463/2298/16-а
2-а/463/143/16
17 травня 2016 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі
головуючого судді Гирич С. В.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні
розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення заявленого нею адміністративного позову до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи ОСОБА_3 про визнання частково незаконним та скасування розпорядження, суд -
позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача, третьої особи, просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради від 07.08.2015 року №282 «Про відповідність перепланування квартири №1-а в будинку №6 на вул. Юнацькій в м. Львові після поділу квартири №1 на дві окремі квартири затвердженій проектній документації» в частині віднесення до квартири №1-а в будинку №6 на вул. Юнацькій у м. Львові підвалу площею 8,4 м.кв.
Разом із адміністративним позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони будь-яким органам оформляти та реєструвати право власності на квартиру №1-а в будинку №8 на вул. Юнацькій в м. Львові та накласти заборону на відчуження квартири №1-а на вул. Юнацькій, буд.6 у м. львові до вирішення адміністративного позову по суті. Заяву мотивує тим, що внаслідок прийнятого розпорядження на її думку існує очевидна небезпека заподіяння шкоди її правам, свободам та інтересам, оскільки на підставі оскаржуваного розпорядження ОСОБА_3 має можливість приватизувати квартиру №1-а у складі із підвальним приміщенням, що перебуває у її користуванні, та в подальшому відчужити квартиру із цим приміщенням.
Вивчивши вказану заяву, суд вважає, що таку у відповідності до положень ч.1 ст.118 КАС України слід розглянути без повідомлення відповідача та інших учасників судового розгляду, та в її задоволенні відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.117 КАС України визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
При цьому, ч.3 та ч.4 названої статті Закону визначено способи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, а також шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії.
Як роз'яснив Пленум Вищого Адміністративного Суду України у п.17 своєї постанови від 6 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
Проте позивачем заявлено про застосування заходів забезпечення позову у формі, що не передбачена правилами адміністративного судочинства. Зокрема позивач просить заборонити будь-яким органам оформляти та реєструвати право власності на спірну квартиру, в той час як із змісту оскаржуваного розпорядження не вбачається, що органом місцевого самоврядування у власність вказане нерухоме майно не передавалося, а виключно вирішувалося питання про об'єм житлових прав заінтересованих осіб. Інший спосіб забезпечення позову про накладення заборони на відчуження квартири взагалі не передбачений положеннями чинного адміністративного судочинства. А тому підстав для вжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову немає.
Крім цього, позивачем жодними доказами не доведено перед судом, що внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також про наявність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. У зв'язку із цим суд не вбачає підстав для застосування із власної ініціативи заходів забезпечення позову у формі передбаченій ст.117 КАС України. А тому в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити а її безпідставністю.
Керуючись ст. ст. 117, 118 КАС України, суд. -
в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_2 до Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, третьої особи ОСОБА_3 про визнання частково незаконним та скасування розпорядження, відмовити за її безпідставністю.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені п.3 ст. 186 КАС України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
Суддя: Гирич С. В.