Справа № 192/1370/16-ц
Провадження № 2/192/183/16
"18" травня 2016 р. Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Сербіної Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солоне цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» звернулося до суду до суду з вказаним позовом, в обґрунтування якого вказало на те, що 17 квітня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №F86.234.70020.
Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит в розмірі 41 627 гривень 00 копійок зі сплатою 2,5 % річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором графіком щомісячних платежів.
Банк повністю виконав свої зобов'язання згідно кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується видатковим касовим ордером.
Станом на 30 жовтня 2015 року відповідач не повернув банку отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки та комісію на загальну суму 52 882,66 гривень.
30 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» та Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 30/10-1, згідно умов якого первісний кредитор передав у власність новому кредитору з 30 жовтня 2015 року, а позивач, відповідно до договору факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Право вимоги позивач набув з моменту підписання акта прийому-передачі вимог.
Відповідача письмово повідомлено про відступлення права вимоги ТзОВ «ФК «РАНТЬЕ» за кредитним договором шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу його реєстрації.
Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на дату відступлення права вимоги 30 жовтня 2015 року становила 52 882,66 гривень, яка складається із основного боргу в розмірі 33468,43 гривні, заборгованості за простроченим боргом в розмірі 5850,33 гривень, заборгованість по простроченим процентам в розмірі 13563,90 гривень.
Після відступлення права вимоги відповідачем оплат не здійснювалось, а станом на 11 лютого 2016 року заборгованість за кредитним договором становить 52882 гривні 66 копійок, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39318,76 гривень та із заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями в розмірі 13563,90 гривень, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість та сплачений судовий збір в розмірі 1378,00 гривень.
Представник позивача, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання 18 травня 2016 року не з'явився, зазначивши в тексті позовної заяви про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.5).
Відповідач ОСОБА_1, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.44), в судове засідання 18 травня 2016 року не з'явилася, заявою просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала в повному обсязі (а.с.48).
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд у відповідності з ч. 2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків встановлених цим законом.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов'язання є кредитний договір, порядок та форма укладення якого передбачені положеннями ст.с.1054,1055,1056-1 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов'язковим до виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_1 17 квітня 2013 року уклала кредитний договір №F86.234.70020 з публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», згідно якого останній надав кредит на поточні потреби в розмірі 41627,00 гривень (а.с.14-17).
Згідно копії ордеру-розпорядження №1 про видачу кредиту, ОСОБА_1 отримала грошові кошти в розмірі 37500,90 гривень від публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» на підставі договору №F86.234.70020 (а.с.13).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» та публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» уклали договір факторингу, що підтверджується копією договору факторингу №30/10-1 від 30 жовтня 2015 року (а.с.20-25) .
Відповідно до витягу з додатку №2 до договору факторингу №30/10-1 від 30 жовтня 2015 року публічне акціонерне товариство «Ідея Банк» передав право вимоги за кредитним договором №F86.234.70020 Товариству з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» (а.с.28).
В порушення умов кредитного договору, відповідач не виконує свої зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором №F86.234.70020 від 17 квітня 2013 року, яка станом на 11 лютого 2016 року становить 52 882,66 гривень та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 39 318,76 гривень та з заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями в розмірі 13 563,90 гривень (а.с.30).
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №F86.234.70020 від 17 квітня 2013 року в загальному розмірі 52 882 гривні 66 копійок у зв'язку з порушенням ОСОБА_1 умов укладеного кредитного договору та на підставі п.4.2.3 договору про право на дострокове повернення кредиту з боку кредитодавця (а.с.15).
Крім того, згідно поданої заяви (а.с.48) відповідач визнала позов в повному обсязі та не заперечувала проти його задоволення, що є самостійною підставою для його задоволення.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору, які було сплачено позивачем при зверненні з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, 526-530, 533, 536, 543, 549-551, 553-559, 572-593, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, п.6 ч.3 ст.79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» до ОСОБА_1 про стягнення борг за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» за кредитним договором №F86.234.70020 від 17 квітня 2013 року заборгованість станом на 11 лютого 2016 року за тілом кредиту в розмірі 39 318 (тридцять дев'ять тисяч триста вісімнадцять) гривень 76 копійок, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями у розмірі 13 563 (тринадцять тисяч п'ятсот шістдесят три) гривні 90 копійок, а всього 52 882 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) гривні 66 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Рантье» 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина