив, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.
Даним рішенням Монастириська районна рада вирішила:
"1. Підтримати боротьбу Українського народу за збереження державної незалежності і суверенітету України, відновлення конституційного ладу та гарантування дотримання і непорушності прав людини і громадянина України.
2. Підтримати План дій Майдану та опозиційних сил від 19 січня 2014 року (додається).
3. Висловити повагу до позиції Українських Церков щодо єдності з народом, засудити дії Міністерства культури України щодо Української Греко - Католицької Церкви та вважати їх такими, що порушують вимоги законодавства України про свободу совісті та релігійні організації.
4. Вимагати від Президента України та центральних органів виконавчої влади негайного зупинення застосування сили проти громадян України та невідкладно розпочати діалог з метою подолання системної загальнодержавної кризи.
5. Підтримати вимоги опозиційних сил та євромайданів по всій території України щодо:
- дострокових виборів Президента України;
- притягнення до кримінальної відповідальності винних у побитті мирних демонстрантів та представників засобів масової інформації;
- звільнення від переслідування усіх учасників мирних акцій протесту;
- звільнення усіх політичних в'язнів;
- підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у 2014 році.
6. Звернутись до правоохоронних та судових органів району з вимогою не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, дотримуватись норм Конституції України та вимог законодавства України;
7. Рішення районної ради опублікувати в районній газеті "Вісті Придністров'я"".
Як слідує з преамбули рішення №306, воно прийняте: "Представляючи інтереси та висловлюючи позицію територіальних громад району, враховуючи суспільно - політичну та соціально - економічну ситуацію в державі, яка склалась внаслідок антинародних та незаконних дій режиму ОСОБА_3, рішуче засуджуючи дії органів внутрішніх справ України, прокуратури, судів, які спрямовані проти Українського народу, з метою дотримання прав і свобод людини та забезпечення її гарантій, зважаючи на вимоги багатомільйонних протесних акцій, відповідно до статей 22,40 Конституції України, статей 2, 3, 4, 21 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 3 Європейської хартії місцевого самоврядування".
Аналізуючи кожен пункт вищенаведеного рішення та рішення загалом, суд прийшов до переконання про його протиправність виходячи з наступного.
Україна, відповідно до ст. 1 Конституції України, є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. У ч. 1 ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.
Статтею 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими Законами, які не повинні суперечити положенням цього ж Закону.
Органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.
Конституція України визначає, що предметом віддання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання місцевого значення. Перелік таких питань визначено у ст. 143 Конституції України.
Конституційне призначення місцевого самоврядування полягає в праві територіальних громад як самостійно, так і через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах законів.
У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26.03.2002 року у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України «Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів» (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) (Реєстраційний № 6-рп/2002) Конституційний Суд України звернув увагу на політико-правову природу органів місцевого самоврядування, зазначивши, що такі є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції України і законах України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Перелік питань, які вирішуються виключно на пленарних засіданнях районної ради наведено у ст. 43 названого Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. У ч. 10 цієї статті передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Отже, в силу наведених вище положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Монастириська районна рада відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування і представляє територіальну громаду Монастириського району та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Конституція України та Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не відносять до повноважень органів місцевого самоврядування вирішення питань щодо оцінки дій та рішень інших осіб на предмет їх відповідності кримінальному закону, оцінки діяльності та рішень центральних органів влади України, на висловлення недовіри Президенту України, Прем'єр-Міністру України та іншим посадовим особам міністерств чи інших центральних органів державної влади, на визначення стратегічного курсу держави. В даному випадку суд встановив, що при прийнятті рішення № 306 від 28.01.2014 року «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні» Монастирська районна рада вийшла за межі наданих їй повноваження, порушивши норми Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». У зв'язку з цим, оскаржене рішення є протиправним з моменту його прийняття.
З урахуванням наведених вище правових норм та встановлених обставин справи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора є законними, обґрунтованим, відтак такі підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Враховуючи те, що суд у даній справі вжив заходи до забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Монастириської районної ради від 28.01.2014 року № 306 «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні» до набрання рішенням суду у даній справі законної сили, такі заходи забезпечення позову слід залишити в силі.
Судові витрати відповідно до положень ст. 94 КАС України з сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов прокурора Монастириського району Тернопільської області до Монастириської районної ради Тернопільської області про скасування рішення задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення позачергової двадцять п'ятої сесії шостого скликання Монастириської районної ради Тернопільської області від 28 січня 2014 року №306 "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя Мірінович У.А.
копія вірна
Суддя Мірінович У.А.