Вирок від 18.04.2016 по справі 182/2127/16-к

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2127/16-к

Провадження № 1-кп/0182/358/2016

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд, Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження № 12016040340000348 за обвинуваченням :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, освіта середньоспеціальна, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , 31.01.2016 року, приблизно о 03.00 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно-справним транспортним засобом, автомобілем марки «М-2140» д/з НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , зі швидкістю до 75.8 км/годину, рухався по проїжджій частині вул. 40 років Колгоспу Аврора з боку вул. Дніпростроївська у напрямку вул. Каховська в с. Придніпровське, Нікопольського району, Дніпропетровської області.

Під час керування транспортними засобом, автомобілем марки «М-2140» д/з НОМЕР_1 , на шляху прямування, водій ОСОБА_3 , не прийнявши заходів належної уваги, обережності, своєчасного гальмування та зупинки керованого ним транспортного засобу, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи будь-яких перешкод технічного характеру, навпроти буд. АДРЕСА_3 , допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , який вибіг на шлях прямування ОСОБА_3 , з ліво на право по напрямку руху автомобіля, та зупинившись розвернувся до автомобіля обличчям.

В наслідок наїзду пішоходу ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 116 від 15.03.2016 року були спричинені тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: відкритої черепно-мозкової травми - забою головного мозку 1 ступеня, відкритого перелому лобної кістки, відкритого перелому лобної кістки справа та зліва, забитої рани лобу, множинних саден обличчя (форма, кількість, розміри в медичних документах не вказані), забитої рани лівої вушної раковини, відкритих переломів правої великогомілкової та малогомілкової кісток у середній третині, відкритих переломів лівої великогомілкової та малогомілкової кісток у середній третині забито-рваних ран лівої та правої гомілки у середній третині, посттравматичної двобічної нейропатії малогомілкового та великогомілкового нервів, забито- рваної рани правої кісті, множинних саден верхніх та нижніх кінцівок (форма, розміри, кількість, точна локалізація в медичних документах не вказані), які відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя (згідно пункту 2.1.3 підпункту б,м Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень).

Керуючі транспортним засобом, автомобілем марки «М-2140» дз НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 грубо порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме: п.12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 і стали причинним зв'язком дорожньо - транспортної події та настанням наслідків.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №5/10.1-307 від 08.04.2016 року при виконанні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість зупинитись до місця наїзду застосувавши екстрене гальмування.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесне ушкодження.

До даного висновку суд прийшов аналізуючи наступні докази.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину свою визнав повністю і пояснив, що 31.01.2016р., вночі, він на автомобіля «М-2140» д/з НОМЕР_1 , який належить його батькові, але зареєстрований на іншу особу, знаходячись в нетверезому стані, зі своїми друзями, у тому числі із потерпілим ОСОБА_5 , їздили по с.Кам'янському Нікопольського району. Зупинились біля кафе по вул.. 40 років колгоспу Аврора, де випили пива, потім він, сівши за кермо автомобіля поїхав кататись, а потерпілий залишився в кафе. Розвернувшись неподалік, він під'їзжаючі до кафе, побачив, як йому на зустріч вибіг ОСОБА_5 . Він намагався гальмувати, повернути, але на дорозі була ожеледиця і він наїхав на потерпілого. Зіткнення сталось передньою частиною автомобіля. Після ДТП він викликав лікарів. На теперішній час, потерпілому ОСОБА_5 надається допомога. В скоєному кається.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердив показання обвинуваченого, заявивши, що він також був у нетверезому стані і сам вибіг на дорогу. Також потерпілий показав, що батьками обвинуваченого надається йму необхідна допомога, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він на теперішній час не має. Також потерпілий просив суд обвинуваченого волі не позбавляти.

В ході огляду місця події (а.п. 11-22) встановлено місце де сталась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

При огляді автомобіля «М-2140» д/з НОМЕР_1 встановлена наявність межанічних пошкоджень на капоті автомобіля та лобовому склі, що відображено в протоколі огляду місця події (а.п. 25-27)

Згідно висновку судово-медичного експертизи (а.п. 40-42) у ОСОБА_5 віявлені тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку 1 ступеня, відкритого перелому лобної кістки, відкритого перелому лобної кістки справа та зліва, забитої рани лобу, множинних саден обличчя (форма, кількість, розміри в медичних документах не вказані), забитої рани лівої вушної раковини, відкритих переломів правої великогомілкової та малогомілкової кісток у середній третині, відкритих переломів лівої великогомілкової та малогомілкової кісток у середній третині забито-рваних ран лівої та правої гомілки у середній третині, посттравматичної двобічної нейропатії малогомілкового та великогомілкового нервів, забито- рваної рани правої кісті, множинних саден верхніх та нижніх кінцівок (форма, розміри, кількість, точна локалізація в медичних документах не вказані), які відносяться до категорії ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих твердих предметів, або від ударів о такі предмети, можливо в умовах дорожньо-транспортної пригоди. При хіміко-токсилогічному аналізу крові встановлена наявність алкоголю в крові у кількості 0,52 0/00 , що відповідає легкому ступеню алкогольного сп'ягніння.

Як вбачається з висновку результатів медичного огляду (а.п. 103) ОСОБА_7 на момент огляду знаходився в стані інтоксікації внаслідок вживання алкоголю.

При проведенні авто технічної експертизи № 5/10.1-259 (а.п. 95-98) встановлено, що керуючі транспортним засобом, автомобілем марки «М-2140» дз НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 грубо порушив п. 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме:

п.12.3 ПДР України «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди».

Порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_3 і стали причинним зв'язком дорожньо - транспортної події та настанням наслідків.

При виконанні вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість зупинитись до місця наїзду застосувавши екстрене гальмування.

Враховуючи, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування діянні і у суду відсутні будь-які сумніви добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав за недоцільне дослідження інших доказів по справі, які ніким не оспорюються, крім тих, що характеризують особу обвинуваченого.

При призначені покарання обвинуваченому, суд , на підставі ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу, характеристики, а також обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття в скоєному, відшкодування заподіяної шкоди, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Суд вважає необхідним обрати обвинуваченому міру покарання у вигляді позбавлення волі.

З урахуванням того, що обвинувачений не отримував посвідчення водія, суд вважає можливим додаткове покарання у вигляді позбавленні права керувати транспортними засобами не призначати.

Враховуючи, обставини що пом'якшують покарання, а також думку потерпілого, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування їм покарання, тому, суд вважає можливим призначити покарання з випробуванням.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. 369, 373,374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді позбавленні волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 3 (три) роки.

На підставі ст.. 76 КК України, забов'язати засудженого ОСОБА_3 , в період іспитового строку, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання та роботи, періодично з'являтись на реєстраціїю в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід - особисте забов'язання- скасувати.

Речовий доказ - автомобіль, залишити власнику.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 діб з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Головуючий :

Попередній документ
57824464
Наступний документ
57824466
Інформація про рішення:
№ рішення: 57824465
№ справи: 182/2127/16-к
Дата рішення: 18.04.2016
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами