Справа № 203/2268/16-к
Провадження № 1-кп/0203/266/2016
23.05.2016Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретареві - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпропетровську матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040670001089 від 05.04.2016р. стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Черненко Красноярського краю Російська Федерація, громадянин України, освіта середньо - спеціальна, неодружений, офіційно не працевлаштований, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, -
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.164 КК України,
ОСОБА_5 , будучи згідно рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2009 року, забов язаний сплачувати аліменти на утримання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, до його повноліття, тобто до 16.12.2026 року. Виданий на підставі судового рішення виконавчий лист надіслано для примусового виконання до Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції в Дніпропетровській області.
Однак, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, грубо порушуючи обовьязки щодо утримання малолітнього сина, які покладені на нього як на батька Конституцією України(ч.2 ст. 51) та ст. 180 Сімейного кодексу України, ігноруючи вимоги державного виконавця щодо необхідності виконання аліментних забов язань та його попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, діючи умисно, з 01.08.2013 року по 01.05.2016 року злісно ухилявся від сплати встановлених судовим рішенням коштів на утримання дитини. Будучи фізично здоровим, ОСОБА_5 без поважних причин офіційно не працював, заходів щодо свого працевлаштування на постійну чи тимчасову роботу не вживав, з приводу постановки на облік до місцевого центра зайнятості не звертався. Протягом тривалого часу, працюючи у фізичних осіб - підприємств, приватних осіб та маючи тимчасовий заробіток, ОСОБА_5 , з метою ухилення від сплати аліментів не повідомляв у державну виконавчу службу дані про місце своєї роботи та приховував фактичні доходи, аліменти на дитину добровільно не виплачував та будь-якої іншої матеріальної допомоги не утримання неповнолітньої дитини не надав, не приймав участі у її вихованні.
Таким чином, ОСОБА_5 в період часу з 01.08.2013 року по 01.05.2016 року, тобто в сукупності 33 місяці, злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини, призначених рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2009, чим допустив заборгованість в 28799, 44 грн.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснивши суду, що дійсно йому було відомо про рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2009 року згідно якого він був забов язаний сплачувати аліменти на утримання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму, до його повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Але ж, ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини у зв'язку з відсутністю коштів.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила обставини викладенні в обвинувальному акті, а саме: злісне ухилення ОСОБА_5 від сплати аліментів на утримання мололітнього сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники кримінального провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв'язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
Підводячи підсумок викладеному суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 , що виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.164 КК України.
При визначенні покарання суд враховує ступень тяжкості злочину, також приймає до уваги щире каяття обвинуваченого ОСОБА_5 , що суд визнає обставинами, які пом'якшують відповідальність, і вважає необхідним і достатнім для виправлення і попередження скоєння нових злочинів призначити покарання у вигляді обмеження волі, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України - судом не встановлені.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 349 ч. 3 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст.75, п.1 ч.2,3,4 ст.76 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, поклавши на нього наступні зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1