Справа № 183/7216/15
№ 1-кп/183/225/16
іменем України
19 квітня 2016 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42015040010000783 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковськ Дніпропетровської області, громадянина України, одруженого, солдата військової частини польова пошта НОМЕР_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України, -
29 січня 2015 року на підставі Указу Президента України №15/2015 «Про часткову мобілізацію», ОСОБА_4 Новомосковсько-Магдалинівським ОВК Дніпропетровської області призвано до Збройних Сил України.
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 №138 від 06.03.2015 року старшого лейтенанта ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 25.05.2015 року №20 призначено на посаду заступника командира 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону з озброєння.
Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6 грудня 1991 року № 1932-XII зі змінами, визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
За наведених обставин, старший лейтенант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем відповідно до вимог ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, зобов'язаний берегти державне майно та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
27 серпня 2015 року ТВО начальника РАО закріплено за старшим лейтенантом ОСОБА_4 зброю - ПМ серія НОМЕР_4 .
18 жовтня 2015 року приблизно о 18 годині старший лейтенант ОСОБА_4 , передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, легковажно розраховуючи на їх відвернення, у порушення правил зберігання зброї, ввірену йому зброю не здав до встановленого місця зберігання зброї, а залишив у наметі, а саме під матрацом свого ліжка, наметового табору розташованого на території військового містечка у АДРЕСА_2 , у зв'язку з тим, що відбував у звільнення до ранку 19 жовтня 2015 року ввірену йому для службового користування зброю - пістолет ПМ серія НОМЕР_4 , без охорони.
Таким чином, в період з 18 жовтня 2015 року приблизно з 18.00 години по 19 жовтня 2015 року приблизно до 09.00 години старший солдат ОСОБА_4 , знаходячись в умовах особливого періоду, перебуваючи на території наметового табору розташованого на території військового містечка у АДРЕСА_2 , втратив ввірену для службового користування зброю - пістолет ПМ НОМЕР_4 , внаслідок порушення правил її зберігання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 показав, що обставини викладені в обвинувальному акті не оспорює та повністю їх підтверджує. У скоєному щиро кається.
В судовому засіданні учасники судового розгляду не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає не доцільним досліджувати докази.
У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Крім того, учасникам судового провадження судом роз'яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Суд вважає встановленою вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину передбаченого ч. 2 ст. 413 КК України - втрата ввіреної для службового користування зброї внаслідок порушення правил її зберігання, вчинена в умовах особливого періоду.
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, прийняття участі в проведенні антитерористичної операції на сході країни.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
При цьому, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, в даній ситуації, ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, визнанням своєї провини, бажанням виправити ситуацію, відшкодувавши завдані ним збитки, а також готовністю нести кримінальну відповідальність.
Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, враховуючи те, що ОСОБА_4 вину визнав повністю, за місцем служби характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину 2000 року народження, є учасником бойових дій, дає суду підстави для призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 413 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком 2 роки.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1